Рішення № 83644239, 13.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 523/18084/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов`язання надати направлення на безоплатне зберігання автомобіля, відшкодування витрат, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 році до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання бездіяльності відповідача, зобов`язання надати направлення на безоплатне зберігання автомобіля, відшкодування витрат.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2018 року скасовано, справу направлено для розгляду до Одеського окружного адміністративного суду.

11 квітня 2019 року справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження, суддею одноособово.

03 травня 2019 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вхід. № 15773/19) щодо відшкодування витрат у розмірі 4975 грн.

Ухвалою суду від 13 травня 2019 рок прийнято до розгляду збільшені позовні вимоги щодо відшкодування витрат у розмірі 4975 грн. у справі та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

З урахуванням збільшення позовних вимог відповідно до заяви позивача від 03 травня 2019 року, ОСОБА_1 просить суд:

визнати бездіяльність відповідача - Одеської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля на автостоянці № 54 «Одеська обласна організація ВСА» протиправною;

зобов`язати Одеську міську раду видати ОСОБА_1 направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля HYNDAI ELANTRА НОМЕР_1 на автостоянці № 54 «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333;

зобов`язати Одеську міську раду відшкодувати позивачу витрати за зберігання автомобіля у сумі 4 975грн;

зобов`язати Одеську міську раду передбачити необхідні компенсаційні виплати власнику автостоянки № 54 - ГО «Одеська обласна організація ВСА, за безоплатне зберігання автомобіля на 2019 і наступні роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є особою з інвалідністю другої групи з 1994 року і є власником автомобіля HYNDAI ELANTRА № НОМЕР_2 , який зберігається на автостоянці № 54 «Одеська обласна організація ВСА» за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 28 Б, машино-місце № 333.

Як зазначає позивач 26.02.2018 року її чоловік ОСОБА_2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 585 подав заяву з усіма необхідними додатками до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу авто. Листом від 02.03.2018 року № 13-21 вказане управління соціального захисту направило зазначену заяву до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, який в свою чергу направив заяву до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради. В свою чергу Департамент транспорту направив заяву про надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу авто до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс».

Листом від 05.06.2018 року № 65/05 КП «Одестранспарксервіс» повідомило заявника, що Одеською міською радою не визначався уповноважений орган уповноважений прийняти рішення про видачу водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках, відтак у комунального підприємства відсутні повноваження з цього питання.

В подальшому, Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради повторно направив заяву ОСОБА_2 до КП «Одестранспарксервіс», проте комунальне підприємство надало тотожну відповідь на заяву.

Враховуючи вищезазначене позивач неодноразово зверталась до голови Одеської міської ради з вказаного питання та її звернення були направлені до КП «Одестранспарксервіс», яке надавало відповіді щодо відсутності повноважень для вирішення питання щодо видачі водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках.

Позивач вказує на те, що Одеська міська рада вказаною бездіяльністю не бажає виконувати Постанову Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 585 «Про затвердження Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів», у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з позовом.

Позивач також зазначає, що оскільки Одеська міська рада повинна була на основі поданої районним органом соціального захисту населення інформації 26 лютого 2018 року прийняти у місячний строк рішення щодо видачі позивачу направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника, однак допустила бездіяльність, відтак позивач вимушена з 12 квітня 2018 року сплачувати по 350 гривень щомісяця за зберігання авто.

03 червня 2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено про безпідставність та не обґрунтованість позовних вимог позивача. Так, представник відповідача зазначив, що наділяючи органи місцевого самоврядування деякими функціями з надання пільговим категоріям осіб права на безоплатне зберігання транспортних засобів, в Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів не конкретизовано, які саме органи місцевого самоврядування, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», наділяються вищенаведеними повноваженнями. З урахуванням зазначеного наведені норми Порядку надання пільг, визначивши загальний механізм надання пільговим категоріям осіб права на безоплатне зберігання, не визначили конкретних органів, які мають виконувати ті чи інші повноваження під час вказаної процедури, що фактично унеможливило використання вказаного механізму на практиці. Натомість, з метою недопущення порушення прав осіб з інвалідністю на безоплатне паркування транспортних засобів Одеською міською радою та її виконавчими органами розпочата робота з розробки порядку компенсаційних виплат власникам автостоянок вартості послуг зі зберігання транспортних засобів водіїв та організацій, що надані безкоштовно, що, в свою чергу, стане підставою для виділення відповідних коштів з міського бюджету та внесення змін до нормативно-правових актів, які регулюють повноваження окремих виконавчих органів міської ради, в частині повноважень з надання безоплатних місць для паркування транспортних засобів.

Крім того, представник відповідача зазначив, що будь-якої інформації щодо наявності підстав для видачі ОСОБА_1 направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу Одеська міська рада не отримувала, що позбавляє її можливості та підстав для прийняття відповідного рішення.

25.06.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про не спростування відповідачем доводів позивача викладених у позові.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 пояснень по суті спору до суду не надавав.

У судовому засіданні 02 липня 2019 року ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

15.07.2019 року представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що у відповіді на відзив не спростовано доводів представника відповідача зазначених у відзиві на позов.

У судове засідання учасники справи не прибули, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлені наступні обставини.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що 26.02.2018 року ОСОБА_2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 585 подав заяву до Управління соціального захисту населення Суворовського району міста Одеси щодо надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу авто (а.с. 20). Листом від 02.03.2018 року № 13-21 вказане управління соціального захисту направило зазначену заяву до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та копію до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» (а.с. 21), який, в свою чергу, направив заяву до Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (а.с. 22). В свою чергу, Департамент транспорту направив заяву про надання права на безоплатне паркування та зберігання належного позивачу авто до Комунального підприємства «Одестранспарксервіс» (а.с. 25).

Листом від 05.06.2018 року № 65/05-08 КП «Одестранспарксервіс» повідомило заявника, що Одеською міською радою не визначався уповноважений орган уповноважений прийняти рішення про видачу водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках, відтак у комунального підприємства відсутні повноваження з цього питання (а.с. 26).

В подальшому, Департамент транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради повторно направив заяву ОСОБА_2 до КП «Одестранспарксервіс», проте комунальне підприємство надало тотожну відповідь на заяву (а.с. 34-36).

14.08.2018 року та 10.10.2018 року позивач зверталась до голови Одеської міської ради з вказаного вище питання (а.с. 37-42, 45-47) та її звернення були направлені до КП «Одестранспарксервіс», яке надавало відповіді щодо відсутності повноважень для вирішення питання щодо видачі водіям направлень на безоплатне зберігання транспортних засобів на автостоянках (а.с. 43-44, 48-49).

Позивач також зазначає, що оскільки Одеська міська рада повинна була на основі поданої районним органом соціального захисту населення інформації 26 лютого 2018 року не прийняла у місячний строк рішення щодо видачі позивачу направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника, позивач вимушена з 12 квітня 2018 року сплачувати по 350 гривень щомісяця за зберігання авто.

Позивач вказує на те, що Одеська міська рада вказаною бездіяльністю не бажає виконувати Постанову Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 585 «Про затвердження Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів», у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з позовом.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 9 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» на всіх автостоянках незалежно від форми власності, які є суб`єктами господарської діяльності чи належать цим суб`єктам, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються, облаштовуються місця для безоплатного зберігання (за рахунок коштів місцевих бюджетів) транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті. Кількість місць па автостоянці для безоплатного зберігання транспортних засобів встановлюється за поданням відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до потреби з позначенням цих місць дорожніми знаками та відповідною розміткою.

Відповідно до ч. 10 ст. 30 вказаного Закону порядок надання пільг власникам транспортних засобів, зазначених у частині шостій цієї статті, на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування та на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги щодо зберігання транспортних засобів (крім автостоянок - гаражних кооперативів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 585 був затверджений Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів (далі - Порядок № 585).

Вказаний Порядок № 585 визначає механізм надання пільг власникам транспортних засобів, зазначеним у частині шостій статті 30 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", на безоплатне паркування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування (далі - безоплатне паркування) і на безоплатне зберігання на автостоянках, на яких надаються послуги із зберігання транспортних засобів (крім гаражних кооперативів) (далі - безоплатне зберігання).

Згідно п. 2 Порядку № 585 право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів надається в тому числі водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).

Відповідно до п. 6 Порядку № 585 органи місцевого самоврядування встановлюють з урахуванням потреби кількість місць для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій (далі - місця для безоплатного зберігання транспортних засобів) на всіх автостоянках незалежно від форми власності, що є суб`єктами господарської діяльності або належать зазначеним суб`єктам, які надають послуги із зберігання транспортних засобів, що належать громадянам (крім автостоянок - гаражних кооперативів), і охороняються, а також визначають обсяг видатків місцевого бюджету на відповідний рік, необхідний для облаштування місць для безоплатного зберігання транспортних засобів, та передбачають компенсаційні виплати власникам автостоянок, на яких згідно з рішенням органу місцевого самоврядування виділено зазначені місця, сума яких обчислюється з урахуванням їх кількості, фактичного часу зберігання таких транспортних засобів на автостоянці та економічно обґрунтованих тарифів на послуги з їх зберігання протягом року.

Підставою для надання на автостоянці місця для безоплатного зберігання транспортних засобів водіїв та організацій є видане органом місцевого самоврядування направлення, адресоване її власникові, у якому, зокрема, зазначаються марка і номерний знак такого транспортного засобу (п. 9 Порядку № 585).

Пунктом 10 Порядку № 585 визначено, що для отримання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці водії подають до районного органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання такі документи:

заяву, заповнену водієм із зазначенням місця розташування автостоянки, на якій заявник виявив намір отримати місце для безоплатного зберігання транспортного засобу;

копію паспорта водія (з пред`явленням оригіналу);

копію пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", або довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність (з пред`явленням оригіналу);

копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (з пред`явленням оригіналу);

копію посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (з пред`явленням оригіналу).

Відповідно до п. 13 Порядку № 585 районний орган соціального захисту населення на підставі заяви про надання права на користування місцем для безоплатного зберігання транспортного засобу на автостоянці:

реєструє заяву у спеціальному журналі;

перевіряє достовірність відомостей, що містяться у поданих документах;

перевіряє наявність у пенсійному посвідченні або посвідченні отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідченні особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", або довідці для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, запису про інвалідність особи з інвалідністю - для водіїв;

перевіряє наявність у статутах (положеннях) організацій інформації про провадження діяльності з надання послуг особам з інвалідністю - для організацій;

проводить вибіркову перевірку належності осіб, яким надавалися послуги з перевезення, до водіїв на підставі використання відомостей Централізованого банку даних з проблем інвалідності та з урахуванням потреби зазначеної категорії осіб у реабілітаційних заходах, а також телефонне опитування таких осіб;

подає у двотижневий строк з дати находження всіх належним чином оформлених документів органові місцевого самоврядування інформацію про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці або надсилає мотивовану відмову.

Пунктом 14 Порядку № 585 визначено, що орган місцевого самоврядування на основі поданої районним органом соціального захисту населення інформації приймає у місячний строк рішення щодо видачі водіям та організаціям направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника. У направленні обов`язково зазначаються прізвище, ім`я, по батькові заявника та місце розташування автостоянки.

У разі обмеженої кількості місць для зберігання транспортних засобів на автостоянці під час прийняття такого рішення орган місцевого самоврядування надає перевагу водіям.

Під час розгляду справи судом встановлено, що листом від 07.03.2018 року № В-21 (а.с. 21) Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси повідомило ОСОБА_2 , що його звернення від 26.02.2018 року щодо отримання права на користування місцем для безоплатного зберігання автомобіля на автостоянці на виконання п. 13 Порядку № 585, зареєстроване у відповідному журналі за №5 від 26.02.2018 року та направлено листом від 02.03.2018 року №В-21 до департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради для подальшого розгляду департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, в копії - комунальному підприємству «Одестранспарксервіс» (а.с. 21).

Позивач зазначає, що вказаний лист Управління є інформацією про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, а відтак Одеська міська рада мала б на виконання п. 14 Порядку № 585 прийняти у місячний строк рішення щодо видачі ОСОБА_2 направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника.

Суд критично оцінює посилання позивача як на підтвердження своїх вимог, бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про видачу ОСОБА_2 направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу на автостоянці, місце розташування якої задовольняє заявника, так як, вказаний лист Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси не свідчить саме про подання органові місцевого самоврядування інформації про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу, а свідчить лише про направлення заяви ОСОБА_2 до департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради для подальшого розгляду департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, в копії - комунальному підприємству «Одестранспарксервіс».

Разом з тим, суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи не є бездіяльність Управління соціального захисту населення в Суворовському районі м. Одеси щодо не подання органові місцевого самоврядування інформації про наявність підстав для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу, а є саме бездіяльність Одеської міської ради щодо видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу як це передбачено п. 14 Порядку № 585.

Крім того, суд вказує на те, що дійсно в Порядку № 585 не визначено, які саме органи місцевого самоврядування, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», наділяються повноваженнями для видачі заявникові направлення на безоплатне зберігання транспортного засобу в порядку п. 14.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає:

територіальну громаду;

сільську, селищну, міську раду;

сільського, селищного, міського голову;

виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

старосту;

районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність законодавчо визначених підстав вважати, що в даному випадку саме відповідач є органом місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо виконання п. 14 Порядку № 585.

Відповідно до ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 р. №794 -VIII, Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Стаття 2 КАС України зобов`язує суб`єкта владних повноважень при прийнятті рішень діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином, покладення, за рішенням суду, обов`язку на відповідача прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 направлення на безоплатне зберігання належного їй автомобіля, яке за своїм змістом буде суперечити постанові Кабінету Міністрів України, свідчить про примус діяти з порушенням ст. 19 Конституції, а саме поза межами повноважень.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача, зобов`язання надати направлення на безоплатне зберігання автомобіля, відшкодування витрат- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Корой

.