Ухвала суду № 83625595, 13.08.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3304/19

УХВАЛА

13 серпня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,

за участю сторін: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Охотник О.А.,

третьої особи - не з`явився,

представника третьої особи - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника позивачів ОСОБА_2 про відвід судді Радчука А.А. по справі за позовом ОСОБА_3 ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за участю третіх осіб: ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за участю третіх осіб: ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності.

В судовому засіданні 13.08.2019 року від представника позивачів ОСОБА_9. надійшла заява про відвід судді Радчука А.А.

В обґрунтування вищевказаної заяви зазначено, що 11 липня 2019 року в судовому засіданні суддя залишив позов без руху та надав строк для усунення недоліків позову. Також в цьому судовому засіданні представник позивачів повідомив суд, що має клопотання про поновлення строку позивної давності, але у зв`язку з тими, що позов залишено без руху вважає доцільним розглянути зазначене клопотання після усунення недоліків позовної заяви. Надалі позивачами були усуненні недоліки позову та суд відкрив провадження у справі. 25 липня 2019 року відбулося чергове судове засідання на якому представник позивачів заявив клопотання про поновлення строку позовної давності від 11 липня 2019 року, але головуючий відмовився його розглядати з тих підстав, що воно заявлено передчасно. 06 серпня 2019 року відбулося судове засідання на якому головуючий поставив на розгляд заяву відповідача від 31 липня 2019 року про залишення в частині позов без розгляду з підстав пропуску строку позивної давності. При цьому представник позивачів звертає увагу, що він ще в судовому засіданні 11 липня 2019 року повідомив суду про наявність клопотання про поновлення строку позивної давності. Представник позивачів нагадав суду про своє клопотання від 11 липня 2019 року, яке не розглянуте, але головуючий суддя проігнорував дане клопотання та вдруге відмовився його розглядати. Також головуючий суддя прийняв рішення розпочати судове засідання не з клопотання позивача, про наявність якого головуючий знав, а з заяви відповідача від 31 липня 2019 року про залишення позову без розгляду. Більш того, відповідач навіть не з`явився в судове засідання для підтримки своєї заяви. Також головуючий суддя наполягав на розгляді саме заяви відповідача навіть після того, коли представник позивачів нагадав про своє нерозглянуте клопотання. Далі представник позивачів настояв на тому, щоб його клопотання також підлягало розгляду, оскільки воно стосується питання щодо строку позивної давності. Суд видалився до нарадчої кімнаті та після виходу проголосив вступну та резолютивну частину ухвали про задоволення заяви відповідача та про залишення в частині позову без розгляду. При цьому головуючий проголосив тільки прийняте процесуальне рішення стосовно заяви відповідача від 31 липня 2019 року, а стосовно його клопотання від 11 липня 2019 року головуючий процесуальне рішення - не проголосив. З цього приводу представник позивачів звернувся до головуючого оскільки не розумів процесуальний статус свого клопотання (воно розглянуто, або ні, воно задоволено, або відмовлено у задоволенні) на що головуючий повідомив, що клопотання від 11 липня 2019 року та заява відповідача від 31 липня 2019 року розглянути - спільно (разом) з заявою, але судом не було проголошено жодного рішення щодо клопотання представника відповідачів. Після звернення до головуючого з цього питання та невизначеності процесуального статусу клопотання від 11 липня 2019 року, головуючий поставив на вирішення (вперше, або повторно, або додатково) клопотання від 11 липня 2019 року та надав слово тільки третьої особи. Після того коли третя особа висловила свою думку щодо клопотання від 11 липня 2019 року, суддя відразу, без висловлення думки автора клопотання, повідомив, що у задоволені клопотання від 11 липня 2019 року відмовлено, але суд не виходив до нарадчої кімнати та ухвали суду з цього питання не виносив. Таким чином позивачі навіть не знають мотивів відмові у клопотанні (якщо таким чином дійсно було відмовлено). Більш того, головуючий навіть усно не проголосив мотиви відмови у задоволенні клопотання від 11 липня 2019 року. З цього приводу представник позивачів звернувся з відповідним усним запереченням на дії головуючого, щодо розгляду (вперше, або повторно, або додатково) клопотання після задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду, оскільки поставив на вирішення клопотання після задоволеної заяви відповідача суд може прийняти тільки одне рішення про відмову в його задоволенні, оскільки фактично позов в частині вже залишений без розгляду. Також представник позивачів вважає, що несвоєчасний розгляд клопотання про поновлення строку позивної давності та без викладення мотивів та/або без винесення окремої ухвали не є вчиненням правосуддя. Небажання головуючого судді вчасно поставити на розгляд клопотання позивача від 11 липня 2019 року та його розгляд (вперше, або повторно, або додатково) у непередбачений законом спосіб, викликає сумнів у неупередженості судді, а також свідчить про заінтересований в результаті розгляду справи. Також упередженість головуючого та його заінтересованість в наслідках розгляду справи очевидно вбачається з його поведінки під час судового засідання 06 серпня 2019 року в якому головуючий замість розгляду клопотання позивача про поновлення процесуального строку від 11 липня 2019 року вирішив спочатку розглянути заяву відповідача від 31 липня 2019 року про залишення в частині позов без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

При визначенні щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).

Посилання заявника на наявність сумніву у неупередженості або об`єктивності судді Радчука А.А. при розгляді справи № 420/3304/19 по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.

Крім того, положеннями ч.4 ст.36 КАС України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, з приводу викладених в заяві про відвід обставин суд зазначає, що в мотивувальній частині ухвали суду від 06.08.2019 року, якою позовну заяву залишено без розгляду в частині, доводам представника позивачів, зазначеним в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, було надано оцінку та викладено висновки суду, з яких вбачається, що зазначені представником позивачів підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано неповажними.

При цьому 06.08.2019 року, після винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині, представником позивачів повторно було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, у задоволенні якого було відмовлено у зв`язку з тим, що зазначене питання вже розглядалось судом.

Таким чином, проаналізувавши наведені в заяві про відвід доводи заявника, суд прийшов до висновку про відсутність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Радчука А.А. та його відводу.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ч.4 ст.40 КАС України провадження у даній справі слід зупинити, а справу необхідно передати до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу судді Радчука А.А. за заявою представника позивачів ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 40, 236, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Вважати необґрунтованою заяву про відвід судді Радчука А.А. по справі №420/3304/19.

Зупинити провадження по справі №420/3304/19 за адміністративним позовом ОСОБА_3 ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за участю третіх осіб: ОСОБА_4 ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності, до вирішення питання про відвід судді Радчука А.А.

Передати адміністративну справу № 420/3304/19 до Відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді для вирішення заяви про відвід в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.08.2019 року.

Суддя А.А. Радчук