Рішення № 83625621, 13.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1726/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.

представника позивача - ОСОБА_1.,

представника відповідача - управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області - Пилипенка С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 18.04.2019 ВП №56895602.

Ухвалою суду від 07 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, залучено в якості другого відповідача управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у нього не може існувати заборгованість зі сплати аліментів за два роки, оскільки обов`язок зі сплати аліментів виник у нього лише 11.04.2018, тобто рік тому.

13.06.2019 до суду надійшов відзив відповідача управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, згідно якого останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що на виконанні у Подільському ВДВС м. Полтаві ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавче провадження №56895602 щодо виконання виконавчого листа №553/713/18 виданого 30.07.2018 Ленінським районним судом м. Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 .

Державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та встановлено. що розмір заборгованості зі сплати аліментів становить 22344,04 грн, що перевищує суму відповідних платежів за 2 роки. Вказана заборгованість виникла не тільки під час виконання вищевказаного рішення суду, а також і під час виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтава від 22.06.2010, яким з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 350,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з 17.05.2010.

Стверджував, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтава від 27.06.2018 по справі №553/713/18 збільшено розмір аліментів та змінено спосіб їх стягнення, проте наявність такого рішення не виключає наявності у позивача боргу по сплаті аліментів за попереднім виконавчим документом.

Враховуючи, наявність у ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує сукупний розмір платежів за 2 роки, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 6703,21 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 06.08.2010 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1759 виданого 14.07.2010 Ленінським районним судом м. Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів у розмірі 350,00 грн.

Крім того, постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 03.08.2018 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №553/713/18 виданого 30.07.2018 Ленінським районним судом м. Полтава про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 11.04.2018.

Відповідно до розрахунків заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір заборгованості по стягненню аліментів з моменту відкриття першого виконавчого провадження по квітень 2019 року склала 22344,04 грн.

18.04.2019 державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Масич С.І. в межах виконавчого провадження №56895602 винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 6703,21 грн. Підставою для прийняття такого рішення послугував факт наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 22344,04 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірні постанові суд виходить з наступного.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до частини третьої цієї статті визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Статтею 195 СК України встановлено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном (ч. 1 ст. 195 СК України).

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості (ч. 2 ст. 195 СК України).

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтава від 22.06.2010 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 350,00 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з 17.05.2010.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах згідно в/л 2-1759 від 14.07.2010 виданого Ленінським районним судом м. Полтава заборгованість станом на 01.07.2018 становить 31208,06 грн.

ОСОБА_3 скористалась своїм правом передбаченим статтею 192 СК України та звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтава від 27.06.2018 по справі №553/713/18 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття починаючи з 11.04.2018.

Вказаним судовим рішенням лише збільшено розмір аліментів, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 та змінено спосіб їх стягнення. Наявність рішення про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення не звільняє боржника від сплати заборгованості, яка утворилася до його винесення.

Враховуючи викладене, твердження позивача про наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів лише починаючи з 11.04.2018 є безпідставними.

Частиною четвертою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:

1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;

2) подання заяви стягувачем або боржником;

3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;

4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

5) закінчення виконавчого провадження.

Згідно із частиною восьмою статті 71 цього Закону спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Системно аналізуючи наведенні положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються у судовому порядку.

Позивач у позовній заяві стверджує, що державним виконавцем помилково розраховано розмір заборгованості у спірній постанові в сумі 22344,04 грн, оскільки за період з червня 2018 року по березень 2019 року із його доходів здійснювалися відрахування у розмірі 50%. Отже, позивач фактично не погоджується з проведеним державним виконавцем розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, однак доказів його оскарження в судовому порядку не надав.

28.08.2018 набрав чинності Закон України від 03.07.2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" (подалі - Закон №2475-VIII), яким стаття 71 Закону України "Про виконавче провадження" доповнена частиною 14 наступного змісту:

"За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу".

За загальним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно якої, дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі 1-7/99).

Отже, з 28.08.2018 Законом України "Про виконавче провадження" установлено, що строк обчислення державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів (заборгованість за один рік, заборгованість за два роки, заборгованість за три роки, тощо) саме для застосування заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 вказаного Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Наведене дає підстави дійти висновку про те, що з 28.08.2018 державний виконавець має право прийняти рішення про накладення на боржника у виконавчому провадженні по примусовому виконанню судового рішення про стягнення аліментів за встановленням, зокрема, двох юридичних фактів: по-перше, - станом на 28.08.2018 (та у подальшому на день прийняття рішення про накладення штрафу) боржник має заборгованість зі сплати аліментів, по-друге, - розмір заборгованості із сплати аліментів учасником виконавчого провадження не оспорений у судовому порядку. Визначальним чинником для визначення розміру штрафу тривалість періоду за який виникла заборгованість, рік, два, три, а сам період її виникнення до внесення змін в Закон України "Про виконавче провадження" чи після них не має жодного значення.

На думку суду, неможливість застосування штрафу визначеного ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" до заборгованості, яка виникла до 28.08.2018 та застосування її лише до заборгованості яка виникла після вказаної дати поставить у нерівне становище платників аліментів, оскільки фактично позбавить державних виконавців можливості накладати штрафи на боржників у яких заборгованість зі сплати аліментів утворилася до вказаної дати. Отже, твердження позивача щодо неможливості застосування до нього штрафу передбаченого ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки заборгованість зі сплати аліментів утворилась до 28.08.2018 є безпідставними.

Крім того, позивачем суду не надано доказів погашення заборгованості зі сплати аліментів, а тому вказане порушення є триваючим, не припинилося після 28.08.2018, а тому у державного виконавця є всі підстави для застосування штрафу передбаченого ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка згідно наявних в матеріалах справи довідок-розрахунків та розрахунків заборгованості зі сплати аліментів утворилася в період з травня 2010 року по цей час та станом на дату винесення спірної постанови становила 22344,04 грн. Доказів сплати або зменшення вказаної заборгованості судовим рішенням, позивачем суду не надано.

Оскільки заборгованість зі сплати аліментів утворилась з 2010 року, а її розмір станом на 18.04.2019 становив 22344,04 грн тобто сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за два роки державним виконавцем правомірно винесено спірну постанову, якою до ОСОБА_2 застосовано штраф в сумі 6703,21 грн передбачений ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому суд зазначає, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, пункти 3, 12 статті 27 Закону №2475-VIII у встановленому порядку не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Подільського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.С. Бойко