Рішення № 8362766, 10.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.2010                                                             Справа № 9/112

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агросіті”, м. Київ

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів", с. Гать Берегівського району

про стягнення 121262,40 грн.                                                             

Суддя Г.Й.Бобрик

Представники:

від позивача –

від відповідача –

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Агросіті”, м. Київ

звернулося до господарського суд з позовом, яким, із врахуванням заяви від 03.12.2009 р. № 198-4 про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з ВАТ "Берегівський комбінат хлібопродуктів" суму 112152 грн. на відшкодування збитків заподіяних позивачу внаслідок неповернення прийнятого на зберігання зерна кукурудзи за договором від 26.06.2009 р. № 26/06-09 про надання послуг по прийманню, сушці, очистці, зберіганню та відпуску сільськогосподарської продукції та стягнути суму 9110,40 грн. штрафної неустойки за недопоставку зерна за договором купівлі –продажу від 25.06.2009 р. № 25/6/9.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.06.09 р. сторони по справі уклали договір купівлі-продажу № 25/6/9 -АС згідно якого позивач придбав у відповідача зерно в кількості 2 000 тн. за яке повність розрахувався і яке до його відчуження належало останньому і перебувало на зберіганні у відповідача згідно договору зберігання від 26.06.09 р. № 26/06-09.

Укладеним договором зберігання позивач, як новий власник, передав на зберігання відповідачеві зерно кукурудзи обсягом 2 000 тн. про що свідчить складська квитанція № 413 від 26.06.2009 р. Отже, по обох договорах відповідач виступав в одній особі.

Як з"ясувалось при відвантаженні виданого із зберігання зерна, відповідач прийняте на зберігання зерно видав позивачеві частково в кількості 1 824 800 тн., яке позивач відвантажив залізничним транспортом на адресу ДП "Козловський спиртовий завод" та " АБО МИКС".

Відповідач залишок зернав кількості 175 200 тн. вартістю 182 208 грн. не повернув із зберігання по причині його відсутності на зберіганні у відповідача.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення вартості недопоставленого зерна, що згідно розрахунку доданого до позовної заяви, складає суму 112 152 грн. та штрафу в сумі 9 110,40 грн. за недопоставку зерна на підставі пункту 6.2 договору № 25/06/9-АС від 25.06.2009 р.

Відповідач, наданими суду письмовими поясненнями 10.12.2009 р. та 17.02.2010 р. та уповноважений представник відповідача усними поясненнями факт укладення з позивачем договору № 25/6/9-АС від 25.06.09 р. та договору № 26/06- 09 від 26.06.09 р. не заперечує, як і не заперечує проти факту неповернення позивачу після зберігання зерна в кількості 175 200 тн.

Причиною неповернення позивачу після зберігання зерна в кількості 175 200 тн. згідно договору від 26.06.09 р. пояснює тим, що він скористався умовами Додатку 1 до Договору від 25.06.09 р. , згідно яких сторони погодили, що кількість поставленої продукції може різнитися на 5 відсотків, тобто на 100 тонн в сторону збільшення чи зменшення.

Відтак, відповідач вважає, що він недопоставив позивачу 75 200 тонн: 175 200 тн. - 100 тн. = 75 200 тн., зважаючи на те, що вартість непоставленого ним зерна складає суму 78 208 грн, а відповідач перерахував на день подання позову в суд суму 70 000 грн. в рахунок погашення боргу, то вважає що боргує позивачу 8 151,2 грн., а тому штраф позивач повинен був розраховувати із суми 8 151,2 грн. : 100х 5% = 407,56 грн.

Заборгованість в кількості 100 тн. недопоставленого зерна не визнає, покликаючись на погоджене сторонами можливе відхилення +/- 5% згідно Додатку 1 до Договору від 25.06.09 р.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.06.09 р. № 25/6/9 -АС, укладеного сторонами по справі, Берегівський комбінат хлібопродуктів зобов"язався продати, а ТзОВ "Агросіті" зобов"язалося прийняти та оплатити 2000 тони зерна кукурудзи. Позивач, на виконання умов договору платіжними документами від 26.06.2009 р. сплатив 1 050 000 грн. за 1 000 тн. зерна, та 01.07.09 р. сплатив 1 030 000 грн. за 1 000 тн. зерна .

На підтвердження факту передачі позивачеві 2 000 тн. зерна віртістю 2 080 000 грн. відповідачем видано позивачу видаткову накладну № РН- 2867 від 26.06.09 р. та податкову накладну № 907 від 26.06.09 р.

Таким чином, з моменту оплати вартості продукції , право власності на продукцію перейшло від "продавця" до "покупця" (п.4.3 договору).

Все отримане від відповідача зерно кукурудзи позивач передав йому на зберігання, про що було укладено сторонами договір № 26/06- 09 від 26.06.09 р.

про надання послуг по прийманню, сушці, очистці, зберіганню та відпуску сільськогосподарської продукції.

За умовами пунктів 3.1.2 та 7.3 цього договору зерно передавалось на зберігання терміном до 31.08.09 р. Про прийняття на зберігання 2 000 тн. зерна відповідач видав позивачеві складську квитанцію № 413 від 26.06.09 р. на бланку АП № 023961.

Сторони не планували тривале зберігання 2 000 тн. зерна, а передбачалося його відвантаження по першій вимозі "поклажодавця".

Прийняте на зберігання зерно відповідач видав позивачеві частково в кількості 1 824 800 тн., яке позивач відвантажив залізничним транспортом (з. кв. містяться в матеріалах справи а.с. 20-24 )

Відповідач не повернув позивачуз зберігання зерно в кількості 175 200 тн. вартістю 182 208 грн. по причині його відсутності на зберіганні у відповідача. Невидачею відповідачем із зберігання частини зерна кукурудзи, відповідач порушив прийняті по договору зберігання зобов"язання, що суперечить приписам ст. 629 ЦК України.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення.

Відповідач у рахунок часткового відшкодування збитків, що спричинені недопоставленим зерном, перерахував позивачеві кошти в сумі 70 056,80 грн.

Таким чином, заподіяні позивачу збитки внаслідок неповернення прийнятого на зберігання зерна кукурудзи складають суму 112 152 грн. ( 182 200 грн. - 70 056,80 грн. = 112 152 грн. Розрахунок боргу наведено в додатку № 10 до позову а.с. 72).

У зв"язку з закінченням узгодженого пунктом 7.3 договору від 26.06.2009 р. № 29/6-09 терміну зберігання (31.08.2009) і відсутності у відповідача належного до видачі зерна кукурудзи, позивач листом від 17.08.2009 р. № 161 запропонував відповідачеві замість видачі із зберігання зерна здійснити розрахунки за нього грошовими коштами . Відповідач дану пропозицію залишив без відповіді.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 112 152 грн. заподіяних позивачу збитків внаслідок неповернення відповідачем прийнятого на зберігання зерна за договором № 26/06-9 від 26.06.09 р. заявлена правомірно, позивачем доведена та обгрунтована матеріалами справи.

По договору купівлі-продажу від 25.06.09 р. № 25/6/9 - АС та по договору зберігання від 26.06.2009 р. № 26/6 - 09 відповідач виступав в одній особі.

При цьому, із матеріалів справи видно, що позивач сплатив 2 080 грн. за 2 000 тн. зерна, а відповідач на підтвердження передачі у власність позивача саме 2 000 тн. зерна видав накладну від 26.06.2009 р. № РН-2867 та податкову накладну від 26.06.2009 р. № 997. Отже, надані суду докази документального оформлення слугуютьпідтвердженням виконання сторонами зобов"язань та здійснення операції купівлі- продажу зерна в кількості 2 000 тн. ( а.с. 31).

У додатку № 1 до договору від 25.06.09 р. (специфікації) сторони погодили про поставку зерна кукурудзи в кількості 2 000 тн. з можливим відхиленням на 5 % в сторону збільшення чи зменшення. Проте при виконанні умов договору відповідачем не використано передбаченим договором правом передати позивачу іншу кількість зерна від 1 900 тн. до 2 100 тн. , тому посилання відповідача на таке право взагалі та при визначенні штрафу за недопоставку є неправомірним, що підтверджують первинні документи.

Позивач у зв"язку з недопоставкою відповідачем зерна кукурудзи по договору купівлі-продажу від 25.06.09 р. № 25/6/9 - АС просить суд на підставі пункту 6.2 стягнути з відповідача штраф у розмірі 5-ти відсотків від вартості недопоставленої продукції . П"ять відсотків зерна за недопоставку зерназгідно розрахунку позивача наведеного в позовній заяві складає суму 9 110,40 грн. ( 182 208 грн. х 5% : 100).

Однак, заявлена позивачем вимога про стягнення штрафу не грунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві. Зокрема, в пункті 6.2 договору № 25/6/9 - АС від 25.06.09 р. про купівлю-продаж зерна кукурудзи в кількості 2 000 тн. сторони передбачили відповідальність за непоставку, недопоставку або прострочення поставки продукції штраф у розмірі 5% та штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої, недопоставленої або несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення.

З огляду на те, що наявними матеріалами справи підтверджено факт виконання сторонами зобов"язань за договором № 25/6/9 - АС від 25.06.09 р.; а в Договорі № 26/06-9 від 26.06.09 р. про надання послуг по прийманні, сушці та очистці, зберіганні та відпуску сільськогосподарської продукції відповідальність у вигляді сплати 5% від вартості за непоставку, недопотавку продукції не передбачена, господарський суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача суми 112 152 грн. у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором зберігання від 26.06.09 р. № 26/06-9, що доведено позивачем та підтверджено матеріалами справи.

Заперечення відповідача щодо неврахування позивачем умов специфікації (додатку № 1 до договору № 25/6/9 - АС від 25.06.09 р., якою погоджено кількість належної поставки продукції 2 000 тн. з можливим відхиленням на 5 відсотків в сторону збільшення чи зменшення і при обчисленні кількості та вартості недопоставленої продукції після зберігання та при обчисленні штрафу, згідно п.п. 6.1, 6.2 Договору суд не бере до уваги так як вищенаведеною умовою згідно додатку № 1 відповідач мав право скористатися, але він не скористався, виконуючи умови Договору від 25.06.09 р. Пред"явлена до стягнення сума 112 152 грн. стосується невиконання відповідачем зобов"язань по зберіганню згідно договору від 26.06.09 р.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони порівну.

Керуючись ст. ст. 526; 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193; 216; 217; 224 Господарського кодексу України; ст.ст. 22; 33; 34; 44-49; 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Берегівський комбінат хлібопродуктів", с. Гать Берегівського району, вул. Головна, 221 (код 009541142) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агросіті”, м. Київ, вул. Терещенківська, 13 (код 33406185) суму 112152 грн. та суму 766,81 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3. У задоволенні вимоги про стягнення штрафної неустойки в сумі 9110,40 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       Г.Й. Бобрик

Рішення підписано 15.03.2010 року                    .