Рішення № 8362611, 09.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" лютого 2010 р.Справа № 10/1634

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Приведьон В.М., дов. від 08.12.09р.

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2, дов. від 07.12.09р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Квант-Електромонтаж" (м.Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

про стягнення 14445,48 грн.

та

за зустрічним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Квант-Електромонтаж" (м.Житомир)

про стягнення 24503,24 грн.

В судовому засіданні 28.01.10р. відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 09.02.10р.

Згідно клопотання від 28.12.09р. представника позивача за первісним позовом, погодженим з представником другої сторони, спір розглядався у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України (а.с.31).

Позивач за первісним позовом звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача за первісним позовом14445,48 грн., з яких 5143,40 грн. основного боргу за виконані роботи згідно договору від 27.02.09р., 9103,81 грн. 1,0% штрафу, 123,44 грн. інфляційних нарахувань, 74,83 грн. 3% річних.

Позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримав в сумі 9302,08 грн., з яких 9103,81 грн. 1,0 % штрафу, 123,44 грн. інфляційних нарахувань, 74,83 грн. 3% річних, а також зазначив про те, що відповідачем сплачено основний борг за виконані роботи в розмірі 5143,40 грн. після подачі позову до суду.

Відповідач за первісним позовом у відзиві від 28.01.10р. на позовну заяву та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили та просили суд відмовити в задоволенні первісного позову, посилаючись на те, що відповідачем сплачено основний борг у повному обсязі після подачі позову до суду, та, що нарахування позивачем штрафних санкцій є безпідставним (а.с.52).

Відповідач за первісним позовом звернувся із зустрічними позовом (а.с.35) про стягнення з відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) 24503,24 грн. договірного штрафу згідно договору від 27.02.09р.

Ухвалою господарського суду від 28.12.09р. зустрічна позовна заява прийнята для спільного розгляду з первісним позовом (а.с.45).

Заявою від 28.01.10р. позивач за зустрічним позовом змінив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом 24841,47 грн., з яких 2651,47 грн. 1,0 % штрафу згідно договору від 27.02.09р., 22190,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих порушенням відповідачем умов договору щодо строку виконання робіт, внаслідок чого позивач недоотримав прибуток у вигляді орендної плати за договором від 01.04.2009 (а.с.53).

Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримала зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, з підстав зазначених в заяві від 28.01.10р. про зміну зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача за зустрічним позовом в письмових "запереченнях" від 28.01.10р. на зустрічну позовну заяву та в судовому засіданні проти зустрічних позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність (а.с.50).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного між ПП "Квант-Електромонтаж" (далі-позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та підприємцем ОСОБА_1 (далі-відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) договору від 27.02.09р. (а.с.6-8) позивач за первісним позовом виконав роботи по встановленню системи збору, обробки та передачі даних відповідача за первісним позовом за адресою: АДРЕСА_2, на загальну суму 9143,40 грн., що підтверджується Актом здачі-прийому електромонтажних робіт станом на 29.04.09р. (а.с.9).

Згідно пп.1.1 договору підрядник (позивач за первісним позовом) зобов'язався виконати роботи по встановленню системи збору, обробки та передачі даних замовника (відповідача за первісним позовом) за адресою: АДРЕСА_2 (далі - об'єкт), відповідно до договірної ціни, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи, та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2 договору підрядник зобов'язався розпочати роботи 6 березня 2009 року та закінчити роботи 31 березня 2009 року.

Згідно п.3 договору прийняття робіт за цим договором оформляється актом виконаних робіт.

Відповідно до п.4 договору ціна робіт за цим договором включає в себе компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду. Ціна робіт за цим договором становить 9143,40 грн., враховуючи ПДВ. Замовник зобов'язався сплатити підрядчику аванс у розмірі 60% вартості монтажних робіт згідно домовленості, при цьому решту вартості робіт сплатити на протязі трьох банківських днів з моменту отримання акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день вирішення спору заявлена до стягнення позивачем за первісним позовом сума основного боргу в сумі 5143,40 грн. відповідачем сплачена в повному обсязі після подачі позову до суду, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку: від 02.04.09р., від 06.04.09р., від 09.11.09р. (а.с.32-34).

Згідно з пп.5.2 договору у випадку недотримання замовником термінів розрахунків, передбачених даним договором, замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 1,0% за кожний день затримки розрахунків від суми, що підлягає сплаті.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарським судом встановлено, що передбачена пп.5.2 договору відповідальність замовника у вигляді штрафу за своєю правовою природою є пенею, розмір якої відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені (штрафу) в розмірі 9103,81 грн. (а.с.11) здійснений позивачем за первісним позовом без врахування вимог вищевказаного Закону, тому суд здійснює перерахунок пені самостійно:

- за період з 03.05.2009р. по 14.06.2009р. за 43 дня (5143,40 грн. (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ): 365 (кількість днів у році) х 43 (кількість прострочених днів) = 145,43 грн.;

- за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. за 58 днів (5143,40 грн. (сума боргу) х 22% (подвійна облікова ставка НБУ): 365 (кількість днів у році) х 58 (кількість прострочених днів) = 179,81 грн.;

- за період з 12.08.2009р. по 27.10.2009р. за 77 днів (5143,40 грн. (сума боргу) х 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ): 365 (кількість днів у році) х 77 (кількість прострочених днів) = 222,43 грн.

Таким чином, загальна сума пені становить 547,67 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також невірно провів розрахунок інфляційних нарахувань, в зв'язку з чим, суд самостійно здійснює відповідний перерахунок:

- з травня по вересень 2009р. (5143,40 грн. (сума боргу) х (100,5% х 101,1% х 99,9% х 99,8% х 100,8%) / 100% - 5143,40) = 108,01 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних в розмірі 74,83 грн. (а.с.13), суд вважає, що вказана сума нарахована обґрунтовано.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечення відповідача за первісним позовом проти позовних вимог в частині нарахування та стягнення позивачем штрафних санкцій, господарський суд вважає частково безпідставними, оскільки відповідальність за порушення договірних зобов'язань, передбачена чинним законодавством та умовами укладеного сторонами договору.

Відповідач за первісним позовом доказів сплати решти заборгованості суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача за первісним позовом обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі - 730,51 грн., з яких 547,67 грн. пені, 108,01 грн. інфляційних нарахувань, 74,83 грн. 3% річних.

В частині стягнення 5143,40 грн. основного боргу, сплаченого відповідачем за первісним позовом після подачі позову до суду, провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

В частині стягнення 8571,48 грн., з яких 8556,14 грн. пені, 15,34 грн. інфляційних нарахувань відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо зустрічного позову підприємця ОСОБА_1 про стягнення з ПП "Квант-Електромонтаж" 24841,47 грн., з яких 2651,47 грн. 1,0% штрафу згідно вищевказаного договору від 27.02.09р., 22190,00 грн. упущеної вигоди (а.с.53), то господарський суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст.846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 2 договору підрядник зобов'язався розпочати роботи 6 березня 2009 року та закінчити роботи 31 березня 2009 року.

Згідно пп.5.2 договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених даним договором, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 1,0% від вартості невиконаних робіт за кожний день затримки виконання.

Як встановлено судом, відповідач за зустрічним позовом обумовлені договором роботи згідно Акту здачі-прийому електромонтажних робіт (а.с.9) виконав 29.04.09р., тобто з порушенням визначеного договором строку.

Згідно п.4 договору ціна робіт за договором включає в себе компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду. Ціна робіт за цим договором становить 9143,40 грн., враховуючи ПДВ. Позивач за зустрічним позовом зобов'язався сплатити аванс у розмірі 60% вартості монтажних робіт згідно домовленості, однак свої зобов'язання виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, перерахувавши відповідачу за зустрічним позовом 02.04.09р. та 06.04.09р. лише 4000,00 грн. (а.с.32-33).

Відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, відповідачем за зустрічним позовом було порушено строки виконання робіт за договором у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати, що відповідно до ч.3 ст.538 ЦК України є підставою для зупинення робіт за договором.

Відповідно до ч.3 ст.219 ГК України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Частиною 3 ст.220 ГК України визначено, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч.1 ст.221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Відповідно до ст.22 ЦК України, ст.224 ГК України під збитками розуміється втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та не одержані доходи, які управнена особа одержала б у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Збитки підлягають відшкодуванню у разі наявності протиправної поведінки (дії чи бездіяльності), збитків, причинно-наслідкового зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів господарська відповідальність не настає.

В обґрунтування своїх вимог щодо стягнення упущеної вигоди та визначення її розміру, позивач за зустрічним позовом посилається лише на договір від 01.04.09р., укладений між позивачем та третьою особою, а також на лист №23/09 від 23.12.09р., відповідно до якого третя особа відмовляється від підписання акту-передачі орендованого приміщення та сплати орендної плати у зв'язку з не здачею в експлуатацію лінії електричних мереж.

Визначаючи суму збитків у розмірі орендної плати, зазначеної у договорі, позивачем за зустрічним позовом було здійснено лише теоретичне (умовне) обґрунтування можливості отримання прибутку, і, звертаючись до відповідача з вимогою про відшкодування збитків, позивачем не доведено належними засобами доказування наявність усіх елементів господарської відповідальності.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, господарський суд вважає зустрічні позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1.

На підставі ст.193, 224 ГК України, ст.ст.22, 525, 526, 538, 625, 837 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1:

- на користь Приватного підприємства "Квант-Електромонтаж", 10005, м.Житомир, пров.Річковий 6, ідентифікаційний код 34586514 - 547,67 грн. пені, 108,01 грн. інфляційних нарахувань, 74,83 грн. 3% річних, 58,74 грн. державного мита, 95,97 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 5143,40 грн. припинити.

4. В частині стягнення 8571,48 грн. відмовити.

5. У зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяПрядко О.В.

Дата підписання рішення 24.02.2010р.

Друк.: 3 прим.:

1 - в справу,

2,3 - сторонам.