Вирок № 83634957, 14.08.2019, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/417/19

ВИРОК

Іменем України

14 серпня 2019 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі

головуючого - судді Сиволапа Д.С.,

секретаря - Кулинченко О.А.,

за участю прокурора Політун І.Г.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Матюха О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області матеріали кримінального провадження № 12018170360000345 від 12 жовтня 2018 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Швадрони, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, освіта середня, раніше судимого, а саме:

- 01.06.2010 року Шишацьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 24.09.2012 року Шишацьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 05.11.2012 року Шишацьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст.186, ч.3 ст.357 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. 15.09.2015 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 17 днів,

- 10.12.2018 Полтавським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 190 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 297, ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст.395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину проти власності, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став та скоїв нові злочини за наступних обставин.

В кінці вересня 2018 року ОСОБА_1 та інший громадянин, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою, з прямим умислом, направленим на крадіжку металевих елементів намогильних споруд прибули на кладовище у с. Гребіняки Шишацького району Полтавської області.

В подальшому з корисливих спонукань, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі та до місця поховання тіл померлих, ОСОБА_1 разом з іншою особою шляхом демонтажу заволоділи чотирма секціями огорожі могили ОСОБА_2 (1908-1978). Після цього покинули територію вказаного кладовища з викраденим майном та розпорядилися ним на власний розсуд. Вказаними протиправними діями осквернили пам`ять померлої та спричинили моральні страждання її близьким.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 близько 09:00 год. 12 січня 2019 року прибув до будинку по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 . Діючи з прямим умислом, направленим на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 за допомогою сокири, шляхом відривання металевого листа, яким було забите вікно будинку, проник всередину будинку. Знаходячись всередині будинку, діючи з корисливих спонукань, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання назбирав в різних кімнатах будинку та склав до мішків наступні речі: шліфувальну машинку марки «ELTOS BMP - 250» вартістю 410 грн.; шліфувальну машинку марки «STURM AG 9012Т» вартістю 560 грн., шліфувальну машинку марки «FERM FBS-800» вартістю 740 грн., ручна циркулярну пилу марки «PRACTY» вартістю 700 грн., електродриль марки «ЗЕНИТ» вартістю 350 грн., електродриль марки «MASTERMAX» - вартістю 380 грн., електричну фрезу марки «FERM» - вартістю 850 грн., електролобзик марки «PhioLent PS 520 E» вартістю 633,33 грн.; електричну цепну пилу марки «БАЙКАЛ ПРОФИ ББП - 4300» - вартістю 1125,83 грн.; станок універсальний типу «К-1» - вартістю 376,67 грн., зарядний пристрій до АКБ типу «В 3-5»- вартістю 418,33 грн., електродриль «ЗЕНИТ ЗДП-500» - вартістю 340 грн., два алюмінієві бідони об`ємом 40 літрів кожен - вартістю 800 гривень, на загальну суму 7684,16 грн.

Викрадене ОСОБА_1 склав біля вікна через яке проник до будинку, щоб потім винести з будинку, але не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками Шишацького відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області на місті вчинення кримінального правопорушення.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 під час проживання у будинку по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, з метою наживи, усвідомлюючи суспільну-небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання в денний час 14 січня 2019 року викрав з даного домоволодіння: чавунну пічну плиту з двома колами - вартістю 600 грн., шість кутників вагою 18 кг. вартістю 99 грн., чавунну пічну плиту вартістю 473,33 грн., чавунну пічну плиту вартістю 473 гривні 33 копійки, газову плиту марки «Електа» вартістю 540 грн., металеве ліжко вартістю 383,33 грн.; металеве ліжко - вартістю 383,33 грн.; два газові балони об`ємом 50 літрів кожен вартістю 900 грн., два алюмінієві бідони об`ємом 40 літрів кожен вартістю 1000 грн., алюмінієву миску об`ємом 10 літрів вартістю 250 грн.; алюмінієву миску об`ємом 10 літрів - вартістю 250 грн.; чотири дюралюмінієві горщика об`ємом по 3 літри кожен - вартістю 426,68 грн.; раму в зборі з колесами, баком, щитками та сидінням мотоцикла марки «ИЖ»-56 - вартістю 1700 грн.; коляску до мотоцикла марки «ИЖ»-56 - вартістю 700 грн. Після чого викрадені речі реалізував гр. ОСОБА_5 , чим довів свій злочинний намір до кінця та спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки на загальну суму 8179 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 06 червня 2018 року ОСОБА_1 встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік згідно до п. «в» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та застосовано наступні обмеження:

- заборона залишати місце фактичного проживання по АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. до 06 години ранку наступного дня;

- заборона виїзду за межі Шишацького району Полтавської області без дозволу працівників Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області;

- заборонити відвідувати заклади (ресторани, бари, кафе, тощо) з метою розпивання спиртних напоїв;

- з`являтись для реєстрації до Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області не менше одного разу на місяць.

Будучи повідомленим про відповідальність за порушення адміністративного нагляду ОСОБА_1 зазначені обмеження проігнорував. Так, діючи з прямим умислом, з метою ухилення від адміністративного нагляду, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання з 15.01.2019 року самовільно залишив своє місце проживання і без відповідного дозволу виїхав за межі Шишацького району Полтавської області, не повідомивши про це Шишацьке відділення поліції, яке здійснювало адміністративний нагляд, чим порушив пункти 2, 4 встановлених судом адміністративних обмежень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, але вказав, що обидві крадіжки (епізоди №№ 2 та 3) здійснив у співучасті з іншими особами ОСОБА_6 та його зятем ім`я якого точно він не пам`ятає.

Так, літом-осінню 2018 року він разом з ОСОБА_6 за пропозицією обвинуваченого поїхали на кладовище в Гребіняки, яке розташоване на відстані близько 12-14 км. від с. Ковалівка, оскільки ОСОБА_1 було достеменно відомо, що у вказаному селі мається кладовище на якому є недоглянуті могили з металевими огорожами які можна викрасти та здати на металобрухт. На місці вони побачили могилу ОСОБА_2 де їм сподобалась важка металева огорожа.

Через тиждень або два вони знову прибули на дане кладовище. При цьому ОСОБА_6 прибув на велосипеді зранку, а ОСОБА_1 після обіду на таксі. На час прибуття обвинуваченого до кладовища ОСОБА_6 вже розпиляв металеву оградку з даної могили на 4 секції та вони вдвох перенесли дані секції металевої огорожі могили за територію кладовища та сховали біля кучі гною.

При цьому не змогли реалізувати дану огорожу на металобрухт оскільки в телефонному режимі знайомі приймальники металобрухту відмовились приймати елементи намогильної огорожі.

В подальшому вищевказані елементи намогильної огорожі були виявлені та вилучені працівниками поліції.

На початку січня 2019 року він прийшов до ОСОБА_6 в гості та вживав спиртні напої. Після їх вживання спиртного у них виник умисел на викрадення металевих речей з розташованого поруч домогосподарства ОСОБА_3 , який на цей час був відсутній.

За допомогою сокири та монтировки було відкрито забите металом вікно будинку ОСОБА_3 (хто саме виконував дані дії обвинувачений не пам`ятає) та ОСОБА_1 проник до будинку, а ОСОБА_6 пішов на вулицю дивитись, щоб не йшов хтось сторонній. При цьому останній включив у своєму будинку гучну музику, щоб не було чутно звуків проникнення до сусіднього будинку.

Потрапивши до будинку ОСОБА_3 , обвинувачений почав зносити з різних кімнат будинку до вікна всі цінні речі, які він хотів в подальшому викрасти та збути у м. Полтаві. Дані речі він складав біля вікна щоб потім мати змогу безперешкодно винести їх з будинку. Підтвердив, що дійсно мав намір викрасти всі перелічені в обвинувальному акті речі.

В подальшому він був замічений працівниками поліції, що прибули до домогосподарства ОСОБА_6 в зв`язку з чим не встиг винести приготовлені до викрадення речі.

14 січня 2019 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 вирішив викрасти всі наявні металеві речі з будинку ОСОБА_4 в якому проживав з весни 2018 року, а до цього в даному будинку декілька років проживала його сестра.

Для допомоги він покликав ОСОБА_6 та його зятя на ім`я ОСОБА_7 . Вищевказані особи також допомагали збирати металеві речі з кімнат будинку, літньої кухні та гаражу та вантажити їх у таксі, яке було викликано зятем ОСОБА_6 . Після загрузки всіх речей до таксі з причепом ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 відвезли їх до смт. Шишаки та здали на металобрухт. При цьому ОСОБА_1 вийшов раніше та побоюючись бути поміченим, на точку приймання металобрухту не ходив. Отримавши 600 грн. за зданий брухт ОСОБА_1 передав 200 грн. Костянтину, а інші гроші витратив на власні потреби.

Після цього, достовірно знаючи що відносно нього встановлено адміністративний нагляд та покладено обмеження залишати місце проживання в нічний час та виїжджати за межі району без повідомлення працівників поліції ОСОБА_1 виїхав на заробітки до м. Полтави. При цьому, про це нікого не повідомив через відсутність телефону. Декілька місяців він працював у місті Полтаві на різних роботах поки не був розшуканий працівниками поліції.

Потерпілий ОСОБА_9 в судові засідання не з`являвся, надав письмову заяву про проведення всіх судових засідань у його відсутність через зайнятість по роботі. Зазначив, що претензій до обвинуваченого не має (а.с.22).

Окрім зізнавальних пояснень самого ОСОБА_1 його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими та оціненими судом в їх сукупності та взаємозв`язку:

- Показаннями потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що декілька років проживає по АДРЕСА_1 . Його домогосподарство межує з домогосподарством ОСОБА_6 .

В січні 2019 року він тривалий час був відсутній вдома через необхідність лікування та в телефонному режимі довідався про спробу крадіжки з його будинку. Зазначив, що всі речі були йому повернуті проте діями обвинуваченого пошкоджено вікно будинку при проникненні через нього всередину. Наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого.

- показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що має успадкований будинок по АДРЕСА_1 . Близько 5-6 років вказаний будинок у нього винаймала сестра ОСОБА_1 , а з весни 2018 року у будинку почав проживати ОСОБА_1 .

В січні 2019 року останній залишив будинок, попередньо викравши з нього всі металеві речі, при цьому були практично знищені плити опалення при зніманні з них металевих елементів. Вказав, що викрадені балони, бідони та частини мотоциклу були викрадені з гаражу. Наполягав на суворому покаранні для обвинуваченого. Матеріальна шкода на даний час йому не відшкодована.

- показаннями свідка ОСОБА_6 який пояснив, що проживає в АДРЕСА_1 та тривалий час товаришує з ОСОБА_1

Восени 2018 року обвинувачений розповів, що у селі в якому він раніше проживає є кладовище на якому мається багато старих поховань. Після чого вони почали розбирати та здавати на металобрухт металеві оградки з могил, що не мали ознак догляду.

Крім того, їх увагу привернула могила ОСОБА_2 , яка була явно доглянута, але мала міцну та важку металеву огорожу, яку можна було здати за значно дорожчу ціну.

У кінці вересня 2018 року вони з ОСОБА_1 прибули на вказане кладовище та почали розбирати оградку з могили ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_1 виривав її з землі, а ОСОБА_6 розпилював пилкою по металу. Отримавши таким чином 4 окремі секції вони винесли їх за межі кладовища та заховали.

Викрадену оградку не реалізували через відмову осіб, що здійснюють приймання металобрухту приймати її. В подальшому дана огорожа була вилучена працівниками поліції.

В січні 2019 року в його домогосподарство прибув ОСОБА_1 та попросив дати йому монтировку та сокиру, які він і раніше неодноразово позичав.

Поки свідок ходив до будинку по цигарки ОСОБА_1 залишив його домогосподарство. Через деякий час свідок вийшов на дорогу, маючи на меті порозмовляти по мобільному телефону та побачив працівників поліції, що проїздили повз. Вищевказані особи попросили зайти до його двору з метою розмови. Знаходячись в його дворі, працівники поліції побачили на снігу сліди, що вели в сусіднє домогосподарство. По слідах вони прийшли до будинку ОСОБА_3 , де побачили ознаки проникнення та ОСОБА_1 , що перебував у середині будинку.

Будь-яку свою участь у вчиненні даного протиправного діяння, а також участь у викраденні металевих речей з будинку ОСОБА_4 свідок заперечив. Вказав, що допомогу у завантаженні металевих речей до таксі та їх здаванні на металобрухт ОСОБА_1 надавав ОСОБА_10 , який доводиться свідку зятем. При цьому вони обидва вважали, що ОСОБА_1 є власником даних речей, оскільки тривалий час проживав у даному будинку.

- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що являється працівником Шишацького відділення поліції та дійсно приймав участь у затриманні взимку 2019 року ОСОБА_1 під час спроби здійснення ним крадіжки з будинку ОСОБА_3 . Зокрема, проїжджаючи разом з іншим працівником поліції ОСОБА_12 через с. Ковалівка вони побачили раніше судимого ОСОБА_6 та вирішили провести з ним профілактичну роботу. Перебуваючи на подвір`ї останнього, вони побачили сліди взуття на снігу, що вели до сусіднього домогосподарства. По слідах вони дійшли до будинку та побачили ознаки проникнення до нього через вікно та ОСОБА_1 , який перебував в середині будинку. При цьому велика кількість речей з будинку була знесена до вікна.

- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_12 - працівника Шишацького відділення поліції;

- показаннями свідка ОСОБА_13 , що десь весною 2018 року ОСОБА_1 разом з іншою особою привозив та здавав йому на металобрухт елементи огорожі могил. При цьому ОСОБА_1 пояснив, що роботи з демонтування намогильних огорож та подальшу їх здачу на металобрухт здійснює за договором з сільською радою.

Взимку 2019 року до нього на автомобілі таксі з причепом приїхали двоє особі, яки здали на металобрухт ряд металевих виробів, зокрема, алюмінієвий посуд, металеві балони, ліжка, елементи плити опалення, раму від мотоцикла чорного кольору тощо. При цьому пояснили, що здають вказані речі на прохання їх власника. Детальний перелік зданий речей та виплачену суму він не пам`ятає в зв`язку з тим, що минув значний проміжок часу;

- відеозаписом моменту виявлення ОСОБА_1 в будинку ОСОБА_3 12 січня 2019 року (конверт);

- вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 23 травня 2019 року, який 01 липня 2019 року набрав законної сили, відносно ОСОБА_6 , якого було визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 297 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком два роки. Зі змісту даного вироку встановлено, що ОСОБА_6 в кінці вересня 2018 року вчинено наругу над могилою ОСОБА_2 , поєднану з незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на могилі, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділенні в окреме провадження. Обставини вказані у вироку відповідають поясненням ОСОБА_1 по першому епізоду його злочинної діяльності та показанням свідка ОСОБА_6 в даному судовому процесі.

Дослідження інших доказів за погодженням з іншими учасниками справи зокрема обвинуваченим, захисником та прокурором визнано не доцільним оскільки обставини справи всіма учасниками визнаються, обвинувачений визнає себе винним в повному обсязі в межах пред`явленого обвинувачення. Наслідки розгляду справи в порядку ч.3 ст. 349 КПК України присутнім в судовому засіданні сторонам, зокрема обвинуваченому, судом роз`яснені в повному обсязі.

Після допиту потерпілі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, в судові засідання не з`являлись, надали заяви про проведення подальших судових засідань у їх відсутність (а.с.61-62).

Участь ОСОБА_6 у другому та третьому епізоду злочинної діяльності жодними іншими доказами, крім пояснень ОСОБА_1 , не підтверджується та категорично заперечується першим. Крім того, згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

За вищевказаних обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 наступним чином:

- по першому епізоду злочинної діяльності за ч.3 ст. 297 КК України, як наруга над могилою, поєднана з незаконним заволодінням предметами, що знаходяться на могилі, вчинена за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів;

- по другому епізоду злочинної діяльності за ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно та поєднаний з проникненням у житло;

- по третьому епізоду злочинної діяльності за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

- по четвертому епізоду злочинної діяльності за ст. 395 КК України, як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

До кримінальної відповідальності обвинувачений притягуються не вперше, має не зняту та непогашену судимість. Являючись працездатною особою обвинувачений суспільно корисною працею не займається.

За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно (а.с.121). Показань для примусового лікування від наркоманії чи алкоголізму обвинувачений не має (а.с.122-123).

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Таким чином, врахувавши конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, зокрема задовільну характеристику за місцем проживання, повне визнання ним вини, в той же час вчинення ним кількох злочинів в період іспитового строк, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому остаточного основного покарання у вигляді реального позбавлення волі.

На думку суду лише даний вид покарання відповідатиме його меті, буде необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню подібних кримінальних правопорушень в майбутньому.

Виходячи з того, що обвинуваченим вчинено декілька злочинів в період іспитового строку, підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України суд не вбачає.

Враховуючи те, що перелічені у даному вироку злочини обвинувачений вчинив, як до постановлення відносно нього 10 грудня 2018 року вироку Полтавським районним судом Полтавської області, так і в період іспитового строку, встановленого вищеназваним вироком, остаточне покарання обвинуваченому суд призначає із застосуванням ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України за методикою визначеною у ч.6 п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Зважаючи на те, що три злочини вчинені обвинуваченим в період іспитового строку не підлягає застосуванню положення ч.2 п. 23 вищевказаної Постанови, щодо самостійного виконання вироків.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.06.2018 у справа № 511/37/16-к, провадження № 51-830км18.

Зокрема, зроблено наступний висновок: «коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК, потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 цього Кодексу. У кримінально-правовій ситуації, коли вчинення нового злочину в період іспитового строку стає фактичною підставою для визнання (скасування) призначеного за попереднім вироком покарання у виді позбавлення волі, від відбування якого звільнялась особа, таким що належить відбувати реально, його самостійне виконання при застосуванні ч. 4 ст. 70 КК не допускається за наявності підстав для подальшого призначення остаточного покарання за правилами ч. 1 ст. 71 вказаного Кодексу».

З метою забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків, уникнення, передбачених ст. 177 КПК України процесуальних ризиків, як-то ухилення або переховування обвинуваченого від суду та органів на які покладається виконання вироку суду, запобігання можливості вчинити інші кримінальні правопорушення, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду на суму 15863,16 грн., з яких 7684,16 грн. відшкодовано потерпілому ОСОБА_3 шляхом повернення предметів злочину.

Завдана потерпілому ОСОБА_4 матеріальна шкода в розмірі 8179 грн. на момент постановлення вироку не відшкодована.

Керуючись вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати у розмірі 8294 грн. на залучення експерта у кримінальному провадженні (а.с.108-117).

Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити керуючись приписами ст. 100 КПК України, а саме:

- знаряддя злочину конфіскувати в дохід держави;

- викрадені у потерпілих речі - повернути власникам, як їм належні;

- носії матеріальної інформації з відеозаписами, сліди рук - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- речі, що не становлять жодної цінності - знищити.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 - визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 297, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст. 395 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч.3 ст. 297 КК України покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Враховуючи те, що злочин передбачений ч.3 ст. 297 КК України вчинено ОСОБА_1 до постановлення відносно нього 10 грудня 2018 року вироку Полтавським районним судом Полтавської області, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого невідбутого покарання більш суворим, призначити обвинуваченому покарання в вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Призначити ОСОБА_1 за вчинення ним злочинів після постановлення попереднього вироку наступні покарання:

- за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ст. 395 КК України у вигляді 5 (п`яти) місяців арешту.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком та вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2018 року остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання обвинуваченого, а саме з 18 квітня 2019 року.

Зарахувати ОСОБА_1 за правилами ст. 72 КК України у строк відбування покарання час його попереднього ув`язнення за період з 18 квітня 2019 року по 14 серпня 2019 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Термін раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8294 (вісім тисяч двісті дев`яності чотири) грн. на відшкодування процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта в кримінальному провадженні.

Речі, викрадені з будинку ОСОБА_3 та передані йому на зберігання - залишити у власності останнього, як йому належні.

Знаряддя злочину у вигляді господарського ножа, секатора, лому, сокири, господарських рукавичок конфіскувати в дохід держави.

Матеріальні носії інформації з відеозаписами, сліди рук, сліди структури матеріалу слідоутворюючих об`єктів зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирізку з фрагменту дерев`яної рами з вікна будинку, навісний замок знищити, як речі, що не мають матеріальної цінності.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Д.С. Сиволап