Рішення № 8363799, 23.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/60023.11.09 За заявою Національного об"єднання по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб"єднання"

до комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"

третя особа Міністерство аграрної політики України

про визнання права власності

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача Поліщук Т.А.(дов. від 20.07.2009)

Від відповідача Пузир А.М.(дов. від 08.10.2008)

Від третьої особи Бальвінська Т.С.(дов. від 08.01.2009)

Дородько Н.Ф.(дов. від 17.06.2009)

Білопольська Н.А.(дов. від 18.06.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання за ним права власності на нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28 та зобов"язання відповідача зареєструвати право власності позивача на даний будинок.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.08.2009 порушено провадження у справі №50/600, призначено її до розгляду на 16.09.2009 та залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство аграрної політики України.

16.09.2009 розгляд справи не відбувся у зв"язку з хворобою судді, оголошена перерва на 30.09.2009.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.2009 не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання прибули представники позивача та третьої особи, дали пояснення по справі та подали спільне клопотання про розгляд справи у строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 19.10.2009.

19.10.2009 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача та третьої особи, дали пояснення по справі і подали докази.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти заявлених позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Розгляд справи було відкладено на 04.11.2009.

В судове засідання 04.11.2009 прибули представники позивача та третьої особи, дали пояснення по справі і подали докази.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Із-зі неявки відповідача розгляд справи було відкладено на 23.11.2009.

23.11.2009 в судове засідання прибули представники позивача та третьої особи, дали додаткові пояснення по справі і подали докази.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не зявився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судові засідання 04.11.2009 та 23.11.2009 не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства № 163 від 09.06.1993 Управлінню адміністративними будинками було наказано передати Національному об'єднанню по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ»(надалі - «Укрплемоб'єднання», позивач) адміністративну будівлю по вул. П. Мирного, 28.

На виконання наказу Міністерства сільського господарства і продовольства 05.08.1993 Управлінням адміністративними будівлями за актом приймання передачі було передано «Укрплемоб'єднанням»адміністративний будинок за адресою: вул. Панаса Мирного, 28. м. Київ.

10.09.1993 «Укрплемоб'єднання»на розрахунковий рахунок управління адміністративними будинками Міністерства сільського господарства і продовольства було перераховано 1 491 979,56 карбованців.

Судом встановлено, що зазначене нерухоме майно не є державним і знаходиться в господарському віданні, правомірному, добросовісному володінні позивача, що підтверджується довідкою про перебування будівлі на балансі, наказом Міністерства сільського господарства і продовольства № 163 від 09.06.1993 та технічним паспортом на нежитловий будинок від 20.02.2009.

Матеріали справи та пояснення сторін свідчать, що з моменту передачі адміністративної будівлі по вул. П. Мирного, 28 позивачу, вона безперервно експлуатується виключно позивачем.

Крім того, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходженням «Укрплемоб'єднання»є вул. Панаса Мирного, 28, що у м. Києві.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Фонд державного майна України у своєму листі № 10-15-1225 від 29.01.2009 повідомив «Укрплемоб'єднання»про те, що в Єдиному державному реєстрі об'єктів державної власності будівля за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, як об'єкт державної власності не обліковується.

22.02.2009 «Укрплемоб'єднання»виготовлено технічний паспорт на нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28.

Зазначене свідчить про відкрите володіння і користуванням «Укрплемоб'єднанням»нерухомим майном за адресою: вул. Панаса Мирного, 28 у м. Києві.

Згідно з ч. 8 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розмішена нерухомість або більша за площею її частина.

Відповідно до пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001 № 1820 та зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001 за № 62/364, Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).

З метою реєстрації права власності на нежитловий будинок за адресою: вул. Панаса Мирного, 28 у м. Києві за Національним об"єднанням по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб"єднання", останнє звернулось до комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентарізації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна" з відповідним проханням.

Однак, із листа Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»вбачається, що останній не визнає права власності Національним об'єднанням по племінній справі у товаристві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ»на нежитлове приміщення за адресою: вул. Панаса Мирного, 28 у м. Києві.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 41 Конституції України власність в Україні може існувати у формі приватної, державної або комунальної.

Згідно зі ст. 4 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, цивільні права і обовязки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду. Так, для договорів купівлі-продажу нерухомого майна однією з істотних умов є ціна, яка може бути указана в розрахункових або інших платіжних документах.

Зі змісту ст.ст. 44, 227 Цивільного кодексу УРСР випливає, що угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами повинні бути укладені в письмовій формі. Однак, цей закон не містив вимоги щодо письмової форми договору, тобто не було встановлено чи повинен такий договір бути укладений в простій письмовій формі чи викладений у формі єдиного документу.

Відповідно до ст. 86 Цивільного кодексу УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Статтею 328 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

А відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між Міністерством сільського господарства і продовольства та Національним обєднанням по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБЄДНАННЯ»було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Національне обєднання по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБЄДНАННЯ»набуло право власності на нерухоме майно, тобто на адміністративний будинок № 28 по вул. Панаса Мирного у м. Києві з моменту перерахування коштів на розрахунковий рахунок управління адміністративними будівлями Міністерства сільського господарства і продовольства - 10.08.1993 року.

Згідно технічного паспорту на нежитловий будтнок, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна загальна площа адміністративної будівлі по вул. Панаса Мирного. 28 у м. Києві складає 1830,8 кв.м.

Окрім того, суд вважає обґрунтованими посилання позивача як на обставину, яка підтверджує право власності Національного обєднання по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБЄДНАННЯ»на адміністративну будівлю, по вул. Панаса Мирного, 28 в м. Києві те, що земельна ділянка, на якій розміщено спірну будівлю, знаходиться у постійному користування Національного обєднання по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБЄДНАННЯ», що підтверджується витягами з технічної документації № Ю-20512/2008, № Ю-20526/2008, № Ю-20527/2008 про нормативну грошову оцінку, видані Виконавчим органом Київської міської ради Головним управлінням земельних ресурсів, витягами з бази даних земельного кадастру щодо земельних ділянок № 82:036:057, № 82:036:006, № 82:036:058, виданими Комунальним підприємством «Київський інститут земельних відносин»та залученими до матеріалів справи копіями податкових розрахунків земельного податку та доказами сплати позивачем земельного податку за користування земельною ділянкою по вул. Панаса Мирного. 28 у м. Києві.

Крім того, підтвердженням права власності можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (або до нього переходить) право власності.

Зокрема, такими документами є технічний паспорт на будівлю, виготовлений та виданий Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації”, Наказ Міністерства сільського господарства і продовольства № 163 від 09.06.1993, тощо.

Також доказами приналежності нерухомого майна є його відображення на самостійному балансі «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ». Знаходження на балансі обєднання обєкту нерухомості підтверджує той факт, що позивач добросовісно та безперервно експлуатує обєкт нерухомого майна, несе витрати по його утриманню.

Як вбачається з матеріалів справи на балансі позивача знаходиться нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28.

Одним із основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі є також джерела фінансування (централізовані або власні кошти підприємства). Обслуговування та утримання зазначеного нерухомого майна (оплата послуг, поточний ремонт, інше) здійснюється за рахунок власних коштів обєднання.

Жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення Національним об'єднанням по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ» своїх прав чи охоронюваних законом інтересів. Спірне майно до комунальної власності не передавалось. На облік як безхазяйна нерухома річ, органом, що здійснює державну реєстрацію, не бралось. Отже, використання вказаного обєкту нерухомості позивачем не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Крім того, Міністр аграрної політики України у своєму листі № 37-11-3-15/18959 від 16.10.2009(в матеріалах справи) повідомив, що адміністративний будинок № 28 по вул. Панаса Мирного у м. Києві не знаходиться у власності Міністерства аграрної політики України та не обліковується на його балансі.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує рівній захист майнових прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” також спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.

Статтею 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання наявності прав.

За змістом п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення Цивільного кодексу України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів шляхом визнання відповідного права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у звязку з наявністю щодо цього права сумнів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майно, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

В даному випадку відповідач не визнав право власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що Національне об'єднання по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ»з 1993 року добросовісно володіє нерухомим майном за адресою: вул. Панаса Мирного, 28 у м. Києві.

Згідно ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність).

Отже Національне об'єднання по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ»набуло право власності на нежитловий будинок за адресою: вул. Панаса Мирного, 28 у м. Києві ще й за набувальною давністю.

За таких обставин, враховуючи те, що нерухоме майно набуте правомірно, оскільки це не оспорено ніким в суді та те, що у позивача в наявності достатньо документів, які підтверджують приналежність йому цих об'єктів нерухомого майна, у віданні позивача даний обєкт перебуває понад 10 років, суд вважає, що в даному випадку є підстави для визнання права власності за Національним об'єднанням по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ».

Щодо позовних вимог позивача в частині зобовязання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" здійснити державну реєстрацію права державної власності на спірний обєкт нерухомості, то суд встановив таке:

Як свідчать матеріали справи позивач звернувся до Київського міського БТІ з заявою з пакетом документів про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Листом Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»позивача було повідомлено, що відповідач не визнає права власності Національним об'єднанням по племінній справі у товаристві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ»на нежитлове приміщення за адресою: вул. Панаса Мирного, 28 у м. Києві.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначено у Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно передбачені законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 № 1952-ІV та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 № 157/6445.

Пунктом 1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5) (далі - Положення), передбачено, що дане Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.

Згідно із п. 1.3. Положення державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Також суд бере до уваги, що відповідно до п. 6.1. Положення оформлення права власності на обєкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року № 1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV) та п.1.5 Положення речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Частиною 5 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Згідно з ч.8 ст. 3 Закону № 1952-ІV реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Пунктом 1.4. Положення визначено, що реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Положенням передбачено обов'язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлювальних документів (згідно Додатку №1 до даного Положення), одним з яких є свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, а також рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна (п. 2.1. Положення).

Частиною третьою ст. 17 вказаного Закону встановлено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких обєктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Тобто, відповідно до вимог вказаного Закону та Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, позивач зобовязаний зареєструвати право власності на обєкти нерухомості, при цьому Державою визнається право Національного обєднання по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБЄДНАННЯ»на таку реєстрацію на підставі документів, які підтверджують правомірність набуття такого права власності.

Оскільки право власності позивача на вищезгадане нежиле приміщення до даного часу Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна не зареєстровано, а відповідач безпідставно відмовляється його реєструвати, суд вважає, що відповідачем порушується право власності позивача на вказаний обєкт нерухомого майна.

Відповідно до ст.ст. 319, 321, 391 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Здійснення права власності може бути обмежено або припинено виключно у випадках і в порядку встановлених законом, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано правовстановлюючий документ, передбачений статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»як підстава для проведення реєстрації права власності є необґрунтованим, оскільки згідно з п. 1 Додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, в перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності, входять договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності на нерухоме майно.

Крім того, ст. 19 вказаного вище Закону серед таких документів передбачені також акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень та інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 19 Закону також однією з підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права являється визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 91 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Окрім того, відповідно до п. 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, повязані із здійсненням права власності та його захистом»з наступними змінами, названі у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на обєкт нерухомого майна, предявленими згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України.

Оскільки, згідно з п. 5 розділу V «Прикінцевих положень»вказаного Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру, реєстрація обєктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Таким чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про зобов”язання комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" здійснити державну реєстрацію права державної власності на наступний об”єкт нерухомості: нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28 за Національним об"єднанням по племінній справі у тваринництві "Укрплемоб"єднання".

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані. А тому позовні вимоги щодо визнання права власності на спірний об”єкт нерухомості та зобов”язання здійснити державну реєстрацію цього права підлягають задоволенню як законні та обгрунтовані.

Всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності за Національним об'єднанням по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, 01011, код ЄДРПОУ 00699780) на нерухоме майно, а саме на нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28.

3. Зобов”язати комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, код ЄДРПОУ 03359836) здійснити державну реєстрацію права власності на наступний об”єкт нерухомості: нежитловий будинок за адресою: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28.

4. Стягнути з комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4В, код ЄДРПОУ 03359836, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Національного об'єднання по племінній справі у тваринництві «УКРПЛЕМОБ'ЄДНАННЯ» 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення - 03.12.2009