Ухвала суду № 83642186, 14.08.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/12796/19

Провадження № 1-кс/520/10256/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області Шпитко О.В., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Модебадзе О.Т., про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження №12018160000000386 від 05.05.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 04.08.2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу, серія та номер: 931 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою Маргаритою Леонідівною, на підставі якого ОСОБА_2 передала у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність квартиру під АДРЕСА_1 (згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2015 року, індексний номер 41713707), що складається з 3 житлових кімнат загальною площею 74.2 кв. м. Зазначена квартира була придбана за 943 227 гривень.

Після набуття права власності на зазначену квартиру ОСОБА_1 мешкала в ній. Але, 05.04.2018 року о 7 годині ранку до квартири АДРЕСА_2 зайшли невідомі люди, що представилися представниками ТОВ “Кей - Колект”, примусили звільнити приміщення, змінили замки вхідної двері та повідомили, що станом на 28 березня 2018 року ТОВ “Кей - Колект” є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Договору відступлення права вимоги, серія та номер: 649-650, укладеного 13.02.2012 року (згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.04.2018 року індексний номер витягу 119712288).

27.04.2006 між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений кредитний Договір №1589-08. В якості забезпечення зобов`язання по Кредитному договору 27 квітня 2006 року між нею та банком також був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В., зареєстрований в реєстрі за № 1657, за яким предметом іпотеки була квартира під АДРЕСА_1 , і належала їй на праві приватної власності.

13.02.2012 між ПАТ «УкрСиббанк» та TOB «Кей – Колект» був укладений Договір відступлення прав вимоги за вищевказаним договором іпотеки, а 22 травня 2015 року TOB “Кей – Колект” зареєструвало за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Заочним Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 12 травня 2015 року у справі 522/7981/15-ц (суддя Івченко В.Б.) за позовом ОСОБА_2 до ПАТ “УкрСиббанк” та ТОВ “Кей – Колект” про визнання правочину недійсним, Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1657, був визнаний недійсним. Це було здійснене ОСОБА_2 для того, щоб, в першу чергу, скасувати заборону відчуження спірної квартири, та вчинити дії щодо продажу майна.

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13.07.2015 року у справі № 522/11820/15-ц (суддя Свячена Ю.Б.) за позовом ОСОБА_2 до ТОВ “Кей - Колект”, третя особа – Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, про визнання правочину недійсним та визнання права власності, визнано недійсним Договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки 649-650, укладений 13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект», посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В., була скасована реєстрація права власності на квартиру під АДРЕСА_1 за ТОВ “Кей-Колект”, яка вчинена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є.

Останнє рішення було згодом скасоване (ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 04.08.2016 року), та позовні вимоги були залишені без розгляду ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 24.11.2016 року.

Але, до скасування цього рішення та відновлення заборони відчуження квартири, ОСОБА_2 , знаючи, що в неї є непогашений кредит перед ПАТ “УкрСиббанк”, що кредитні зобов`язання забезпечувалися іпотекою квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що є спір щодо цієї квартири з ТОВ “Кей-Колект”, почала продавати її.

За договором купівлі-продажу (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.08.2015 року), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

В пункті 1.2. цього договору купівлі-продажу ОСОБА_2 зазначила, що вона, як продавець, гарантує, що: незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням квартири, немає; від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору; усі інженерні комунікації перебувають у робочому стані і функціонують за призначенням; до укладення цього договору квартира іншим особам не відчужена; під забороною (арештом) та в заставі, в тому числі податковій, не перебуває; боргом за житлово – комунальні послуги не обтяжена; яка внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана, як юридична адреса не використовується; щодо неї відсутні судові спори; самовільних переобладнань немає; в цій квартирі неповнолітні, малолітні діти, непрацездатні та інші особи не зареєстровані та не проживають; внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі, неповнолітніх, малолітніх дітей, непрацездатних та інших осіб, яких ОСОБА_2 зобов`язана утримувати за законом чи договором; вказана квартира не надана в користування наймачам (орендарям); обтяжень, а також будь – яких прав у третіх осіб щодо неї не має; будинок, в якому розташована квартира, не належить до пам`яток історії та культури, не визнано аварійним або таким, що підлягає зносу; не укладається під впливом тяжкої обставини; квартира знаходиться у стані, повністю придатному для використання її за цільовим призначенням.

Таким чином, ОСОБА_2 , знаючи про те, що спірна квартира була забезпеченням її кредитних зобов`язань, була обтяжена іпотекою, відчужена третім особам, право власності переходило до третіх осіб, квартира була арештована, квартира перебувала у декількох судових спорах, що на квартиру постійно претендують треті особи, все ж гарантувала в договорі про відсутність таких негативних обставин, умисно ввела в оману ОСОБА_1 про безпечність придбання у ОСОБА_3 цієї квартири. Внаслідок чого ОСОБА_1 втратила і квартиру і гроші, які вона сплатила ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 мала умисел на привласнення грошових коштів належних ОСОБА_1 , знаючи достеменно, що щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 , тривають судові спори, що ця квартира у будь – який момент може перейти у власність АКІБ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» або іншої особи, що придбає права у банка на спірну квартиру.

ОСОБА_2 знала, що після підписання договору купівлі – продажу передати повноцінно у власність ОСОБА_1 спірну квартиру вона не в змозі, що після отримання грошей від ОСОБА_1 ОСОБА_2 не збиралася виконувати свої зобов`язання за цим договором.

Крім того, до СУ ГУНП в Одеській області надійшло клопотання про накладення арешту на майно відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 просить накласти арешт на вказану в клопотанні квартиру.

Також, потерпіла ОСОБА_1 подала цивільний позов про визнання цивільним позивачем та відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, яка складає 943 227 гривен.

На даний час, виникла необхідність здійснити тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Приморського районного суду міста Одеси що за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33, з метою ознайомитись з матеріалами cудової справи №522/7981/15-ц (провадження №2/522/6020/15)за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей – Колект» про визнання правочину недійсним, - та вилучити копії документів та звукозаписи судових засідань, які будуть мати відношення до даного кримінального провадження.

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, разом з цим від слідчого надійшла заява, в якій остання просила розгляд клопотання здійснювати за її відсутності.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 160 КПК України, у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначається, зокрема, значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Стороною обвинувачення, в порушення вимог ст. 132 КПК України, до матеріалів клопотання не долучено доказів, підтверджуючих обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, які викладені в клопотанні, що позбавляє слідчого суддю перевірити викладені в клопотанні обставини. Крім того, в клопотанні відсутнє обґрунтування того, яке значення мають документи, до яких сторона обвинувачення просить надати тимчасовий доступ, для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також відсутнє обґрунтування можливості використання як доказів відомостей, що містяться в документах.

В порушення вимог ч. 6 ст. 163 КПК України, в клопотанні та долучених матеріалах відсутнє обґрунтування того, що вказані в клопотанні документи неможливо отримати іншим способом, без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей і документів.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги неналежне обґрунтування та недоліки клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 93, 131, 132, 159, 160, 163 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області Шпитко О.В., яке погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Модебадзе О.Т., про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження №12018160000000386 від 05.05.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її постановлення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.