Рішення № 83626591, 13.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4026/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Токмілової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засіданні - Баланюк Т.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Михайлова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (місцезнаходження: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008; код ЄДРПОУ 21661556) в особі Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області Михайлова В.М. (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, оф. 103) про визнання протиправним та нечинним подання та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.07.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовними вимогами до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в особі Регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайлова В.М., про визнання протиправним та нечинним подання Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини, в особі Регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайлова В.М. направлене Одеському міському Голові листом № 23.5/10-240/ДЗ29793.19/15-202 від 28.02.2019, та зобов`язання Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини в особі Регіонального представника Уповноваженого ВР України з прав людини в Одеській області направити Одеському міському Голові подання з пропозицією внесення до «Правил про встановлення та експлуатацію телекомунікаційних мереж на будинках та спорудах у м. Одесі» доповнень, якими визначити умови встановлення домофону в редакції, яка відповідає вимогам чинного законодавства України та міжнародного права, а саме: «Домофон може бути встановлений виключно в разі згоди (підпису) не менше 100% власників чи їх уповноважених представників».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини розглядається її заява про порушення прав на вільний доступ до власної квартири у зв`язку із протизаконним встановленням на дверях під`їзду домофонного обладнання. Під час провадження по вказаній заяві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, 26.12.2018 року позивачем подані додаткові документи, які стосувались діючих у місті Одесі «Правил про встановлення та експлуатацію телекомунікаційних мереж на будинках та спорудах у м. Одесі», затверджених рішенням Одеської міської Ради №3901-VIвід 09.10.2013, в яких не висвітлені правові аспекти врегулювання надання послуг зі встановлення та обслуговування домофонів у багатоквартирних будинках. Для прискорення вирішення питання вдосконалення документу, надано доручення Регіональному представнику Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області. Після перевірки відповідності вимогам Законів України та міжнародного права «Правил про встановлення та експлуатацію телекомунікаційних мереж на будинках та спорудах у м. Одесі», Регіональним представником Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайлов В.М., листом № 23.5/10-240/ДЗ29793.19/15-202 від 28.02.2019 року, направив Одеському міському Голові ОСОБА_2 подання з пропозицією внести зміни до вищезазначених Правил. Вказане подання є актом реагування на виявлені порушення прав і свобод людини і спрямований на усунення підстав, що їх створили шляхом внесення змін до нормативного документу.

Позивач зазначає, що вказане подання несе в собі неправдиву та викривлену інформацію і містить пропозиції, які суперечать вимогам діючого законодавства України та нормам міжнародного права, а саме:

- в абзаці 2-му встановлений ПП «ДОМОФОН-СЕРВІС-ЮГ» на двері під`їзду 6 будинку АДРЕСА_2 Домофон, названо кодовим замком, що не відповідає дійсності;

- в абзаці 3-му викладена неправдива інформація про одержання позивачем від місцевої влади та правоохоронних органів відповідей, що встановлення Домофонів відбувається відповідно Правил про встановлення та експлуатацію телекомунікаційних мереж на будинках та спорудах у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської Ради №3901-VI від 09.10.2013 року. Жодна структура у своїх відповідях на ці правила не посилалась, в резолютивній частині документу Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайлов В.М. вніс Одеському міському Голові пропозицію, внести зміни до вищезазначених Правил, відповідно до яких домофон може бути встановлений виключно в разі згоди (підпису) не менше 100 % власників чи їх уповноважених представників, або надання мешканцям коду доступу.

На думку позивача, така пропозиція Регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайлова В.М. в частині «надання мешканцям коду доступу», не ґрунтується на законі і є грубим порушенням прав мешканців, які не надали згоди на встановлення домофону, на їх вільний доступ до своєї оселі та приміщень загального користування.

08 липня 2019 року ухвалою судді відкрито провадження по справі та встановлено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження.

30.07.2019 року, відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву (вх. № 27333/19), відповідно до якого відповідач не погоджується із позицією позивача, через її безпідставність, необґрунтованість, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, документам відповідача й вимогам діючого законодавства України, так як звернення до суду з позовом про визнання документа недійсним є помилковим, оскільки до суду варто звертатися з позовом щодо захисту права або визнання правочину недійсним щодо зобов`язально-правових відносин. Крім того, оскаржуваний позивачем лист є ненормативним та вичерпав свою дію в момент виконання, а саме лист-відповідь Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 27.03.2019 року № 01-69/236.

Відповідач зазначає, що у разі звернення до Одеського міського голови з поданням про внесення до Правил, відповідно до яких домофон може бути встановлений виключно у разі згоди (підпису) не менше 100 % власників чи їх уповноважених представників будуть перевищені службові повноваження регіонального представника Уповноваженого.

06.08.2019 року на адресу суду за вх. № ЕП/5800/19 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначає, що відзив несе в собі неправдиву і викривлену інформацію, яка не спростовує її твердження та аргументи по суті позовних вимог, а саме, вказує, що Регіональним представником Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайловим В.М. запити до Одеської міської ради не направлялись, вони були направлені Департаментом моніторингу прав власності, контроль за діяльністю якого покладено на Представника Уповноваженого з дотриманням соціальних та економічних прав.

Позивач, посилаючись на ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», зазначає, що документ, направлений Одеському міському Голові ОСОБА_2 листом № 23.5/10-240/ДЗ29793.19/15-202 від 28.02.2019 року є нормативно-правовим актом реагування на виявлені порушення прав і свобод людини і спрямований на їх усунення шляхом внесення змін до нормативного документу, затвердженого Одеською міською Радою.

Крім того, позивач вказує на невідповідність нормам Законодавства твердження відповідача про перевищення Уповноваженим службових обов`язків в разі внесення Одеському міському Голові подання з пропозицією вжити відповідні заходи для усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

В судовому засіданні 08.08.2019 року позивач підтримав вимоги позову та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.08.2019 року заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

08 листопада 2018 року позивач звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з заявою про порушення Одеською міською радою в особі КП ЖКС «Вузовський» права заявниці на вільний доступ до власної квартири, яке зареєстровано в Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини за вх. № О329839.18/15.

У вказаній заяві, позивач просила зобов`язати Одеську міську раду, в особі КП ЖКС «Вузовський», здійснити заходи по демонтажу домофонного обладнання у під`їзді квартир 76-90 буд. АДРЕСА_2 .

Після реєстрації заяви у громадській приймальні Уповноваженого, вона передана на розгляд Департаменту моніторингу прав власності, контроль за діяльністю якого покладено на Представника Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав.

Для прискорення вирішення питання вдосконалення документу, який впорядковує діяльність підприємств з надання послуг зі встановлення та обслуговування домофонів у багатоквартирних будинках м. Одеси, надані доручення Регіональному представнику Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області.

Регіональні представництва Уповноваженого ВРУ з прав людини були створені у структурі Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини відповідно до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини " для забезпечення ефективної діяльності Уповноваженого та доступності здійснення особистого прийому громадян у кожному регіоні України. Регіональне представництво у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими нормативно-правовими актами України, актами Уповноваженого та керівника Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, а також Положенням про регіональні представництва Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Відповідно Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", актами реагування Уповноваженого, щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є подання Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

Після перевірки відповідності вимогам Законів України, міжнародного права,«Правил про встановлення та експлуатацію телекомунікаційних мереж на будинках та спорудах у м.Одесі», затверджених рішенням Одеської міської Ради №3901-УІ від 09.10.2013, Регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайлов В.М., листом № 23.5/10-240/Д329793.19/15-202 від 28.02.2019, направив Одеському міському Голові ОСОБА_2 подання з пропозицією внести зміни до вищезазначених Правил.

Департаментом міського господарства Одеської міської ради розглянуто звернення Регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини від 28.02.2019 року, на що направлено відповідь від 27.03.2019 року № 01-69/236.

Як вбачається з відповіді Департаменту міського господарства Одеської міської ради рекомендації щодо внесення змін до Правил по встановленню та експлуатації телекомунікаційних мереж на будівлях та спорудах м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року № 3901-VIприйняті до уваги.

Крім того, Департамент міського господарства Одеської міської ради, повідомляє, що відповідно до листа КП ЖКС «Вузівський» від 13.02.2019 року № 01-69/1406/1 у багатоквартирному будинку, в якому проживає заявниця було проведено збори власників багатоквартирного будинку, на якому було прийнято рішення щодо встановлення металевих дверей та підключення домофону з метою збереження майна мешканців багатоквартирного будинку. Водночас, на вказаних зборах у зв`язку з небажанням заявниці встановлювати металеві двері, останній було видано безкоштовно ключ від вхідної двері з кодовим замком, тобто надано вільний доступ до квартири. Заявниця від отримання безкоштовного ключа відмовилась, про що складений відповідний акт.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників.

11.03.2019 року Регіональним представником Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області за № 23.5/10-293/ДЗ29793.19/15-202 на адресу керівника ПП «ДОМОФОН-СЕРВІС-ЮГ» направлено лист з вимогами надати ОСОБА_1 електронний код доступу з метою поновлення її права на вільний доступ до власної квартири.

У відповідь Регіональному представнику Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області на лист від 11.03.2019 року, директор ПП «Домофон-Сервіс-ЮГ» направив лист від 26.03.2019 року вих. № 6, згідно якого, вважав за необхідне зауважити, що підприємство «Домофон-Сервіс-ЮГ» жодним чином не здійснює свою господарську діяльність шляхом порушення правта законних інтересів громадян, та, більш того, жодним чином не порушує право на свободу пересування місцями загального користування. Підприємство надає послуги Домофонного зв`язку лише та виключно бажаючим отримати такі послуги.

Так, компанія встановила Домофонне обладнання в багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 , керуючись згодою та задовольняючи прохання більшості співвласників спільного майна зазначеного багатоквартирного будинку. Компанією здійснена низка заходів для забезпечення ОСОБА_1 засобами безперешкодного доступу в парадну АДРЕСА_4 .

Більшість власників квартир, а саме 12 парадної №6 в багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , уклали з ПП «Домофон-Сервіс-ЮГ» Договори на отримання послуг домофонного зв`язку.

За даними договорами, ПП «Домофон-Сервіс-ЮГ» зобов`язані надавати послуги домофонного зв`язку, а власники квартир мають право на їх отримання. Ці договори на теперішній час дійсні та жодних порушень виконання зобов`язань за договорами не існує. І власники квартир (сторони договору) не мають жодного бажання розірвати договір та не отримувати в подальшому послугу домофонного зв`язку в зазначеному будинку.

Виходячи з цього, демонтаж Домофонного обладнання (в тому числі електромагнітного замку встановленого на вхідній двері в парадну АДРЕСА_4 , по АДРЕСА_2 ) призведе до порушення умов договору з боку ПП «Домофон-Сервіс-ЮГ» та в цілому до порушення прав та інтересів більшості власників квартир в парадній АДРЕСА_4 по АДРЕСА_5 Небесної АДРЕСА_6 .

Як вбачається з листа директора ПП «Домофон-Сервіс-ЮГ», співробітники підприємства намагалися надати ОСОБА_1 електронний код доступу та ключ доступу, але остання відмовляється його отримувати.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 101 Конституції України, статті 1 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України.

Сферою застосування ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» є відносини, що виникають при реалізації прав і свобод людини і громадянина між громадянином України, незалежно від місця перебування, іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають на території України, та органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами.

Частиною 2 статті 4 ЗУ «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» визначено, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб.

Відповідно до змісту листа від 28.02.2019 року №23.5/10-240/Д329793.19/15-202 до Одеського міського Голови ОСОБА_2 відповідач пропонує внести зміни до Правил по встановленню та експлуатації телекомунікаційних мереж на будівлях та спорудах м. Одеси, затверджених рішенням Одеського міського голови № З901-VI від 09.10.2013 року, відповідно до яких домофон може бути встановлений винятково в разі згоди (підпису) не менше 100% власників чи їх уповноважених представників або надання мешканцям коду доступу.

В ході перевірки регіональним представництвом Уповноваженого в Одеській області також було встановлено, що після встановлення системи «Домофон» були видані електронні ключі усім співмешканцям квартир, у тому числі ОСОБА_1 , яка, в свою чергу, відмовилася його отримувати.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державний контроль за діяльністю органів й посадових осіб місцевого самоврядування не повинен призводити до втручання органів державної влади чиїх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Таким чином, у разі звернення відповідача до Одеського міського голови з поданням про внесення до Правил, відповідно до яких домофон може бути встановлений виключно у разі згоди (підпису) не менше 100% власників чи їх уповноважених представників будуть перевищені службові повноваження регіонального представника Уповноваженого. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Разом з тим, слід врахувати, що Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року у справі № 7-рп/2009 зазначив, що до ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Лист №23.5/10-240/Д329793.19/15-202 від 28.02.2019 року - є ненормативним та вичерпав свою дію в момент виконання, а саме, лист-відповідь Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 27.03.2019 року № 01-69/236.

У позові позивач посилається на позицію Уповноваженого у 2013 щодо встановлення домофонів виключно за згодою всіх співвласників майна, що є у спільній сумісній власності.

Так, дійсно така позиція Уповноваженого ґрунтувалась на нормах законодавства, що діяли на той час.

Водночас, у 2015 році до абзацу першого частини другої статті 369 Цивільного кодексу України були внесенні зміни згідно із Законом України від 14.05.2015 № 417ЛШІ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», відповідно до яких розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України передбачено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 369 Цивільного кодексу України, співвласники майна, що є у спільній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою усіх співвласників.

Частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України, зазначено, що при здійсненні своїх прав зобов`язана утриматись від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать Закону.

Статтею 10 Закону України від 14.05.2015 № 417Л/ПІ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів власників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядженнями спільним майном багатоквартирного будинку, у тому числі про розпорядження спільним користування ним, проведення поточного та капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт.

Рішення щодо розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Також, ч. 1 ст.7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників.

Статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Співвласниками будинку на встановлення багатоквартирного під`їзного домофону за адресою: АДРЕСА_7 для забезпечення збереження майна усіх мешканців, що є їх спільною сумісною власністю та технічного обслуговування будинку, створення безпечних умов проживання в будинку від сторонніх осіб, з огляду на поточну криміногенну ситуацію у країні) було вирішено встановити домофонне обладнання.

В парадній в житловому будинку АДРЕСА_2 , де проживає позивач - знаходиться 15-ть квартир. Згідно з листом на адресу ПП «ДОМОФОН-СЕРВІС-ЮГ», який підписаний власниками 14-ти квартир та наявного протоколу зборів - надано згоду власниками квартир на встановлення домофону у зазначеній парадній, що перевищує 75% загальної площі всіх квартир.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та нечинним подання Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини, а особі Регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайлова В.М. направлене Одеському міському Голові листом № 23.5/10-240/Д329793.19/15-202 від 28.02.2019 року та зобов`язання Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини в особі Регіонального представника Уповноваженого ВР України з прав людини в Одеській області направити Одеському міському Голові подання з пропозицією внесення до «Правил про встановлення та експлуатацію телекомунікаційних мереж на будинках та спорудах у м. Одесі» доповнень, якими визначити умови встановлення домофону в редакції, яка відповідає вимогам чинного законодавства України та міжнародного права, а саме: «Домофон може бути встановлений виключно в разі згоди (підпису) не менше 100% власників чи їх уповноважених представників» слід відмовити.

За приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Відповідно до приписів ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає відмові в задоволенні.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд-,

ВИРІШИВ:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , код ЄДРФО НОМЕР_1 ) до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ 21661556) в особі Регіонального представника Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області Михайлова В.М. (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, офіс 103) про визнання протиправним та нечинним подання, та зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний суддею 13.08.2019 року.

Суддя Л.М. Токмілова

.