Вирок № 83624437, 13.08.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/836/19

Номер провадження 1-кп/194/134/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Соколової Ю.І.

секретаря судового засідання - Коркіної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 січня 2019 року за № 12019040400000036 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з професійною технічною освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні ні кого не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 13 листопада 2006 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

- 10 травня 2007 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавленні волі;

- 19 червня 2007 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавленні волі;

- 18 червня 2010 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 1 місяцю позбавленні волі;

- 29 листопада 2012 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 75, ст. 76 КК України до 4 років 6 місяців позбавленні волі з іспитовим строком 3 роки;

- 23 січня 2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 7 місяців позбавленні волі;

- 27 березня 2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавленні волі. Звільнений 08 червня 2017 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяця 23 дні,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю: прокурора - Ніколайчука В.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 27 жовтня 2018 року о 20 годині 30 хвилин, знаходячись в якості гостя в квартирі АДРЕСА_2 , по раптово виниклому злочинному умислу, спрямованому на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, а саме: використовуючи довірливі відносини, які склалися між ним та його знайомим ОСОБА_2 , попросив у ОСОБА_2 ноутбук марки «HP-250» G5, достовірно знаючи, що отримавши ноутбук, він повертати його в майбутньому не буде, а має мету ним заволодіти та розпорядитися на свій розсуд, умисно, повторно, схиливши таким чином ОСОБА_2 до того, що він, будучи помилково впевненим у правильності та сумлінності дій ОСОБА_1 добровільно передав йому ноутбук марки «HP-250» G5, серійний номер: СCD 6455167 Y, вартість якого складає 8973 грн. 68 коп., отримавши вищезазначений ноутбук ОСОБА_1 з місця події зник та вищевказаним майном розпорядився на свій розсуд.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 на суму 8973 грн. 68 коп.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_2 не з`явився, але надав суду письмову заяву, в якій просив кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 розглянути без його участі. Шкода йому відшкодована в повному обсязі, претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має. Покарання просив призначити на розсуд суду та не заперечував проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю, щиро покаявся та пояснив у судовому засіданні, що дійсно, 27 жовтня 2018 року о 20 годині 30 хвилин, він знаходився в гостях в квартирі АДРЕСА_2 у ОСОБА_2 , після чого попросив у ОСОБА_2 ноутбук, який не бажав в майбутньому повертати. ОСОБА_2 передав йому ноутбук, після чого він, отримавши ноутбук, покинув квартиру ОСОБА_2 , а ноутбук заклав у ломбард, оскільки йому були потрібні гроші. Шкоду потерпілому відшкодував повністю. Наполягав на застосуванні ч. 3 ст. 349 КПК України.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, його свідчення відповідають суті обвинувачення, який правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, неодружений, на утриманні нікого не має, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади викликані вживанням опіоїдів, синдром залежності, активне вживання, за місцем мешкання характеризується позитивно.

З досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , підготовленої 24 червня 2019 року Павлоградським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час активно займається пошуком роботи, проходить лікування від наркотичної залежності (перебуває у програмі замісної терапії). За місцем проживання характеризується позитивно. Фактором, який підвищує ризик вчинення правопорушення, є відсутність стабільних джерел доходів. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення - високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб - середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб); виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнав рецидив злочинів.

Суд дійшов висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , те що він раніше судимий, обставини вчиненого правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, те, що обвинувачений щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується позитивно, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, враховуючи думку потерпілого, який вказав на відсутність з його боку будь-яких претензій до обвинуваченого, відшкодування йому збитків та, який не наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання, також враховуючи висновки досудової доповіді, відповідно до якої ОСОБА_1 взяв участь у її складанні, активно займається пошуком офіційного місця роботи та проходить лікування від наркотичної залежності, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред`явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Зобов`язати ОСОБА_1 у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь держави - УК у Шевченківському районі м. Дніпра/24060300 (р/р НОМЕР_2 , МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989274) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок № 43/12.1/265 від 15 квітня 2019 року, грошові кошти у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- товарний чек від 05 червня 2018 року, договір № 1.18.9477 від 27 жовтня 2018 року, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.І. Соколова