Рішення № 83643490, 15.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року Справа № 160/6447/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням, -

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р НОМЕР_2, код 08571446, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 31 836,09 грн. та судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.05.2017 року на виконання вимог ст. 74 Закону України "Про національну поліцію" між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (далі - ДДУВС) та Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області було укладено контракт №3402 про здобуття освіти, умови якого застосовується до відносин, які виникли з 05.08.2014 року - з дня зарахування відповідача до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. В подальшому, відповідач, як випускниця ДДУВС була направлена у розпорядження ГУ НП у Дніпропетровській області та згідно з наказом №151 о/с від 01.06.2018 року була призначена слідчим слідчого відділення Чечелівського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції. Проте, наказом ГУ НП В Дніпропетровській області №230 о/с від 27.08.2018 року відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням). При цьому, пунктом 3.5 контракту №3402 передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов`язується відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі ДДУВС витрати, пов`язані з його утриманням в ДДУВС. Згідно довідки-розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2014-2018 рр. відшкодуванню підлягає 31 836,09 грн. Враховуючи, що відповідач звільнилася з органів Національної поліції України, тим самим відмовилася від подальшого проходження служби, чим порушила вимоги Контракту №3402, а тому, на думку позивача, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

15.07.2019 року ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є. було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 14.09.2019 року, а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (а.с. 2-3).

24.07.2019 року представником третьої особи на стороні позивача - Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було надано пояснення, в яких представник третьої особи просить задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національно поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. 2,4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби з поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. 2,4 ч.1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

30.07.2019 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові в частині відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання, в частині відшкодування витрат на продовольче забезпечення (4 056,10 грн.), оплати комунальних послуг (10 484,45 грн.), витрат на медичне забезпечення (33,87 грн.), посилаючись на те, що подані позивачем довідки-розрахунки не містять будь-якого обґрунтованого розрахунку, а відображають лише суми без зазначення формул їх розрахунків, показників, за якими здійснювались такі розрахунки, у зв`язку з чим відсутня можливість перевірити достовірність заявлених сум.

Одночасно з поданням відзиву на позов, представником відповідача було подано заяву про залишення адміністративного позову без розгляду, в якому зазначає, що позивач посилається лише закриття Ленінським районним судом м. Дніпропетровська провадження у цивільній справі 15.05.2019 року та не наводить жодних доказів поважності пропуску місячного строку звернення до суду.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки питання щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду було вирішено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 15.07.2019 року.

13.08.2019 року представником позивача було подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що проходження служби в Національній поліції та питання здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання врегульовано положеннями різних контрактів, а тому не є тотожними і відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом повноважень, пов`язане з реалізацією правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, а не безпосередньо з проходженням публічної служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №165 ос від 05.08.2014 року ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу Факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства, що підтверджується копією витягу з наказу, наявного в матеріалах справи (а.с. 10).

22.05.2017 року між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ (Виконавець), Головним управлінням Національної поліції України у Дніпропетровській області (Замовник) та рядовим поліції Ковтюх Єлизаветою Євгеніївною (Особа) було укладено Контракт №3402 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю 6.030401 "Правознавство" (а.с. 12).

Згідно пп. 3.5 п. 3 розділу ІІ. Обов`язки сторін вказаного Контракту, особа зобов`язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі Виконавця витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про національну поліцію" в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ. Відповідальність сторін, сторони несуть відповідальність за повне виконання взятих на себе зобов`язань за цим Контрактом.

За приписами п. 9 розділу ІV. Інші положення, Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.06.2021 року. Цей контракт розповсюджується на відносини, що виникли з моменту зарахування Особи на навчання та діє протягом трьох років з призначення Особи на посаду Замовником. В частині відшкодування Особою витрат на її утримання Контракт діє протягом трьох років з моменту, коли Виконавцю стало відомо про невиконання Особою взятих на себе зобов`язань.

01.06.2018 року відповідно до наказу ГУНП №151 о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду слідчого слідчого відділення Чечелівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції як прибулого з ДДУВС.

27.018.2018 року наказом ГУ НП в Дніпропетровській області №230 о/с позивача звільнено з Національної поліції України на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", що підтверджується письмовими доказами наявними у матеріалах справи (а.с. 14-16).

У зв`язку із звільненням відповідача з органів Національної поліції України, позивачем було здійснено розрахунок фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2014-2018 рр., який згідно довідки-розрахунку №627 від 27.05.2019 року становить 31 836,09 грн. (а.с. 17-24).

Листом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №1/3972 від 13.09.2018 року відповідача було повідомлено про необхідність відшкодуванням витрат, пов`язаних із утриманням в університеті під час навчання у ДДУВС, які згідно довідки-розрахунку складають 31 836,09 грн. (а.с. 27).

Отже, спір між сторонами виник з підстав несплати відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням в університеті під час навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 31 836,09 грн.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України "Про Національну поліцію", Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 (далі - Порядок №261).

За змістом ч.ч. 2, 4, 5 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 Порядку №261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

За змістом п.п. 4, 5 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Згідно з п. 9 Порядку №261 стягнення суми витрат припиняється в разі: поновлення на навчанні особи, що була відрахована з вищого навчального закладу; повторного прийняття особи на службу в поліцію.

Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Згідно з пунктами 6.13, 6.27, 6.28 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 року №62 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ВНЗ, в особі ректора (начальника), з одного боку, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті, в особі начальника, з другого боку, та громадянином України, який зарахований на навчання до ВНЗ за державним замовленням, з третього боку, протягом місяця з дня зарахування на навчання укладається договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок та підстави для відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ осіб, які навчалися за державним замовленням, визначаються відповідно до чинного законодавства.

У разі відмови осіб, які навчалися за державним замовленням, від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Також і за змістом пп. 3.5 п. 3 розділу ІІ. Обов`язки сторін, п. 9 розділу ІV. Інші положення Контракту №3402 відповідач взяв на себе зобов`язання після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років, а у випадку звільнення зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України у зв`язку відмовою від подальшого проходження служби, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Згідно з довідкою-розрахунком фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2014-2018 рр. витрати за вказаний період склали 31 836,09 грн., з яких 4 056,10 грн. - продовольче забезпечення, 5 143,54 грн. - витрати за теплоенергію, 1 801,31 грн. - витрати на водопостачання та водовідведення, 3 539,60 грн. - витрати на електропостачання, 10 640,59 грн. - грошове забезпечення, 53,87 грн. - медичне забезпечення, 6 601,08 грн. - вартість речового майна та предметів однострою (а.с. 17-24).

Зазначена довідка-розрахунок була направлена на адресу реєстрації відповідача, проте доказів добровільного відшкодування витрат у встановлений строк відповідачем не надано, заява для укладення договору про відшкодування витрат з розстроченням платежу від відповідача не надходила.

Відтак, оскільки відповідач звільнена зі служби в органах внутрішніх справ за власним бажанням до закінчення трирічного строку з моменту закінчення нею вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України, де вона навчалась за державним замовленням, а доказів повторного прийняття на службу в поліцію або відшкодування позивачу понесених витрат суду не надано, відповідач повинна відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі.

При цьому, суд зазначає, що посилання представника відповідача на невідповідність довідок-розрахунків вимогам Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а їх форма і зміст відповідають вимогам зазначеного нормативно-правового акту.

Крім того, пп. 3.5 п. 3 розділу ІІ. Обов`язки сторін Контракту №3402 передбачено, що відшкодувати фактичні витрати, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» здійснюється в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Також, є необґрунтованими зауваження представника відповідача, наведені у відзиві на позов, щодо недобросовісного використання позивачем процесуальних прав під час попереднього судового провадження, з огляду на наступне.

Так, вказані доводи представника відповідача стосуються процесуальних прав, які було реалізовано в ході розгляду цивільної справи №205/9026/18, провадження у якій було закрито, а тому суд під час розгляду даної справи на має правових підстав для встановлення наявності або відсутності недобросовісності використання процесуальних прав сторін. Крім того, представником відповідача не надано жодних доказів на підтвердження зазначеного факту, а лише висловлено припущення з приводу можливого зловживання позивачем правами і у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 31 836,09 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, оскільки позивачем не були понесені витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то судом питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

З урахуванням наведеного, не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача судового збору у сумі 1 921,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 26, код ЄДРПОУ 08571446) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа на стороні позивача: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А, код ЄДРПОУ 40108866), про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України в особі його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р НОМЕР_2, код 08571446, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 31 836,09 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень 09 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець