Рішення № 83626074, 14.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 серпня 2019 року №826/6018/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2017 року , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (02090, м. Київ, вул. Бутлерова, буд. 1, код ЄДРПОУ 40720198) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 39393260) про визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0009154004 від 27.11.2017 та податкового повідомлення-рішення № 0009164004 від 27.11.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомленя-рішення винесені з порушенням чинного законодавства України, оскільки перевірка визнана незаконною. Посилався на ухвалу ВАСУ від 13.07.2016 у справі №К/800/2753/15, в якій зазначено, що у разі визнання перевірки незаконною, правові наслідки такої перевірки, в тому числі й винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними.

Розглянувши подані сторонам документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2017 року заступником начальника Головного управління ДФС у Київській області Кучеренко О.Є. прийнято наказ №1939 «Про проведення фактичних перевірок» з метою організації контролю за діяльністю суб`єктів господарювання сфери виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області відповідно до наказу від 26.10.2017 рок №1939 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.

Результати перевірки оформлені актом № 616/13-36-40/40720198 від 09.11.2017 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: ст.11 Законукрахни від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

На підставі висновків акту перевірки № 616/13-36-40/40720198 від 09.11.2017 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 27.11.2017 року:

- №0009164004 , яким до товариства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені у розмірі 17 000 грн.;

- №0009154004, яким до товариства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені у розмірі 17 000 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Підпунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Так, відповідно до наказу від 26.10.2017 року № 1939 «Про проведення фактичних перевірок», в пункті 1 якого зазначено, на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, управлінню контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ( ОСОБА_1 ) у листопада 2017 року організувати проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання відповідно до переліку, що додається.

З додатку №1 до наказу ГУ ДФС у Київській області від 26.10.2017 року №1939 вбачається, що ТОВ «Сільпо-Фуд» включено до переліку суб`єктів господарювання, на яких планується проведення фактичної перевірки з 08.11.2017 року (10 діб); також, завізований начальником управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2017 року яка залишена в силі постановою Верховного суду від 11.09.2018 року , адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ про проведення фактичних перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» №1939 від 26 жовтня 2017 року, складений Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Нормами Податкового кодексу України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16 лютого 2016 року (справа№826/12651/14) та у постановах Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа N1570/7146/12), від 24.10.2018 року (справа № 808/1746/15).

Тобто, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. У такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у ряді своїх рішень, зокрема від 17.01.2018 року (провадження № К/9901/1895/18 по справі №1570/7146/12 (ЄДРСРУ № 71692623), від 16.01.2018 року у справах № 2а/1570/4582/11, провадження № К/9901/924/18 (ЄДРСРУ № 71630461) та № 826/442/13-а, провадження №К/9901/898/18 (ЄДРСРУ № 71630409) підтвердив вищенаведену позицію.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що прийняття контролюючим органом на підставі незаконного наказу спірних податкових повідомлень рішень, які покладають на позивача додатковий обов`язок щодо сплати податків та зборів, що є значним тягарем для платника податків, є підставою для їх скасування, як таких, що прийняті поза межами та у не спосіб визначений діючим законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв поза межами та не у спосіб визначений чинним законодавством, суд доходить висновку про задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 77, 139, 243-246, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0009154004 та № 0009164004 від 27.11.2017 року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа