
УХВАЛА
08.08.2019 428/2648/15-к
1-кп/425/22/19
Колегія суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у складі:
головуючого судді Синянської Я.М.,
суддів М`якінченко Н.В., Ткачука Ю.А.,
за участю секретаря
судового засідання Брудницької О.В.,
прокурора Карпенко О.В.,
захисника Свистуна Г.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краснодона, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115, ч.4 ст.296, ч.1 ст. 263 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на 60 днів, яке надала суду у письмовому вигляді, оскільки наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, обвинувачений може переховуватись від суду.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що ОСОБА_1 вже 4 роки 8 місяців перебуває під вартою, за Законом « Савченко » вважається, що він перебуває під вартою більше 9 років, клопотання прокурора необґрунтоване і не змінюється від засідання до засідання.
Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби за адресою: АДРЕСА_2 , про що надав клопотання у письмовому вигляді.
Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Суд погоджується з аргументами прокурора в частині того, що у даному кримінальному провадженні продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, приймаючи до уваги суспільну небезпечність кримінальних правопорушеннь, які інкримінуються обвинуваченому, які є тяжкими та особливо тяжким злочином і, на думку суду, ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що кореспондується з позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»). При цьому, не будучи самостійною підставою для утримання особи під вартою, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, що ґрунтується на позиції в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії», у відповідності з якою суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, про що йдеться в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Мета, підстави, що стали обставиною для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними, оскільки, на думку суду, обвинувачений може переховуватись від суду, так як він зареєстрований у місті Мологвардійськ Луганської області, що знаходиться на території непідконтрольній владі України, та не має місце проживання на території України (наявність житла за зазначеною обвинуваченим адресою: АДРЕСА_2 , жодним чином не підтверджена), на час затримання не навчався, не був працевлаштований - не мав офіційного джерела доходу, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що на думку суду підтверджує відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, які б стримували обвинуваченого від ухилення від явки до суду, з метою уникнення ймовірного покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта протии Італії», п. 153).
Колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення того, що продовжує існувати ризик, передбачених п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, і він є настільки вагомим, що не дає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні.
Наведені стороною захисту доводи, про необхідність відмови у задоволенні клопотання прокурора через тривале перебування обвинуваченого під вартою взяті судом до уваги і при їх оцінці суд зазначає, що тривалий розгляд спричинений змінами складу суду і за ініціативою сторони захисту розгляд кримінального провадження (яке є складним через велику кількість учасників, потерпілих, свідків) розпочинався з початку. Проте, суд повторює, що на сьогоднішній день ризик, що не змінився існує і його існування є вагомим для задоволення клопотання прокурора.
Клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд вважає необґрунтованим, оскільки не надано переконливих доказів, які б могли свідчити, про те, що обвинувачений у разі перебування на волі чи під домашнім арештом буде належно виконувати свої процесуальні обов`язки.
Таким чином, для запобігання ризику суд вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
Враховуючи те, що судовий розгляд на даний час продовжується, відсутність даних про неможливість утримування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів. Перебування обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного строку.
Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які є злочинами проти життя та здоров`я, що спричинило смерть однієї особи та спричинення тяжких наслідків іншій особі - потерпілому, колегія суддів відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченому.
Керуючись ст.ст. 331, 370-372, 376 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115, ч.1 ст.115, ч.4 ст.296, ч.1 ст. 263 КК України продовжити на 60 днів.
Строк дії даної ухвали обчислювати з 08 серпня 2019 року по 06 жовтня 2019 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».
Головуючий суддя Я.М. Синянська
Судді Н.В. М`якінченко
Ю.А. Ткачук
Судове рішення № 83633623, Рубіжанський міський суд Луганської області було прийнято 08.08.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/2648/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: