Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
10.03.2010 Справа № 6/9
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії "Відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Тячів", м. Тячів
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Тячівського автотранспортного підприємства - 12141", м. Тячів
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1 034 000,97 гривень
СУДДЯ Й.Й. КАДАР
Представники:
Від позивача –Футько В.П., керуючий філією, Орос В.Ю. представник за дов. (ВМО № 575462 від 12.11.2009р.);
Від відповідача –Молнар І.В., представник за дов. №1 від 02.09.2009р. ;
СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі філії "Відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Тячів", м. Тячів заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства "Тячівського автотранспортного підприємства - 12141", м. Тячів про стягнення заборгованості в сумі 1 034 000,97 грн. за договором кредитної лінії, з яких 978 100,00 грн. - сума неповерненого кредиту, 12 449,22 грн. - несплачені відсотки за період з 01.12.2009р. по 30.12.2009р., 37 904,72 грн. - нарахована пеня за період з 23.10.2009р. по 30.12.2009р., 5 547,03 грн. - нараховані відсотки за неправомірне користуванням кредиту в період з 23.10.2009р. по 30.12.2009р.
В судовому засіданні, у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, відповідачем проведено часткове погашення заборгованості на суму 13909,22грн. Представник позивача просить задоволити зменшені позовні вимоги посилаючись на обґрунтованість їх матеріалами справи.
Відповідач, в судове засідання з"явився, письмовий відзив на позов з доказами в його обгрунтування не надав, водночас, в судовому засіданні не заперечив стосовно наявності заборгованості та її розміру з врахуванням уточнених позовних вимог. Утворення заборгованості пояснює загальним станом економіки у країні і відповідно важким фінансовим станом підприємства.
Вивчивши матеріали справи, додатково подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
24.10.2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанк в м. Тячів", м. Тячів (позивачем) та Відкритого акціонерного товариства "Тячівського автотранспортного підприємства - 12141", м. Тячів (відповідачем) був укладений Кредитний договір № 199/2006 (надалі Кредитний договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит в сумі 500 000,00грн. Додатковою угодою № 01 від 19.12.2006р. до кредитного договіру № 199/2006 від 24.10.2006 року суму кредиту було збільшено до 1 000000,00 грн. Згідно п. 2.2. Кредитного договору Позичальник зобов"язався повернути кредит не піздніше 23 жовтня 2009року.
Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку від 21.05.2009р. № 25 Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Державну реєстрацію змін до установчих документів зареєстровано 13.08.2009року. Відповідно до ст. 1 статуту, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є правонаступником прав та зобов"язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Долученою до матеріалів справи довідкою про рух коштів по позичковому рахунку ВАТ "Тячівського автотранспортного підприємства - 12141", м. Тячів підтверджується, що Позивачем пререраховано Відповідачу суму 1 000 000,00 грн.
Відповідач, взяті на себе обов'язки по вищезазначеному Кредитному Договору порушив, оскільки умови Кредитного Договору відповідачем не виконуються і станом на 26.02.2010 року за відповідачем, відповідно до поданої заяви про уточнення позовних вимог позивача (а.с. 54-55) утворилась заборгованість за неповернутим кредитом в сумі 976 640, 00 грн.
Водночаc, відповідачу нараховано пеню за несвоєасне повернення кредиту за період з 23.10.2009р. по 30.12.2009р., згідно поданого обгрунтованого уточненого розрахунку в сумі 37 904,72 грн. та відсотки відповідно до п. 5.3. кредитного договору за період з 23.10.2009р. по 30.12.2009р., згідно поданого обгрунтованого уточненого розрахунку у сумі 5 547,03 грн.
Враховуючи часткову сплату Відповідачем 26.02.2010 року неповернутого кредиту в розмірі 1460,00 грн., згідно обгрунтованого уточненого розрахунку , сума неповернутого кредиту складає 976 640,00грн. (а.с. 54-55).
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи станом на 10.03.2010 відповідач не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 976 640,00 грн.
Докази повернення відповідачем позивачу суми кредиту в розмірі 976 640,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повернення кредиту в розмірі 976 640,00 грн. не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документи про її повне погашення відсутні, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 976 640,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із обґрунтованим уточненим розрахунком позивача (а.с. 55), за період з 23.10.2009р. по 30.12.2009р., відповідно до п. 5.3 Кредитного договору, Відповідачу нараховані відсотки за неправомірне користування коштами в сумі 5 547,03 грн., що не оспорюються останнім.
Відповідно до п.5.3. Кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за Кредитом, Позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, та нараховується щоденно. Таким чином нарахований розмір пені за період з 23.10.2009р. по 30.12.2009р. складає 37 904,72 грн. відповідно до наданого Позивачем письмового розрахунку (а.с. 55), що Відповідачем не заперечено.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також пеня за несвоєчасне повернення кредиту відповідно до умов Крединого договору в розмірі 37 904,72 грн. та сума 5 547,03 грн. відсотків за неправомірне користування коштами за період з 23.10.2009р. по 30.12.2009р.
Виходячи з вище наведеного, приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору, суд вважає, що позовні вимоги, про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 1 020 091,75 грн. з врахуванням заяви Позивача про уточнення позовних вимог підлягають задоволенню, як такі, що належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по оплаті держмита в розмірі 10340 грн. та 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 22, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тячівського автотранспортного підприємства - 12141" (Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Леніна, 205, код ЄДРПОУ 03113940, п/р 26005301135010 в філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тячів Закарпатської області", код 312215) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк в м. Тячів" (Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Кошута, 36, код ЄДРПОУ 09312215) заборгованість у розмірі 1 020 091,75 грн., (один мільйон двадцять тисяч дев"яносто одна гривня, 75 копійок) в тому числі: 976 640.00 грн. (дев"ятсот сімдесят шість тисяч шістсот сорок гривень) - строкова заборгованість за кредитом, 37 904,72 грн. (тридцять сім тисяч дев"ятсот чотири гривень, 72 коп.) - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 5 547,03 грн. (п"ять тисяч п"ятсот сорок сім гривні, 03 копійок) - відсотки за неправомірне користуванням кредиту, а також суму 10340 (десять тисяч тристо сорок) грн. витрат на держмито та суму 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок належного йому майна та коштів.
3. Видати наказ на вимогу позивача.
4. Рішення надіслати сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.
Суддя Й.Й. Кадар
Судове рішення № 8362705, Господарський суд Закарпатської області було прийнято 10.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/9. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: