Рішення № 83644053, 08.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

8.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3865/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участю

секретаря судового засідання Бутенко К.В.,

представників

позивача Джуня С.В., дов. № 8 від 01.01.2019,

першого відповідача Скорженко А.П., дов. № 15081/9/28-10-10-18 від 27.12.2018,

другого відповідача Кузьмінової І.І., дов. № 2546/9/12-32-10-00-29 від 19.03.2019,

третього відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі- відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову від 04.12.2018, просив суд:

- визнати протиправними дії щодо ненадання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та несвоєчасне внесення в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування липня 2015 року в розмірі 3500065,00 грн, серпня 2015 року в сумі 3084114,00 грн та вересня 20115 року в сумі 4983661,00 грн, а всього у сумі 11567840,00 грн;

- зобов`язати Офіс великих платників Державної фіскальної служби України внести електронним повідомленням до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію про узгоджену суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2015 року (заява № 9175061947 від 19.08.2015) в розмірі 3500065,00 грн, узгоджену суму бюджетного відшкодування по декларації серпня 2015 року (заява № 9133259289 від 17.09.2015) в розмірі 3084114,00 грн, та про узгоджену суму бюджетного відшкодування по декларації вересня 2015 року (заява № 9215046036 від 20.10.2015) в сумі 4983661,00 грн з одночасним внесенням інформації щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок ПРАТ "ЛИНІК", ідентифікаційний код 32292929, в обслуговуючому банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має невідшкодовану з бюджету суму з податку на додану вартість, що утворилась у податкових періодах липня, серпня та вересня 2015 року.

19 серпня 2015 року Позивачем подано податкову декларацію з ПДВ податкового періоду липня 2015 року. У відповідності з Додатком 4 Декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума склала 3500065,00 грн.

17.09.2015 Позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 року. У відповідності з Додатком 4 до Декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума 3084114,00 грн.

20.10.2015 Позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2015 року з Додатком 4 до Декларації платником заявлена до бюджетного відшкодування сума 4983661,00 грн.

Після проведення камеральних перевірок зазначені податкові декларації Відповідач позапланову невиїзну документальну перевірку правомірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов`язання та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень, серпень, вересень .2015 року не проводив у зв`язку із запровадженим на той час мораторієм на перевірки щодо визначення сум ПДВ що відшкодовуються з бюджету. Відповідно за вказаний період підтвердження задекларованих сум відбувалось виключно шляхом камеральної перевірки.

Позивач зазначає, що складені контролюючим органом висновки № 1410-20 від 18.09.2015 на суму 3500065,00 грн бюджетного відшкодування липня 2015 року та висновок № 1621-20 від 21.10.2015 на суму 3084114,00 грн спрямовані до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів 22.09.2015 та 17.11.2015 відповідно, але в подальшому висновки повернуті без виконання контролюючому органу. Стосовно задекларованої суми бюджетного відшкодування за вересень 2015 року висновок не складався. Зазначені обставини підтверджуються листуванням між Позивачем та УДКС в Луганській області.

На черговий запит Позивача щодо термінів і порядку повернення узгодженої суми бюджетного відшкодування ПРАТ «ЛИНІК» отримало відповідь № 10207/10/28-10-47-08 від 21.02.2017, в якому контролюючий орган раніше узгоджену суму бюджетного відшкодування липня та серпня 2015 року фактично такою не вважає і наполягав на її перегляді шляхом проведення документальної перевірки.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування з цього періоду набула статусу неузгодженої, оскільки право контролюючого органу на проведення документальної перевірки було передбачено діючими на той час і на тепер нормами статті 78 ПК і до завершення документальної перевірки ПРАТ «ЛИНІК» не мав підстав для звернення до суду шляхом примусового повернення суми ПДВ.

14 серпня 2017 до канцелярії ПРАТ «ЛИНІК» надійшов Наказ виконуючого обов`язки начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України №1692 від 07.08.2017 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань достовірності декларування сум від`ємного значення податку на додану вартість , яке становить більше 100 тис. грн. податкових періодів червня-грудня 2015року, січня- грудня 2016 та лютого 2017 року (одночасно 20 податкових періодів) з терміном перевірки 15 робочих днів.

В подальшому, 31.08.2017 ПРАТ «ЛИНІК отримало податкові повідомлення-рішення № 0006014798 форми «Р» збільшеної суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ разом зі штрафною санкцією в сумі 1117553,75 грн, № 0005994708 форми «В-1» зменшеної суми бюджетного відшкодування в сумі 94660488,00 грн і з розрахунком до сплати штрафної фінансової санкції в розмірі 47330244,00 грн, та № 0006004708 форми «В-4» про зменшений розмір від`ємного значення в сумі 215476642,00 грн. В розрахунках до податкових повідомлень-рішень зазначається про те, що до зменшеної суми бюджетного відшкодування включено також поряд з іншими податковими періодами і період липня 2015 року та серпня 2015 року. Відповідно за цими податковими періодами зменшений розмір бюджетного відшкодування та зменшений розмір від`ємного значення має такі значення:

- липень 2015 року зменшена сума бюджетного відшкодування на 3500065,00 грн і завищено розмір від`ємного значення на 11334620,00 грн.;

- серпень 2015 року зменшена сума бюджетного відшкодування 3084114,00 грн і завищений розмір від`ємного значення на 12084057,00 грн.

- вересень 2015 року зменшена сума бюджетного відшкодування на 4983661,00 грн і завищений розмір від`ємного значення на 11217325,00 грн.

Позивач окремо оскаржив до суду Наказ виконуючого обов`язки начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 1692 від 07.08.2017 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки За наслідками розгляду адміністративної справи № 812/1215/17 постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 позов ПРАТ «ЛИНІК» задоволений. Наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 1692 від 07.08.2017 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки скасовано. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 у задоволенні апеляційної скарги Відповідача відмовлено, отже рішення набрало чинності. Також, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 у справі № 812/1463/18 позов задоволено у повному обсягу, повідомлення-рішення скасовано. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 апеляційна скарга повернута апелянту без розгляду, а отже рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 набрало чинності.

Позивач вважає, що відповідач ігноруючи наведені приписи законодавства взагалі не вніс заявлену до відшкодування суму ПДВ до відповідних Реєстрів, не вніс інформацію щодо її попереднього визнання за даними камеральних перевірок, проведених у червні та липні 2015 року, про фактичне завершення процедур адміністративного і судового оскарження, що унеможливлювало б подальше безпідставне адміністрування з боку Відповідача в ручному режимі.

Позивач вважає, що зазначеними діями щодо несвоєчасного внесення відомостей (як заявленої платником податку суми до відшкодування так і узгодженої суми бюджетної заборгованості) до відповідного Реєстру Відповідач грубо порушує права платника податку, не даючи змоги на автоматичне бюджетне відшкодування, що дає підстави Позивачеві звернутися до суду за бюджетним відшкодуванням.

У подальшому, 23 травня 2019 року позивачем подано уточнену позовну заяву, у якій уточнено спосіб захисту порушеного права. Так, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини вважав, що суд під час розгляду справи повинен обрати ефективний спосіб правового захисту та прийняти рішення, яке може бути виконаним. Зазначив, що 12 лютого 2019 Велика Палата Верховного суду за наслідками розгляду касаційної скарги в адміністративній справі № 826/7380/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі - ТОВ «Аскоп-Україна», товариство) до ДПІ та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКС України у м. Києві) про визнання протиправною бездіяльності й стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість відійшла від напрацьованої в 2012- 2015 роках Верховним Судом України правової позиції, відповідно до якої бюджетне відшкодування з ПДВ здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п`ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку (постанови Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21- 4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 07 березня 2017 року у справі № 820/19449/14). За наслідками перегляду справи Велика Палата Верховного суду залишила в силі Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, у відповідності з якою, позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь позивача заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ та пеню, нараховану на суму такої заборгованості за період з 10 лютого по 24 квітня 2015 року визнано належним способом захисту порушеного права, що призводить до поновлення порушеного права платника податків на відміну від вимоги про внесення відповідної суми до Тимчасового реєстру бюджетної заборгованості.

З урахування вказаної практики Верховного Суду позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Луганській області, що полягає у несвоєчасному наданні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та несвоєчасному внесенні в єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування липня - вересня 2015 року в розмірі 11567840,00 грн;

- стягнути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської Служби України в Луганській області узгоджені суми бюджетного відшкодування за деклараціями липня - вересня 2015 року в розмірі 11567840,00 грн на користь ПРАТ «ЛИНІК» ідентифікаційний код 32292929 на поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ОТП-Банк», м. Київ, МФО 300528 (т. 1 арк. спр. 219-227).

Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (т. 1 арк. спр. 96-97).

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглянути справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі (т. 1 арк. спр. 1-2).

Ухвалою суду від 09 січня 2019 року залучено до участі у справі Головне управління ДФС у Луганській області як другого відповідача (т. 1 арк. спр. 122-124).

Ухвалою суду від 09 січня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/7380/15 (т. 1 арк. спр. 125).

Ухвалою суду від 13 травня 2019 року поновлено провадження у справі (т. 1 арк. спр. 203).

Ухвалою суду від 04 червня 2019 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі як співвідповідача по справі Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області та продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять календарних днів (т. 2 арк. спр. 15-16).

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (т. 2 арк. спр. 69).

За клопотанням представника першого відповідача розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції.

Під час підготовчого провадження від Офісу ВПП ДФС 26 грудня 2018 року надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що на виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1158 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» Офісом ВПП ДФС 05.01.2018 передані матеріали облікової справи платника податків ПрАТ «ЛИНІК» для обслуговування до контролюючого органу за його місцезнаходженням а саме до ГУ ДФС у Луганській області. Внаслідок взяття на облік платника податків в органі ДФС за новим місцезнаходженням відбулась автоматична передача ІКП. У зв`язку з цим Офіс ВПП ДФС не має доступу до ІКП ПрАТ «ЛИНІК», що унеможливлює виконання позовних вимог, які нерозривно пов`язані із внесенням змін до ІКП платника податків. Таким чином, Офіс ВПП ДФС не є контролюючим органом, уповноваженим на внесення змін до ІКП ПрАТ «ЛИНІК» (т. 1 арк. спр. 114-116).

ГУ ДФС у Луганській області 28 січня 2019 року подано до суду відзив, у якому представник другого відповідача зазначив, що за період 2015 - 2017 року інтегрована картка ПрАТ «ЛИНІК» як платника ПДВ перебувало на обліку у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС. Позивач з 02.01.2018 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області. Вважає, що належним відповідачем у справах щодо перевірок, проведених у відношенні позивача до жовтня 2017 року та щодо відшкодування ПДВ є Офіс ВПП (т. 1 арк. спр. 136-139). Після надходження уточненого позову представником ГУ ДФС подано додаткові пояснення, у яких зазначено, що пунктом 56 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Всі інші заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які подані після 1 лютого 2016 року формуються у Реєстрі заяв. У зв`язку з тим, що заява про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПрАТ «ЛИНІК», подана до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету (податкові декларації з ПДВ за липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року), то дана заява повинна рахуватись у відповідності до п. 56 підрозділу 2 розділу XX Кодексу у Тимчасовому реєстрі, а не Реєстрі заяв. ГУ ДФС у Луганській області щомісяця направляє до ДФС України, інформацію щодо сум заяв про повернення бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Згідно даного переліку суб`єктів господарювання включено і заяви платника ПрАТ «ЛИНІК» за податковими деклараціями з ПДВ за періоди липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року. Остання інформація щодо внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПрАТ "ЛИНІК" за липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року направлена до Державної фіскальної служби України листом від 27.05.2019 за № 2837/8/12-32-12-02-07. Вважає, що в діях Головного управління ДФС у Луганській області відсутнє порушення права позивача, а тому предмет спору також відсутній (т. 2 арк. спр. 4-5).

Від ГУ ДКСУ у Луганській області 20 червня 2019 року надійшов відзив на уточнену позовну заяву, в якій , заперечуючи проти уточнених позовних вимог співвідповідач зазначив, що з 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797), яким внесено зміни, зокрема, до статті 200 Податкового кодексу України щодо формування, ведення, офіційного публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі - Реєстр) та здійснення органами Казначейства бюджетного відшкодування ІІДВ на підставі такого Реєстру. Відповідно до статті 200 Податкового кодексу України формування Реєстру здійснюється на підставі баз даних Державної фіскальної служби України та Казначейства. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (підпункт 4 пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України). На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України). З огляду на зазначене, законодавець чітко визначає порядок отримання платником податку бюджетного відшкодування ПДВ (т. 2 арк. спр. 32-35).

Представник позивача скористався правом надання відповідей на відзиви та 01 лютого 2019 року подав відповідь на відзив першого відповідача (т. 1 арк. спр. 188), 13 лютого 2019 року подав відповідь на відзив ГУ ДФС у Луганській області (т. 1 арк. спр. 192-197) та 02 липня 2019 року - відповідь на відзив ГУ ДКСУ у Луганській області (т. 2 арк. спр. 42-43).

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених в уточненій позовній заяві та відповідях на відзиви відповідачів.

Представники Офісу ВПП ДФС та ГУ ДФС у Луганській області заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позов.

Представник ГУ ДКСУ у Луганській області у судове засідання не прибув, у відзиві на позов заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", скорочене найменування згідно з пп. 2.2.1 п. 2.2 Статуту - ПрАТ «ЛИНІК», зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 16.12.2002, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 190805 від 01.10.2010 (т. 1 арк. спр. 19-23, 24).

ПрАТ «ЛИНІК» є платником податку на додану вартість, що визнається та не оспорюється сторонами, та до вересня 2016 року перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ) та Луганському управлінні Офісу великих платників податків ДФС, а з 16.09.2016 переведено на податковий облік до Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС, що підтверджено листом Офісу великих платників ДФС за № 10207/10/28-10-47-08 від 21.02.2017 (т. 1 арк. спр. 86-89).

Судом встановлено, що ПрАТ «ЛИНІК» 19.08.2015 подано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року з додатками, у якій розраховано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 4500065,00 грн, а також подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1 арк. спр. 26-39).

У подальшому, 15.09.2015, позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість до декларації за липень 2015 року, у якому зменшено суму бюджетного відшкодування на 1000000,00 грн, та остаточно визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн (т. 2 арк. спр. 56-89).

Позивачем 17.09.2015 подано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року з додатками, у якій заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 3084114,00 грн, а також подано заяву про повернення вищевказаної суми бюджетного відшкодування (т. 1 арк. спр. 40-51).

Крім того, ПрАТ «ЛИНІК» 20.10.2015 подано до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року з додатками, у якій розраховано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 4983661,00 грн, а також подано заяву про повернення вищевказаної суми бюджетного відшкодування (т. 1 арк. спр. 52-65).

Листом від 15.03.2016 СДПІ у м. Луганську повідомило позивача про те, що за результатами камеральних перевірок декларацій з податку на додану вартість, у тому числі і декларації за вересень 2015 року, порушень не встановлено, у зв`язку з чим акти не складались (т. 1 арк. спр. 67).

На запит позивача листом від 27.05.20116 Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області повідомило позивача про те, що до управління від СДПІ у м. Луганську надходили висновки про суми бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі висновок № 1410-20 від 18.09.2015 на суму 3500065,00 грн, податковий період - липень 2015 року та висновок № 1621-20 від 21.10.2015 на суму 3084114,00 грн, податковий період - серпень 2015 року. Вказані висновки повернуто на підставі листа СДПІ у м. Луганську від 18.11.2015 за № 2288/10/28-05-20. Висновок за вересень 2015 року на суму 4983661,00 грн не надавався (т. 1 арк. спр. 69-70).

Відповідаючи на запит ПрАТ «ЛИНІК» Запорізьке управління Офісу ВПП ДФС листом від 21.02.2017 № 10207/10/28-10-47-08 повідомило позивача про те, що платник перебуває на обліку у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС з 16.09.2016, попереднє місце обліку - Луганське управління Офісу ВПП ДФС. В матеріалах отриманих від Луганського управління Офісу ВПП ДФС по ПрАТ «ЛИНІК» за звітні періоди з листопада 2014 року по лютий 2016 року відсутні документи, які б свідчили про узгодженість сум ПДВ, задекларованих до бюджетного відшкодування за звітні періоди з листопада 2014 року по лютий 2016 року. З урахуванням результатів проведеного аналізу причин декларування ПрАТ «ЛИНІК» від`ємного значення та, в подальшому, сум бюджетного відшкодування ПДВ, вважає, що існує вірогідність невірного визначення в податкових деклараціях з ПДВ показників розділу 3 декларацій - Розрахунки з бюджетом (т. 1 арк. спр. 86-89).

Також судом встановлено, що на підставі акта перевірки № 64/28-10-47-08/32292929 від 17.08.2017 Офісом ВПП ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 № 0006004708 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 215476642,00 грн за період з травня 2015 року по грудень 2016 року та лютий 2017 року та № 0005994708 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 94660488,00 грн за вищевказаний період, якими зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ, у тому числі за липень 2015 року на суму 3500065,00 грн, за серпень 2015 року на суму 3084114,00 грн та вересень 2015 року на суму 4983661,00 грн (т. 1 арк. спр. 75-76, 93-94).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі № 812/1463/18 позовні вимоги ПрАТ «ЛИНІК» до Офісу ВПП ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2017 року №№ 0005994708, 0006004708,0006014708 (т. 1 арк. спр. 77-80).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 812/1463/18 апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 повернуто через неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом (т. 1 арк. спр. 81-82).

Доказів повторного звернення відповідача з апеляційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 суду не надано, отже, Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі № 812/1463/18 набрало законної сили 15 листопада 2018 року.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн стали узгодженими після спливу 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, оскільки за результатами камеральних перевірок податкових декларацій позивача за липень, серпень та вересень 2015 року податковим органом порушень не встановлено (п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України), оскільки, податкові повідомлення-рішення від 31.08.2017 № 0006004708 та № 0005994708 після їх отримання оскаржувались позивачем спочатку в адміністративному, а потім у судовому порядку та були скасовані.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з такого.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно із пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 № 39 (далі - Порядок № 39).

Пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 37 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу передбачено, що з 1 липня 2015 року призупиняється дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, абзацу четвертого пункту 82.4 статті 82, пункту 200.11 статті 200 цього Кодексу, а також дія пункту 200.14 статті 200 цього Кодексу в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок.

Бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування до 1 липня 2015 року, здійснюється у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу у редакції, що діяла станом на 1 липня 2015 року.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин Податковим кодексом України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Матеріалами справи підтверджено, що СДПІ у м. Луганську за наслідками проведених камеральних перевірок податкових декларацій ПрАТ «ЛИНІК» з податку на додану вартість за липень, серпень та вересень 2015 року порушень не встановлено, а відтак, суд приходить до висновку, що податковим органом підтверджено правомірності нарахування ПрАТ «ЛИНІК» сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн.

Зазначене також підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області від 25.05.2016 про те, що до управління надходили висновки податкового органу про відшкодування ПДВ за липень 2015 року на суму 3500065,00 грн та за серпень 2015 року на суму 3084114,00 грн (т. 1 арк. спр. 69-70).

Таким чином суд дійшов висновку, що ПрАТ «ЛИНІК» мало право на отримання узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн та за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн.

Однак, направивши казначейської служби висновки на бюджетне відшкодування позивачу ПДВ по деклараціям за липень та серпень 2015 року, СДПІ у м. Луганську листом від 18.11.2015 їх відкликала та інших заходів на повернення ПрАТ «ЛИНІК» сум бюджетного відшкодування з ПДВ за спірний період не , тобто допущено бездіяльність, яка є протиправною.

У подальшому, після реорганізації та припинення СДПІ у м. Луганську ПрАТ «ЛИНІК» перебувало на податковому обліку у Луганському управлінні Офісу ВПП ДФС, а з 16.09.2016 ПрАТ «ЛИНІК» передано на податковий облік до Запорізького управління Офіс ВПП ДФС.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» та наказу ДФС України від 26.04.2016 № 377 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС з обслуговування великих платників податків» СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до Положення про Офіс ВПП ДФС, затвердженого наказом ДФС від 14.06.2018 № 374, Офіс великих платників є правонаступником усіх прав та обов`язків Міжрегіонального головного управління Міндоходів, зокрема СДПІ з ОВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Таким чином суд дійшов висновку, що з моменту взяття ПрАТ «ЛИНІК» на облік Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС (16.09.2016) у Офісу ВПП ДФС виник обов`язок щодо надання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн.

Між тим, першим відповідачем (Офісом ВПП ДФС) такий обов`язок не виконано, чим порушено право ПрАТ «ЛИНІК» на отримання з бюджету суми відшкодування з ПДВ по деклараціям за липень - вересень 2015 року у загальному розмірі 11567840,00 грн, тобто допущено бездіяльність, яка також є протиправною.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі - Закон № 1797), яким змінений порядок повернення сум бюджетного відшкодування шляхом запровадження формування Реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду справи) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).

Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи судом встановлено, що Офіс ВПП ДФС після зміни порядку повернення сум бюджетного відшкодування шляхом запровадження формування Реєстрів заяв про повернення сум бюджетного відшкодування не вніс до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування заяви ПрАТ «ЛИНІК» про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн.

Щодо подальшого, у серпні 2017 року, проведення Офісом ВПП ДФС документальної позапланової перевірки ПрАТ «ЛИНІК» та винесення податкових повідомлень-рішень від 31.08.2017 № 0006004708 та № 0005994708, то, як вбачається з тексту рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 у справі № 812/1463/18, у судовому порядку визнано протиправним та скасовано наказ на проведення зазначеної перевірки.

Таким чином суд дійшов висновку, що у період перебування ПрАТ «ЛИНІК» на податковому обліку у Офісі ВПП ДФС останнім безпідставно не здійснювались дії щодо повернення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за липень-вересень 2015 року, а з 01.01.2017 також не вносились до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування заяви ПрАТ «ЛИНІК» про повернення сум бюджетного відшкодування по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн, чим порушено право ПрАТ «ЛИНІК» на отримання з бюджету цих сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Наказом ДФС України від 26.09.2017 № 632 затверджено Реєстр великих платників податків на 2018 рік.

Вказаним наказом ПрАТ «ЛИНІК» не включено до переліку великих платників податків, у зв`язку з чим з 01.01.2018 позивача передано на податковий облік до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області за місцезнаходженням.

Відповідно до п. 10.22 «Порядку обліку платників податків та зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 (із змінами та доповненнями), Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС у січні 2018 року передано до ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області реєстраційну справу платника податків ПРАТ «ЛИНІК» для подальшого обліку (т. 1 арк.спр. 142).

У судовому засіданні представником ГУ ДФС у Луганській області надано пояснення, що інформацію про наявність заяв ПрАТ «ЛИНІК» про повернення сум бюджетного відшкодування по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн, вперше включено до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету, лише 15 серпня 2018 року. Однак, докази на підтвердження зазначеного представником ГУ ДФС у Луганській області суду не надано.

Представником ГУ ДФС у Луганській області надано до суду копію листа до Департаменту податків і зборів з юридичних осіб Державної фіскальної служби України від 29.07.2019 про надання інформації щодо переліку про обсяги залишків у розрізі кожної заяви платників, які повинні бути відображені в Тимчасовому реєстрі, а також витяг з вказаної інформації щодо позивача за липень, серпень та вересень 2015 року (т. 2 арк. спр. 90-91).

Однак, на час розгляду адміністративної справи чинним законодавством не передбачений механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру. Отже на час розгляду адміністративної справи Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

За таких обставин, із врахуванням встановленого судом права ПРАТ «ЛИНІК» на бюджетне відшкодування ПДВ по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу внести заяви про повернення суми бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведе до ефективного відновлення права платника податків.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодованого платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн, які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, саме по собі визнання бездіяльності Офісу ВПП ДФС щодо вчинення дій, спрямованих на подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та несвоєчасному внесенні в Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн, не є ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Визнання протиправною бездіяльності податкового органу не відновить порушеного права позивача на отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціям за липень, серпень та вересень 2015 року, а з огляду на практику Європейського суду з прав людини суд повинен у своїх рішеннях визначати виключно ефективні способи відновлення порушених прав позивачів.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача є саме стягнення з Державного бюджету України на користь ПРАТ «ЛИНІК» заборгованості щодо бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн.

Зазначене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (номер рішення в ЄДРСР 80427413).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ПрАТ «ЛИНІК» в частині стягнення з Державного бюджету України узгодженої сум бюджетного відшкодування по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн. Відповідно така вимога позивача підлягає задоволенню.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, зважаючи, що такий спосіб захисту як визнання протиправною бездіяльність відповідачів жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача, тобто не є ефективним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цієї вимоги позивача.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки судом встановлено, що бездіяльність, яка призвела до порушення прав ПрАТ «ЛИНІК» на отримання суми бюджетного відшкодування по деклараціям за липень 2015 року у розмірі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у розмірі 3084114,00 грн, за вересень 2015 року у розмірі 4983661,00 грн, допущено Офісом ВПП ДФС, тобто спір виник з вини цього контролюючого органу, та з урахуванням фактичного задоволення позовних вимог ПрАТ «ЛИНІК» лише з коригуванням обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір у загальному розмірі 19210,00 грн підлягає стягненню з Офісу ВПП ДФС.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» (місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Свердлова, будинок 371, офіс 1-А, код за ЄДРПОУ 32292929) до Офісу великих платників Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11 Г, код за ЄДРПОУ 39440996), Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445), Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (місцезнаходження: 93405, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 59, код за ЄДРПОУ 37991110) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» узгоджені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціям за липень 2015 року у сумі 3500065,00 грн, за серпень 2015 року у сумі 3084114,00 грн та за вересень 2015 року у сумі 4983661,00 грн, а всього бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 11567840,00 грн (одинадцять мільйонів п`ятсот сімдесят вісім тисяч вісімсот сорок гривень).

У задоволенні вимоги Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» про визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників Державної фіскальної служби та Головного управління ДФС у Луганській області відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників Державної фіскальної служби на користь Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 15 серпня 2019 року.

Суддя Т.В. Смішлива