Рішення № 83633261, 15.07.2019, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1545/19

Провадження № 2/419/434/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О.М.,

при секретарі - Шапка О. О.,

за участю: представника позивача - Трунякова Є. С.,

відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою Новоайдарської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Новоайдарської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області з даним позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що відповідачі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати - ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, батько - ОСОБА_2 - працює по найму, джерелом для існування сім`ї є соціальна допомога при народженні дитини та тимчасові заробітки батька.

Батьки дитини ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків. До соціальних служб неодноразово надходила інформація про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не займаються вихованням малолітнього сина, постійно пиячать.

Працівники Новоайдарського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та інспектор Новоайдарського ВП ГУНП у Луганській області відвідували сім`ю з метою перевірки умов проживання дитини, про що складалися відповідні акти (18.04.2019 р., 24.04.2019 р., 16.05.2019 р.). На час проведення перевірок умови проживання в будинку, де мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дитиною, не відповідали санітарно - гігієнічним вимогам: в кімнаті було брудно, відчувався запах тютюнового диму, розкидані недопалки цигарок, пляшки від спиртних напоїв. В поведінці ОСОБА_1 простежувались наслідки алкогольного сп`яніння. Також встановлено, що для малолітнього ОСОБА_3 немає окремого місця для відпочинку та сну. Дитина занедбана. Батьки не дотримуються норм дитячого харчування.

За інформацією Новоайдарського РТМО щодо стану здоров`я малолітнього ОСОБА_3 , батьки одного разу у вересні 2018 року були в дитячій консультації. Після чого жодного разу на щомісячні огляди дитини не з`являлися, щеплення дитині не робили, ОСОБА_1 на телефонні дзвінки лікарів не відповідає.

З квітня 2019 року родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуває на обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, в районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді.

Фахівці із соціальної роботи, працівники служби у справах дітей відвідували родину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем проживання та закликали до ведення здорового способу життя, лікування від алкогольної залежності, створення належних умов для виховання та розвитку дитини. З 01.04.2019 року родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувала під соціальним супроводом РЦСССДМ з метою подолання кризової ситуації.

З пояснень сусідів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20.05.2019 року з`ясовано, що батьки зловживають спиртними напоями. Кожного дня ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, хлопчик перебуває разом з нею. Сусіди неодноразово бачили, як ОСОБА_1 падала разом з дитиною на вулиці, спала в кущах разом ОСОБА_4 . ОСОБА_1 часто залишає сина без догляду дорослих. Між батьками часто виникають сварки, які закінчуються бійками.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. Зокрема, ОСОБА_1 - за ст. 184 КУпАП «Невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей» та ч. 1 ст. 178 КУпАП «Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді», ОСОБА_2 , - за ч. 1 ст. 178 «Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді», за ч.1 ст.173-2 ''Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування», та за ч.2 ст. 173- 2 КУпАП.

Вищенаведене становить реальну загрозу життю і здоров`ю дитини.

21.05.2019 року працівники соціальних служб знайшли ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_4 не за місцем фактичного проживання, а за іншою адресою в компанії осіб, які ведуть асоціальний спосіб життя. Візуально вона перебувала в стані алкогольного сп`яніння або під дією психоактивних речовин. За результатами медичного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

21.05.2019 року при огляді лікарями Новоайдарського РТМО встановлено, що стан здоров`я малолітнього ОСОБА_5 задовільний, шкіра та одяг дитини брудні. В області верхньої повіки лівого ока підшкірна гематома, в нижній третині спини поверхнева рана розміром 3 см. ОСОБА_1 пояснила, що ці ушкодження виникли під час бійки з ОСОБА_2 .

Батько дитини, ОСОБА_2 , не вживає заходів щодо виправлення ситуації, що склалася в родині.

Залишення ОСОБА_5 у сім`ї за таких умов становить реальну загрозу життю і здоров`ю дитини і є небезпечним для його подальшого виховання.

У зв`язку з вищенаведеним, Новоайдарською РДА відповідно до статті 6, пункту 1 частини 1 статі 13, пункту 9 частини 1 статі 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про охорону дитинства», частини 2 статті 170 Сімейного кодексу України, пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» було прийнято розпорядження (№ 886 від 21.05.2019 pоку) про негайне відібрання із сім`ї ОСОБА_1 дитини ОСОБА_3 та тимчасове влаштування його до дитячого відділення Новоайдарського РТМО.

Вказані обставини вказують на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

На підставі вищенаведеного представник Новоайдарської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування, просив суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та передати дітей службі у справах дітей Новоайдарської РДА для подальшого влаштування.

Представник позивача - ОСОБА_9. в судовому засіданні позов підтримав, просив суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з їх ухиленням від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Зазначили, що вони планують пройти курс лікування від алкогольної залежності та в подальшому виконувати обов`язки щодо виховання дитини належним чином, на підтвердження чого надали довідки лікаря - нарколога Новоайдарського РТМО від 15.07.2019 року, відповідно до яких останні надали добровільну згоду на стаціонарне лікування у наркологічному відділенні Лисичанської обласної психіатричної лікарні.

Суд заслухавши сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).

До соціальних служб неодноразово надходила інформація про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не займаються вихованням малолітнього сина, постійно пиячать.

Працівники Новоайдарського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та інспектор Новоайдарського ВП ГУНП у Луганській області відвідували сім`ю з метою перевірки умов проживання дитини. Так, з копій актів обстеження умов проживання від 18.04.2019 року, 24.04.2019 року, 16.05.2019 року (а.с. 9, 10, 11) вбачається, що на час проведення перевірок умови проживання в будинку, де мешкають ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дитиною, не відповідали санітарно - гігієнічним вимогам: в кімнаті було брудно, відчувався запах тютюнового диму, розкидані недопалки цигарок, пляшки від спиртних напоїв. В поведінці ОСОБА_1 простежувались наслідки алкогольного сп`яніння. Також встановлено, що для малолітнього ОСОБА_3 немає окремого місця для відпочинку та сну. Дитина занедбана. Батьки не дотримуються норм дитячого харчування.

До матеріалів справи також додано світлини, на яких зафіксовано умови проживання дитини (а.с.14-17), та з яких вбачається, що житло не є придатним для проживання дитини, належні умови для розвитку та виховання дитини відсутні, санітарно - гігієнічні вимоги батьками не дотримані.

За інформацією Новоайдарського РТМО щодо стану здоров`я малолітнього ОСОБА_3 за вих. №789 від 24.05.2019 року (а.с.20), батьки одного разу у вересні 2018 року були в дитячій консультації. Після чого жодного разу на щомісячні огляди дитини не з`являлися, щеплення дитині не робили, ОСОБА_1 на телефонні дзвінки лікарів не відповідає. З вересня 2018 року по травень 2019 року дитина один раз лікувалась стаціонарно в квітні 2019 року, діагноз: ГРВІ, кишковий синдром.

З копії листа Новоайдарського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за №146 від 16.05.2019 року (а.с.13) вбачається, що родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуває на обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, в районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Фахівці із соціальної роботи, працівники служби у справах дітей відвідували родину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за місцем проживання та закликали до ведення здорового способу життя, лікування від алкогольної залежності, створення належних умов для виховання та розвитку дитини. З 01.04.2019 року родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувала під соціальним супроводом РЦСССДМ з метою подолання кризової ситуації.

З пояснень сусідів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20.05.2019 року з`ясовано, що батьки зловживають спиртними напоями. Кожного дня ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, хлопчик перебуває разом з нею. Сусіди неодноразово бачили як ОСОБА_1 падала разом з дитиною на вулиці. ОСОБА_1 часто залишає сина без догляду дорослих. Між батьками часто виникають сварки, які закінчуються бійками (а.с.19).

З копії відповіді на запит, наданої заступником начальника Новоайдарського ВП ГУНП в Луганській області за вих. №5374/111/41-2019 року від 27.05.2019 року (а.с.22), вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. Зокрема, ОСОБА_1 - за ст. 184 КУпАП «Невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей» та ч. 1 ст. 178 КУпАП «Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді», ОСОБА_2 , - за ч. 1 ст. 178 КУпАП «Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді», за ч.1 ст.173-2 КУпАП«Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування», та за ч. 2 ст. 173- 2 КУпАП.

21.05.2019 року при огляді лікарями Новоайдарського РТМО встановлено, що стан здоров`я малолітнього ОСОБА_5 задовільний, шкіра та одяг дитини брудні. В області верхньої повіки лівого ока підшкірна гематома, в нижній третині спини поверхнева рана розміром 3 см (а.с.20).

Також, 21.05.2019 року був проведений медичний огляд матері дитини - ОСОБА_1 для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп`яніння (а.с.20), згідно протоколу медичного огляду №115 (а.с.21) ОСОБА_1 21.05.2019 року о 09:55 год. перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

21.05.2019 року Новоайдарською РДА було прийнято розпорядження за № 886 про негайне відібрання із сім`ї ОСОБА_1 дитини ОСОБА_3 (а.с.9).

З копії відповіді на запит, наданої 21.06.2019 року т.в.о. головного лікаря Новоайдарського РТМО за №942, вбачається, що за час перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в дитячому відділенні Новоайдарського РТМО батько дитини декілька разів відвідував сина, але з медперсоналом з приводу здоров`я дитини не спілкувався, продукти харчування не приносив. Мати дитини - ОСОБА_1 , знаходиться у відділенні по догляду за дитиною, доглядає за дитиною задовільно. Протягом 16-18 червня вживала алкогольні напої, які їй приносили сторонні особи, знаходилась в стані алкогольного сп`яніння. Від огляду нарколога, психолога відмовилась (а.с.26).

Судом встановлено, що родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з малолітньою дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.35, 36, 37).

Згідно характеристик, наданих депутатом Новоайдарської селищної ради - Ліщенко А .Г . (а.с.27, 28), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , мешкають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . За словами сусідів зловживають спиртними напоями, що призводить до неналежного виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої дитини.

Згідно протоколу медичного огляду №142 від 04.07.2019 року (а.с.38), 04.07.2019 року ОСОБА_1 було виявлено у стані алкогольного сп`яніння, на час огляду 04.07.2019 року о 20:00 год. ступінь алкогольного сп`яніння склав 2,75 % алкоголю у видихуваному повітрі, на підтвердження чого представником позивача також надано відповідні світлини (а.с.39,40).

Крім того, представником позивача долучено до матеріалів справи копії постанови Новоайдарського районного суду Луганської області від 05.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с.46).

02.07.2019 року Новоайдарська РДА Луганської області надала висновок щодо можливості позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.33-34), відповідно до якого Новоайдарська РДА як орган опіки та піклування дійшла висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3 .

Також у даному висновку зазначено, що батько дитини - ОСОБА_2 не вживає заходів щодо виправлення ситуації, що склалася в родині.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитинство в Україні охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України). Пріоритетом у правовому регулюванні сімейних відносин є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (частина друга статті 1, частина третя статті 5 Сімейного Кодексу України. Ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини, Україна визнала, що дитині для повного і гармонійного розвитку особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння.

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним ( п. п. 94-102. рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року ( заява № 10383/09).

Статтею 150 СК України, передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Невиконання та ухилення від покладених на батьків обов`язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків батьківських прав, як це передбачено ст. 164 СК України, а також відібрання дитини без позбавлення батьківських прав відповідно до ст. 170 СК України.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.8). Відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не сприяють засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не забезпечують нормальні умови проживання дитини, не дбають про її культурний та духовний розвиток.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, суд прийшов до висновку, щодо можливості часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо її малолітнього сина - ОСОБА_3 .

Разом з тим, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, суд дійшов до висновку, щодо можливості відібрання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у його батька - ОСОБА_2 без позбавлення його батьківських прав.

Доводи відповідачів щодо їх виправлення та лікування від алкогольної залежності, на даний час суд вважає неспроможними, оскільки вони об`єктивно спростовуються зібраними матеріалами справи. На даний час жодних реальних дій щодо поліпшення умов проживання дитини, створення належних умов для розвитку та виховання дитини відповідачами не здійснено.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідачів слід стягнути аліменти на утримання малолітнього сина.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, що стосується розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , то з урахуванням вищевказаних норм, а також того, що відомості про заробіток (дохід) платників аліментів у матеріалах справи відсутні, суд вважає за необхідне визначити з кожного аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів їх заробітків (доходів), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання позову - 1921 грн.).

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що судовий збір, підлягає стягненню на користь держави з відповідачів, а саме з кожного по 960,50 грн.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 121, 150, 164, 166, 167, 170, 181, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Новоайдарської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Андріяшівка Бердичівського району Житомирської області, батьківських прав відносно її малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у його батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення його батьківських прав.

Передати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , службі у справах дітей Новоайдарської РДА для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.05.2019 року та до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок ОСОБА_3 у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.05.2019 року та до досягнення дитиною повноліття, шляхом перерахування аліментів на особистий рахунок ОСОБА_3 у відділенні Державного ощадного банку України.

Зобов`язати орган опіки та піклування - службу у справах дітей Новоайдарської районної державної адміністрації відкрити особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 1921,00 грн, в рівних частках, тобто по 960,50 грн з кожного, на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Надіслати копію рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити відповідачам положення ч. 1 ст. 169 СК України, відповідно до якої мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Роз`яснити відповідачам положення ч. 3 ст. 170 СК України, відповідно до якої, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 25.07.2019 року.

Головуючий О. М. Іванова