Рішення № 83644568, 15.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 серпня 2019 р. № 520/6913/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" (вул. Малиновського, б.3, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41708999) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" (далі по тексту - позивач, ТОВ "СП МЄССАГА") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач - 1, ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - відповідач - 2, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області № 1186588/41708999 від 07 червня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 08 травня 2019 року на суму ПДВ 34 944 грн.;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 08 травня 2019 року на суму ПДВ 34 944 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в рамках здійснення власної господарської діяльності ним складено податкову накладну від 08.05.2019 року № 1 на суму ПДВ 34 944 грн, проте, відповідно до квитанцій № 9101195033 вказану податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення від 07.06.2019 року № 1186588/41708999 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.05.2019 року № 1. Позивач вказує, що надав відповідачу необхідні пояснення та копії відповідних документів, але незважаючи на отримання повної та достатньої інформації, ГУ ДФС у Харківській області прийнято необґрунтоване, на думку позивача, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Ухвалою від 16 липня 2019 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Представником позивача була подана до суду заява про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

У наданому письмовому відзиві представник ГУ ДФС у Харківській області просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Проте, ТОВ «СП Мєссага» документів, що підтверджують навантаження та розвантаження та складських документів не надав.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року, якою затверджено новий порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, новий порядок роботи комісії ДФС, які ухвалюють рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації, а також порядок розгляду скарг платників ПДВ на рішення комісії.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, який включає:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлені повноваження осіб, що одержують продукцію в інтересах платника для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи

(інвентаризаційні описи), у т. ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи про підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачає договір та/або законодавство.

У реєстрації можуть відмовити, якщо платник ПДВ:

не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній (розрахунку коригування), реєстрацію якої зупинили;

не надав копій документів, необхідних, щоб ухвалити рішення про реєстрацію;

надав документи, складені з порушенням законодавства.

З наданих документів не можливо підтвердити придбання ТМЦ, що є підставою для відмови у розблокуванні податкової накладної.

Представник ДФС України правом надати відзив не скористався.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Беручи до уваги, заяву позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними матеріалами справи в порядку письмового провадження.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" з присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи 41708999, перебуває на обліку у Головному управління ДФС у Харківській області. Зареєстроване за юридичною податковою адресою: м. Харків, вул. Малиновського, буд. 3.

Основним видом діяльності позивача є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.32-33).

Для здійснення своєї діяльності ТОВ "СП МЄССАГА" орендує приміщення під офіс за адресою: м. Харків, вул. Малиновського, буд. 3 у ТОВ "САУЛЄ" (код за ЄДРПОУ 32761114) на підставі Договору суборенди № 30/2017 (а.с. 37-39) та складське приміщення у ФОП ОСОБА_1 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на підставі Договору оренди № 2-ОСП від 02 липня 2018 року (а.с. 40-42).

Судом встановлено, що 17 жовтня 2018 року між ТОВ "СП МЄССАГА" та ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС" було укладено Договір купівлі-продажу № АА 171001-С, предметом якого був товар - соняшник врожаю 2018 року, у кількості, відповідно до Додатку № 6 до даного договору - 30 тон (+/- 10%) (а.с.43-46).

З метою належного виконання Договору № АА 171001-С Позивач придбав у ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 39554623) на підставі укладеного Договору купівлі - продажу № АІ 3007-01 від 30 липня 2018 року, товар - соняшник врожаю 2018 року, у кількості, відповідно до Додатку № 1 до даного договору - 62 тони (+/- 10%) (а.с.47-50).

Виконання ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ" зобов`язань за договором купівлі - продажу № АІ 3007-01 підтверджено копіями наступних первинних документів: видаткові накладні № 2212-1 та № 2212-2 від 22 грудня 2018 року (а.с.51,52), товарно-транспортні накладні № 007240 та № 616916 від 22 грудня 2018 року (а.с.53, 54), податкові накладні № 9 від 22 грудня 2018 року (а.с.61) та № 10 від 22 грудня 2018 року (а.с.63) та квитанції про реєстрацію податкових накладних № 9288926850 та № 9290344938 (а.с.62,64).

Позивач, в свою чергу, здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується копіями платіжних доручень № 33 від 21 лютого 2019 року, № 38 від 22 лютого 2019 року, № 28 від 19 лютого 2019 року та виписки по рахунку (а.с. 55-60).

Судом встановлено, що ТОВ "СП МЄССАГА" виконало покладені на нього обов`язки за Договором № АА 171001-С та здійснило поставку товару ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС", що підтверджується: рахунком на оплату № 1 від 08 травня 2019 року, видатковою накладною № 80501 на суму 209 664 грн., в тому числі ПДВ 34 944 грн. від 08 травня 2019 року, довіреністю № 80501 від 08 травня 2019 року, товарно-транспортною накладна № 003652 від 08 травня 2019 року (а.с.65-68).

У зв`язку з виникненням податкового зобов`язання, відповідно до ст. 187.1 ПКУ, ТОВ "СП МЄССАГА" склало (за першою подією - відвантаження товару) податкову накладну № 1 від 08 травня 2019 року на суму 209 664 грн. (двісті дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) в тому числі ПДВ 34 944 грн. (тридцять чотири тисячі дев`ятсот сорок чотири гривні 00 копійок) та надіслано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.69).

Як вбачається із Квитанції № 9101195033 від 25 травня 2019 року, вказана податкова накладна № 1 від 08 травня 2019 року прийнята, однак її реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної суб`єктом владних повноважень вказано: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 08.05.2019 № 1 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних." (а.с.70, 71).

Позивачем надіслано пояснення стосовно податкової накладної № 1 від 08 травня 2019 року, що підтверджується Повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 від 04 червня 2019 року та надано документи первинного бухгалтерського обліку (а.с.72).

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів прийнято рішення № 1186588/41708999 від 07 червня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 01 від 08 квітня 2019 року (а.с.73-74).

ТОВ "СП МЄССАГА" не погоджуючись з рішенням від 07 червня 2019 року № 1186588/41708999, звернулось зі скаргою до Державної фіскальної служби України (а.с.75), проте рішенням № 31571/41708999/2 від 19 червня 2019 року, скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДФС в Харківській області - без змін (а.с.76).

Як вказано у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як убачається з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п.п. 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Слід зазначити, що положення пунктів 6 та 7 Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої Позивачем податкової накладної № 1 від 08 травня 2019 року, як зазначено в квитанції № 9101195033 від 25 травня 2019 року зупинено через те, що вона відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, в п. 1 зазначено: "Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

1.6 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС".

Як встановлено судом, в отриманих квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не наведено жодного з під критеріїв п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, якій би відповідав платник станом на момент формування квитанції про блокування ПН, як це передбачено підпунктом 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної (у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(і) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку).

Відповідачем лише процитовано зміст п. 201.16. ст.201 Податкового кодексу України, та запропоновано "надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН", але жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів відсутні.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 р. по справі № 822/181/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

У п.14 Порядку № 117 встановлено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

За п.15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 21 Порядку №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 08.05.2019 № 1, відповідно до оскаржуваного рішення № 1186588/41708999 від 07.06.2019, є ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Суд зазначає, що цілком зрозумілим є те, що за різними господарськими операціями можуть складатися й різни первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.

Судом встановлено, що податкова накладна № 1 від 08 травня 2019 року була складена за першою подією - відвантаження товару.

Крім того, розрахункові документи щодо придбання товару у ТОВ "СП АГРО-ІНВЕСТ", який потім було поставлено ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС" позивачем надавалися разом з Повідомленням про надання пояснень №1 від 04 червня 2019 року та додані до матеріалів справи.

Щодо неподання Позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, суд зазначає, що ТОВ "СП МЄССАГА" разом з Повідомленням про надання пояснень №1 від 04 червня 2019 року надало достатній пакет документів, який підтверджує реальність походження товару та його поставку контрагенту для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Як встановлено судом, ТОВ "СП МЄССАГА" було подано своєчасно за встановленою формою (у відповідності до приписів пунктів 15 та 16 Порядку № 117 та п.п. 201.16.1, п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України) Комісії ДФС повідомлення разом із додатками - первинними документами, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по податковій накладній.

Однак, ГУ ДФС у Харківській області неправомірно відмовлено в реєстрації податкової накладної.

В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарські операції, за результатами яких позивачем складено податкову накладну від 08.05.2019 р. № 1 на суму ПДВ 34 944 грн носять реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та оформленими належними чином документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Крім того, правочин, вчинений між позивачем та ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС" не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД АГРО-АЛЬЯНС", та на те, що такі документи надавались разом із повідомленням та надані до суду, ГУ ДФС у Харківській області не мало правових підстав для відмови ТОВ "СП МЄССАГА" у реєстрації податкової накладної від 08.05.2019 р. № 1.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.06.2019 № 1186588/41708999 про відмову в реєстрації податкової від 08.05.2019 № 1 на суму ПДВ 34 944 грн.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну 08.05.2019 № 1 на суму ПДВ 34 944 грн., суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення КАС України, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 р., (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється згідно вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" (вул. Малиновського, буд. 3, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41708999) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 41704884) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 07.06.2019 № 1186588/41708999 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.05.2019 № 1 на суму ПДВ 34 944 грн.

Зобов`язати ДФС України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МЄССАГА" від 08.05.2019 № 1 на суму ПДВ 34 944 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СП МЄССАГА" (вул. Малиновського, буд. 3, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41708999) суму сплаченого судового збору у розмірі 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СП МЄССАГА" (вул. Малиновського, буд. 3, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 41708999) суму сплаченого судового збору у розмірі 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15 серпня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.