Рішення № 83625479, 12.08.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2522/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Шопіній А.М.,

за участю

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

13.06.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області), в якому позивач просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 22.05.2019 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 21030,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.06.2019 на адресу позивача надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 52923-52 від 22.05.2019, видана Головним управлінням ДВС у Луганської області з повідомленням, що станом на 30.04.2019 року існує заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, штрафів, пені в сумі 21030,90 грн. та вимога сплатити суму на рахунок зазначений у вимозі.

Позивач вважає вимогу про сплату боргу, яка видана Головним управлінням ДФС у Луганській області незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, просили розглянути справу без їхньої участі (арк.спр.59).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином, просив провести судове засідання, яке призначено на 12.08.2019 без його участі (арк.спр.55).

По справі судом було вчинено такі процесуальні дії:

- ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляду справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр.1);

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 01.02.2014 Сєвєродонецьким МВ УДМС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (арк.спр.6-9).

05.06.2006 ОСОБА_1 виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області була зареєстрована як фізична особа - підприємець, номер запису включення відомостей про держану реєстрацію фізичну особу - підприємця: 23830000000003033 (арк.спр.12).

Відповідно до довідки від 14.06.2006 № 368 позивача було взято на облік платника податків за № 449 у ДПІ у м. Сєвєродонецьк (арк.спр.13).

06.06.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис № 23830060003003033 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , про що свідчить повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця від 06.06.2019 № б/н (арк.спр.14).

06.06.2019 за власним рішенням припинено державну реєстрацію підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.08.2019 № 1005639739 (арк.спр.57).

Судом встановлено, що 22.05.2019 ГУ ДФС у Луганській області було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-52923-52 (далі - Вимога від 22.05.2019), відповідно до якої станом на 30.04.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені ОСОБА_1 становить 21030,90 грн., у тому числі недоїмка - 21030,90 грн., штрафи - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн. (арк.спр.10). Зазначена вимога була надіслана ГУ ДФС у Луганській області позивачу та отримана останнім 05.06.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.спр.44).

Відповідно до розрахунку боргу вбачається, що ОСОБА_1 нараховано розрахункову суму єдиного внеску за 2017 рік - 8448,00 грн.: 2018 рік - 2457,18 грн.; ІІ кв. 2018 року - 2457,18; ІІІ кв. 2018 - 2457,18 грн.; IV квартал 2018 року - 2457,18 грн.; за І кв. 2019 року - 2754,18 грн.; разом - 21030,90 грн. (арк.спр.42).

Згідно з даними інтегрованої картки позивача за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 станом на 01.07.2019 обліковувалась недоїмка по сплаті єдиного внеску в сумі 21030,90 грн., яка складається з нарахованих сум єдиного внеску (арк.спр.43,46).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за № 2464 - VI (далі - Закон № 2464-VI). Тут і далі Закон № 2464-VI буде застосовуватись в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, передбачено, що платниками єдиного внеску, є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Разом з тим, частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI встановлений обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону № 2464-VI, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

При цьому, частиною восьмою статті 9 Закону 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9 Закону 2464-VI).

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як передбачено частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI, яка визначає заходи впливу та стягнення, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

При цьому, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею (абзац другий та третій частини четвертної статті 25 Закону № 2464-VI).

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику у передбачений законодавством строк та спосіб вимогу про сплату боргу.

Однак, особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних правовідносин 22 травня 2019 року - позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464-VI необхідно застосовувати з урахуванням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено місто Сєвєродонецьк.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що, як на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, так і на час формування спірної вимоги про сплату боргу, позивач перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції. Відповідно, позивач є суб`єктом правовідносин, на якого поширюється дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

Отже, у спірному періоді позивач був платником єдиного внеску, який перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції, а отже є суб`єктом правовідносин, до яких необхідно застосувати положення п. 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI.

З огляду на дію зазначеної норми, судом встановлено, що позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

30 березня 2018 року Президент України підписав Указ «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» №116/2018, яким вводиться в дію рішення РНБО про зміну формату широкомасштабної антитерористичної операції, яка була запроваджена у 2014 році.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що станом на дату розгляду справи по суті Указу Президентом України про завершення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей не приймалось, а вказаний вище нормативно-правовий акт лише змінив формат її проведення.

При цьому судом встановлено, що оскаржувана позивачем вимога від 22.05.2019 № Ф-52923-52 про сплату боргу (недоїмки) охоплює період, у якому позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску. Відповідно за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу вимогу про сплату боргу.

Крім того, слід зазначити, що оскаржуване рішення органом доходів і зборів прийнято з посиланням на статтю 25 Закону № 2464-VI, абзацом 2 частини першої якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Оскільки, як вже вищевказано, позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.

Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу за цей період.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, rожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем на підставі належних та допустимих доказів, не доведено факту подання до органу доходів і зборів за основним місцем обліку заяви про звільнення його від виконання обов`язків платника єдиного внеску.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має подати таку заяву не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Оскільки, як вже вище вказано, антитерористична операція триває, то граничний строк подання заяви про звільнення від обов`язків платника єдиного внеску ще не настав та позивач має право звернутися з такою заявою до контролюючого органу за місцем обліку у будь-який час. Відповідно, відсутність такої зави на час розгляду адміністративної справи, за умови що таке право позивач може реалізувати у будь-який час протягом дії особливого періоду, визначеного Законом № 1669-VII, жодним чином не підтверджує правомірність вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 №Ф-52330-52.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 30.01.2018 у справі № 812/505/17, від 13.06.2018 у справі № 812/1237/17.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22 травня 2019 року за № Ф-52923-52, складеної Головним управлінням ДФС у Луганській області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 21030,90 грн, не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України є протиправною, а відтак та підлягає скасуванню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., про що суду надано квитанцію від 13.06.2018 (арк.спр.2).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДФС у Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати із сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Луганській області № Ф-52923-52 виданої 22 травня 2019 року, якою зобов`язано ОСОБА_1 сплатити заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030 грн (двадцять одна тисяча 30 гривень 90 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ: 39591445, місцезнаходження юридичної особи:93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Егергетиків, 72) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14 серпня 2019 року.

Суддя Є.О. Кисельова