Ухвала суду № 83643571, 14.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 серпня 2019 року Справа №160/7882/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ", -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2019р. о 14:25 год. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося із заявою про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків та просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Акім” у порядку встановленому ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши зміст заяви та додані до неї матеріали, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для залишення даної заяви без руху та надання заявнику часу для усунення недоліків у відповідності до вимог ч.1 ст.169 та ч.3 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Водночас, у частині, що не врегульована ст.283 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, за ст.5 Закону України “Про судовий збір” заявник не віднесений до категорії органів, які звільнені від сплати судового збору.

За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову суб`єктом владних повноважень немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019р. становить 1921 грн.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що за подання заяви Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, у порядку визначеному ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено справляння судового збору, тобто зазначена заява є об`єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України “Про судовий збір”.

Однак, як вбачається із доданих до заяви документів, заявником до заяви не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1921 грн. за подання даної заяви в порушення вимог ст. 4 Закону України “Про судовий збір” та ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом відхиляється посилання заявника на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у його постанові від 11.12.2018р. у справі №826/4553/17, як на підставу для несплати судового збору за подання даної заяви, оскільки наведений у даній постанові висновок стосується не заяви, а подання органу Державної фіскальної служби, поданого в порядку ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній до 15.12.2017р., тоді як у даному випадку Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області подано до суду заяву в порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній з 15.12.2017р., а отже дані правовідносини не є подібними, у зв`язку з чим зазначена заявником позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає.

Окрім того, судом враховується і те, що заявником були виконані вимоги ч.2 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України щодо направлення на адресу відповідача копії заяви та доданих до неї документів, а відповідно підлягають виконанню і інші норми ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, щодо обов`язковості надання документів про сплату судового збору за вказаною заявою, поданою в порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно до ч.3 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

За викладеного, суд приходить до висновку, що заявником зазначена заява подана без дотримання вимог ч.3 ст.161, ч.2 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому дану заяву слід залишити без руху з наданням відповідного терміну для усунення недоліків даної заяви на підставі ч.1 ст.169, ч.3 ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АКІМ" - залишити без руху.

Заявнику – Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області слід усунути недоліки цієї заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. за подання даної заяви до суду у строк до 12:00 години 15 серпня 2019р.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №34316206084014 УК у Чечелівському районі м. Дніпра, код ЄДРПОУ 37989253 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.3 ст.283 КАС України, невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва