Рішення № 8362852, 19.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.03.2010                                                             Справа № 11/117

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк

України" в особі філії - Мукачівське відділення №7287 Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м.Мукачево

до відповідача 1: Воловецької районної ради, смт.Воловець

до відповідача 2: Воловецької селищної ради, смт.Воловець

про: визнання незаконними та скасування рішення двадцять першої сесії V скликання Воловецької районної ради від 25.08.2009 №399 „Про розгляд звернення філії –Мукачівське відділення №7287 ВАТ „Ощадбанк”, свідоцтва про право власності від 25.09.2009; а також про визнання права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: смт.Воловець, вул.Фабрична,5.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача - Плеша Н.М. - заступник керуючого філії, довіреність від 19.03.2009; Ордіна О.В. - юрисконсульт, довіреність від 12.03.2009; Пукіш О.В. - адвокат, ордер № 1007 від 18.01.2010.

від відповідача 1 –Повідайчик В.І. –представник, довіреність від 15.01.2010.

від відповідача 2- не з"явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання незаконними та скасування рішення двадцять першої сесії V скликання Воловецької районної ради від 25.08.2009 №399 „Про розгляд звернення філії –Мукачівське відділення №7287 ВАТ „Ощадбанк”, свідоцтва про право власності №850236 від 25.09.2009, а також про визнання права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: смт.Воловець, вул.Фабрична, 5.

          Відповідач 1, Воловецька районна рада, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що зокрема акт прийому-передачі від 17.08.1987 не дає підстави вважати, що приміщення передано позивачу у власність. Натомість позивачем не подано жодних документів, які б свідчили про його право власності на будівлю, а тому неможливо встановити яким чином порушено його право.

          Відповідач 2, Воловецька селищна рада, у запереченні на позов також позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що оспорюване рішення Воловецькою районною радою прийнято в межах компетенції, передбаченої Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Крім того, просить суд вирішити питання про передачу справи до іншого суду згідно правил предметної, інстанційної та територіальної підсудності.

У судовому засіданні 10.03.2010 оголошувалась перерва до 12.00год. 19.03.2010.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

                                         ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк” в особі філії –Мукачівське відділення №7287 Державного ощадного спеціалізованого комерційного банку України, звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування рішення двадцять першої сесії V скликання Воловецької районної ради від 25.08.2009 №399 „Про розгляд звернення філії –Мукачівське відділення №7287 ВАТ „Ощадбанк” та свідоцтва про право власності від 25.09.2009, виданого на його підставі, а також про визнання права власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: смт.Воловець, вул.Фабрична, 5.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірне приміщення на підставі рішення №105 виконкому Воловецької районної ради від 12.08.1987 „Про передачу частини будинку Інспекції Держстраху Воловецькій центральній ощадній касі” згідно акту прийому-передачі від 17.08.1987 передано Воловецькій центральній ощадній касі, правонаступником якої він є, однак, Рішенням Воловецької районної ради від 25.08.2009 №399 „Про розгляд звернення філії –Мукачівське відділення №7287 ВАТ „Ощадбанк” оформлено право власності на спірну будівлю за територіальною громадою в особі Воловецької районної ради та видано свідоцтво на право власності від 25.09.2009, які позивач також просить визнати недійсними та скасувати.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з огляду на наступне.

Рішенням №105 виконкому Воловецької районної ради від 12.08.1987 „Про передачу частини будинку Інспекції Держстраху Воловецькій центральній ощадній касі” вирішено частину будівлі Інспекції державного страхування передати Воловецькій ощадній касі. Вказану будівлю балансовою вартістю 37632руб. передано на баланс Воловецької центральної ощадної каси згідно акту прийому передачі від 17.08.1987, який затверджено головою Воловецького райвиконкому народних депутатів Дідом Д.Д.

На час прийняття вказаного рішення право власності Ощадбанку на будівлю, яку передано Воловецькій ощадній касі, не оформлялось, оскільки титул власності не змінився (майно продовжувало перебувати у державній власності).

Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963, який діяв на час прийняття виконкомом Воловецької районної ради Рішення №105 від 12.08.1987 „Про передачу частини будинку Інспекції Держстраху Воловецькій центральній ощадній касі”, порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, визначався законодавством Союзу РСР і Української РСР, зокрема, Положенням про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, будівель і споруд, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.10.1979 №940.

          Відповідно до п.3 вказаного Положення передача будівель і споруд здійснюється міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР, республіканськими та місцевими державними органами –за рішеннями цих міністерств, державних комітетів, відомств, попередньо погодженими з Радою міністрів відповідної республіки, або по його дорученню з іншим державним органом республіки.

Передача окремих будівель і споруд одними державними органами іншим державним органам здійснюється безоплатно (п.5 Положення).

Отже, у питанні про порядок передачі майна, яке відноситься до основних засобів, від однієї організації до іншої діюче на той час законодавство Союзу РСР та Української РСР виходило з того, що в цьому випадку не змінюється суб’єкт права власності. Тобто, у випадку такої передачі змінюється лише державна організація, в оперативному управлінні якої буде знаходитися її майно, а суб’єктом права власності у всіх випадках залишається держава.

Наказом Українського Республіканського банку №2-к від 02.01.1992 Український Республіканський банк Ощадного банку СРСР з прилеглою його мережею установ та організацій реорганізовано в Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України.

Відповідно до п.1 ст.34 Закону України „Про власність” від 07.02.1991, в редакції, яка діяла на час реорганізації Ощадбанку СРСР, кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди складали загальнодержавну (республіканську) власність.

Відповідно до Розпорядження Президента України від 20.05.1999 №106 „Про акціонування Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України” та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1999 №876 „Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України”, Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”, 100 відсотків акцій якого належить державі.

Відповідно до п.1 Статуту Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк”, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 №261 та зареєстрований Національним банком України від 28.02.2003, Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” є державним банком, утвореним відповідно до розпорядження Президента України від 20.05.1999 №106, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1999 №876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у Державний ощадний банк України з організаційно-правовою формою –Відкрите акціонерне товариство, яке зареєстровано Національним банком України 26 травня 1999 за №4, назву якого змінено на „Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” і зареєстровано Національним банком України 28.12.1999.

Банк є правонаступником Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком України 31.12.1991 за №4 (п.2 Статуту).

Відповідно до п.6 Статуту банк є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, у тому числі укладати договори (угоди, контракти), бути позивачем та відповідачем (учасником) судового розгляду в судах загальної юрисдикції, в тому числі господарському, або третейських судах.

Майно (майнові права), набуте Банком в результаті правонаступництва, є власністю Банку.

Згідно додатку до передаточного балансу від Державного спеціалізованого комерційного банку України до Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” станом на 26.05.1999 спірне майно, розташоване у м.Воловець по вул.Фабричній, 5, вартістю 74710грн., було включено у перелік об’єктів, які перебували у власності державного спеціалізованого банку (Закарпатського регіонального управління) та передані до його правонаступника –ВАТ „Державний ощадний банк України”.

Наказом ВАТ „Державний ощадний банк України” №13 від 09.02.2001 „Про реорганізацію Воловецького відділення №7293 та приєднання його до Мукачівського ВОБ №7287” Воловецьке відділення №7293 реорганізовано в безбалансову філію Воловецьке відділення Ощадбанку №7293 шляхом приєднання до Мукачівського відділення Ощадбанку №7287.

Вказаним наказом зобов’язано оформити передачу Мукачівському відділенню Ощадбанку №7287 грошей, цінностей, цінних бланків, майна, господарських матеріалів, кредитних справ юридичних та фізичних осіб, депозитних угод, особових рахунків, діючих та архівних справ працівників, зброї, боєприпасів, діловодства та інших документів Воловецького відділення Ощадбанку відповідними актами.

Згідно акту від 05.03.2001, затвердженого начальником Закарпатського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” 12.03.2001 було здійснено передачу товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, що знаходились у Воловецькому ВОБ №7393 та підлеглих філіях Мукачівському відділенню №7287 на суму 107038,54грн., в тому числі спірного майна (інвентарна картка №1-8 обліку основних засобів та нематеріальних активів.)

Відповідно до Положення про територіально-відокремлене безбалансове відділення №7287/064 філії –Мукачівського відділення №7287 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” відділення входить до єдиної організаційної структури банку, не є юридичною особою, відкрите на балансі філії Мукачівського відділення 7287 ВАТ „Державний ощадний банк України” та підпорядковане установі, на балансі якої відкрите (п.1.3 Положення).

Відділення не має окремого балансу, рахунку, МФО (п.1.6 Статуту).

Майно відділення обліковується на балансі філії Мукачівського відділення №7287 ВАТ „Державний ощадний банк України” (п.5.3 Статуту).

Відповідно до Положення про філію –Мукачівське відділення №7287 Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, затвердженого постановою Правління ВАТ „Державний ощадний банк України” від 28.11.2003 №224, філія –Мукачівське відділення №7287 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” є відокремленим структурним підрозділом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені та в інтересах банку на підставі цього Положення відповідно до Статуту Банку та вимог законодавства.

Пунктом 7.1 Статуту передбачено, що майно відділення, яке надане Банком для забезпечення виконання завдань та функцій, визначених цим Положенням, а також майно та кошти, набуті в результаті господарської діяльності, обліковується на балансі відділення, який включається до консолідованого балансу Банку.

Дослідивши наведені обставини, суд констатує, що ВАТ „Державний ощадний банк України” є правонаступником Український Республіканський банк Ощадного банку СРСР з прилеглою його мережею установ та організацій, а майно, в якому розміщені відповідні його установи є державною власністю.

Отже, спірне майно є власністю ВАТ „Державний ощадний банк України”.

Пунктом 2 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є, зокрема, передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною)” затверджено Перелік державного майна України, яке передається до власності територіально-адміністративних одиниць (комунальної власності). До цього переліку державні банки та їх установи не увійшли. Однак, в порушення вимог вказаної постанови, рішенням Воловецької районної ради народних депутатів від 28.12.1993 „Про комунальну власність та план її приватизації” безпідставно включено до об’єктів комунальної власності селищних і сільських рад (додаток №3) приміщення ощадбанку в смт.Воловець, у зв’язку з чим Постановою Міжгірського районного суду від 06.05.2009 вказане рішення визнано нечинним.

Незважаючи на вищезазначене, відповідач Рішенням двадцять першої сесії 5 скликання від 25.08.2009 №399 „Про розгляд звернення філії –Мукачівське відділення №7287 ВАТ „Ощадбанк” відмовив позивачу в оформленні права власності, натомість зобов’язав Державне виробниче підприємство видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно на спірне приміщення за територіальною громадою сіл і селищ Воловецького району в особі Воловецької районної ради.

Статтею 6 Конституції України встановлено обов’язок органів законодавчої, виконавчої та судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених нормами Конституції межах і відповідно до законів України.

Аналогічне положення закріплено в ст.24 Закону України „Про місцеве самоврядування”, яким встановлено обов’язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією і Законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятих в межах їхньої компетенції.

У відповідності до ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування” спори про поновлення порушених прав юридичних та фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органів місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно із ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки рішення двадцять першої сесії 5 скликання Воловецької районної ради від 25.08.2009 №399 прийняте з порушенням зазначених приписів Конституції України та Законів України, порушує права та законні інтереси позивача, тому його слід визнати незаконним та скасувати.

Також підлягає скасуванню свідоцтво про право власності від 25.09.2009, видане на підставі вказаного рішення.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

З огляду на викладене, право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на об’єкт нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: смт.Воловець, вул.Фабрична, 5.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача 2 про те, що спір не підвідомчий господарському суду з огляду на наступне.

Згідно приписів частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до статтей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Зокрема, спір підвідомчий господарському суду за таких умов:

а) участь у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані із захистом права власності в тому числі визнання цього права.

Відповідно до п.5.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень, які не мають ознак справ адміністративної юрисдикції повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах.

До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

За таких обставин даний спір підвідомчий господарським судам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов до Воловецької районної ради задоволити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати Рішенням Воловецької районної ради двадцять першої сесії 5 скликання від 25.08.2009 №399 „Про розгляд звернення філії –Мукачівське відділення №7287 ВАТ „Ощадбанк”, а також свідоцтво про право власності від 25.09.2009, видане на підставі вказаного рішення.

3. Визнати за Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” (01023, м.Київ, вул.Госпітальна, 12-г, код 00032129) право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: смт.Воловець, вул.Фабрична, 5.

4. Стягнути з Воловецької районної ради (смт.Воловець, вул.Пушкіна, 8, код 22094438) на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії –Мукачівське відділення №7287 Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” (м.Мукачево, вул.Я.Мудрого,11, код 02759947) суму 4827,13грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У позові до Воловецької селищної ради відмовити повністю.

6. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя Якимчук Л.М.