Рішення № 83640079, 12.08.2019, Оболонський районний суд міста Києва

12.08.2019 Справа № 756/2188/19

Справа пр. №2/756/3373/19

ун. №756/2188/19

У Х В А Л А

12 серпня 2019 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Приходько І.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2019 року позивач - Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ спрощене позовне провадження.

У судове засідання, призначене на 10 год 00 хв 12 серпня 2019 року представник позивача не з`явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідач у судове засідання, призначене на 10 год 00 хв 12 серпня 2019 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У ст. 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Ст. 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 4 КАС України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Цією ж статтею передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування

За змістом ст. 9 Закону України "Про міліцію", чинного на час виникнення спірних правовідносин, на курсантів, слухачів, ад`юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов`язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про міліцію" працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Працівник поліції згідно з нормами ст. ст. 1, 17 Закону України "Про Національну поліцію" також проходить публічну службу.

За приписами ст. 18 Закону України "Про міліцію" підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

09 вересня 2013 року між Національною академією внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладено договір №13-302 про підготовку фахівця, відповідно до якого відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов`язався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі. 23 лютого 2017 року Національна академія внутрішніх справ та ОСОБА_1 уклали додатковий договір №1 до договору від 09 вересня 2013 року №13-302, згідно з яким погодили, що позивач здійснює навчання та підготовку відповідача як фахівця для потреб Національної поліції.

03 березня 2017 року ОСОБА_1 отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки "Правознавство" освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" та диплом бакалавра, що підтверджується наказом Національної академії внутрішніх справ від 03 березня 2017 року №278. У подальшому, відповідно до умов договору відповідача направлено для проходження служби до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та присвоєно йому звання лейтенанта поліції.

20 липня 2018 року наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №724 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

20 липня 2018 року наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві №724 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням.

З 28 серпня 2013 року по 03 березня 2017 року ОСОБА_1 відповідно до умов договору перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.

З огляду на наведені обставини, заважаючи на те, що ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням до спливу трьох років після закінчення навчання в Національній академії внутрішніх справ, позивач просив суд стягнути з нього витрати, понесені на навчання відповідача, у сумі 33424,37 грн.

Указаний спір пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення (такий висновок суду відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованій у постановах від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16, від 13 березня 2019 року у справі №723/18/17).

Із урахуванням викладеного, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, а тому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

П. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі, слід закрити.

Керуючись ст. 255 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

Провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що його повторне звернення до суду в порядку цивільного судочинства з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.В. Андрейчук