Ухвала суду № 83644101, 15.08.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004161

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 серпня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якій просить визнати дії держаного виконавця протиправними та скасувати постанову державного виконавця від 22.07.20198 ВП№59605881 про стягнення виконавчого збору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 94, 160 та 161 КАС України.

Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Вимоги до оформлення письмових доказів визначені у статті 94 КАС України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

Як видно з доданих до позовної заяви копій письмових доказів, позивачем не завірено належним чином оскаржувану постанову від 22.07.2019 та супровідний лист від 22.07.2019 №11999.

На виконання вимог частини п`ятої статті 94 КАС України позивачу слід завірити належним чином письмові докази, долучені до позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання, в якому просить прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі. Дане клопотання мотиваване тим, що сплата судового збору за подання скарги (позовної заяви) в цьому випадку Законом України «Про судовий збір» не передбачена, посилається на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічна норма закріплена частиною першою статті 133 КАС України відповідно до якої суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі – Закон №2147-VIII) внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», що набрали чинності 15.12.2017.

З врахуванням змін, внесених відповідно до Закону № 2147-VIII, Пенсійний фонд України та його територіальні органи з 15.12.2017 виключені з переліку осіб, що звільнені від сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону № 3674-VI.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та з`ясовані обставини, позивачу за подання позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір.

Що стосується постанови Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц, то у ній зроблений правовий висновок про те, що не підлягає сплаті судовий збір за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Суд звертає увагу на те, що касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування статей 3, 4 Закону №3674-VI у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.01.2018 у справі №565/256/15-ц, тому своєю ухвалою від 15.03.2018 передав справу №915/955/15 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

У постанові від 29.05.2018 у справі №915/955/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за подання апеляційних та касаційних скарг на ухвали, винесені за результатами розгляду скарг щодо оскарження рішень, дій (бездіяльності) органів ДВС, сплачується судовий збір.

Таким чином, предметом розгляду вказаних судових рішень було питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Тому доводи позивача про те, що судовий збір за подання позовної заяви про скасування постанови державного виконавця не сплачується, є безпідставними.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений вичерпний перелік осіб, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Позивач до жодної з пільгових категорій не належить.

Звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Враховуючи вищенаведене, доводи наведені Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду, тому у задоволенні про прийняття позовну заяву та відкриття провадження у справі слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921 гривень.

Згідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме: позовну вимогу немайнового характеру (визнати протиправними дії) та позовну вимогу майнового характеру (скасування постанови від 22.07.2019 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692 грн).

Таким чином, сума судового збору, що підлягає до сплати за подання даної позовної заяви, становить 3 842 грн (1 921 + 1 921 = 3 842 грн).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження є постанови державного виконавця від 22.07.2019 ВП№59605881 про стягнення виконавчого збору в розмірі 16 692 грн.

Позивач вказує, що оскаржувану постанову отримано ним 30.07.2019. Позовну заяву згідно штампу поштового відділення на конверті позивачем відправлено 12.08.2019. Вказане свідчить, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області пропущено встановлений КАС України десятиденний строк звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 94, 160 та 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись ст.ст.94, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про прийняття позовну заяву та відкриття провадження у справі, - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування постанови, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):

- належним чином засвідчені копії письмових доказів, які додані до позовної заяви;

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову одночасно немайнового та майнового характеру у розмірі 3 842 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34315206084082; код класифікації доходів бюджету 22030101: призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя О.П. Хома