Ухвала суду № 83626924, 13.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/534

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 серпня 2019 року м. Київ № 640/14781/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкова Н.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва

Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації)

до гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» Дарницького району міста

Києва

третя особа ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - позивач) адреса: 01001, м.Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок 4В до гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» Дарницького району міста Києва (надалі - відповідач) адреса: 02081, м. Київ, вул. Канальна, 3, третя особа - ОСОБА_1 (надалі - третя особа) адреса: АДРЕСА_1 в якому просить суд зобов`язати відповідача знести самочинно забудовані шість гаражних боксів між гаражними боксами № 564 та 565 по вул . Канальній, 3 у Дарницькому районі міста Києва.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Також, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, у позовній заяві позивач зазначає про те, що 18.08.2017 за результатами перевірки відповідача складено акт та того ж дня складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, до суду позивач звернувся лише 07.08.2019, тобто поза межами тримісячного строку звернення.

До позовної заяви подано заяву про поновлення строку звернення, проте доводи вказаної заяви фактично не наводять поважних причин для поновлення такого строку.

Більше того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 у справі 640/20401/18, яка набрала законної сили 27.06.2019, було повернуто аналогічну позовну заяву позивачеві в т.ч. у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Так, цією ухвалою суду від 15.05.2019 у справі 640/20401/18 було встановлено, наступне: "Щодо строку звернення до суду з даним позовом, то позивач зазначив, що за результатами перевірки посадовою особою Департаменту складено акт від 18.08.2017, та враховуючи виявлені порушення замовнику - ГБК «Позняки-3» видано обов`язковий до виконання припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.08.2017. Представник позивача наголошує, що у подальшому за результатами проведеної перевірки виконання вимог вказаного припису, посадовою особою Департаменту складено акт від 29.10.2018, а оскільки спочатку позовом позивач звернувся до суду 13.11.2018, то тримісячний строк звернення до суду, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, Департаментом не пропущений...

Так, ознайомлюючись з матеріали позовної заяви, суд зазначає, що 21.06.2017 на адресу в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменка В.В. надійшла заява від ОСОБА_1 за вх. № ОП-К-12455, в якій останній просив Департамент провести позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства та вимог, державних будівельних норм і правил під час підготовки та виконання будівних робіт із будівництва гаражів на території ГБК «Позняки-3» на вул. Канальній, 3 у Дарницькому районі м. Києва та припинити будівництво гаражів, що відбувається на території ГБК «Позняки-3» напроти його гаражів.

21.07.2017, на підставі вказаної заяви в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кузьменком В.В. прийнято наказ № 477 «Про проведення позапланової перевірки», яким Управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будвельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано здійснити позапланову перевірку ГБК «Позняки-3» Дарницького району міста Києва на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва за адресою: вул. Канальна, 3 у Дарницькому районі м. Києва.

31.07.2017, на підставі наказу від 21.07.2017 № 477, оформлено направлення для проведення позапланової перевірки, строк дії направлення з 07.08.2017 до 18.08.2017.

На підставі вказаних наказу та направлення Департаментом проведено перевірку суб`єкта містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

18.08.2017, на підставі зазначеного акту, позивачем складено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки.

Також, 18.08.2017 позивачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому зазначено, що замовником будівництва - ГБК «Позняки-3» Дарницького району міста Києва виконуються будівельні роботи будівництва шести гаражних боксів, без документа який дає право на виконання будівельних робіт у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З метою усунення виявлених порушень Департамент вимагав усунути допущені порушення у термін до 17.10.2017.

Натомість, лише 29.10.2018, тобто через рік, позивачем проведено повторну перевірку виконання ГБК «Позняки-3» припису від 18.08.2017, за результатами якої складно акт б/н.

В той же час суд зазначає, що п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відтак, зважаючи на те, що приписом від 18.08.2017 відповідача було зобов`язано усунути порушення вимог містобудівної діяльності до 17.10.2017, що, між іншим не було зроблено відповідачем, починаючи з 18.10.2017 позивач зобов`язаний був провести позапланову перевірку щодо виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог припису від 18.08.2017.

Так, як зазначає позивач у позовній заяві, з метою перевірки виконання відповідачем припису від 18.08.2017, на підставі наказу від 05.10.2017 № 648 Департаментом видано направлення на проведення перевірки для позапланового заходу.

Позивач стверджує, що у листопаді 2017 року під час виїзду посадовою особою Департаменту на об`єкт будівництва на вул. Канальну, 3 у Дарницькому районі м. Києва, доступ до об`єкта будівництва був обмежений, що унеможливило проведення перевірки.

30.10.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на адресу ГБК «Позняки-3» було надіслано лист № 073-9869, в якому зазначено про те, що в межах наданих повноважень Департамент проводить перевірку виконання вимог припису від 18.08.2017 про усунення порушень вимог законодавства, у зв`язку з чим посадову або уповноважену особу ГБК «Позняки-3» зобов`язано прибути до Департаменту (вул. Хрещатик, 32, 6-й поверх, м. Київ) 07.11.2017 об 11.30 та надати перелік документів щодо усунення вимог припису від 18.08.2017.

Проте, як зазначає позивач, на письмове запрошення Департаменту уповноважена особа відповідача не з`явилася, не надала жодних документів та матеріалів необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відтак, аналізуючи вказані обставини у сукупності, а також беручи до уваги той факт, що відповідач не прибув 07.11.2017 до Департаменту, не надав документа та матеріали, з яких можливо було б встановити виконання відповідачем вимог припису від 18.08.2017, а також зважаючи на те, що доступ посадової особи на об`єкт будівництва ГБК «Позняки-3» за адресою вул. Канальна, 3 у Дарницькому районі м. Києва було обмежено відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідачем не було усунуто вимоги припису у строк до 17.10.2018, а відтак у починаючи з листопада 2017 року у позивача виникли підстави для звернення до суду з даним позовом, як того вимагає ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності».

Водночас, суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин (листопад 2017 року) був чинний Кодекс адміністративного судочинства України у редакції від 06.07.2005 № 2747-IV.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV) для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог.

Тобто, станом на листопад 2017 року (момент виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень права на звернення до суду) у позивача був наявний шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

В той же час, з 15.12.2017 у дію вступив Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким затверджено нову редакцію Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 122 якого передбачає тримісячний строк звернення до суду для суб`єкта владних повноважень.

Натомість, як вже було зазначено судом, про що також позивач зазначає у позовній заяві, з первісним позовом до суду позивач звернувся лише 13.11.2018, тобто поза межами як шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції до 15.12.2017), так і поза межами тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України (у редакції після 15.12.2017), з огляду на що позивачем пропущений строк звернення до суду, передбачений КАС України.

Між тим, суд вважає необґрунтованими твердження Департаменту про те, що тримісячний строк звернення до суду у останнього виник лише з 29.10.2018, тобто після проведення повторної перевірки, оскільки, беручи до уваги те, що відповідач у строк до 17.10.2017, не виконав вимоги припису, орган державного архітектурно-будівельного контролю починаючи з листопада 2017 року, у відповідності до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» зобов`язаний був подати позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Подальше, після первинного виникнення обставин, які зумовлювали у позивача право на звернення до суду, неналежне виконання позивачем своїх функцій не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду.".

При цьому, після набрання законної сили цією ухвалою, позивач не звертався повторно до суду, а подав повторно позовну заяву лише 07.08.2019.

При цьому, причини викладені у заяві про поновлення строку вже досліджувались судом та визнані неповажними.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду, яка була подана разом з позовною заявою.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, беручи до уваги вказані норми, суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліком позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строків звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою, вказавши об`єктивні та поважні причини, які перешкоджали позивачеві звернутись із позовом до суду у встановлений строк.

Керуючись статтями 122,123, 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.

2. Позовну заяву Департаменту з питань архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до гаражно-будівельного кооперативу «Позняки-3» Дарницького району міста Києва, третя особа ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова