Рішення № 83626843, 13.08.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/523/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (відповідач) №185 від 19.03.2019р. "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №53 о/с від 11.04.2019р. "По особовому складу", яким його звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" з посади поліцейським сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області в званні капрал поліції;

- поновити на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу, що обраховується з 13.04.2019р. по дату вирішення справи про поновлення на роботі з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 квітня 2019 року згідно наказу №53о/с від 11.04.2019р. його було звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Позивач вважає указаний наказ неправомірним, а його звільнення незаконним з тих підстав, що, на його думку, висновки службового розслідування від 19.03.2019р., які слугували прийняттю такого рішення відносно нього є передчасними. На думку позивача, дисциплінарною комісією не було враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. При цьому щодо нього прийнято найсуворіше дисциплінарне стягнення. Вказує, що у висновку зазначено як обтяжуючі відповідальність обставини умисні дії порушника, проте не зазначено які саме дії та в чому полягає умисел. Також зазначено такі обтяжуючі відповідальність обставини, як нещирість при проведені службового розслідування, негативна характеристика з місця роботи та скоєння в 2016 році ДТП, внаслідок якої загинула людина, які не відповідають фактичним обставинам справи. Указане, на думку позивача, свідчить про необ`єктивне та упереджене службове розслідування, про невідповідність висновків дисциплінарної комісії дійсним обставинам справи, про порушення відповідачем вимог чинного законодавства, Дисциплінарного статуту Національної поліції України та вказує на неправомірність застосованого до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а відтак і незаконність його звільнення.

Ухвалою суду від 11.06.2019р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки за результатами проведених службових розслідувань було встановлено, що позивач вчинив дисциплінарні проступки, кожен з яких несумісний з подальшим проходженням ним служби в органах поліції. Зазначає, що службовим розслідуванням встановлено: факт керування позивача транспортним засобом у момент скоєння ДТП, факт травмування поліцейських за наслідком скоєного позивачем ДТП, серед яких травмування, що призвело до смерті одного з поліцейських, що також підтверджується матеріалами спеціального розслідування групового нещасного випадку, який трапився із майором поліції ОСОБА_4, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та капралом поліції ОСОБА_1 Серед обставин, що обтяжують відповідальність поліцейського дисциплінарною комісією віднесено вчинення проступку у стані алкогольного сп`яніння, а також настання тяжких наслідків у вигляді травмування та смерті поліцейських.

З приводу застосування до нього найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення відповідач вказує на те, що застосування такого заходу дисциплінарного впливу здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таким чином, на думку відповідача, дисциплінарною комісією під час проведеного службового розслідування враховано всі фактичні обставини, які передбачені ч.3 ст.9 Дисциплінарного статуту Національної поліції, зокрема при визначені міри дисциплінарного впливу було враховано тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено, а відтак керівник ГУНП правомірно видав наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 11.04.2019р. №53 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції.

У відповіді на відзив, поданій позивачем 15.07.2019р. позивач, з-поміж іншого, також вказує на те, що наведені у висновку службового розслідування дії, вчинені позивачем не були предметом дисциплінарного розгляду. Такі дії є предметом розгляду справ про адміністративні правопорушення. При цьому на момент складення висновку щодо позивача не було винесено рішень про притягнення до адміністративної відповідальності чи протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. З приводу його дій, описаних у висновку службового розслідування про те, що ним не враховано дорожньої обстановки при русі із значним перевищенням допустимої швидкості створено численні аварійні ситуації та наявності в його діях ознак адміністративного правопорушення позивач зауважує, що постановою Сторожинецького районного суду від 21.05.2019р. по справі №723/1598/19 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.4 ст.122 КУпАП (створення аварійних ситуацій) закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. З приводу факту перевищення швидкості позивач також вказує, що рішенням Сторожинецького районного суду від 12.06.2019р. було задоволено його адміністративний позов та визнано незаконною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення (перевищення швидкості). Указане, на думку позивача, свідчить про передчасність висновків дисциплінарного розслідування.

У поданому 23.07.2019р. відповідачем запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначає, що адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки. При цьому, наявність постанов про закриття справ про адміністративні правопорушення відносно позивача не виправдовує його у вчиненні дисциплінарного проступку. Крім того, відповідач наводить позицію Верховного суду та Європейського суду з прав людини в аналогічних справах щодо розмежування адміністративної відповідальності та дисциплінарної, що полягає у тому, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. З указаних підстав, відповідач вважає, що не тільки мав право надати оцінку діям позивача за обставин скоєного проступку та його наслідків, а й зобов`язаний був це зробити.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 11.06.2015р. по 06.11.2015р. проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015р. по 09.02.2017р. та з 20.10.2018р. по 11.04.2019р. - в Національній поліції України, зокрема, з 12.04.2018р. на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (а.с.40-42).

24.02.2019р. заступником начальника відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області майором поліції ОСОБА_6 складено доповідну записку на ім`я начальника ГУ Національної поліції в Чернівецькій області генералу поліції третього рангу ОСОБА_3 за фактом ДТП, яка мала місце 24.02.2019р. за участю окремих поліцейських Вижницького відділення поліції Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області, в тому числі, ОСОБА_1 (а.с.114-116).

Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області від 25.02.2019р. №221 за указаним у доповідній записці фактом призначено службове розслідування (а.с.117).

Згідно висновку службового розслідування від 19.03.2019р. комісією вирішено, серед іншого, вважати відомості, що стали підставою службового розслідування такими, що підтвердилися, також вирішено за порушення вимог абз.2 п.1 розділу II та абз.1 п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. №1179, п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського СРПП №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капрала поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.118-140).

Згідно з п.1 наказу ГУНП в Чернівецькій області від 19.03.2019р. №185 "Про застосування дисциплінарного стягнення" за порушення вимог абз.2 п.1 розділу II та абз.1 п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. №1179, п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до поліцейського СРПП №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капрала поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.141-143).

Наказом від 11.04.2019р. №53 о/с "По особовому складу" відповідно до ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" капрала поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області з 12.04.2019р. звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) (а.с.11).

Позивач вважає, що його звільнено незаконно, у зв`язку з чим звернувся до суду з указаним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580).

В силу ч.1 ст.18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ч.1 ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, з-поміж іншого, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до абз.2 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила №1179) під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Пунктом 3 розділу ІV Правил №1179 визначено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Саме за порушення указаних вище положень чинного законодавства на підставі наказу №185 від 19.03.2019р. відповідачем застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).

У відповідності до ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Таким чином, за порушення службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді дисциплінарного стягнення.

Між тим, в силу ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У зв`язку з цим, відповідно до ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3 ст.14 Дисциплінарного статуту).

Згідно з ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Інструкцією про порядок службового розслідування в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013р. №230 (далі - Інструкція) (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №893 від 07.11.2018р.).

Пунктом 2.1 розділу ІІ Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п.8.1 розділу VIII Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Згідно з п.8.3 розділу VIII Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості, зокрема, про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються, зокрема, підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення (п. 8.4 розділу VIII Інструкції).

Із аналізу наведених вище норм Дисциплінарного статуту та Інструкції слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Дисциплінарною комісією в ході призначеного щодо ОСОБА_1 службового розслідування встановлено, що на підставі доручення ГУНП в Чернівецькій області від 23.02.2019р. №655/123/01/20-2019 поліцейські Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області, в кількості 30 осіб, 24.02.2019р. були задіяні на охорону публічної безпеки та порядку в с.Бережниця та с.Бережонка Вижницького району Чернівецької області, під час проведення зборів парафіян з приводу вирішення питання щодо переходу з Української православної церкви МП до Православної церкви України (а.с.150).

Також в ході службового розслідування встановлено, що після указаних заходів 24.02.2019р. близько 18год.40хв. до Вижницького відділення поліції Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення чергової медичної сестри Вижницької ЦРЛ про те, що вказаного числа, внаслідок ДТП, до медичного закладу доставлено ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.147).

Як свідчить зміст висновку службового розслідування в ході його проведення підтверджено факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.02.2019р., біля 17год. 30хв., по вулиці Вижницькій в смт.Берегомет Вижницького району Чернівецької області за участю старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції №2 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції Кирияка В.Г., інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5., поліцейського СРПП №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_9 та дільничного офіцера поліції СП Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8., які рухалися в автомобілі марки «Нісан Пріма Стар», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області капрала поліції ОСОБА_1 В результаті вказаного ДТП від отриманих тілесних ушкоджень поліцейський ОСОБА_5 загинув, поліцейські ОСОБА_1 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

В ході розслідування комісією відібрані пояснення у ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які, зокрема, повідомили, що неодноразово робили зауваження ОСОБА_1 , щоб він зменшував швидкість руху, так як рухаються в населеному пункті, однак останній не звертав на це увагу і продовжував рух із грубим порушеннями Правил дорожнього руху.

Дисциплінарною комісією зроблено висновок, що ОСОБА_1 , незважаючи на те, що за професією покликаний виявляти та припиняти правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, сам став джерелом небезпеки для життя і здоров`я 4-х пасажирів та для себе. Вказаними діями вчинив грубе і зухвале порушення ряду норм Правил дорожнього руху України, вимог до поведінки поліцейського в побуті, чим наражав на небезпеку колег-співробітників державного органу, представником якого і був сам.

Також у висновку службового розслідування зазначено, що під час перевірки, в діях ОСОБА_1 в період, який передував ДТП, встановлені ознаки адміністративного правопорушення передбаченого частинами 1 та 4 ст.122 КУпАП в частині перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, що спричинили створення аварійної обстановки, примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що є підставою для початку провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Тобто цей крайній захід дисциплінарного впливу може застосовуватись за скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, який є несумісним з подальшим проходженням служби в органах Національної поліції. Суд звертає увагу, що при встановленні факту дисциплінарного проступку підлягає встановленню/доведенню ряд факторів: - протиправності рішення, дії, бездіяльності особи; - вини особи; - наявності негативних (шкідливих) наслідків; причино-наслідкового зв`язку між протиправним діянням та порушенням дисципліни, невиконанням (неналежним виконання) покладених обов`язків.

Разом з тим, у висновку службового розслідування не наведено дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, який є несумісним з подальшим проходженням служби в органах Національної поліції. У такому висновку вказано про встановлення факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, які встановлювались на підставі пояснень поліцейських, які перебували в автомобілі, яким керував позивач. Разом з тим, як зазначено в самому висновку службового розслідування, дисциплінарною комісією не надавалась оцінка дій порушника в момент втрати керування транспортним засобом, та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням смерті чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень пасажирів, оскільки вони підлягають дослідженню у рамках кримінального провадження №12019260060000091. У висновку службового розслідування відсутні посилання на будь-які документи, складені щодо позивача як учасника ДТП, які б свідчили про порушення ним Правил дорожнього руху.

Натомість, на підставі вказаного, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивачем порушено вимоги абз.2 п.1 розділу II та абз.1 п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016р. №1179 (далі - Правила №1179), п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На думку суду, наведені у висновку службового розслідування обставини як такі, що свідчать про порушення позивачем службової дисципліни, а відтак вчинення дисциплінарного проступку, несумісного з проходженням служби в поліції не може ґрунтуватися виключно на поясненнях учасників ДТП, лікарів, що прибули на місце ДТП, та викликаних поліцейських, які прибули на виклик у зв`язку з вчиненням ДТП.

Попри все зазначене, начальник ГУНП у Чернівецькій області наклав на ОСОБА_1 найсуворіше із можливих дисциплінарних стягнень - звільнення зі служби в поліції.

Оцінюючи аргумент відповідача про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння суд враховує належні та достовірні докази, що можуть підтвердити цю обставину.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (пункт 9 розділу ІІ Інструкції).

Суд враховує, що у матеріалах службового розслідування відсутні належні та достовірні докази (зокрема, акт, висновок експерта), які б підтверджували наявність в крові позивача алкоголю, що спростовує аргумент відповідача про перебування ОСОБА_1 під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, з доданих до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 12.06.2019р. у справі №723/1737/19, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2019р., позов ОСОБА_1 до начальника СРПП№1 Кіцманського ВП ОСОБА_7 задоволено повністю та скасовано постанову серії ДПО18 №482146 від 08.04.2019р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Варто зазначити, що саме обставина про порушення позивачем ч.1 ст.122 КУпАП, яка наведена у висновку службового розслідування, серед іншого, обґрунтовує порушення ОСОБА_1 вимог абз.2 п.1 розділу II та абз.1 п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, п.п.3, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що вказує на наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку.

З наведеного слідує, що такий висновок дисциплінарної комісії був здійснений на підставі припущень, які в подальшому не підтверджені у встановленому законом порядку. Відтак, твердження позивача про передчасність таких висновків є обґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на матеріали спеціального розслідування групового нещасного випадку, які, на його думку, додатково підтверджують, що дисциплінарний проступок позивача спричинив тяжкі тілесні ушкодження у вигляді травмування поліцейських, а також смерті одного з них, суд звертає увагу на таке.

Наказ №185 від 19.03.2019р. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення прийнято на підставі висновку службового розслідування від 19.03.2019р. Як у зазначеному висновку, так і в прийнятому наказі вказано про те, що предметом розгляду дисциплінарної комісії не було надання оцінки правомірності дій порушника в момент втрати керування транспортним засобом та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням смерті чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень пасажирів, оскільки вони підлягають дослідженню в рамках кримінального провадження. Поряд з цим, саме на підставі вказаного наказу, а відтак і обставин, встановлених у ньому, відповідачем 11.04.2019р. прийнято наказ про звільнення зі служби в поліції. Суд звертає увагу на те, що висновок спеціального розслідування групового нещасного випадку датовано 12.04.2019р., тобто після прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про те, що вказані та встановлені в ньому обставини не приймалися до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення. Відтак, посилання відповідача на матеріали такого спеціального розслідування є необґрунтованими.

З цих же підстав необґрунтованими є посилання, наведені відповідачем у відзиві щодо того, що адміністративний суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Такі твердження не є вірними, оскільки суд повинен перевірити чи прийняте спірне рішення у відповідності вимог статті 2 КАС України та не повинен встановлювати обставини, які не були предметом дослідження в ході спірного службового розслідування та згодом при прийнятті рішення про застосування дисциплінарного стягнення.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем передчасно було зроблено висновок про вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Таким чином, у відповідача не було законних підстав, передбачених Законами України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" на звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, а відтак - накази відповідача від 19.03.2019р. №185 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення та від 11.04.2019р. №53 о/с в частині звільнення зі служби в поліції є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність прийнятих рішень в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та законність його звільнення.

Скасування судом спірних наказів має наслідком поновлення позивача на службі в поліції на посаді, яку він займав до звільнення з наступного дня після звільнення, тобто з 13 квітня 2019 року, оскільки день звільнення є останнім днем роботи.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Враховуючи те, що судом встановлено факт незаконності звільнення позивача із займаної посади, період часу з 13.04.2019р. по 13.08.2019р. (день вирішення справи по суті) (123 робочі дні) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995р. № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (далі - Порядок №100) цей Порядок застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.

Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 визначено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з п.5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац другий пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п.8 Порядку).

Відповідно до довідки ГУНП в Чернівецькій області про розмір грошового забезпечення з 01.02.2019р. по 12.04.2019р. поліцейського СРПП №1 Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1. №167 від 26.06.2019р. видно, що два календарні місяці, які передують звільненню позивача є лютий та березень 2019 року. Загальна кількість відпрацьованих календарних днів за ці 2 місяці становить 59 днів (28 днів+31 день = 59 день), загальна сума заробітної плати 19808,74грн.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.91 Закону №580 для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

Тобто, законом установлено для поліцейських п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Як видно із доданої до матеріалів справи довідки про нараховане грошове забезпечення позивача, відповідач визначав загальну суму заробітної плати позивача виходячи із календарних днів за два місяці (лютий 2019 року - 28 днів та березень 2019 року - 31 день) й розраховував суму середньоденної заробітної плати, вираховуючи її також в календарних днях.

Однак, враховуючи положення Порядку №100, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Таким чином, зважаючи на Порядок №100 та Закон №580, суд зазначає, що загальна кількість робочих днів за лютий 2019 року та березень 2019 року становить 40 робочих днів.

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 495,21грн. (19808,74 грн. / 40 днів = 495,21 грн/день).

За таких обставин, враховуючи зазначене, суд доходить висновку про стягнення з ГУНП в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача грошового утримання за час вимушеного прогулу з 13.04.2019р. по 13.08.2019р. у сумі 60910,83 грн. (495,21 грн./день * 123 робочі дні = 60910,83 грн.).

Пунктами 2, 3 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від їх сплати, а інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №185 від 19.03.2019р. "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

3. Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №53 о/с від 11.04.2019р. "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області в званні капрал поліції.

4. Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Вижницького відділення поліції Кіцманського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області.

5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу, що обраховується з 13.04.2019р. по 13.08.2019р. в розмірі 60910 (шістдесят тисяч дев`ятсот десять) грн. 83коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

6. Рішення в частині поновлення на службі в поліції ОСОБА_1 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць - допустити до негайного виконання.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40109079, вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58002).

Суддя Кушнір В.О.