Рішення № 8362950, 12.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.2010                                                             Справа № 10/153

За позовом ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України”, м.Київ в особі УМГ ”Прикарпаттрансгаз”, м.Івано-Франківськ

до відповідача ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м.Ужгород

про стягнення 15188,90грн., в т.ч. 7513,78 грн. основного боргу, 2793,82 грн. пені, 1954,21 грн. інфляційних, 488,33 грн. 3% річних та 2438,76 7% штрафу .

Суддя - І.В.Івашкович

представники:

від позивача - Шкурко Р.В.- юрисконсульт Закарпатського ЛВУМГ Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, довіреність від 05.01.2010 р.

від відповідача – не з’явився

У судовому засіданні 04.03.10 за участю представників : від позивача -Шкурко Р.В.- юрисконсульт Закарпатського ЛВУМГ Філії УМГ „Прикарпаттрансгаз” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, довіреність від 05.01.2010 р.; від відповідача –Лещишин А.М., заступник голови правління з юридичних питань, довіреність №07/97 від 18.01.10;

в засіданні приймала участь – Василина Т.Ю.- головний юрисконсульт філії ЗОУ ВАТ „Державний ощадний банк України", довіреність від 08.03.09,

оголошувалась перерва до 12.03.10 10 год. 00 хв.

СУТЬ СПОРУ: ДК ”Укртрансгаз” НАК ”Нафтогаз України”, м.Київ в особі УМГ ”Прикарпаттрансгаз”, м.Івано-Франківськ звернувся з позовом до відповідача ВАТ по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м.Ужгород про стягнення 15188,90грн., в т.ч. 7513,78 грн. основного боргу, 2793,82 грн. пені, 1954,21 грн. інфляційних, 488,33 грн. 3% річних та 2438,76 грн.- 7% штрафу .

Позов мотивовано тим, що в порушення взятих на себе за договором № 117В-627 від 24.12.2007 р. на транспортування природного газу, відповідач не оплатив в повному обсязі послуги по транспортуванню природного газу, надані протягом періоду з січня по грудень 2008 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 7513,78 грн.

За порушення строків оплати отриманого природного газу відповідачу згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, п.7.1 договору нараховано пеню в розмірі 2793,82 грн., відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України –нараховано інфляційні в розмірі 1954,21 грн., 3% річних в розмірі 488,33 грн. та відповідно до ст.231 Господарського кодексу України - 7% штрафу в розмірі 2438,76 грн.

Сторонами на вимогу суду подано акт звірки, оформлений за результатами звірки розрахунків за спірний період ( січень –грудень 2008 р.), згідно з яким сума спірної заборгованості за даними бухгалтерського обліку позивача складає 7578,36 грн., за даними бухгалтерського обліку відповідача – заборгованість відсутня. Відповідно до наданих представниками сторін пояснень між сторонами розбіжності у визначенні розміру спірної заборгованості виникли у зв’язку з тим, що відповідачем платежі, які проводились у січні, лютому 2009 р. зараховано в оплату за грудень 2008 р., тобто фактично в погашення боргу спірного періоду. При обґрунтуванні своєї позиції, згідно з доданими до матеріалів справи додатковими поясненнями ( заява № 07/436 від 16.02.10), відповідач посилається на ті обставини, що ВАТ „Закарпатгаз” подано начальнику Закарпатського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України” листа №13/759 від 31.03.09 із проханням змінити призначення платежу в платіжних дорученнях за січень, лютий 2009 р. До матеріалів справи додано копію листа №13/759 від 31.03.09 та копії реєстрів платіжних доручень за січень, лютий 2009 р. Оригінал листа №13/759 від 31.03.09 на вимогу суду відповідачем не подано.

Представником позивача заявлено заперечення проти доводів відповідача. Зокрема наголошено на тому, що сторонами згідно з умовами укладеного договору №117В-627 від 24.12.2007 р. на транспортування природного газу ( п. 6.3) визначено порядок оформлення платіжних доручень. Відповідно до п. 6.3 договору в платіжних дорученнях Замовник повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період ( місяць, рік) за який здійснюється оплата. У випадку якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначений звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата, то Виконавець дотримуючись принципу пріоритетності, зараховує кошти, що надійшли від Замовника, в першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах. Оскільки, в меморіальних ордерах, згідно з якими проведено оплату в січні, лютому 2009 р. зазначено призначення платежу, то у відповідача відсутні підстави стверджувати про зарахування вказаних платежів у погашення заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах, тобто, в даному випадку у грудні 2008 р. На підтвердження зарахування проведених відповідачем в січні, лютому 2009 р. платежів в оплату вартості наданих в січні, лютому 2009 р. послуг по транспортуванню природного газу, позивачем додано до матеріалів справи копії банківських виписок про надходження коштів від ВАТ „Закарпатгаз" за період січень, лютий 2009 р. ( а.с. 112 -147, т.І ). Також, посилаючись на положення п. 2.26 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ( затв. Постановою Правління НБУ від 21.01.04 №22 та зареєстр. в Мінюсті 29.03.04 за № 77/8976), вказано на відсутність у Закарпатського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України” правових підстав змінювати призначення платежу за ініціативою платника.

Позовні вимоги просить задоволити повністю.

Спеціалістом Закарпатського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України”, який викликався для участі в судовому засіданні та дачі пояснень з питань, пов’язаних із отриманням листа №13/759 від 31.03.09 ВАТ „Закарпатгаз” і вчиненням відповідних дій на підставі такого листа, усно надано пояснення , якими заперечено доводи відповідача щодо надіслання Закарпатському облуправлінню ВАТ "Державний ощадний банк України” листа із проханням змінити призначення платежу в платіжних доручення за січень, лютий 2009 р. Крім того, надано для огляду у судовому засідання оригінал та подано для долучення до матеріалів справи копію листа №13/759 від 31.03.09 ВАТ „Закарпатгаз”, адресованого начальнику Закарпатського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України”, який містить прохання іншого змісту, ніж додана до матеріалів справи відповідачем копія листа з аналогічними реквізитами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

                                                  ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ ( Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз”, м.Ужгород ( Замовник) укладено договір №117В-627 від 24.12.2007 р. на транспортування природного газу ( з протоколом розбіжностей від 28.01.08 до договору та протоколом узгодження розбіжностей до договору, остаточну редакцію договору затверджено рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.11.08 по справі №10/199) та додаткову угоду №1 від 01.12.08 до договору.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору Виконавець зобов’язався здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу від пунктів прийому - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення –газорозподільних станцій, а Замовник –сплатити за транспортування природного газу встановлену плату.

Відповідно до п.6.2 договору оплата за транспортування природного газу здійснюється шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця з оформленням платіжних доручень відповідно до вимог п.6.3 договору, в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженому Національною комісією регулювання електроенергетики України. Так, відповідно до п. 6.3 договору в платіжних дорученнях Замовник повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період ( місяць, рік) за який здійснюється оплата. У випадку якщо в платіжних дорученнях Замовника не зазначений звітний період ( місяць, рік), за який здійснюється оплата, то Виконавець дотримуючись принципу пріоритетності, зараховує кошти, що надійшли від Замовника, в першу чергу, як погашення заборгованості за надані послуги по транспортуванню газу, що виникла перша за часом у попередніх періодах.

Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Замовником на підставі акту здачі прийоми послуг транспортування газу протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

За період з січня по грудень 2008 року на підставі договору №117В-627 від 24.12.2007 р. позивачем протранспортовано, а відповідачем прийнято природний газ в об’ємі 31196,788 тис. куб.м. на загальну суму 200912,33 грн., що підтверджується щомісячними актами здачі - прийомки послуг по транспортуванню газу ( додано до матеріалів справи). Відповідач зобов’язання по оплаті виконав частково, внаслідок чого станом на день заявлення позову за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 7513,78 грн., що підтверджується доданими позивачем детальним розрахунком боргу, в якому наведено дані про розмір щомісячних нарахувань за послуги з транспортування газу та зарахованих в їх оплату платежів згідно із журналом реєстрації проведень перерахованих ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" коштів. Навність заборгованості в розмірі 7513,78 грн. підтверджується актом звірки розрахунків, оформленим за результатами звірки розрахунків за послуги з траспортування природного газу за спірний період. Розбіжності, що виникли між сторонами у визначенні розміру спірної заборгованості, а саме наявність підстав для зарахування платежів, проведених відповідачем протягом січня, лютого 2009 р. в оплату боргу спірного періоду ( за грудень 2008 р.), спростовано матеріалами справи.

Таким чином, суд констатує, що обставини виникнення за відповідачем заборгованості в розмірі 7513,78 грн. документально доведено та обґрунтовано позивачем, а відповідачем в установленому порядку не спростовано.

Нормами ст. 526 Цивільного кодексу України та аналогічної до неї ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідач не оплатив в установленому договором порядку вартості наданих послуг по транспортуванню природного газу, борг в розмірі 7513,78 грн. підлягає примусовому стягненню.

За допущену прострочку платежів на підставі п.7.2 договору в узгодженій редакції відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 2793,82 грн. за період прострочки з січня 2008 року по грудень 2008 року (згідно з наведеним розрахунком).

Оскільки, як вказано вище, позивачем доведено, а відповідачем належними доказами не спростовано факт прострочення платежів за отриманий протягом спірного періоду природний газ, вимоги про стягенння пені є правомірними, відповідають змісту договірних умов (п.7.2), а також норм ст. ст. 549 - 551 Цивільного кодексу України, ст.231, 232 Господарського кодексу України.

За прострочку виконання грошового зобов’язання відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні. Розмір 3 % річних згідно з розрахунком складає 488,33 грн., розмір інфляційних –1954,21 грн.

Позовні вимоги в частині 1954,21 грн. інфляційних та 488,33 грн. 3% річних суд визнає обґрунтованими відповідно до закону, а отже такі підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги в частині стягнення 2438,76 грн. 7% штрафу від простроченого боргу, нарахованого згідно з п.2 ст. 231 Господарського кодексу України, суд констатує такі висновки.

Нормами п.2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено розміри штрафних санкцій, що підлягають застосуванню, зокрема, у разі порушення господарського зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не передбачено законом чи договором. За порушення строків виконання зобов’язання передбачено стягнення пені в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів ( робіт послуг ), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В даному випадку штраф у розмірі 7 % від простроченої суми застосовано неправомірно, оскільки договором сторін передбачено іншу відповідальність за прострочку оплати, а саме оплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день прострочення, яку позивач і просить стягнути згідно з даним позовом. Окрім того, відповідно до п.2 ст. 231 ГК України штраф у розмірі 7 % за наявності відповідних підстав може бути стягнуто додатково до передбаченої цими ж нормами пені, а не пені, встановленої у договорі. Отже, нарахування 7 % штрафу в даному випадку є безпідставним.

Таким чином, позов підлягає задовленню частково.

Стягується сума 12750,14 грн., в т.ч. 7513,78 грн. основного боргу, 2793,82 грн. пені, 1954,21 грн. інфляційних, 488,33 грн. 3% річних .

В задоволенні вимог про стягнення суми 2438,76 грн. 7% штрафу від простроченого боргу слід відмовити.

За правилами до ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті державного мита в розмірі 127,50 грн. та 198,12 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” ( м. Ужгород, вул. Погорєлова,2, ідентифікаційний код 05448610) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" ( м.Київ, Кловський Узвіз, 9/1, код 30019801) суму 12750,14 грн. ( в т.ч. 7513,78 грн. основного боргу, 2793,82 грн. пені, 1954,21 грн. інфляційних, 488,33 грн. 3% річних), відшкодування витрат позивача по сплаті державного мита в розмірі 127,50 грн. та 198,12 грн. відшкодування витрат по оплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено, в порядку передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович