Ухвала суду № 83626781, 14.08.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

УХВАЛА

14 серпня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1454/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення № 1607 від 14.05.2019 року,

встановив:

16 липня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Щасливцевської сільської ради (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправними дії Щасливцевської сільської ради щодо неврахування першочергового права ОСОБА_1 на відведення йому земельної ділянки, 0,09 га. в АДРЕСА_1 , для індивідуального житлового будівництва, передбаченого п.13 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

- визнати протиправними дії Щасливцевської сільської ради щодо невиконання вимог щодо оприлюднення рішення Щасливцевської сільської ради № 1607 від 14.05.2019 не пізніш, як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою його прийняття.

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1607 від 14.05.2019 року, прийняте 91 сесією 7 скликання в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,1036 кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019 р. справу № 540/1454/19 передано на розгляд судді Дубровній В.А.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ( надалі - третя особа, ОСОБА_2 ).

12 серпня 2019 року о 16:24 годині до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову, у якій просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді тимчасової заборони реєстрації земельної ділянки орієнтовною площею 0,1036 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання чинності рішенням суду по даній справі, а також вжити заходи забезпечення позову у вигляді тимчасової заборони відчуження земельної ділянки орієнтовною площею 0,1036 га., кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до фактичного виконання рішення суду по даній справі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2019 р. заява позивача про забезпечення позову передана судді Дубровній В.А.

Ухвалою суду від 13.08.2019 р. заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову прийнято до розгляду

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо забезпечення позову вирішувалось судом неодноразово.

Так, ухвалою суду від 19.07.2019 року відмовлено позивачу у забезпечені позову, яка є предметом апеляційного оскарження.

Ухвалою суду від 06.08.2019 року повернути позивачу заяву про забезпечення позову від 05.08.2019 р. за вх. № 10088/19 у зв`язку з недоліками, які не дають можливості суду розглянути її по суті.

12.08.2019 р. представником позивача ОСОБА_3 подана до суду заява про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони реєстрації земельної ділянки орієнтовною площею 0,1036 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання чинності рішенням суду по даній справі, а також тимчасової заборони відчуження вказаної земельної ділянки до фактичного виконання рішення суду по даній справі, яка вмотивована тим, 06.11.2018 ОСОБА_1 було подано до Щасливцевської сільської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, проте рішенням 81 сесії Щасливцевської сільської ради № 1377 від 13.12.2018 р. відмовлено в його задоволенні у зв`язку з тим, що вказане у графічних матеріалах бажане місце розташування земельної ділянки надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки іншій особі. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 540/619/19 визнано протиправним та скасовано рішення Щасливцевської сільської ради № 1377 від 13.12.2018 р. про відмову ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) вказаної земельної ділянки та зобов`язано Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 такий дозвіл. Представник позивача вказує, що з додаткових пояснень до апеляційної скарги Щасливцевської сільської ради на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року по справі № 540/1034/19 ОСОБА_1 стало відомо, що рішенням Щасливцевської сільської ради № 1607 від 14.05.2019 р., яке є предметом оскарження у даній справі, відповідач затвердив проект землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , чим на думку представника позивача неправомірно не врахувала вимоги п. 13 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та порушив таким чином першочергове право ОСОБА_1 на заявлену земельну ділянку. При цьому, представник позивача вказує, що листом від 03.07.2019 року № с/02.02-363 Щасливцевська сільська рада відмовилась виконувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 540/619/19, вказуючи на неможливість виконання рішення суду з причини прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок № 1607 від 14.05.2019 р. Отже, за твердженням представника позивача оскаржуване рішення Щасливцевської сільської ради № 1607 від 14.05.2019 р. в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки створює очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки ця земельна ділянка у будь-який момент може бути зареєстрована в реєстрі речових прав і з можливим подальшим відчуженням на користь інших осіб, порушуючи право позивача, як учасника АТО на її першочергове отримання, а вжиття заходів забезпечення позову може тимчасово зупинити цей процес та сприяти у забезпеченні захисту прав позивача.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто, прийняття рішення про забезпечення позову можливе лише в разі наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі, серед іншого, є рішення № 1607 від 14.05.2019 року, прийняте 91 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,1036 кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Станом на 05.08.2019 року спірна земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 перебуває у комунальній власності, що підтверджується відомостями з публічної кадастрової карти, що додаються до даної заяви.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначив, що на даний період часу спірна земельна ділянка має статус комунальної форми власності, але у будь-який час ця земельна ділянка може бути зареєстрована в реєстрі речових прав і з можливим подальшим відчуженням на користь інших осіб, що призведе до ускладнення виконання судового рішення по даній справі у разі задоволення позову. Натомість вжиття заходів забезпечення позову може тимчасово зупинити цей процес та сприяти у забезпеченні захисту прав позивача, не порушуючи функціональність оскаржуваного рішення відповідача № 1607 від 14.05.2019 р.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст. 72 КАС).

Проаналізувавши мотиви та надані до заяви докази, якими представник позивача обґрунтовує подану заву, суд дійшов висновку про наявність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, що на даний період часу дана земельна ділянка має статус комунальної форми власності, але у будь-який час третя особа - ОСОБА_2 відповідно до оскаржуваного рішення відповідача може вчинити дії щодо реєстрації спірної земельної ділянки в реєстрі речових прав і з можливим подальшим відчуженням на користь інших осіб, що може призвести ускладнення виконання судового рішення по даній справі у разі задоволення позову.

При цьому, суд вважає вжиття заходів забезпечення адміністративного позову про тимчасову заборону реєстрації та тимчасову заборону відчуження земельної ділянки орієнтовною площею 0,1036 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання чинності рішенням суду по даній справі, не порушує прав та обов`язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє вчиняти певні дії щодо спірної земельної ділянки до вирішення спору по суті.

Враховуючи, що при забезпеченні позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів, а позивачем в даному випадку зазначено доводи та надано до заяви про забезпечення позову докази, щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист яких стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат без вжиття таких заходів, тому оцінюючи в сукупності наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин суд дійшов висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити.

Забезпечити позов шляхом тимчасової заборони реєстрації земельної ділянки орієнтовною площею 0,1036 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання чинності рішенням суду по справі № 540/1454/19.

Забезпечити позов шляхом тимчасової заборони відчуження земельної ділянки орієнтовною площею 0,1036 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання чинності рішенням суду по справі № 540/1454/19.

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 серпня 2019 року.

Суддя Дубровна В.А.