Рішення № 83643721, 06.08.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2019 року м. Ужгород№ 260/404/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство "Закарпатшампіньйон" - представник - Бобаль Іван Іванович;

відповідач - Управління Держпраці у Закарпатській області - представник - Фалес Руслан Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Фермерське господарство "Закарпатшампіньйон" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1, ЄДРПОУ 37072568) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035), в якому просить суд: "1. Відкрити провадження за даною позовною заявою; 2. Визнати протиправним та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпрані у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26 лютого 2019 року за № ЗК53/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-36; 3. Присудити ФГ "Закарпатшампіньйон" здійсненні судові витрати - судовий збір у розмірі 1921 гривень."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року було вжито заходи забезпечення позову адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об`єктивних причин.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Зокрема, позивач вказує, що за результатами інспекційного відвідування Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон" відповідачем складено Акт інспекційного відвідування № ЗК53/217/АВ від 04 лютого 2019 року, яким, на думку інспекції праці, зафіксовано факт допуску працівника без оформлення трудових відносин. На підставі висновків даного Акту, першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василем Івановичем, ухвалено постанову від 26 лютого 2019 року за №ЗК53/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-36 про накладення штрафу у розмірі 125190 грн.. Позивач вважає, що дана постанова ухвалена без врахування всіх обставин справи, ґрунтується на упереджених висновках, а отже є незаконною.

У відзиві на позов представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК53/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-36 від 26 лютого 2019 року Фермерське господарство "Закарпатшампіньйон" притягнуто до фінансової відповідальності на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оскільки за результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року, яким встановлено, що Фермерське господарство "Закарпатшампіньйон" допустило до роботи різноробочої у парнику по вирощуванні овочів терміном один місяць громадянку ОСОБА_1 без укладення письмового трудового договору, чим порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП України.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності статті 259 частини 1 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу положень пункту 6 та пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року. у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 265 частини 2 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. За змістом статті 325 частини 1 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підлягала до застосування до 14 травня 2019 року.

Таким чином процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, на час виникнення спірних правовідносин, визначалася Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 року за № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі по тексту - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 12 грудня 2018 року № 243 про проведення інспекційного відвідування Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон", що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1 на виконання рішення колегії Державної служби України з питань праці № 1 від 19 жовтня 2018 року та аналізу інформації щодо використання суб`єктами господарювання праці найманих працівників, за наслідком якого складено "Перелік платників податків для проведення з Управлінням Держпраці спільних перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з найманими особами на грудень 2018 року", затвердженого начальником головного Управління ДФС у Закарпатській області та начальником Управління Держпраці у Закарпатській області, щодо порушень при оформленні трудових відносин та Керуючись Конвенціями про інспекцію праці питання оплати праці, часу праці та відпочинку, дотримання мінімальних гарантій, використання праці неповнолітніх (Т. 1 а.с.а.с. 65-67, 75).

На підставі вказаного наказу 30 січня 2019 року видано направлення № 76 на проведення інспекційного відвідування Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон", що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1, строком дії з 31 січня 2019 року по 04 лютого 2019 року (Т. 1 а.с. 73).

31 січня 2019 року посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області - головним державним інспектором Лопіт І.І. за участю начальника відділу Турянського Я.І. та головного державного інспектора Хланта І.Ю. проведено інспекційне відвідування Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон" на підставі вищезазначеного направлення.

За результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року, яким встановлено, що Фермерське господарство "Закарпатшампіньйон" допустило до роботи різноробочої у парнику по вирощуванні овочів терміном один місяць громадянку ОСОБА_1 без укладення письмового трудового договору, чим порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП (Т. 1 а.с.а.с. 74-78).

Зокрема, вказаним актом зафіксовано, що під час проведення інспекційного відвідування Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон", що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1, встановлено, що на робочому місці різноробочої, у парнику по вирощуванні овочів, знаходилася наймана працівниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 . Згідно наданого наказу № ЗШ000000009-0000000105 від 30 січня 2019 року, ОСОБА_1 прийнята на роботу у структурний підрозділ "Овочі" овочівником з 31 січня 2019 року з повідомленням про прийняття працівника на роботу ДФС. Відповідно за січень їй нарахована заробітна плата у розмірі 200 грн., за один робочий день (31 січня), до видачі 161 грн.. Наказ № ЗШ000000009-0000000105 від 30 січня 2019 року свідчить лише про той факт, що гр. ОСОБА_1 була прийняті на роботу до Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон" саме з 31 січня 2019 року. Даний документ не спростовує того факту, що гр. ОСОБА_1 виконувала роботу різноробочої у Фермерському господарстві "Закарпатшампіньйон" без укладення трудового договору до 31 січня 2019 року. Адже у своєму поясненні гр. ОСОБА_1 повідомила, що вона працює різноробочою в парнику по вирощуванні овочів один місяць. За що їй проводилась виплата заробітної тати в сумі чотири тисячі гривень.

У своєму письмовому пояснені від 31 січня 2019 року ОСОБА_1 , повідомила, що працює в Фермерському господарстві "Закарпатшампіньйон", що знаходиться за адресою м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1, різноробочою в парнику по вирощуванні овочів один місяць. За що їй проводилась виплата заробітної плати в сумі чотири тисячі гривень. Заяву про прийняття на роботу подавала до бухгалтерії ФГ "Закарпатшампіньйон" (Т. 1 а.с. 96).

Головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено припис про усунення виявлених порушень № ЗК53/217/АВ/П від 04 лютого 2019 року, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення вказані в Акті інспекційного відвідування (Т. 1 а.с.а.с. 181-183).

13 лютого 2019 року рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК53/217/АВ/П/ПТ-ТД, перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицак В.І., вирішив, що справа підлягає розгляду відповідно до статті 265 КЗпП України 26 лютого 2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатьскій області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (Т. 1 а.с. 189).

Листом від 18 лютого 2019 року № 07-02/740, відповідача було повідомлено, що розгляд справи за наслідками інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року, яким встановлено, порушення позивачем вимог статті 265 КЗпП України, відбудеться 26 лютого 2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (Т. 1 а.с. 69).

19 лютого 2019 року позивачем було подано до Управління Держпраці зауваження № 32 до Акту інспекційного відвідування № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року, відповідно до якого позивач вказав, що на час проведення інспекційного відвідування трудові відносини з ОСОБА_1 оформлені належним чином. Висновки інспекційного відвідування ґрунтуються виключно на поясненнях вказаного працівника, яка немає відповідних знань. Одночасно, вказав, що ОСОБА_1 отримала винагороду у розмірі 4000 грн. за договором цивільно-правового характеру за виконувану роботу у відповідності до Договору підряду № 35 від 26 грудня 2018 року, Акту прийому передачі виконаних робіт від 30 січня 2019 року та видаткового касового ордеру від 30 січня 2019 року (Т. 1 а.с. 25).

Листом Управління Держпраці у Закарпатській області від 25 лютого 2019 року № 08, вказані зауваження до акту не взяті до уваги, у зв`язку з порушення триденного строку для надання зауважень (а.с. 32).

26 лютого 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Закарпатській області Грициком Василем Івановичем було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ЗК53/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-36, якою на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України на Фермерське господарство "Закарпатшампіньйон" накладено штраф у розмірі 125190 грн. (Т. 1 а.с.а.с. 19, 20).

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пунктів 19-21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надасться інспектором прані не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Листом головного державного інспектора Управління Держпраці в Закарпатській області від 07 лютого 2019 року № 04 позивачу було надіслано акт інспекційного відвідування № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року та припис про усунення виявлених порушень № ЗК53/217/АВ/П від 04 лютого 2019 року (Т. 1 а.с. 21).

Відповідно до поштового відстеження ДП "Укрпошта" вказане поштове відправлення за трек-номером для відправлено по Україні 8913200141169, позивачу вручено особисто 18 лютого 2019 року (Т. 1 а.с.а.с. 22-24).

Таким чином, судом встановлено, що в акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року головою ФГ "Закарпатшампіньйон" ОСОБА_2 було отримано та підписано 18 лютого 2019 року та 19 лютого 2019 року позивачем було подано до Управління Держпраці зауваження № 32 до Акту інспекційного відвідування № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року, а відтак позивачем не було порушено трьохденного строку з дати підписання акта для подачі зауваження на акт інспекційного відвідування, що свідчить про порушення відповідачем положення Порядку № 295.

Разом з тим, до вказаного зауваження позивачем було додано Договір підряду № 35 від 26 грудня 2018 року, Акт прийому передачі виконаних робіт від 30 січня 2019 року та видатковий касовий ордеру від 30 січня 2019 року, що підтверджує укладення між ОСОБА_1 та ФГ "Закарпатшампіньйон" договору цивільно-правового характеру (Т. 1 а.с.а.с. 27-29).

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 2 частини 1 КЗпП України основними трудовими правами працівника є право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Відповідно до статті 24 частини 1 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з статтею 24 частини 3 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, з урахуванням зазначеного суд зазначає, що обов`язковою умовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як встановлено судом відповідач вказує, що ФГ "Закарпатшампіньйон" порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП України - працівник допущений до роботи без укладання трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, як вбачається з копії оскаржуваної постанови, що міститься в матеріалах справи, під час інспекційного відвідування ФГ "Закарпатшампіньйон" встановлено, що позивач допустив до виконання роботи різноробочої у парнику по вирощуванні овочів терміном один місяць (до 31 січня) громадянку ОСОБА_1 без укладення письмового трудового договору, чим порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП. На розгляд справи з`явився представник ОСОБА_3 , який заперечив факт використання найманої праці ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин та повідомив, що із вказаною особою було укладено договір підряду № 35 від 26 грудня 2018 року (Т. 1 а.с.а.с. 19-20).

Судом встановлено, що інспекторами праці відносно ФГ "Закарпатшампіньйон", складено акт у зв`язку з допущенням до виконання роботи різноробочої у парнику по вирощуванні овочів терміном один місяць (до 31 січня) громадянку ОСОБА_1 без укладення письмового трудового договору, чим порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП України.

Як вказує позивач, ОСОБА_1 працювала на умовах цивільно-правового договору, з якою ФГ "Закарпатшампіньйон" уклало договір підряду № 35 від 26 грудня 2018 року (Т. 1 а.с. 27), після виконання якого 30 січня 2019 року було підписано акт приймання передачі виконаних робіт між підрядником ОСОБА_1 та замовником ФГ "Закарпатшампіньйон" (Т. 1 а.с. 28).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи: посадка насіння огірків в теплицю № 6 в кількості 1200 шт., а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із пунктом 2.1. Договору, за виконану роботу замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 4000 гривень.

Актом приймання передачі виконаних робіт 30 січня 2019 року підтверджено, що ОСОБА_1 , виконав наступні роботи: посадка насіння огірків в теплицю № 6 в кількості 1200 шт., а ФГ "Закарпатшампіньйон" прийняло результати робіт.

30 січня 2019 року ОСОБА_1 на підставі договору ЦПХ № 35 від 26 грудня 2019 року виплачено 4000 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером від 30 січня 2019 року (Т. 1 а.с. 29).

Згідно зі статтею 1 частиною 1 КЗпП України, даний кодифікований акт регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

При цьому, Положенням № 96, не передбачено здійснення вказаним органом та/або його територіальними органами контролю та/або нагляду за додержанням цивільного законодавства України юридичними та/або фізичними особами. Так само вказаний орган не має жодних повноважень щодо кваліфікації (трактування) тих чи інших цивільних або будь-яких інших правовідносин у якості трудових, а також щодо здійснення контролю та/або нагляду за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці; метою договору підряду є отримання певного матеріального результату.

Відповідно до статті 204 ЦК України, закріплено презумпцію правомірності правочину. яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що договір підряду укладений позивачем з ОСОБА_1 , не був визнаний недійсним чи неукладеним у порядку встановленому законом.

Чинне законодавство України не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними.

Вимоги статті 24 КЗпП (працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) та вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", щодо того, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком "до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором", застосовуються до трудових правовідносин.

Отже, оскільки позивач уклав з ОСОБА_1 договір підряду (цивільно-правовий договір), який є предметом регулювання Цивільного кодексу України, у ФГ "Закарпатшампіньйон" не виникло жодного обов`язку щодо надання тому чи іншому органу повідомлення за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2015 року № 413.

Також враховуючи презумпцію дійсності правочину, суд зазначає, що юридичні особи не обмежені в праві залучати фізичних осіб до виконання певного виду роботи на підставі цивільних договорів, і не зобов`язані законодавством укладати тільки трудові договори.

Крім того, необхідно зазначити, що законодавцем, у спірних відносинах, не встановлено обов`язку, зокрема підрядника, повідомляти замовника послуг інформацію щодо осіб, які безпосередньо виконують договірні підрядні роботи, як от у яких правових стосунках робітники перебувають у підрядника.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 08 травня 2018 року (справа №127/21595/16-ц) дійшов схожого висновку, зазначивши, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

З системного аналізу умов договору підряду, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , вбачається, що предметом цього договору є кінцевий результат праці, а не сам її процес. В той час, як для трудових договорів, характерним було би зворотнє.

Разом з тим, на час проведення інспекційного відвідування у відповідності до наказу керівника ФГ "Закарпатшампіньйон" № ЗШ000000009-0000000105 від 30 січня 2019 року, ОСОБА_1 прийнята на роботу у структурний підрозділ "Овочі" овочівником з 31 січня 2019 року (Т. 1 а.с. 98)

Та, відповідно 30 січня 2019 року позивачем було подано до Головного управління ДФС у Закарпатській області повідомленням про прийняття працівника на роботу, зокрема ОСОБА_1 з датою початку роботи 31 січня 2019 року (Т. 1 а.с. 101).

Згідно із розрахунково-платіжною відомістю працівника за січень 2019 року, ОСОБА_1 , за один робочий день (31 січня) була нарахована заробітна плата у розмірі 200 грн., до видачі 161 грн.( Т. 1 а.с. 102).

Таким чином, станом на час проведення інспекційного відвідування 31 січня 2019 року, ОСОБА_1 перебувала в належним чином оформлених трудових відносинах з позивачем, а відтак підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог статті 24 частини 3 КЗпП у відповідача були відсутні.

Разом з тим, в акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року, інспектором вказано, що гр. ОСОБА_1 виконувала роботу різноробочої у Фермерському господарстві "Закарпатшампіньйон" без укладення трудового договору один місяць до 31 січня 2019 року.

Вказане свідчить, що фактично відповідачем встановлено, з його точки зору, порушення позивачем вимог статті 24 частини 3 КЗпП до здійснення інспекційного відвідування, тобто в акті інспекційного відвідування вказані обставини, які були відсутні на час проведення відповідачем інспекційного відвідування.

Необхідно зауважити, що при розгляді спірних правовідносин, суд дає оцінку обставинам які виникли на час проведення перевірки.

Враховуючи встановлені судом обставини та з урахуванням спростованих під час судового розгляду справи порушень, викладених в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗК 53/217/АВ від 04 лютого 2019 року, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області від 26 лютого 2019 року за № ЗК53/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-36 підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки підставою для її винесення став помилковий висновок відповідача про допуск позивачем працівника до роботи без укладення трудового договору

В той же час, необхідно звернути увагу на те, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області не було надано жодних доказів для підтвердження встановленого факту, щодо допуску до виконання роботи громадянку ОСОБА_1 , не уклавши з нею трудовий договір, що зафіксовано у постанові про накладення штрафу від 26 лютого 2019 року за № ЗК53/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-36.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 1921 грн..

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1, ЄДРПОУ 37072568) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26 лютого 2019 року за № ЗК53/217/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-36.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Закарпатшампіньйон" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Робітнича, 5/1, ЄДРПОУ 37072568) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) судові витрати у розмірі 1921 (одної тисячі дев`ятиста двадцяти одної гривні) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 06 серпня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 15 серпня 2019 року.

СуддяС.Є. Гаврилко