Ухвала суду № 83627765, 14.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.08.2019

Справа № 320/6625/19

(1-кс/320/4484/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«14» серпня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого слідчого судді - Фоміна В.А.,

при секретарі - Луценко П.В.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сергєєва К.Є., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Савон А.С., про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сергєєва К.Є., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Савон А.С., про арешт майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що 03.08.2019, в період часу з 15:00 по 15:10, знаходячись у приміщенні кафе "Кристал" по вул. Університетській, 11-А в м. Мелітополь, невстановлена особа, з барної стійки, шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон "Huawei Y6" в корпусі сірого кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з сім-картою "Київстар" а/н: НОМЕР_3 , вартістю 2675 гривень, чим заподіяла ОСОБА_1 майнову шкоду на вищевказану суму.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080140002208 від 09.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,- таємне викрадення чужого майна.

13.08.2019 свідком ОСОБА_2 було видано мобільний телефон Huawei Y6 в корпусі чорного кольору, Imei1: НОМЕР_4 , Imei2: НОМЕР_5 .

13.08.2019 вказаний телефон визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12019080140002208 та наразі має статус тимчасово вилученого майна.

Вилучений під час добровільної видачі мобільний телефон відповідає критеріям ст. 167 КПК України, а саме: є предметом вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Аналіз змісту ст.168 КПК України свідчить, що тимчасово вилученим майном може вважатись майно, яке одержано в результаті: затримання особи в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 цього Кодексу; обшуку; огляду.

При цьому, тимчасово вилученим майном при огляді вважаються - речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу (ч. 5 ст. 237 КПК України).

Таким чином, вирішення питання про те, чи є майно, яке потрапило до уповноваженої особи органу досудового розслідування, тимчасово вилученим, залежить від того, чи надавався дозвіл на його вилучення слідчим суддею.

Припинення статусу тимчасового вилученого майна передбачено лише шляхом накладення арешту або його повернення.

Статтею 169 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для повернення тимчасового вилученого майна, а саме:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

3) у випадках, передбачених Кримінальним-Процесуальним кодексом;

4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається: 1) з метою забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Отже, відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом зазначеного майна не є підставою для припинення статусу тимчасово вилученого майна.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що відповідно до ст.84 КПК України майно, а саме: мобільний телефон Huawei Y6 в корпусі чорного кольору, Imei1: НОМЕР_4 , Imei2: НОМЕР_5 має доказове значення у даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, з метою збереження вищевказаного майна, яке відповідно до ст. 98 КПК України, є речовим доказом, у даному кримінальному провадженні виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майна з метою забезпечення його збереження як речового доказу, оскільки є підстави вважати, що в подальшому дане майно може бути приховане або втратити свої властивості.

У судове засідання слідчий не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, від неї надійшла заява про те, що вона не заперечує проти арешту майна, яке належить їй, а саме мобільного телефону.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Вивчивши доводи клопотання, дослідивши матеріали, додані до нього додатки, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити це клопотання виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

З дослідженого слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сергєєва К.Є., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Савон А.С., про арешт майна, а саме: мобільного телефону "Huawei Y6" в корпусі сірого кольору, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , з сім-картою "Київстар" а/н: НОМЕР_3 , вартістю 2675 гривень, встановлено, що вказане майно належить потерпілій ОСОБА_1 та з метою забезпечення його збереження, позбавлення підозрюваного права користуватись чи розпоряджатись ним, слідчий суддя, вважає за необхідне задовольнити клопотання в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 107, 108, 131, 167, 168, 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сергєєва К.Є., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Савон А.С., про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно: мобільний телефон Huawei Y6 в корпусі чорного кольору, Imei1: НОМЕР_4 , Imei2: НОМЕР_5 , який було вилучено під час огляду після добровільної видачі свідком ОСОБА_2 , оскільки він є предметом вчинення злочину, шляхом заборони розпоряджатися майном, з метою збереження речового доказу.

Копію ухвали направити до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.А.Фомін