Рішення № 83625918, 13.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 серпня 2019 року № 640/4815/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"до Державної служби геології та надр Українипровизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у неприйнятті рішення у формі наказу за наслідками розгляду заяв ПАТ "Укрнафта" з доданими документами про продовження строку дії (з урахуванням заяв про внесення змін) до: - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2091 на видобування вуглеводнів: газ природний розчинений у нафті, нафта Східно-Рогинцівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 22.12.1999 року №2075 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній, розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Мельничинського родовища Львівської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2088 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний вільний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани газу природного вільного, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Великобубнівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2061 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, нафта Компанського родовища Полтавської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2060 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, супутні - конденсат, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Ярмолинцівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2086 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Новосхідницького родовища Львівської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2089 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Північно-Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2090 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років;

- в силу принципу "мовчазної згоди", встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 року №2806-IV, зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти наказ, на підставі якого видати Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" спеціальні дозволи на користування надрами з останнього дня строку, передбаченого законодавством на розгляд заяви дозвільним органом, та строком на 20 років з дати припинення строку дії відповідного спеціального дозволу, а саме: - від 31.01.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2061 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, нафта Компанського родовища Полтавської області строком на 20 років, до 21.12.2039 року; - від 31.01.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2060 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, супутні - конденсат, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Ярмолинцівського родовища Сумської області строком на 20 років, до 21.12.2039 року; - від 14.02.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2086 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Новосхідницького родовища Львівської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року; - від 18.02.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2088 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний вільний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани газу природного вільного, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Великобубнівського родовища Сумської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року; від 18.02.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2089 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Північно-Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року; - від 18.02.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2091 на видобування вуглеводнів: газ природний розчинений у нафті, нафта Східно-Рогинцівського родовища Сумської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року; - від 01.03.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 22.12.1999 року №2075 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Мельничинського родовища Львівської області строком на 20 років, до 22.12.2039 року; - від 01.03.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2090 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивач за встановленою відповідним законодавством процедурою та у повній відповідності до його вимог подав відповідачу документи для отримання спеціальних дозволів з продовженими строками дії та змінами до них, однак відповідач не здійснив жодних дій за результатами розгляду заяв позивача про продовження строку дії спеціальних дозволів і заяв про внесення змін до відповідних спеціальних дозволів, а отже допустив протиправну бездіяльність, яку позивач вирішив оскаржити у судову порядку.

У свою чергу, посилаючись, зокрема, на відповідні положення Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", позивачем зроблено висновок про те, що у зв`язку зі сплином встановлених строків для видачі або відмови у видачі відповідачем документів дозвільного характеру, позивач за принципом мовчазної згоди набув права на провадження господарської діяльності за відповідними спеціальними дозволами, з метою продовження строку дії та внесення змін до яких він і звертався до відповідача.

Стосовно обраного способу захисту, позивач, вказуючи на статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частину другу статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, а також статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, із посиланням на відповідну практику Європейського суду з прав людини, зазначив, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Відповідно, позивач убачав, що відновлення його порушених прав та охоронюваних законом інтересів можливе шляхом повного задоволення заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зокрема з мотивів, наведених у поданому відзиві на позову заяву.

Зауважуючи проти доводів позивача, відповідачем було наголошено на тому, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у тому числі згідно вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами і вчиняв передбачені ним дії, а тому вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у неприйнятті рішення за наслідками розгляду його заяв на продовження строку дії спеціальних дозволів, є безпідставною.

Також, на думку відповідача застосування принципу мовчазної згоди, у відповідності до вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", може мати місце лише у разі відмови у видачі документа дозвільного характеру. Оскільки на момент подання позову відповідне рішення відповідачем не приймалося, то таким чином позиція позивача про застосування вказаного принципу у спірних правовідносинах є необґрунтованою.

Враховуючи що справа розглядається в спрощеному провадженні, подальший розгляд справи суд ухвалив завершити в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи доводи та заперечення сторін, суд робить висновок про достатність підстав для визнання заявлених вимог та задоволення позову в повному обсязі у зв`язку з наступним.

Як вбачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (ПАТ "Укрнафта") володіє такими спеціальними дозволами на користування надрами: - спеціальний дозвіл від 24.12.1999 року №2091 на видобування вуглеводнів: газ природний розчинений у нафті, нафта Східно-Рогинцівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціальний дозвіл від 22.12.1999 року №2075 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній, розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Мельничинського родовища Львівської області строком на 20 років; - спеціальний дозвіл від 24.12.1999 року №2088 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний вільний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани газу природного вільного, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Великобубнівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціальний дозвіл від 21.12.1999 року №2061 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, нафта Компанського родовища Полтавської області строком на 20 років; - спеціальний дозвіл від 21.12.1999 року №2060 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, супутні - конденсат, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Ярмолинцівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціальний дозвіл від 24.12.1999 року №2086 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Новосхідницького родовища Львівської області строком на 20 років; - спеціальний дозвіл від 24.12.1999 року №2089 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Північно-Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років; - спеціальний дозвіл від 24.12.1999 року №2090 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років.

У зв`язку з закінченням їх дії, маючи намір продовжити користування надрами зазначених в них родовищ, відповідно до частини восьмої статті 16 Кодексу України про надра, пункту 1, підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, пункту 8, абзаців п`ятого, шостого пункту 14, пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами та пункту 4 Приміток до нього, ПАТ "Укрнафта" звернулось 31.12.2018 року до Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) із відповідними заявами та необхідними документами про продовження строку дії спеціальних дозволів і внесення змін до них.

Однак, як у встановлені строки, так і в подальшому Держгеонадра не прийняло відповідних рішень відносно продовження строку дії спеціальних дозволів ПАТ "Укрнафта" та стосовно заяв про внесення змін до них, а саме: - не прийняла рішення у формі наказу, згідно пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, про продовження або про відмову в продовженні строку дії спеціальних дозволів з урахуванням заяв про внесення змін до таких спецдозволів; - не видала відповідних спеціальних дозволів.

Відповідно, позивач убачав порушення відповідачем частини другої статті 19 Конституції України та абзацу чотирнадцятого пункту 14, пункту 18, пункту 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Водночас, виходячи із системного аналізу положень Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", посилаючись на позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 25.05.2018 року по справі №806/1000/17, від 12.06.2018 року по справі №426/3495/15-а, від 20.09.2018 року по справі №826/4604/17, позивач наголосив, що у спірних правовідносинах були наявні всі умови для застосування принципу мовчазної згоди, а отже керуючись приписами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 року №77 "Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди", а також Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами ПАТ "Укрнафта" набуло права провадити діяльність з видобутку за відповідними спеціальними дозволами з наступних дат: - спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2060 (Ярмолинцівське родовище) - з 31.01.2019 року; - спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2061 (Компанське родовище) - з 31.01.2019 року; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2088 (Великобубнівське родовище) - з 18.02.2019 року; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2086 (Новосхідницьке родовище) - з 14.02.2019 року; - спеціального дозволу від 22.12.1999 року №2075 (Мельничинське родовище) - з 01.03.2019 року; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2089 (Північно-Ярошівське родовище) - з 18.02.2019 року; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2091 (Східно-Рогинцівське родовище) - з 18.02.2019 року; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2090 (Ярошівське родовище) - з 01.03.2019 року.

У відзиві на позовну заяву ПАТ "Укрнафта", відповідач наголосив на тому, що ним не було допущено протиправної бездіяльності, з метою визнання якої позивач звернувся до суду, оскільки Держгеонадра вчинялись дії щодо розгляду поданих ПАТ "Укрнафта" пакетів документів щодо продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, а саме у відповідності до пункту 9 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами Держгеонадра протягом 6 робочих днів направила копії пакетів документів для надання пропозицій щодо продовження строку дії відповідних дозволів до Мінприроди.

Таким чином, на думку відповідача Держгеонадра, згідно пункту 14 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, після отримання пропозиції/зауваження від Мінприроди від 04.03.2019 року (документів у повному обсязі), мало строк у 45 днів для прийняття відповідного рішення.

Щодо зобов`язання Держгеонадра прийняти рішення, яким продовжити строк дії спеціальних дозволів позивача на користування надрами, відповідач, посилаючись на Методологію проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року №1380/5, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316 нараді, пункт 4.5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 року №6-рп/2005, абзац перший пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 24.06.1999 року №6-рп/99 та постанови Верховного Суду України від 28.02.2017 року у справі №826/7631/15, від 12.09.2017 року у справі №826/6837/16, наголосив на тому, що в контексті заявлених позивачем вимог, останні є дискреційними повноваженнями Держгеонадра, тобто відносяться до його виключної компетенції.

Також, щодо застосування пункту 6 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", то на переконання відповідача у спірних правовідносинах має застосовуватись саме Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, оскільки він є процедурним нормативним актом, що регламентує процедуру та порядок продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами, та в якому взагалі не встановлено принципу "мовчазної згоди". Відповідно, за висновками відповідача, позовна заява ПАТ "Укрнафта" ґрунтується на нормах законодавства, які не відносяться до врегулювання спірних правовідносин, а саме - питання продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Так, згідно визначення, наведеного у статті 1 Кодексу України про надра від 27.07.1994 року №132/94-ВР, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Користувачами надр, відповідно до частини першої статті 13 Кодексу України про надра, можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно приписів статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку.

Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Якщо користування надрами пов`язане з провадженням діяльності, визначеної Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", надання їх у користування здійснюється з урахуванням результатів оцінки впливу на довкілля (згідно статті 15-1 Кодексу України про надра).

Стаття 16 Кодексу України про надра стосується спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема відповідно до її частини восьмої переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1174 (Положення), Держгеонадра є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Зокрема, згідно підпунктів 9 та 11 пункту 3 Положення Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (Порядок), який, згідно пункту 1, регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра (далі - надрокористувачі).

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно приписів абзацу п`ятого пункту 14 Порядку для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону (абзац шостий пункту 14 Порядку).

Рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі та розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом п`яти робочих днів з дати прийняття рішення про продовження строку дії дозволу (абзац п`ятнадцятий пункту 14 Порядку).

За пунктом 15 Порядку надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі: невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою; прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства; подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 14 цього Порядку; наявності інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні; наявності зауважень Мінприроди щодо продовження строку дії дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Надрокористувачеві відмовляється у внесенні змін до дозволу у разі: невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою; прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства; подання заявником документів не в повному обсязі; виявлення у поданих документах недостовірних даних; невідповідності документів, поданих заявником, вимогам пункту 17 цього Порядку.

Внесення змін до дозволу здійснюється, зокрема, на підставі заяви та поданих надрокористувачем (або правонаступником - у випадку, передбаченому підпунктом 8 цього пункту) документів (відповідно до абзацу першого пункту 17 Порядку).

Згідно приписів пункту 17 Порядку, внесення змін до дозволу на видобування корисних копалин здійснюється із зазначенням в особливих умовах дозволу умови щодо здійснення оцінки впливу на довкілля у випадках, передбачених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Внесення змін до дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) за результатами оцінки впливу на довкілля здійснюється на підставі інформації Мінприроди в п`ятнадцятиденний строк з дня її надходження до Держгеонадр.

Відповідно до пункту 18 Порядку, орган з питань надання дозволу надає протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.

Інформація про надходження заяви про переоформлення дозволу або про внесення змін до нього та про результат розгляду заяви розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом трьох робочих днів з моменту переоформлення або внесення змін.

У разі відмови в наданні, продовженні строку дії, переоформленні, видачі дубліката дозволу або внесенні змін до нього документи повертаються в повному обсязі заявникові (пункт 21 Порядку).

Як зазначено у пункті 25 Порядку, про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Держгеонадра інформують Мінприроди про надходження заяв і документів, зазначених у додатку 1, про надання та продовження строку дії дозволів з одночасним надсиланням копій цих документів не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів з дня їх реєстрації.

Мінприроди в строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження документів, зазначених в абзаці другому цього пункту, надсилає до Держгеонадр пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або зауваження щодо надання чи продовження строку дії дозволів.

У разі ненадання Мінприроди пропозицій щодо надання чи продовження строку дії дозволів разом із зазначенням умов, за яких можливе користування надрами на запропонованих ділянках надр, в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства протягом 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр документів у повному обсязі вважається, що пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів відсутні.

Наказ Держгеонадр про надання дозволу розміщується протягом п`яти днів на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

Наказ Держгеонадр про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п`яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу.

Отже, вищенаведені приписи законодавства свідчать про те, що ними встановлено відповідні строки у межах яких Держгеонадра повинна вчинити відповідні дії, зокрема, в контексті спірних правовідносин - прийняти рішення про продовження строку дії спеціального дозволу та про внесення змін до нього або про відмову у продовженні строку дії (внесенні змін). При цьому, регламентовано процедуру і підстави, згідно яких приймається відповідне рішення про продовження строку дії спеціальних дозволів та внесення змін до них, а також про відмову у прийнятті такого рішення.

Так, згідно наявних копій, спеціальні дозволи позивача: від 21 грудня 1999 року №2060, від 21 грудня 1999 року №2061, від 22 грудня 1999 року №2075, від 24 грудня 1999 року №2086, від 24 грудня 1999 року №2088, від 24 грудня 1999 року №2089, від 24 грудня 1999 року №2090, від 24 грудня 1999 року №2091 - були видані строком на 20 років.

Звернення позивача у відповідності до абзацу п`ятого пункту 14 Порядку до Держгеонадра підтверджується матеріалами справи, а саме заявами щодо продовження строків дії та внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами від 28.11.2018 №01/01/09/02/01-02/1-193 (отримано 30.11.2018), від 14.12.2018 №01/01/09/02/01-02/1-231 (отримано 18.12.2018), від 28.12.2018 №01/01/09/02/01-02/1-242 (отримано 28.12.2018), від 28.12.2018 №01/01/09/02/01-02/1-240 (отримано 28.12.2018), від 28.11.2018 №01/01/09/02/01-02/1-192 (отримано 30.11.2018), від 14.12.2018 №01/01/09/02/01-02/1-230 (отримано 14.12.2018), від 28.12.2018 №01/01/09/02/01-02/1-241 (отримано 28.12.2018), від 14.12.2018 №01/01/09/01-02/1-232 (отримано 18.12.2018) та додатками до них, з описом (переліком) документів, які додаються разом із заявами щодо продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на право користування надрами з метою видобування вуглеводнів (промислову розробку).

Раніше згаданим абзацом другим пункту 25 Порядку встановлені строки, протягом яких Держгеонадра інформує Мінприроди про надходження заяв і документів, зазначених у додатку 1, про надання та продовження строку дії дозволів з одночасним надсиланням копій цих документів.

Звернення відповідача до Міністерства екології та природних ресурсів у зв`язку із находженням відповідних заяв позивача, підтверджується листами Держгеонадра від 06.12.2018 №24669/03/12-18, від 06.12.2018 №24668/03/12-18, від 26.12.2018 №26145/03/12-18, від 26.12.2018 №26141/03/12-18, від 26.12.2018 №26144/03/12-18, від 04.01.2019 №280/03/12-19, від 04.01.2019 №281/03/12-19, від 29.12.2018 №27052/03/12-18.

З листів Мінприроди, які надсилались відповідачу у відповідь на вищевказані звернення, вбачається, останні були отримані: звернення від 06.12.2018 №24669/03/12-18 - зареєстровано 08.01.2019 за №5/4-11/269-19, звернення від 06.12.2018 №24668/03/12-18 - зареєстровано 08.01.2019 за №5/4-11/268-19, звернення від 26.12.2018 №26145/03/12-18 - зареєстровано 31.01.2019 за №5/4-11/1243-19, звернення від 26.12.2018 №26141/03/12-18 - зареєстровано 31.01.2019 за №5/4-11/1247-19, звернення від 26.12.2018 №26144/03/12-18 - зареєстровано 31.01.2019 за №5/4-11/1249-19, звернення від 04.01.2019 №280/03/12-19 - зареєстровано 31.01.2019 за №5/4-11/1246-19, звернення від 04.01.2019 №281/03/12-19 - зареєстровано 31.01.2019 за №5/4-11/1242-19, звернення від 29.12.2018 №27052/03/12-18 - зареєстровано 31.01.2019 за №5/4-11/1248-19.

Суд звертає увагу, що згідно положень абзацу третього та десятого пункту 25 Порядку, які вже було процитовано вище, Мінприроди встановлено строк в 15 робочих днів, з дня надходження від Держгеонадра відповідних документів, на надання відповіді у вигляді пропозицій чи зауважень.

В той же час, у разі ненадання такої відповіді протягом 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр документів у повному обсязі вважається, що пропозиції щодо надання чи продовження строку дії дозволів відсутні.

Так, відповідь Мінприроди на звернення від 06.12.2018 №24669/03/12-18, зареєстрованого 08.01.2019 за №5/4-11/269-19 - датована 04.03.2019 за №674/01/12-19, на звернення від 06.12.2018 №24668/03/12-18, зареєстрованого 08.01.2019 за №5/4-11/268-19 - датована 04.03.2019 за №675/01/12-19, на звернення від 26.12.2018 №26145/03/12-18, зареєстрованого 31.01.2019 за №5/4-11/1243-19 - датована 04.03.2019 за №680/01/12-19, на звернення від 26.12.2018 №26141/03/12-18, зареєстровано 31.01.2019 за №5/4-11/1247-19 - датована 04.03.2019 за №679/01/12-19, на звернення від 26.12.2018 №26144/03/12-18 , зареєстрованого 31.01.2019 за №5/4-11/1249-19 - датована 04.03.2019 за №677/01/12-19, на звернення від 04.01.2019 №280/03/12-19, зареєстрованого 31.01.2019 за №5/4-11/1246-19 - датована 04.03.2019 за №681/01/12-19, на звернення від 04.01.2019 №281/03/12-19, зареєстрованого 31.01.2019 за №5/4-11/1242-19 - датована 04.03.2019 за №678/01/12-19, на звернення від 29.12.2018 №27052/03/12-18, зареєстрованого 31.01.2019 за №5/4-11/1248-19 - датована 04.03.2019 за №682/01/12-19, а отже з пропущенням строків, встановлених абзацом третім пункту 25 Порядку.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача, що Держгеонадра згідно пункту 14 Порядку мало термін в 45 днів для прийняття відповідного рішення за результатами розгляду заяв позивача, оскільки листи Мінприроди були датовані 04.03.2019, адже врахування пропозицій чи зауважень останнього могло мати місце лише у разі їх надання протягом встановленого пунктом 25 Порядку строк, а саме 15 днів з дня надходження від Держгеонадр документів у повному обсязі.

Як наслідок, зважаючи на встановлений пунктом 18 Порядку загальний строк на видачу дозволу, що обчислюється з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, суд вважає заявлені вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неприйнятті рішення у формі наказу за наслідками розгляду його заяв - обґрунтованими.

Щодо вимог зобов`язального характеру, а саме в частині прийняття наказу, на підставі якого видати ПАТ "Укрнафта" спеціальні дозволи на користування надрами з останнього дня строку, передбаченого законодавством на розгляд заяви дозвільним органом, та строком на 20 років з дати припинення строку дії відповідного спеціального дозволу у силу принципу "мовчазної згоди", суд зазначає наступне.

В першу чергу, доводи відповідача про те, що до спірних правовідносин мають застосовуватись лише вимоги Порядку на думку суду є помилковими, оскільки згідно вже процитованих вище приписів його пункту 1, видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

За визначеннями, наведеними у частині першій статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Судом встановлено, що Держгеонадра у встановлені законодавством строки не прийняла рішення у формі наказу про продовження або про відмову в продовженні строку дії спеціальних дозволів з урахуванням заяв позивача про внесення змін до таких спецдозволів та не видала відповідні спеціальні дозволи.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували, що за результатами розгляду заяв ПАТ "Укрнафта" разом із доданими до них документами прийнято передбачені Порядком рішення.

Водночас, зі змісту заяв та переліку документів, які додавались до заяв ПАТ "Укрнафта" про продовження строку дії спеціальних дозволів та внесення змін до спеціальних дозволів на користування надрами убачається, що до заяв були додані усі необхідні документи, які відповідають вимогам Додатку №1 до Порядку та відповідним його пунктам на дату звернення позивача з відповідними заявами.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача стосовно неприйняття ним рішення у формі наказу за наслідками розгляду відповідних заяв ПАТ "Укрнафта" в порядку та строки, визначені спеціальним нормативно-правовим актом.

Відповідно, внаслідок неприйняття відповідачем означених рішень, зокрема, про продовження строку дії спеціальних дозволів з урахуванням заяв про внесення змін або про відмову у продовженні їх строку дії (відмову у внесенні змін) позивач після закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру набув право провадити діяльність з видобутку вуглеводнів на відповідних ділянках надр на підставі принципу "мовчазної згоди", передбаченого Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Зокрема, судом також взяті до уваги висновки колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 06.11.2018 по справі №826/2623/18, у тому числі про те, що документами дозвільного характеру є не лише відповідні спеціальні дозволи, а й накази, які позивач видає з питань продовження їх дії. Тобто, наказ (рішення) відповідача про продовження дії спеціальних дозволів є документом дозвільного характеру який відповідач як дозвільний орган зобов`язаний видати позивачу у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без наявності якого позивач не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності.

Таким чином, як процедура отримання спеціального дозволу так і процедура продовження строку його дії (отримання рішення про продовження строку дії) є процедурою отримання документа дозвільного характеру, а тому до спірних правовідносин може бути застосований принцип мовчазної згоди.

Зокрема, у справі що розглядалась, необґрунтованими були посилання відповідача на те, що у частині шостій статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" врегульований випадок лише відмови у видачі дозвільного документа, оскільки у цій частині статті йдеться про не видачу документу дозвільного характеру або не прийняття рішення про відмову у його видачі у встановлений законом строк.

Щодо посилань на те, що принцип мовчазної згоди не зобов`язує відповідача прийняти будь-яке рішення, а також те, що суд безпідставно зобов`язав відповідача продовжити строк дозволів, то колегія суддів повторно наголосила на тому, що у вказаній справі рішення суду про зобов`язання відповідача видати відповідний наказ прийнято на підставі частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Конвенції як ефективний спосіб захисту порушеного права позивача щодо своєчасного розгляду його заяв, за захистом якого він звернувся до суду, внаслідок набуття позивачем права на зайняття відповідною діяльністю на підставі принципу мовчазної згоди.

Стосовно тверджень відповідача про втручання суду у дискреційні повноваження Держгеонадра у разі задоволення заявлених вимог позивача у повному обсязі, варто вказати на слідуюче.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Верховним Судом підготовлений науковий висновок щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/naukovi_visnovki/nauk_visnovok_01_03_2018), згідно з яким: дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким; дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "мож", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак, наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження; подібний термін є приводом для докладного аналізу закону на предмет того, що відповідне повноваження є дійсно дискреційним; при реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог; критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Таким чином, дискреційні повноваження будь-якого суб`єкта владних повноважень завжди мають межі, встановлені законом.

Підстави, за яких орган відмовляє у продовженні строку дії спеціального дозволу, визначені Порядком; якщо такі умови відсутні, Держгеонадра має продовжити строк дії спеціального дозволу. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - продовжити строк дії спецдозволу або не продовжити (відмовити). Тобто, відповідно до спеціального нормативно-правового акта, що регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами, Держгеонадра не володіє правом вільного розсуду, а має прийняти єдине можливе у даному випадку рішення - видати наказ про продовження строків дії спеціальних дозволів (з урахуванням змін).

Ця позиція, зокрема, узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 січня 2018 року у справі №208/8402/14-а та від 27 лютого 2018 року у справі №816/591/15-а.

Враховуючи, що при наявності визначених законодавством умов, зокрема, вчасного звернення позивача із заявами про продовження строків дії та внесення змін до відповідних спеціальних дозволів, відповідач не вчинив конкретних дій, а саме не прийняв рішення у формі наказу про продовження чи відмову у продовженні строків дії спеціальних дозволів (з урахуванням змін) протягом встановленого строку, наявні достатні підстави для зобов`язання відповідача вчинити такі дії у судовому порядку.

Таким чином, бездіяльність дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб`єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди. При цьому дії дозвільного органу, які пов`язані з несвоєчасним направленням суб`єкту господарювання рішення про відмову у видачі документу дозвільного характеру, не створюють для нього (суб`єкта) ніяких правових наслідків, оскільки виконання таких дій дозвільним органом здійснюється з порушенням умов, зазначених у абзаці чотирнадцятому пункту 14 та абзаці десятому пункту 9 Порядку.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою застосування цього положення є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 7 Порядку дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на 20 років - на видобування корисних копалин.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.

Отже, задоволення вимог у спосіб, заявлений позивачем, є можливим та узгоджується з приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, що зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зокрема, у пункті 86 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 по справі №826/23816/15 (адміністративне провадження №К/9901/64200/18 вказано, що Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Цей підхід став усталеним в судовій практиці.

Також, раніше наведені висновки суду узгоджуються з правою позицією Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 №826/23816/15 по справі зі схожими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду відповідач не виконав покладений на нього обов`язок та не довів суду правомірності своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Укрнафта" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки дана постанова вимагає від Держгеонадра вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб`єкта владних повноважень - відповідача строк для подання звіту про виконання вказаного рішення у п`ять робочих днів з дня набрання ним законної сили.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Державної служби геології та надр України - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України, яка полягає у неприйнятті рішення у формі наказу за наслідками розгляду заяв ПАТ "Укрнафта" з доданими документами про продовження строку дії (з урахуванням заяв про внесення змін) до: - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2091 на видобування вуглеводнів: газ природний розчинений у нафті, нафта Східно-Рогинцівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 22.12.1999 року №2075 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній, розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Мельничинського родовища Львівської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2088 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний вільний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани газу природного вільного, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Великобубнівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2061 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, нафта Компанського родовища Полтавської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2060 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, супутні - конденсат, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Ярмолинцівського родовища Сумської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2086 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Новосхідницького родовища Львівської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2089 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Північно-Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років; - спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2090 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років.

3. В силу принципу "мовчазної згоди", встановленого частиною шостою статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 року №2806-IV, зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти наказ, на підставі якого видати Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" спеціальні дозволи на користування надрами з останнього дня строку, передбаченого законодавством на розгляд заяви дозвільним органом, та строком на 20 років з дати припинення строку дії відповідного спеціального дозволу, а саме: - від 31.01.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2061 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, нафта Компанського родовища Полтавської області строком на 20 років, до 21.12.2039 року; - від 31.01.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 21.12.1999 року №2060 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний, супутні - конденсат, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Ярмолинцівського родовища Сумської області строком на 20 років, до 21.12.2039 року; - від 14.02.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2086 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Новосхідницького родовища Львівської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року; - від 18.02.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2088 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний вільний, газ природний розчинений у нафті, конденсат, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани газу природного вільного, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Великобубнівського родовища Сумської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року; від 18.02.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2089 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, нафта Північно-Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року; - від 18.02.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2091 на видобування вуглеводнів: газ природний розчинений у нафті, нафта Східно-Рогинцівського родовища Сумської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року; - від 01.03.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 22.12.1999 року №2075 на видобування вуглеводнів: основні - газ природній розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного вільного, пропан з газу природного вільного, бутани з газу природного вільного Мельничинського родовища Львівської області строком на 20 років, до 22.12.2039 року; - від 01.03.2019 року щодо продовження строку дії спеціального дозволу від 24.12.1999 року №2090 на видобування вуглеводнів: основні - газ природний розчинений у нафті, супутні - нафта, етан з газу природного розчиненого у нафті, пропан з газу природного розчиненого у нафті, бутани з газу природного розчиненого у нафті Ярошівського родовища Чернігівської області строком на 20 років, до 24.12.2039 року.

4. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (код за ЄДРПОУ: 00135390, адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (код за ЄДРПОУ: 37536031, адреса: 03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16) судові витрати у розмірі 15368,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко