Ухвала суду № 83629781, 13.08.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"13" серпня 2019 р. Справа № 363/2557/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року м. Вишгород

Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б. за участю секретаря Рибка І.Є., прокурора Павлика В.Ю., слідчого Кисіль І.М., захисників Божок Д.В., Рівного Є.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області Кисіль І.М., погодженого з прокурором Вишгородського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Павлик В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019110150000500 від 19.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пиковець Козятинського району Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2019 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області Кисіль І.М., погодженого з прокурором Вишгородського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Павлик В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019110150000500 від 19.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України відносно ОСОБА_1 .

Подане клопотання обґрунтоване тим, щов провадженні СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12019110150000500 від 19.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 19.06.2019 приблизно о 02 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою чоловічої статі, на автомобілі марки «Mercedes-benz E-class» н.з. НОМЕР_1 прибули до домоволодіння ОСОБА_2 АДРЕСА_3 з метою вчинення протиправних дій, що грубо порушують громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, при цьому маючи альтернативний умисел і допускаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків як у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 чи членам його сім`ї або ж пошкодження майна останнього, так і можливим стороннім особам (мешканцям сусідніх домоволодінь за вказаною адресою). При цьому ОСОБА_1 був обізнаним, що ОСОБА_2 19.06.2019 року перебуває за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Продовжуючи свій протиправний умисел на вчинення хуліганства із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 попередньо розподілили з невстановленою в ході досудового розслідування особою ролі, згідно з цим останній керував вказаним автомобілем та повинен був забезпечити швидке та безпечне залишення місце вчинення кримінального правопорушення. Сам же ОСОБА_1 , маючи при собі невстановлений в ході досудового розслідування вибуховий пристрій, невід`ємною частиною якого явились елементи ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 та достовірно знаючи, що цей пристрій є предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, діючи з прямим умислом на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ставлячись зневажливо до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, привів в дію невстановлений в ході досудового розслідування вибуховий пристрій та кинув його в двір домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 , в якому на той час перебували ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок чого стався вибух, який характеризувався бризантною та осколковою дією та привів до умисного пошкодження майна потерпілого ОСОБА_2 .

Крім того, в результаті вказаного вибуху, який стався на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 та характеризувався своєю небезпечністю та гучністю, було порушено на тривалий час спокій громадян, які мешкають в цьому та прилеглих будинках.

08.08.2019 о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Підозрюваного ОСОБА_1 , 08.08.2019 року доставлено каретою екстреної медичної допомоги до Київської міської клінічної лікарні № 4, де о 21 год. 16 хв. госпіталізовано до кардіологічного відділення.

Відповідно до довідки №11450 від 09.08.2019 виданої лікарем КМКЛ № 4 ОСОБА_10 , пацієнт ОСОБА_1 , 1978 року народження, дійсно проходить на даний момент лікування в кардіологічному відділенні КМКЛ № 4.

Відповідно до довідки лікаря КМКЛ № 4 ОСОБА_11 від 10.08.2019, громадянину ОСОБА_1 на даний час транспортування та участь у слідчих діях неможливе за станом здоров`я. Діагноз: Гіпертонічна хвороба 2 стадія 2 ступінь ризик 2. Гіпертонічний криз 10.08.2019 стенокардія?

09.08.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а також надано клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10.08.2019 відбувся розгляд клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , однак в задоволенні клопотання відмовлено, посилаючись на відсутність останнього в судовому засіданні.

Враховуючи те, що строк затримання 60 годин затриманого ОСОБА_1 сплив 11.08.2019 о 06 год. 40 хв., останнього звільнено у зв`язку з спливом строку для затримання, передбаченого ст. 211 КПК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом додаткового огляду місця події, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_3 , протоколом огляду відеозапису від 05.07.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_9 , протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 , протоколом проведення обшуку від 08.08.2019, протоколом огляду прозорого файлу з двома фотознімками та з двома скриншотами карти від 09.08.2019, протоколом огляду від 09.08.2019 та іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, в ході досудового розслідування виникла необхідність в обранні відносно ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність наступних ризиків, а саме:

- передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинення даного тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, оскільки останній зареєстрований на території іншої області, офіційного місця роботи та/або навчання не має, не має стримуючих соціальних зв`язків, які можуть стримувати його на території Київської області, має закордонний паспорт, діючий до 29.05.2023, що може спонукати останнього до перетину кордону України з метою уникнення покарання за вчинений злочин, а тому може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України;

- передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки в ході досудового розслідування не було знайдено всіх речових доказів які мають істотне значення у даному кримінальному провадженні;

- передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 , незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні покази яких мають істотне значення в даному кримінальному провадженні, а також експертів які проводять відповідні експертизи у кримінальному проваджені, оскільки останній отримав в додатках до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою копії допитів потерпілого та свідків з їхніми анкетними даними;

- передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 , вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційного місця роботи та/або навчання не має, як наслідок відсутній постійний заробіток. На даний час в органу досудового розслідування наявна обґрунтована інформація, що ОСОБА_1 є причетним до вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Враховуючи викладене, виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваному ОСОБА_1 .

Отже, вказані відомості щодо ОСОБА_1 об`єктивно вказують на те, що перебуваючи на волі існують реальні ризики, що останній матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сукупність вказаних обставин є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти наявним ризикам, і досягти мети, передбаченої ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, щодо підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий та прокурор заявлене клопотання підтримали та просили обрати запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, мотивуючи свою позицію тим, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисники - адвокати Божок Д.В. та Рівний Є.О. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується належними, допустимими доказами, у ОСОБА_1 на утриманні є двоє неповнолітніх дітей, підозрюваний має постійне місце проживання на території Київської області, останній є учасником бойових дій. Просили застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід.

Крім того, захисники зазначили про те, що слідчим та прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, посилання на які є формальним. Зазначає, що заявлені слідчим та прокурором ризики є надуманими та не підтверджені доказами.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Позиція слідчого та прокурора ґрунтується на пунктах 1, 2, 3 та 5 зазначеної норми КПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 ч. 3 КК України.

Аналіз змісту наданих органом досудового розслідування до матеріалів клопотання та досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності та з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Дослідивши матеріали клопотання та вивчивши зміст клопотання, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведена необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як тримання під вартою

Натомість в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2002 та 2016 року народження, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій та має намір брати активну участь у кримінальному провадженні задля захисту своїх прав та інтересів.

Дані обставини були підтвердження письмовими доказами.

Отже, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, а саме: відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 судимостей, наявність міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, а також не доведення стороною обвинувачення ризиків переховування підозрюваного ОСОБА_1 від досудового слідства, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Необхідність застосування до підозрюваного домашнього арешту обґрунтовується наявністю ризику, а саме можливість знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Враховуючи вказані обставини слідчий суддя вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування кримінального провадження та клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити без задоволення та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183-184, 193-194, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 13 жовтня 2019 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- заборонити залишати місце проживання - АДРЕСА_2 - цілодобово.

- прибувати до слідчого СВ Вишгородського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області, прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, а також до Вишгородського районного суду Київської області за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

- здати на зберігання до СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Зобов`язати Києво-Святошинський ВП ГУ НП в Київській області негайно поставити на облік ОСОБА_1 , щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ухвала підлягає негайному виконанню органом національної поліції..

Строк дії ухвали - до 13.10.2019 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 14.08.2019 року 13-50 год.

Слідчий суддя М.Б. Баличева