Ухвала суду № 8363058, 09.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

09.03.2010                                                   Справа № 10/68

Суддя І.В. Івашкович

за участю представників:

стягувача(скаржника): Перлик Я.Ю., юрисконсульт II категорії, довіреність №38 від 03.02.10

боржника: Гомза В.І., довіреність від 28.09.09

міськвідділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції: Венжега М.Р., заступник начальника, довіреність №08/98 від 20.10.09 ( у судовому засіданні 01.03.10 оголошувалась перерва до 09.03.10 )

Розглянувши матеріали за скаргою стягувача ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці на неправомірні дії міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.06 по справі 10/68 стягнуто з з Дочірнього підприємства житлово-побутової фірми ”Тис” ( м.Ужгород, вул.Можайського, 5, код 25434509) на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”( м. Ужгород –Оноківці, вул.Головна,57, код 00131529) суму 29008 грн., в т.ч. 28074,99 грн. основного боргу, 281,54 грн. 3% річних, 651,67 грн. інфлційних та 436,09 грн. відшкодування сплаченої суми держмита.

На виконання вказаної постанови суду, яке набрала законної сили 21.06.06, стягувачу видано наказ від 13.07.06 №10/68, який останнім пред’явлено до виконання до міськвідділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції. Наказ господарського суду від 13.07.06 по справі 10/68 знаходився на виконанні у міськвідділі ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції в межах зведеного виконавчого провадження стосовно боржника ДП ЖПФ”ТИС”, м.Ужгород.

При вжитті заходів примусового виконання судових рішень в межах зведеного виконавчого провадження міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ проведено реалізацію рухомого майна боржника та стягнення коштів з арештованих рахунків боржника, внаслідок чого на рахунок стягувача перераховано суму 446,13 грн.

За запити, надіслані органом ДВС до відповідних реєструючих установ, отримано дані про те, що за боржником зареєстровано дві будівлі гуртожитків за адресами: м.Ужгород, вул. Лобачевського, 41, вул.Можайського,5. Іншого майна боржника не виявлено.

Заступником начальника міськвідділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову від 30.12.09 про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно з якою виконавчий документ-наказ №10/68 від 13.07.06 повернуто стягувачеві. Вказану постанову мотивовано тим, що актом державного виконавця від 29.12.09 засвідчено, що в результаті вжитих заходів не виявлено майно боржника, на яке можливо звернути стягнення. Констатовано, що за боржником зареєстровано будівлі гуртожитків, однак звернення стягнення на них неможливе у зв’язку із введенням мораторію на відчудження будівель гуртожитків відповідно до прикінцевих положень Закону України ”Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”.

Стягувач ВАТ ЕК ”Закарпаттяобленерго” звернувся із скаргою №283 від 21.01.10 на неправомірні дії міськвідділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції по винесенню постанови від 30.12.09 про повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно з якою просить вказану постанову скасувати та зобов’язати міськвідділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції звернути стягнення на майно боржника, в т.ч. будівлю гуртожитку по вул. Лобачевського,41 у м.Ужгород.

Не погоджуючись із наявністю підстав для винесення оскаржуваної постанови, скаржник стверджує про те, що належний боржнику ДП ЖПФ „Тис” об’єкт - гуртожиток по вул.Лобачевського,41 у м. Ужгород за жодними ознаками не підпадає під дію мораторію, встановленого згідно з „Прикінцевими положеннями” Закону України від 04.09.08 №500 ”Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”(Закон 500).

В обґрунтування зазначеної правової позиції скаржник посилається на ті підстави, що:

- гуртожиток по вул.Лобачевського,41 в м. Ужгород наказом Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України №3/847 від 26.06.1996р.”Про створення відкритого акціонерного товариства „Машинобудівний завод ”Тиса” було включено до складу цілісного майнового комплексу ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тиса” (за його вартістю на момент передачі).Правомірність включення гуртожитку по вул.Лобачевського,41 до статутного фонду ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тиса” підтверджено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.11.08 (додано копію). ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тиса”, до статутного фонду якого на законних підставах передано гуртожиток по вул.Лобачевського,41, став власником цього гуртожитку;

- житлово-побутову фірму „Тис” створено як дочірнє підприємство ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тиса” згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 11.11.1997р. і як внесок до статутного фонду новоствореного дочірнього підприємства передано гуртожиток по вул.Лобачевського,41;

- виходячи із хронології подій та враховуючи відповідні зміни правових режимів власності на гуртожиток, наявні підстави для висновку про те, що на сьогоднішній день гуртожиток по вул.Лобачевського,41 належить ДП ЖПФ ”Тис” на праві приватної власності, яке набуто на законних підставах.

Посилаючись на положення ч.4 ст.1 Закону України ”Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, відповідно до яких цей Закон не поширюється на гуртожитки, що на законних підставах знаходяться у приватній власності, скаржник стверджує, що оскаржувана постанова МВ ДВС Ужгородського МРУЮ не відповідає законодавству, оскільки винесена без врахування того, що вказаний гуртожиток не поширюється дія мораторію, а отже щодо нього підлягають здійсненню заходи з примусової реалізації .

Представником скаржника (стягувача) вимоги за скаргою підтримано.

Представником міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ подано письмовий відзив на скаргу, згідно з яким правомірність вимог за скаргою заперечується з посиланням на ті мотиви, що оскільки в даному випадку будівля гуртожитку по вул.Лобачевського,41,м.Ужгород, зареєстрованого за боржником ДП ЖПФ ”Тис”, будувалась за державні кошти та увійшла до статутного фонду ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тиса”, створеного в процесі корпоратизації, то на вказаний гуртожиток поширюється дія мораторію, встановленого в силу норм ”Прикінцевих положень” Закону України ”Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”. Таким чином, міськвідділ ДВС Ужгородського МРУЮ стверджує про відсутність підстав для звернення стягнення на будівлю цього гуртожитку на період дії мораторію(до вересня 2011р.).

Представником боржника подано письмовий відзив на скаргу, згідно з яким боржник обґрунтовує відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, посилаючись, зокрема, на ті підстави, що ДП ЖПФ ”Тис” створено ВАТ ”Машинобудівний завод Тиса” на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 11.11.1997р., а основним предметом його діяльності згідно з Статутом є надання житлово-побутових послуг населенню та утримання житлового фонду. Зазначає про те, що відповідно до наказу ФДМУ від 26.06.1996р.№3/847 державне підприємство „Машинобудівний завод ”Тиса” було перетворене у ВАТ ”Машинобудівний завод „Тиса” в процесі приватизації, а гуртожитки за адресами: м. Ужгород, вул. Лобачевського,41, вул.Можайського,5 увійшли до статутного фонду товариства та в послідуючому були передані до статутного фонду дочірнього підприємства ЖПФ ”Тис”.

Ухвалою господарського суду від 15.02.10 було викликано для участі в судовому засіданні представника ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тис”, якого одночасно зобов’язано подати документи на підтвердження включення гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул.Лобачевського, 41, до статутного фонду ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тиса”, створеного в процесі приватизації.

На виклик суду представник ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тис” для участі в судовому засіданні не з’явився. На вимогу суду подано копії документів на підтвердження включення гуртожитку по вул.Лобачевського,41 до статутного фонду ВАТ ”Машинобудівний завод „Тиса”, створеного в процесі приватизації державного підприємства машинобудівний завод „Тиса”.

Проаналізувавши доводи та заперечення учасників судового розгляду скарги на дії міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ, дослідивши подані документальні докази, суд констатує такі висновки.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що гуртожиток, розташований в м.Ужгород, вул.Лобачевського, 41, було збудовано за рахунок коштів державного підприємства машинобудівний завод „Тиса” та перебував у віданні державного підприємства машинобудівний завод „Тиса”. В процесі корпоратизації державного підприємства машинобудівний завод „Тиса” шляхом його перетворення у ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тиса” на підставі наказу Закарпатського регіонального відділення Фонду державного майна України №3/847 від 26.06.1996р.”Про створення відкритого акціонерного товариства ”Машинобудівний завод ”Тиса” вказаний гуртожиток включено до статутного фонду ВАТ ”Машинобудівний завод „Тиса” у складі майна об’єкту приватизації як цілісного майнового комплексу. Зазначені обставини підтверджено доданими до матеріалів справи копіями документів стосовно створення ВАТ ”Машинобудівний завод „Тиса” в процесі корпоратизації державного підприємства машинобудівний завод „Тиса”.

Дочірнє підприємство житлово-побутова фірма „Тис” (боржник по даній справі) було створено на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ „Машинобудівний завод „Тиса” від 11.11.1997р., оформленого протоколом №2, що підтверджено доданою до справи копією Статуту ДП ЖПФ ”Тис” ВАТ ”Машинобудівний завод „Тиса”. Відповідно до положень Статуту ДП ЖПФ ”Тис” ВАТ „Машинобудівний завод „Тиса” основним предметом його діяльності є надання житлово-побутових послуг населенню та утримання житлового фонду, а для забезпечення діяльності Фірми Засновником створено статутний фонд шляхом передачі у власність ДП ЖПФ ”Тис” двох гуртожитків, які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Лобачевського,41 та вул. Можайського,5.

Таким чином, в даному випадку відбулася передача гуртожитку, що знаходиться за адресою :м.Ужгород,вул.Лобачевського,41, у власність ДП ЖПФ ”Тис”, як об’єкту житлового фонду, з метою виконання дочірнім підприємством основних статутних завдань по утриманню житлового фонду відповідно до встановлених вимог та забезпечення надання житлово-комунальних послуг населенню. Тобто, передача гуртожитку у власність дочірнього підприємства відбулась з метою збереження його цільового використання та забезпечення дотримання відповідних житлових прав мешканців гуртожитку.

Відповідно до п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчудження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установлено мораторій на відчудження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених в процесі приватизації чи корпоратизації. Цей мораторій встановлено строком на три роки з дня опублікування Закону та діє на відчудження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Виходячи із змісту вищевказаних правових норм, суд констатує, що в даному випадку гуртожиток, розташований в м. Ужгород, вул. Лобачевського,41, підпадає під дію установленого мораторію на відчудження за тими ознаками, що:

-          даний гуртожиток збудовано за рахунок державних коштів;

- даний гуртожиток увійшов до статутного фонду акціонерного товариства –ВАТ ”Машинобудівний завод ”Тиса”, створеного в процесі корпоратизації державного підприємства машинобудівний завод Тиса”.

Констатуючи такі висновки, суд наголошує і на тому, що хоча на даний момент спірний гуртожиток є таким, що передано до статутного фонду ( у власність) дочірнього підприємства ЖПФ ”Тис”, однак принципове значення при цьому має те, що таке дочірнє підприємство створено ВАТ ”Машинобудівний завод „Тиса” саме з метою збереження його функціонування за цільовим призначенням, для утримання і належної експлуатації цього гуртожитку, як об’єкту житлового фонду, та надання його мешканцям житлово-побутових послуг.

Заслуговує на увагу також і та вагома обставина, що примусова (в порядку вжиття заходів примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження) реалізація спірного гуртожитку, на проведенні якої наполягає скаржник, суттєво зачіпає права громадян-мешканців кімнат цього гуртожитку, оскільки результати такої реалізації можуть призвести до зміни власника об’єкту гуртожитку і, як наслідок, може бути істотно зменшений обсяг житлових прав громадян, які на правомірних підставах проживають у цьому гуртожитку. Разом з тим, на таких громадян поширюється сфера дії вищезгаданого Закону України ”Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, яким врегульовано правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитку. Так, мешканці гуртожитку по вул.Лобачевського,41 підпадають під категорію згадуваного Законом громадян, які проживають у гуртожитках, що перебувають у власності підприємств, утворених в процесі корпоратизації чи приватизації, для яких, зокрема, передбачено відповідні гарантії дотримання їх конституційного права на житло, в тому числі:

-          право на приватизацію займаних жилих приміщень з дотриманням встановленого порядку та умов(п.2 ст.4);

          - право на подальше проживання в гуртожитку до розв’язання своєї житлової проблеми, в т.ч. із сприянням таким громадянам розв’язання їх житлової проблеми через взяття на квартирний облік для отримання соціального житла(ст.8);

          - заборона виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитку без попереднього надання їм(їх сім’ям) іншого житла, придатного для постійного проживання, крім передбачених Законом випадків (ст.19).

Саме з метою дотримання житлових прав мешканців гуртожитків, забезпечення можливості кожному із них реалізувати своє конституційне право на житло у врегульований чинним законодавством спосіб та з дотриманням відповідних встановлених вимог і запроваджено передбачений п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” мораторій на відчудження гуртожитків, зокрема, тих, які будувалися за державні кошти та увійшли до статутних фондів створених в процесі корпоратизації акціонерних товариств та під категорію яких підпадає і спірний в даному випадку гуртожиток.

Виходячи з вищенаведених обґрунтувань, суд вважає, що постанова заступника начальника міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ від 30.12.09 про повернення виконавчого документа стягувачеві, мотивована відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення, та неможливістю звернення стягнення на будівлю гуртожитків через введення мораторію на відчудження відповідно до „Прикінцевих положень” Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, є правомірною. В задоволенні скарги слід відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.43,86,121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги стягувача ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці про визнання неправомірними дій міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції та скасування постанови від 30.12.09 про повернення виконавчого документа стягувачеві, відмовити в повному обсязі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович