Рішення № 8363110, 16.03.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 р. Справа № 2/171

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого Акціонерного Товариства "Галнафтохім" вул. Пасічна, 135, м. Львів, 79035

до відповідача Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76000

третя особа на стороні відповідача Державне підприємство "Івано-Франківськавтотранссервіс" м . Івано-Франківськ, вул. Тополина, 3

про визнання права на користування орендованим приміщенням двох кімнат загальною площею 20,2 кв. м., розташованого на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, буд.3.

за участю представників:

від позивача : Мельник Н.П. - представник, (довіреність № 11/03-9 від 11.03.2010р.)

від відповідача: Шияк Р.В. - юрисконсульт, (довіреність № 01/14-02 від 12.01.10р )

від третьої особи: Рекунова О.М. - представник, доручення №02-43 від 16.03.2010р.

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 12.03.10 оголошувалась перерва до 16.03.10.

16.03.10 розгляд справи продовжено.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати право на користування орендованим приміщенням двох кімнат загальною площею 20,2 кв. м., розташованого на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою:м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, буд.3, з врахуванням заяви про зміну предмета позову за Вх.№ 1830 від 12.03.2010р..

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення змінити предмет позову, суд задовольнив клопотання і розглядає справу відповідно до нового предмету позову.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на наступне: 07.11.05 між сторонами було укладено Договір оренди державного майна №222/05, зміни та доповненя до нього №№2,3 терміном дії до 06.07.09. Відповідач не повідомив його про безспірні наміри припинити орендні правовідносини з ним в період протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тобто, з 07.07.09 по 06.08.09 включно (ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") і позивач також не заявляв про це у встановлений Законом строк, що є підставою для продовження договору оренди на тих самих умовах і той самий строк в силу встановлених вимог закону .

Відповідач позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позов за Вх.№1866 від 15.03.10, зокрема посилається на лист №11-08-00983 від 29.04.09, в якому він повідомив відповідача про те, що після закінчення дії договору оренди його дія продовжуватись не буде. Також посилається на лист позивача №07/07-1 від 07.07.09 (адресований відповідачу), в якому позивач підтвердив, що термін дії Договору оренди державного майна №222/05 від 07.11.05 закінчився 06.07.09 і висловив бажання брати участь у конкурсі. На думку відповідача вказані листи є заявами з боку обох сторін, які унеможливлюють пролонгацію Договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах.

Позивачем подано заперечення на відзив відповідача за Вх.№1941 від 16.03.10 в якому він зазначає, що лист відповідача №11-08-00983 від 29.04.09 має суто інформаційний характер, оскільки містить повідомлення щодо дати закінчення строку Договору оренди та змін законодавства, однак не містить безспірного волевиявлення припинити орендні правовідносини з позивачем. Крім того, цей лист поданий не у встановлений ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк. Щодо листа №07/07-1 від 07.07.09, адресованого відповідачу, то його зміст спрямований виключно на продовження користування орендованим майном, атому в жодному разі не може слугувати доказом волевиявлення позивача як орендаря припинити дію цього договору.

Представник третьої особи не заперечував проти продовження дії договору оренди, зазначив, що позивач є належним орендарем, вчасно сплачує орендну плату, а також те, що потреб для використання спірного приміщення для власних потреб у нього немає.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Між позивачем - ЗАТ "Галнафтохім", відповідачем - Регіональним відділенням ФДМУ по Івано-Франківській області та третьою особою - Державним підприємством "Івано-Франківськавтотранссервіс", яке є балансоутримувачем 07.11.05 було укладено Договір оренди державного майна №222/05. Відповідно до умов вказаного договору та на підставі акту приймання-передачі державного майна від 07.11.05 відповідач як орендодавець передав позивачу як орендарю у строкове платне користування державне майно - приміщенням двох кімнат загальною площею 20,2 кв. м., розташованого на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою:м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, буд.3 на строк одинадцять місяців - з 07.11.05 до 06.10.06. Термін дії даного договору продовжувався договором про внесення доповнень №2 від 25.09.07 до 06.08.08 (а.с.20) та договором про внесення змін та доповнень №3 від 05.09.08 до 06.07.09 (а.с.21).

Оренда державного майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України . Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України , якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця упродовж одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Дана норма кореспондує з частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору. При цьому законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору.

Відтак, в даному випадку має значення лише те, чи сплив встановлений місячний термін для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну дії такого договору, оскільки саме із його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди №222/05 від 07.11.05 визначено сторонами до 06.07.09, отже встановлений місячний термін для звернення сторін з заявою про припинення дії цього договору збіг 06.08.09. Втім з матеріалів справи вбачається, що з відповідною заявою, у вказаний строк, сторони за договором оренди не звертались, поданий як доказ лист від 21.08.09 (а.с.22) направлений в порушення місячного терміну з дати закінчення його дії, тобто, станом на 06.08.09 договір №222/05 від 07.11.05 вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, тобто до 06.06.2010.

Посилання відповідача на те, що він попередив позивача про припинення дії договору листом №11-08-00983 від 29.04.09 не може розцінюватися судом як заява про припинення договору після закінчення його дії, оскільки поданий в порушення терміну, визначеного ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також з його змісту не вбачається намір припинити орендні відносини , а тільки наявність пропозиції про укладення договору в порядку визначеному ст.73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та наказом Фонду державного майна України №2975 від 14.11.05. Тобто, вказаний лист як і лист позивача від 07.07.09 №07/07-1, на який посилається відповідач як на заяву позивача про прининення дії договору після закінчення терміну його дії не є доказом волевиявлення останнього щодо заперечення проти продовження користування орендованим майном, а констатує лише термін дії визначений договором та намір продовжити орендні відносини на умовах запропонованих відповідачем, тобто, за конкурсом.

Позивач протягом дії договору належним чином виконував умови договору та сплачував орендну плату.

Таким чином безпідставною є позиція відповідача, що листування та дії сторін щодо переукладення договору та подальше його не переукладення унеможливлює продовження дії договору оренди за правилами ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” . Так, в силу положень ст. 17 згаданого Закону, листування сторін у справі щодо переукладення договору на нових умовах не може бути визнане таким, що свідчить про можливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” щодо припинення дії договору, оскільки вбачається, що дане листування мало на меті укладення нового договору, а не зміну вже існуючого чи відмову від існуючих договірних відносин, про що йдеться у ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

В даному випадку балансоутримувач орендованого приміщення - Державне підприємство "Івано-Франківськавтотранссервіс" не звертався з такою заявою до орендаря, а також в засіданні суду не заперечував проти продовження дії договору оренди. Лист Міністерства транспорту і зв"язку від 20.08.09 (а.с.23) також направлений з порушенням терміну, визначеного ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та не містить посилання на необхідність майна для власних потреб.

Слід зазначити, що статтею 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” передбачаються в обов’язковому порядку конкурсні засади саме при передачі в оренду державного та комунального майна, а не при продовженні вже існуючих договорів оренди.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача .

Керуючись ст.ст. 124,129 Конституції України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" ст.ст.12,762,759,793 Цивільного кодексу України, ст.ст.174,193 ГК України, ст.ст.32,33,34,49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Закритого Акціонерного Товариства "Галнафтохім" до Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області за участю третьої особи на стороні відповідача Державного підприємства "Івано-Франківськавтотранссервіс" про визнання права на користування орендованим приміщенням двох кімнат загальною площею 20,2 кв. м., розташованого на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, буд.3 - задовольнити.

Визнати право ЗАТ "Галнафтохім" на користування орендованим приміщенням двох кімнат загальною площею 20,2 кв. м., розташованого на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, буд.3.

Стягнути з Регіонального відділення ФДМУ по Івано-Франківській області вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76000 (код 13660726) на користь Закритого Акціонерного Товариства "Галнафтохім" вул. Пасічна, 135, м. Львів, 79035 (код 23958622) - 85 (вісімдесять п"ятдесять) гривень 00 коп державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу .

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.03.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______помічник судді Шунтов О.М. 19.03.10