Ухвала суду № 83625705, 14.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

14 серпня 2019 р. Справа № 520/6916/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення №б/н-17 від 30.06.2015 (повністю), №124/л-1303 від 11.05.2016 (в частині нарахування 3750,00 грн);

- скасувати податкову вимогу від 19 квітня 2019 року №67609-57.

Копія ухвали від 17.07.2019 про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі разом з копією позовної заяви з додатками була наслана відповідачу.

13 серпня 2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Розглянувши заяву представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини першої - четвертої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є скасування податкових повідомлень-рішень №б/н-17 від 30.06.2015 (повністю), №124/л-1303 від 11.05.2016 (в частині нарахування 3750,00 грн) та податкової вимоги від 19 квітня 2019 року №67609-57 на загальну суму 38426,23 грн.

Предмет розгляду даної справи на загальну суму 38426,23 грн не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, отже, дана справа є справою незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи з викликом сторін.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою суду від 17.07.2019 зобов`язано відповідача надати до суду належним чином засвідчені копії податкових повідомлень-рішень №б/н-17 від 30.06.2015 та №124/л-1303 від 11.05.2016 з доказами направлення та вручення позивачу.

На адресу суду від відповідача надійшов лише відзив на позов, витребуваних судом документів відповідачем до суду не надано.

Частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Приписами частин 5-6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність повторного зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області надати до суду належним чином засвідчені копії податкових повідомлень-рішень №б/н-17 від 30.06.2015 та №124/л-1303 від 11.05.2016 з доказами направлення та вручення позивачу.

Суд зазначає, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Керуючись ст. ст. 12, 77, 80, 243, 256, 262, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про розгляд справи з викликом сторін - залишити без задоволення.

Витребувати у Головного управління ДФС у Харківській області належним чином засвідчені копії податкових повідомлень-рішень №б/н-17 від 30.06.2015 та №124/л-1303 від 11.05.2016 з доказами направлення та вручення позивачу.

Зобов`язати Головного управління ДФС у Харківській області надати витребувану судом інформацію протягом семи календарних днів з дня отримання копії ухвали.

Витребувану інформацію надати безпосередньо до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О.Чудних