Рішення № 83626594, 14.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2151/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства “ЛАКІ ФЕНІКС” (вул.Осипова,буд.37, офіс 551, м.Одеса, 65012) до Одеської митниці ДФС (вул..Івана та Юрія Лип, буд.21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA500000/2019/000242/2 від 07.02.2019 року, визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2019/00029,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Приватне підприємство “ЛАКІ ФЕНІКС” (вул.Осипова,буд.37, офіс 551, м.Одеса, 65012) до Одеської митниці ДФС (вул..Івана та Юрія Лип, буд.21-А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA500000/2019/000242/2 від 07.02.2019 року, визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2019/00029.

В судовому засіданні 07.08.2019 року представник позивача зазначив, що позовні відповідач Одеська митниця ДФС безпідставно прийнято рішення про корегування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники. Представник Одеської митниці ДФС заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на встановлення не відповідності супровідних документів на товар фактичним даним, що надавало право митному органу витребувати додаткові документи та визначити митну вартість товарів за методом застосування митної вартості на аналогічні товари.

Дослідивши наявні письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач - Одеська митниця ДФС України на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз`яснення суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.1 ст.19 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

28.04.2016 між Приватним підприємством «ЛАКІ ФЕНІКС» (Покупець за контрактом) та Компанією Heris Seramik ve Turizm Sanayi A.S. (Постачальник за контрактом) укладено зовнішньоекономічний Контракт №2804-16 про поставку непродовольчих промислових товарів відповідно до умов цього договору.

Згідно п.4.1 Контракту поставка продукції за даним договором здійснюється на умовах РСА, пункт поставки Кютах`я, Туреччина (Інкотермс 2010).

Згідно умов п.п.5.1-5.3 Контракту загальною сумою даного договору є сумарна вартість усіх партій продукції, поставлених на підставі даного договору. Загальна сума цього договору становить 200000,00 євро. Загальна вартість кожної певної партії продукції, а також ціни за кожну одиницю партії продукції зазначається у відповідних інвойсах.

Згідно п.6.1 Контракту оплата за даним договором здійснюється банківським переказом таким чином: передоплата у розмірі 50% чергової партії продукції здійснюється протягом 10 календарних днів із виставлення постачальником покупцю проформи на цю партію продукції: остаточний платіж за цю партію продукції здійснюється після повідомлення постачальником (його відповідальної контактної особи) покупця електронною поштою про готовність даної продукції до відвантаження покупцю.

Згідно п.7.4. Контракту після поставки кожної партії продукції постачальник відправляє покупцю експрес-доставкою таку документацію: інвойси (у 3-х примірниках); пакувальні аркуші (у 2-х примірниках); сертифікат походження продукції (в 1 примірнику).

Згідно п.7.6. Контракту приймання-передача продукції здійснюється по кількості згідно з товаросупроводжувальними документами, по якості згідно з документами, що підтверджують якість продукції.

На виконання умов контракту №2804-16 від 28.04.2016, на митну територію України відповідно до інвойсу №GPR2019000000355 від 23.01.2019 та пакувального листа б/н від 23.01.2019 до зазначеного інвойсу позивачем ввезено партію товару – «Посуд та прибори столові, кухонні з фарфору: тарілка арт. NBND127DU00 – 240 шт., чайник з кришкою арт. NBNDO01 – 30 шт., тарілка арт. NBNBRS30DU00 -120 шт., тарілка арт. EO34KY00 – 18 шт., піала арт. EO08JK00 – 120 шт., піала арт. EO06JK00 – 480 шт., тарілка арт. EO21DU00 – 360 шт., піала арт. EO19KK00 – 96 шт., серветниця арт. GR07PC00 – 48 шт., піала арт. XT06JK00 – 240 шт., піала арт. XT08JK00 – 72 шт., піала арт. XT12JK00 – 240 шт., піала арт. XT19JK00 – 120 шт., тарілка арт. XT21DU00 – 60 шт., тарілка арт. XT25DU00 – 120 шт., тарілка арт. XT27DU00 – 480 шт., тарілка арт. XT3 0CK00 – 60 шт., чашка арт. LIZ01CF00 - 24 шт., блюдце арт. LIZ01CТ00 - 12 шт., піала арт. LIZ19KK00 - 60 шт., тарілка арт. LIZ27DU00 – 240 шт., тарілка арт. RH26CK00 – 324 шт., тарілка арт. RN30CK00 – 60 шт., тарілка арт. EO03TA00 – 48 шт., блюдо арт. D133PT00 – 60 шт., тарілка арт. VN31KY00 – 60 шт., тарілка арт. VN16DU00 – 252 шт., тарілка арт. VN22DU00 – 252 шт., тарілка арт. VN26DU00 – 252 шт., піал арт. VN18KK00 – 156 шт., тарілка арт. VN24CK00 – 156 шт., тарілка арт. NBND1 24DU00 – 480 шт., тарілка арт. NBND127DU00 – 480 шт., піала арт. NBNEO19KK00 – 360 шт.,тарілка арт. NBNBRS17DU00 – 240 шт., тарілка арт. NBNBRS24DU00 – 480 шт., тарілка арт. NBNBRS21CK00 – 36 шт., чашка арт. NBNMNA230CF00 – 240 шт.,тарілка арт. NBND116DU00 – 480 шт., тарілка арт.NBND130DU00 – 360 шт., тарілка арт. NBND029KY00 – 48 шт., чайник з кришкою арт. NBNDO01DM00 – 30 шт., тарілка арт. NBNBRS30DU00 – 240 шт.,піала арт. NBNEO06JK00 – 144 шт., підставка для зубочисток арт. NBNEO01KR00 – 48 шт., кружка арт. NBNELT01MG00 – 108 шт., блюдо арт. NBNORD24X14KY50ANT – 18 шт., блюдо арт. NBNORD24X14KY50KMZ – 18 шт., блюдо арт. NBNORD24X14KY50YS – 18 шт., тарілка арт. FLO20DU00 – 204 шт., тарілка арт. FLO25DU00 – 204 шт., тарілка арт. FLO27DU00 - 204 шт., тарілка арт. FLO22CK00 – 204 шт., тарілка арт. FLO23KY00 – 30 шт., тарілка арт. FLO28KY00 – 30 шт., чашка арт. FLO01CF00 – 60 шт., блюдце арт. FLO01СТ00 – 60 шт., тарілка арт. LIZ20DU00 – 108 шт., тарілка арт. FLO34KYK00 – 30 шт., молочник арт. FLO01SU00 – 12 шт.,набір столовий, 2 пр (чашка, блюдце) арт. VO02CT00 – 1008 шт., бульонниця арт. EO12KS00 – 1008 шт., тарілка арт. D116DU00 – 1008 шт., піала арт. EO14JK00 – 36 шт. Торговельна марка «GURAL», фірма виробник HERIS SERAMIK VE TURIZM SANAYI A.S., країна виробництва Туреччина з базисом поставки – FCA (пункт поставки Кютах`я Туреччина (Інкотермс 2010).

Товар, визначений інвойсом №ОРК2019000000355 від 23.01.2019, був переданий перевізнику, що підтверджується коносаментом №19/01/300/00326-0000510 від 23.01.2019, в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнером TEMU/481058/2.

З метою митного оформлення вказаного товару, 05.02.2019 декларантом ПП «ЛАКІ ФЕНІКС» подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію, якій присвоєно номер №UА500020/2019/001216 від 05.02.2019, якою задекларовано імпорт «Посуд та прибори столові, кухонні з фарфору» на загальну митну вартість 14501,22 євро.

Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу позивачем надано: зовнішньоекономічний договір (контракт) №2804-16 від 28.04.2016; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №0582 від 04.02.2019; коносамент №19/01/300/00326-0000510 від 23.01.2019; рахунок-фактуру (інвойс) №GPR2019000000355 від 23.01.2019; рахунок проформу №414517 від 10.01.2019; пакувальний лист до інвойсу б/н від 23.01.2019; навантажувальний документ №361 від 24.01.2019; сертифікат про походження товару форми А (Certificate of origin A (GSP)) №С0790277 від 23.01.2019; довідку про транспортні витрати №2901-1 від 29.01.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/0476 від 02.02.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500030/2019/0499 від 04.02.2019; платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №1 від 15.01.2019; договір про перевезення від 28.12.2017 року №UA-28/12/2017-1; акт зважування №WGT130854 від 02.02.2019; копію митної декларації країни відправлення №19410300ЕХ006004 від 23.01.2019.

Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв спірне рішення про коригування вартості товарів №UА500000/2019/000242/2 від 07.02.2019, яким підвищив митну загальну вартість товару та в подальшому прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500020/2019/00029. В результаті коригування митної вартості товару сума мита збільшилась до 3,19 дол. США за 1 кг.

Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів № UА500000/2019/000242/2 від 07.02.2019, а саме у графі 33 оскаржуваного рішення митний орган в обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано послався на те, що: «До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.10.2017 року №3121-BW/CN, рахунок-фактура (інвойс) від 04.12.2018 №2018ЕNT77701 та інші документи.

У спірному рішенні про коригування митної вартості митний орган зазначив, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема: «У зв`язку із тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару:

Відповідно до положень ст.ст.49,52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за митною декларацією № UА500000/2019/000242/2 від 07.02.2019 було встановлено, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, у відповідності до ч.10 ст. 58 Митного кодексу України до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, однак, у доданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого не можливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Відповідно до ст.ст.54,55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією № UА500000/2019/000242/2 від 07.02.2019 документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000242/2 від 07.02.2019 року, визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2019/00029 за 6 методом визначення митної вартості з посиланням на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документах та дані бази ЄАІС щодо розмитнення подібних товарів за ціною відмінною від заявленої позивачем по митній декларації №UА500000/2019/000242/2 від 07.02.2019.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями митного органу та звернувся до суду з цим позовом про скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосування митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки – за ціною договору, неправомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такою, що підлягає скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Відповідно до п.3.1, п.32.2 зовнішньоекономічного контракту якість Продукції повинна відповідати вимогам світових стандартів. Продукція повинна мати стандартні експортні маркування н упакування, що відповідають міжнародним стандартам, здатні забезпечити збереження Продукції при транспортуванні з урахуванням кількаразових перевантажень у шляху різними видами транспорту. А у відповідності з п.4.1. зовнішньоекономічного контракту №2804-16 від 28.04.2016 встановлено, що поставка Продукції за даним Договором здійснюється на умовах РСА (пункт поставки - Кютах`я. Туреччина (Інкотермс 2010)).

Поставка Продукції на умовах FСА (Інкотермс 2010) встановлює обов`язок Продавця за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, шо стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Компанією Heris Seramik ve Turizm Sanayi A.S. (Туреччина) та відповідно ПП «ЛАКІ ФЕНІКС» витрати, пов`язані з пакуванням товару, не несе, у зв`язку з чим вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, та не є такими, щовключаються до митної вартості товару.

Відповідачем також зазначалось про те, що декларантом не підтверджено такої обов`язкової складової митної вартості товарів, як витрати на страхування товарів. Проте, органом доходів і зборів не надано належної оцінки умовам Контракту та здійснення поставки товарів на умовах РСА згідно Інкотермс 2010, згідно яких страхові витрати включаються до ціни товару.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах FCА («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування.

Відповідно до п.2.1, 4.1 зовнішньоекономічного контракту продавець має здійснити страхування товару від звичайних ризиків втрати у незалежних страхових компаній у відповідності з їх правилами транспортного обслуговування на суму партії товару, що поставляється.

Отже, як умовами Правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010, так і положеннями Контракту передбачено, що у спірних випадках страхування здійснює виключно Продавець.

Стверджуючи, що страхування здійснюється на користь позивача, відповідач не врахував того, що страховий поліс не відноситься до документів, які продавець має передати покупцю разом з товаром.

За відсутності відповідного зобов`язання у положеннях контракту, позивач не має права вимагати від Продавця його виконання.

Пунктами 2.3,5.3 вказаного контракту передбачено, що ціна товару включає вартість експортного пакування та маркування, страхування та фрахту до м.Одеси та у разі відмови продавця від страхування товару відповідальність за його збереження покладається на продавця.

Тобто умовами Контракту передбачені ризики за збереження товару навіть за відсутності здійснення страхування товару продавцем.

До того ж, страховий поліс є документом, що посвідчує виключно факт здійснення страхування, в чому немає необхідності, оскільки такий факт вже підтверджений умовами контракту. Не є важливим, які страхові платежі і за якою процентною ставкою вони оплачені постачальником товару, оскільки, враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту, вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Посилання митниці на п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України як на підставу надання страхових документів та документів, що підтверджуються вартість страхування є недоречним, оскільки відповідно до ч.10 ст.58 Митного України такі витрати включаються до митної вартості з наданням підтверджуючих документів виключно у тих випадках, коли витрати на страхування несе декларант.

Як вже було зазначено, умовами поставки FСА витрати на страхування покладено на Продавця, таке зобов`язання міститься і у контракті, а отже в спірному випадку витрати на страхування не є складовими митної вартості, вони є виключно частиною ціни, яку позивач не повинен доводити.

Ціна товару підтверджена об`єктивними та достовірними відомостями, що піддаються обчисленню та містяться у поданих до митного оформлення інвойсах. Згідно пункту 2.1. контракту ціна на товари, їх кількість та асортимент, що поставляється за цим договором, зазначені у інвойсах на кожну поставку.

Судовою практикою – рішеннями Вищого адміністративного суду України у справах №826/3364/13-а (ухвала від 28.08.2014 року - номер рішення у ЄДРСР - 40336525), №826/528/14 (ухвала від 07.10.2014 року – номер рішення у ЄДРСР - 40821092), №826/8398/14 (ухвала від 16.12.2014 року – номер рішення у ЄДРСР - 41983822), встановлено, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця має сумніви щодо включення витрат на страхування до ціни товару чи вважає, що здійснене додаткове страхування, то саме митниця повинна довести наявність цього факту.

Отже, виявлені на думку органу доходів і зборів певні недоліки у страхових документах, враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту та умови поставки РСА, не впливають та не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості товарів.

До митного оформлення надавався банківський платіжний документ, що підтверджує оплату вантажу разом із супровідним листом №1/0702 від 07.02.2019.

Отже, враховуючи вказані обставини, для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту №2804-16 від 28.04.2016 за інвойсом №СРК2019000000355 від 23.01.2019. такі складові митної вартості товару, який поставлено, як витрати на вартість упаковки, вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням та страхуванням, не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Таким чином, висновки Одеської митниці Державної фіскальної служби про необхідність надання Приватним підприємством «ЛАКІ ФЕНІКС» додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а відтак відмова у митному оформленні товару за першим (основним) методом є незаконною.

Враховуючи вказані обставини, у Одеської митниці Державної фіскальної служби були відсутні підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих позивачем разом з митною декларацією № UА500000/2019/000242/2 від 07.02.2019 документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до ст.8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією № UА500000/2019/000242/2 від 07.02.2019 є не правомірною, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окрім того, постановою Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17 (адміністративне провадженя №К/9901/11263/18) встановлена безпідставність рішень та каток відмови Одеської митниці з аналогічних підстав для відмови у визначені митною вартості за основним методом.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах при вирішенні спорів.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA500000/2019/000242/2 від 07.02.2019 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2019/00029.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 14.08.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.