Ухвала суду № 83633369, 14.08.2019, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/777/17 Провадження № 2/478/11/2019

У Х В А Л А

14 серпня 2019 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі,

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря Григоренко Н.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Євсюкова ОСОБА_3 ,

представника відповідача Курінної І.В.,

розглянувши клопотання директора Київського науково – дослідного інституту судових експертиз про повернення для доопрацювання повідомлення експерта про неможливість проведення судово-технічної експертизи та висновку експертів за результатами почеркознавчої експертизи, а також надання матеріалів справи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дар Ланів» про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішення про їх державну реєстрацію, -

В с т а н о в и в:

В провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Дар Ланів» про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування рішення про їх державну реєстрацію.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 04 лютого 2019 року у справі було призначено комплексну судову технічно-почеркознавчу експертизу.

23 липня 2019 року від експертної установи на адресу Казанківського районного суду Миколаївської області надійшли матеріали цивільної справи з висновком експерта від 10.07.2019 року.

Ухвалою суду від 25.07.2019 року провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду.

08 серпня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання директора Київського науково – дослідного інституту судових експертиз Рувін О.Г., де посилаючись на невідповідність вимогам процесуального законодавства (відсутність єдиного висновку складеного КНДІСЕ за результатами комплексної експертизи), просив суд повернути для доопрацювання повідомлення експерта про неможливість надання висновку експертів від 13.05.2019 року № 4928/19-34, висновок судово – почеркознавчої експертизи від 10.07.2019 року № 4538-4540/19-32, а також надати матеріали справи.

В ході судового розгляду, позивач та її представник клопотання директора КНДІСЕ підтримали, представник позивача подав до суду письмове клопотання про повернення матеріалів до експертної установи, та остаточно просили його задовольнити. Відповідач та її представник проти клопотання заперечували, просили в його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши подане клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, загальне поняття судової експертизи визначено Законом України «Про судову експертизу», де, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (ст. 7-1 Закону).

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 108 ЦПК України, у разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Згідно зі ст. 112 ЦПК України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів однієї галузі знань. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення питання або питань.

Порядок проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за № 53/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 року за № 705/3145.

Відповідно до п. 4.5. вказаної Інструкції, організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник експертної установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам експертної установи, визначає, який з них є провідним. Керівник провідного підрозділу за погодженням з керівниками інших підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.

Пунктом 4.10. Інструкції передбачено, що спільний висновок комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

Якщо згоди між ними не було досягнуто, складаються декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна - окремими з відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями.

Аналіз наведених норм, дає суду підстави прийти до висновку щодо наявності законодавчо визначеної процедури проведення судових експертиз, в тому числі, комплексної експертизи.

Як встановлено судом, ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 04.02.2019 року у справі було призначено комплексну судову технічно-почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено провести експертам Київського науково – дослідного інституту судових експертиз.

За результатами виконання призначеної експертизи, від експертної установи на адресу суду надійшов лист – повідомлення про неможливість проведення судово – технічної експертизи та висновок за результатами судово – почеркознавчої експертизи.

Як вбачається з клопотання директора КНДІСЕ, за результатами проведеної експертизи не було складено єдиного документа, що не відповідає вимогам ЦПК України, а тому просить повернути згадані вище матеріали на доопрацювання.

Проте, вирішуючи питання щодо повернення повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, самого висновку експертизи та матеріалів справи на доопрацювання, суд враховує наступне.

Дійсно, ч. 4 п. 4.10. Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» передбачено, що у разі виявлення у висновку експерта технічних помилок та/або недоліків за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівника установи висновок повертається експерту для доопрацювання.

Тобто, висновок може бути доопрацьованим, якщо містить технічні помилки або недоліки, що в принципі не впливає на зміст та результати експертизи.

В той же час, помилки та недоліки висновку експертизи повинні бути логічними, тобто такими, що містять описки, арифметичні або інші неточності тощо, що в свою чергу призводить до порушення правильного або точного розуміння змісту висновку та може бути усунуто шляхом внесення відповідних виправлень або уточнень.

Натомість, обставини викладені в клопотанні директора КНДІСЕ свідчать про допущення експертами порушень процесуального характеру, встановленого законом режиму і процедури проведення експертизи, та не може вважатись технічною помилкою або таким недоліком, який може бути усунений доопрацюванням лише висновку без приведення у відповідність до вимог закону самої процедури проведення комплексної експертизи.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні клопотання директора Київського науково – дослідного інституту судових експертиз слід відмовити.

При цьому, в клопотанні ставиться питання щодо повернення повідомлення та висновку експерта, що передбачає процедуру виключення вказаних документів з матеріалів справи. Проте, чинне цивільне процесуальне законодавство визначає лише право суду з повернення оригіналів доказів наданих сторонами, в той же час, оскільки всі матеріали, які містяться в справі є невід`ємною складовою частиною судового процесу, джерелом інформації, яку досліджує суд та враховує при вирішенні справи, вони не підлягають вилученню за розсудом суду.

Враховуючи наведене вище, суд керуючись ст. ст. 96, 102, 108, 112, 258, 260, -

Постановив:

В задоволенні клопотання директора Київського науково – дослідного інституту судових експертиз про повернення для доопрацювання повідомлення про неможливість надання висновку експертів від 13.05.2019 року № 4928/19-34, висновку судово – почеркознавчої експертизи від 10.07.2019 року № 4538-4540/19-32, а також надання матеріалів справи – відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 серпня 2019 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський