Рішення № 83627026, 14.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/331

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 серпня 2019 року № 640/9220/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРМАНІ»

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРМАНІ» (надалі - позивач), (адреса: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, буд. 53, ідентифікаційний код 39958803) до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04116, місто Київ , вулиця Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код 39439980) в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 04 березня 2019 року № 0187351207 (надалі - ППР № 0187351207).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Підставами позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття протиправного рішення суб`єкта владних повноважень.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджується із позовними вимогами позивача та вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем складено Акт № 572/26-15-12-07-20/39958803 від 05 лютого 2019 року «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «СТАРМАНІ» (ПН 39958803) за 2017-2018року» (надалі- Акт).

Згідно висновків Акту позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 року в Єдиному реєстр податкових накладних (надалі - ЄРПН). Відповідальність платника передбачена п. 1201.1ст. 1201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

На підставі Акту відповідачем 04 березня 2019 року сформовано ППР № 0187351207, яким встановлено застосування до позивача штрафної санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів в розмірі 203 456, 64 грн.

Не погоджуючись із ППР № 0187351207 позивач 18 березня 2018 року звернувся в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 217. Подана скарга залишена без задоволення рішенням Державної фіскальної служби України від 15 травня 2019 року № 22499/6/99-99-11-06-01-25.

Вважаючи ППР № 0187351207 таким, що винесено з порушенням законодавства України, та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не погоджується із ППР № 0187351207, оскільки висновки Акту, на підставі якого його сформовано є частково необґрунтованими фактичними обставинами, а ППР № 0187351207 є таким, що сформовано відповідачем з порушенням законодавства України.

Так, в Акті перераховані у таблиці податкові накладні позивача із пропущенням граничних строків реєстрації, у тому числі і податкова накладна № 58 (надалі - ПН № 58), складена 31 грудня 2018 року, зареєстрована в ЄРПН 18 січня 2019 року, порушення граничного терміну реєстрації по ній складає 3 дні, сума ПДВ, зазначена в податковій накладній складає 1 950 095, 65 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється відповідно до порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29 грудня 2010 року № 1246 (надалі - порядок), а також Розділу V ПК України. Пунктом 201.1. ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений п. 201 ст. 201 ПК України термін.

Саме на виконання Розділу V ПК України позивач 12 січня 2019 року о 10:38 за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc.» відправив відповідачу для реєстрації ПН № 58, що була доставлена та отримана Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України 14 січня 2019 року о 08:00, що підтверджується квитанцією № 1 від 17 січня 2019 року, ім`я файла 26590039958803 J1201010100000007311220182659. XML

Крім цього, у позовній заяві позивач звертає увагу на те, що відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України та п.п. 13,14 Порядку, підтвердженням про прийняття / неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, що надсилається платнику податків протягом операційного дня, який згідно п. 2 Порядку визначається як частина дня, протягом якої здійснюється прийняття від платників податку податкових накладних та/ або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації та в робочі дні триває з 8-ї до 20-ї години.

Реєстрація ПН № 58 в ЄРПН, відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України повинна була бути здійснена до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вона складена, тобто, в даному випадку до 15 січня 2019 року включно.

За доводами позивача, підтвердженням про прийняття або неприйняття (у випадку неприйняття) в квитанції зазначається причина) податкової накладної контролюючим органом є квитанція в електронному вигляді, яка відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України повинна бути направлена платнику податків протягом операційного дня. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Позивач, не отримавши квитанції відповідача при прийняття або неприйняття ПН № 58, повторно за допомогою программного забезпечення «M.E.Doc.» направив відповідачу 14 січня 2019 року о 12:21, 15 січня 2019 року о 09:30 та 15:39 зазначену податкову накладну на реєстрацію. Підтвердженням цього є xml-звіти про відправку № 58, додані до позовної заяви.

Відповідач в свою чергу успішно отримав ПН № 58 14 січня 2019 року та 15 січня 2019 року відповідно, протягом операційного дня. На підтвердження цього факту позивач надав квитанцію № 1 від 17 січня 2019 року.

Знову не отримавши відповідну квитанцію від відповідача, позивач, на виконання вимог ст. 201 ПК України був переконаний в тому, що ПН № 58 вважається зареєстрованою в ЄРПН.

17 січня 2019 року позивач отримав від відповідача шляхом відправлення Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, 4 (чотири) квитанції про відмову в реєстрації ПН № 58. Ці квитанції були сформовані у відповідь на 4 (чотири) ідентичні запити позивача, що описувались вище, з метою реєстрації ПН № 58.

У зв`язку із цим позивач зазначає, що саме відповідач порушив нормативно визначений термін на направлення платнику податків квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, тобто у даному випадку ПН № 58 (граничний термін направлення контролюючим органом - 14 січня 2019 року до 20:00).

Отже, на думку позивача, він, не порушуючи норми податкового законодавства, своєчасно виконав всі залежні від нього дії, направивши ПН № 58 на реєстрацію відповідачу 14 січня 2019 року в межах операційного дня. З огляду на кількість відправлень позивачем відповідачу на реєстрацію ПН № 58 (чотири рази), а також з урахуванням того, що всі відправлення були здійснені та зафіксовані електронною автоматизованою системою відповідача в межах операційного дня з дотриманням граничного терміну на реєстрацію податкових накладних, говорити про намір позивача порушувати норми податкового чи іншого законодавства України у даному випадку не можна, оскільки позивач чи інший платник податків не може нести відповідальність за порушення контролюючим органом своїх нормативно визначених та закріплених зобов`язань, тим більше, без підтвердження факту вини зі сторони такого платника податків.

Як було зазначено, ПН № 58 була доставлена до центрального рівня податкового органу в межах встановленого терміну на її подання, проте, направлення відповідачем відповідної квитанції № 1 за межами граничного терміну реєстрації податкових накладних не дає підстав для формування висновків про порушення позивачем як платником податків відповідних норм ПК України, а саме п.201.10. ст. 201 ПК України.

Позивач вважає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження відповідного факту, у даному випадку у відповідача повинно бути наявне підтвердження направлення позивачу квитанції № 1 в межах граничного строку реєстрації ПН № 58 і тільки тоді можна стверджувати про порушення позивачем зазначеної вище норми ПК України.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та вважає їх необґрунтованими з невідомих суду правових підстав, оскільки, відповідь на відзив без номера та дати (вхідний № суду 03-14/66663/19 від 26 червня 2019 року) не містить обставини, правові підстави та доказів, а також заперечень на них. У відзиві відповідач не надав жодних доводів, аргументів, міркувань та спростування предмету позову та підтвердження обставин законності своїх дій і рішень. У відзиві відповідач наводить лише перелік норм закону, що регулюють процедуру реєстрації податкових накладних.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

ВИСНОВКИ ЩОДО НАЯВНОСТІ/ВІДСУТНОСТІ ПОРУШЕНЬ

Згідно змісту позовної заяви позивач оскаржує ППР № 0187351207 і надає відповідні докази в частині лише податкової накладної № 58, а відтак ППР № 0187351207 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафної санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів в розмірі 203 456, 64 грн. лише щодо податкової накладної № 58.

НОРМИ ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Отже належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення ЄРПН встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.

Відповідно до п.п. 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як ПК України, так і Порядком передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Відповідно до п.п. 14.1.133 п.14.1 ст.14 ПК України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як зазначено в акті перевірки, позивач порушив граничні терміни реєстрації ряду податкових накладних в тому числі і ПН № 58 з затримкою 3 календарні дні (складена 31 грудня 2018 року, зареєстрована в ЄРПН 18 січня 2019 року).

Відповідно до абзаців 1-6 пункту 1201.1 ст. 120.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1. ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували зазначені в акті перевірки порушення граничних термінів реєстрації ПН № 58 на 3 календарні дні.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ПН № 58 складена 31 грудня 2018 року, зареєстрована в ЄРПН - 18.01.2019р. Позивач, не отримавши квитанції відповідача про прийняття або неприйняття ПН № 58, повторно направив відповідачу 14 січня 2019 року о 12:21, 15 січня 2019 року о 09:30 та 15:39 зазначену податкову накладну на реєстрацію. Відповідач в свою чергу успішно отримав ПН № 58 14 січня 2019 року та 15 січня 2019 року відповідно, протягом операційного дня. 17 січня 2019 року позивач отримав від відповідача 4 (чотири) квитанції про відмову в реєстрації ПН № 58.

Позивачем надано відповідні пояснення та докази своєчасного направлення ПН № 58.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позивачу необґрунтовано нараховано штраф відповідно до статті 120-1 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації ПН № 58.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0187351207 є протиправним в частині застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 195 095,67 грн., нарахованого за порушення термінів реєстрації податкової накладної № 58 та підлягає скасуванню у цій частині.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Внаслідок викладеного, суд дійшов висновку, що посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві прийнято оскаржуване ППР № 0187351207 не в межах приписів, встановлених чинним податковим законодавством, а тому воно є протиправними, та такими, що підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафної санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів в розмірі 203 456, 64 грн. лише щодо податкової накладної № 58.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 051,87 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1 525,94 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стармані» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04 березня 2019 року № 0187351207 лише в частині податкової накладної № 58, складеної 31 грудня 2018 року.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРМАНІ» (надалі - позивач), (адреса: 03113, місто Київ, вулиця Дегтярівська, буд. 53, ідентифікаційний код 39958803) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 525,94 грн. (одна тисяча п`ятсот двадцять п`ять гривень 94 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, ідентифікаційний код 39439980).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова