Рішення № 83634119, 05.08.2019, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2706/18

Провадження № 2/653/42/19

РІШЕННЯ

іменем України

05 серпня 2019 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

позивачів ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника позивачів - адвоката Железнякова І.І.

представника відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» Матерборчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ цивільну справу за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Железнякова І.І. до ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія» «ОРАНТА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті скоєння кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Железняков І.І. звернувся до суду із зазначеним позовом , в якому просить стягнути з відповідача на користь: - ОСОБА_1 матеріальну шкоду заподіяну майну в розмірі 50000 гривень, здоров`ю в розмірі 2867,50 гривень, моральну шкоду в розмірі 143,37 гривень; - ОСОБА_2 матеріальну шкоду заподіяну майну в розмірі 50000 гривень, здоров`ю в розмірі 2867,50 гривень, моральну шкоду в розмірі 143,37 гривень.

В судовому засіданні позивачі та їх представник наполягали на стягненні спричиненої шкоди як зі страхової компанії так і з відповідача ОСОБА_3 .

Представник відповідача ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія» «ОРАНТА» в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в задоволенні, оскільки: по-перше між сторонами відсутній спір, оскільки позивачі не зверталися до страхової компанії із заявою про відшкодування страхової виплати; по-друге позивачі пропустили строк звернення до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування; по-третє позивачами необґрунтований розмір спричиненої матеріальної та моральної шкоди.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 19 квітня 2018 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначене покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 гривень. Звільнено від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 22 грудня 2016 року.

Стягнуто зі ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 16644,96 грн. та моральну шкоду у розмірі 24856,87 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 16644,96 грн та моральну шкоду у розмірі 24856,87 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Стягнуто з ПАТ «НАСК ОРАНТА», на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 50 000 грн. (шкода заподіяна майну згідно умов страхового полісу), матеріальну шкоду в розмірі 2867,5 грн (шкода заподіяна здоров`ю згідно умов страхового полісу) та моральну шкоду у розмірі 143,37 грн.

Стягнути ПАТ «НАСК ОРАНТА», на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 50 000 грн (шкода заподіяна майну згідно умов страхового полісу), матеріальну шкоду в розмірі 2867,5 грн (шкода заподіяна здоров`ю згідно умов страхового полісу) та моральну шкоду у розмірі 143,37 грн.

Вироком апеляційного суду Херсонської області від 07 серпня 2018 року за апеляційною скаргою ПАТ «НАСК «Оранта», було скасовано вирок першої інстанції в частині стягнення зі страхової компанії на користь потерпілих відшкодування за договором страхування та направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В частині стягнення спричиненої шкоди зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирок залишено в силі. В касаційному порядку вироки не оскаржувалися.

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року провадження по справі закрите в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті скоєння кримінального правопорушення зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Надаючи правову оцінку виниклим правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4,5,6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

При розгляді цивільного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України, встановлено розмір спричиненої матеріальної шкоди за лікування та пошкоджений в результаті ДТП автомобіль в розмірі 133 289 гривень, розмір спричиненої моральної шкоди по 25000 гривень на кожного потерпілого, витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь потерпілих матеріальна шкода в розмірі 33289,90 гривень; моральна шкода в розмірі 49713,75 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 5000 гривень. В цій частині рішення набрало законної сили в касаційному порядку не оскаржувалося.

Не відшкодованою залишилася матеріальна шкода завдана майну в розмірі 100 000 гривень, матеріальна шкода завдана здоров`ю потерпілих в розмірі 5735 гривень, моральна шкода завдана потерпілим 286,75 гривень.

Так, згідно полісу серія АЕ № 5087532 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів гр. ОСОБА_4 , власник автомобіля Renault Trafic д/н НОМЕР_1 застрахував свою відповідальність перед третіми особами в період 21 серпня 2015 по 20 серпня 2016 року в ПАТ «НАСК ОРАНТА». Згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду життю та здоров`ю на одного потерпілого складає 100 000 грн, за шкоду майну 50 000 грн.

Суд не погоджується з позицією представника страхової компанії з приводу того, що потерпілі не зверталися зі заявами про страхове відшкодування, тому не має спору та ці вимоги не підлягають судовому врегулюванню, а також ними пропущений строк звернення із відповідною заявою до страховика.

Суд, з метою врегулювання цього питання надав час потерпілим для звернення до страхової компанії із відповідними заявами, на що вони отримали відповідь та надали її суду вих. № 09-02-09від 05 липня 2019 року, згідно якої центральний офіс ПАТ НАСК «Оранта» на підставі п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів» припинив розгляд їх заяв до надання рішення, що набрало законної сили, у справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27 травня 2016 року. Після отримання вищевказаних документів буде прийняте відповідне рішення.

Пояснити таку відповідь страхової компанії представник цієї компанії не змогла.

Крім того, суд зазначає, що згідно діючого законодавства не потрібне обов`язкове попереднє звернення потерпілих до страхової компанії із заявами про страхове відшкодування в рамках кримінального судочинства.

Так, обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, якщо йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди. А тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України.

Отже, страхова компанія приймає таке рішення про здійснення відшкодування (регламентної виплати) також і на підставі рішення суду у разі, якщо спір розглядався в судовому порядку.

У системному зв`язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика, ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Така правова позиція закріплена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року, справа №465/4621/16-к.

В даному випадку, потерпілі реалізували своє право на захист своїх інтересів, подавши 06 жовтня 2016 року цивільний позов про відшкодування завданої шкоди в рамках кримінального провадження, а позиція представника відповідача є необґрунтованою та такою, що протирічить вимогам діючого законодавства.

Стосовно розміру матеріальної та моральної шкоди, яка підлягає стягненню зі страхової компанія на користь позивачів, то цей розмір вже встановлений вироком суду від 19 квітня 2018 року, як вже зазначалося вище.

Але, позивачі помилко дійшли висновку щодо відшкодування матеріальної шкоди за пошкоджено майно зі страхової компанії в подвійному розмірі по 50000 гривень на кожного, оскільки страховий поліс власника авто, передбачає граничний розмір такого відшкодування в сумі 50000 гривень. Отже автомобіль один, шкода одна, тому і підлягає стягненню зі страхової компанії матеріальна шкода за пошкоджене майно в розмірі 50000 гривень.

Стосовно розміру відшкодування матеріальної шкоди спричиненої здоров`ю потерпілих в сумі 5735 гривень, то вона доведена письмовими доказами та підлягає повному задоволенню по 2867,50 гривень кожному потерпілому. Посилання представника страхової компанії з приводу витрат по найму інвалідної коляски, вартість послуг найманого робітника, вартість найму автомобіля, вартість бензину, вартість послуг «Нової пошти», вартість проведення товарознавчої експертизи, суд не приймає до уваги, оскільки це питання вже вирішено вироком суду від 19 квітня 2018 року, в цій частині відмовлено і ця сума не входить до суми заявленої позивачами.

З приводу відшкодування моральної шкоди потерпілим, то згідно ст.26-1 того ж закону - страховиком відшкодовується фізичній особі, що зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

В даному випадку, судом встановлений розмір шкоди завданий ушкодженням здоров`я потерпілим в сумі 5735 гривень х 5 % = 286,75 гривень, по 143,37 гривень кожному потерпілому.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 26-1, 35,36, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів», 82, 255 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія» «ОРАНТА» про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної в результаті скоєння кримінального правопорушення- задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія» «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 50 000 грн, яка заподіяна майну позивача і 2867,5 грн., шкода яка заподіяна здоров`ю позивача та моральну шкоду у розмірі 143,37 грн.

Стягнути з відповідача ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія» «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2867,5 грн - шкода яка заподіяна здоров`ю позивача, та моральну шкоду у розмірі 143,37 грн.

Стягнути з відповідача ПАТ «Національна Акціонерна Страхова Компанія» «ОРАНТА»на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2801 (дві тисячі вісімсот одна) грн. 08 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Генічеського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 13 серпня 2019 року.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова