Рішення № 83624129, 22.07.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/4507/17

№ 2/183/218/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» про розірвання договору оренди землі від 10.03.2012 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області 17.08.2012 року за № 122321054000335, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» щодо оренди земельної ділянки загальною площею 5,370 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Перещепинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Авраменка А.В.,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила визнати припиненим право користування відповідача земельною ділянкою, належною їй на праві власності.

18 жовтня 2017 року справу передано в провадження судді Городецького Д.І.

07 листопада 2017 року справу передано в провадження судді Парфьонова Д.О. та ухвалою від 08 листопада 2017 року призначено до судового розгляду.

25 січня 2018 року ухвалою суду по справі витребувано докази.

21 лютого 2018 року позивачем змінено предмет позову.

22 березня 2018 року та 29 березня 2018 року судом отримано докази у справі на виконання ухвали суду.

30 березня 2018 року позивачем змінено підстави позову. Заяви прийнято судом 26 квітня 2018 року та ухвалою суду задоволено клопотання позивача про дослідження оригіналів договорів оренди спірної земельної ділянки у судовому засіданні, зобов`язано відповідача надати суду на огляд оригінали доказів.

31 травня 2018 року справу передано в провадження судді Сороки О.В.

29 серпня 2018 року позивачем змінено підстави позову з урахуванням заяви від 11 грудня 2018 року.

11 грудня 2018 року позивачем надано докази у справу.

30 січня 2019 року постановлено ухвалу про здійснення підготовчого судового засідання в режимі відео конференції.

08 лютого 2019 року ухвалами суду відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та про допит позивача в якості свідка, про залучення третьої особи - ТОВ «Орільські Ниви».

Ухвалою суду від 19 березня 2019 року заяву представника позивача про виправлення описки залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 10 липня 2019 року відмовлено представнику відповідача в залишенні позову без розгляду, задоволено клопотання представника відповідача про допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті.

В обґрунтування заявленого позову в останній редакції позивач зазначає, що позивач на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 , виданого 02 квітня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15141, є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,3700 гектарів, розташованої в межах адміністративної території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «ОРІЛЬСЬКІ НИВИ» на підставі договору оренди земельної ділянки №01-16-0665, укладеного 11 серпня 2016. Орендар на даний час належним чином виконує умови договору оренди, в тому числі сплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2017 рік. Позивачу на початку вересня 2017 року стало відомо, що на земельну ділянку претендує ТОВ «Агро-Віта 2000», про що останнє подало скаргу до комісії Міністерства юстиції з метою скасування реєстрації права оренди чинного орендаря ТОВ «ОРІЛЬСЬКІ НИВИ».

Позивач зазначає, що після його звернення із первісним позовом до суду, відповідач надав суду відзив на позов, до якого долучив копії документів про виплату орендної плати і договору оренди землі від 12 березня 2012 року, який зареєстрований 17 серпня 2012 року за №122321054000335, відповідно до якого земельна ділянка, належна позивачу передана у користування відповідачу строком на 7 років. В подальшому відповідач подав копію договору з іншою датою - 10 березня 2012 року, яка підтвердилась при огляді оригіналу договору.?З поданих відповідачем документів позивач вбачає, що відповідач свої зобов`язання за договором постійно порушував, орендну плату в порушення п.7 договору у відповідному розмірі та строки (до 31 грудня поточного року) не сплачував, в порушення п.5 договору поставку соломи та оранку і культивацію присадибної ділянки позивача не проводив, якнайменш з серпня 2016 року земельну ділянку відповідач не обробляє і за цільовим призначенням не використовує, а тому, на його думку, існують достатні підстави для розірвання договору оренди. Наявність оспорюваного договору оренди порушує права позивача, як власника земельної ділянки, на розпорядження своєю власністю, на отримання доходу від передачі землі в оренду.

Зазначає, що договір оренди у позивача до отримання відзиву на позов був відсутній, відповідачем договір оренди позивачу не надавався. В 2016 році позивачу стало відомо, що господарство відповідача почало розвалюватись, багато об`єктів сільськогосподарської інфраструктури дійшли занепаду. Водночас на належній позивачу земельній ділянці після збирання врожаю в 2016 році жодних польових робіт не проводилось, земельна ділянка не використовувалась за призначенням. Відсутність належного обробітку та невнесення добрив в землю могло призвести до відсутності врожаю наступного року та неотримання орендної плати. Фактично орендні відносини припинились і земельна ділянка була повернута позивачу. Відсутність належного господарювання на земельній ділянці позивача могло призвести до погіршення стану землі, порушувало норми зі збереження та охорони родючого шару ґрунту. Тому позивач була вимушена шукати іншого орендаря, оскільки сама не мала можливості обробляти землю, в результаті чого 11 серпня 2016 року уклала вищезгаданий договір оренди з ТОВ «ОРІЛЬСЬКІ НИВИ». Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, виданого державним кадастровим реєстратором 09 серпня 2016 року, на земельну ділянку відсутні будь-які обмеження, обтяження. Відповідно, на 09 серпня 2016 року щодо земельної ділянки були відсутні будь-які права оренди третіх осіб, що виключало перепони для укладення договору оренди з ТОВ «ОРІЛЬСЬКІ НИВИ». Претензії ж відповідача на земельну ділянку наразі виглядають незрозумілими та суперечать досягнутим домовленостям та фактичним обставинам. Відповідач після збору врожаю 2016 році земельну ділянку не обробляв, допустив недогляд за землею, жодних польових робіт не проводив, орендну плату за землю за 2013-2016 роки виплатив лише частково і з порушенням строків, за 2017 рік не виплатив взагалі.

Таким чино, відповідач вказує, що підставою для розірвання договору є систематична несплата відповідачем позивачу орендної плати, визначеної договором як у грошовій формі так і у натуральній та відробітковій формі невиконання обов`язку з оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця, поставки 1 тони соломи до садиби Орендодавця за 2012 - 2017 роки, неповна сплата в грошовій формі, несплата в натуральній формі, недотримання вимог з використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, державних стандартів, норм і правил. З огляду на довідку, надану відповідачем, доказів про виплату орендної плати за 2012 рік не надано, доказів виплати в натуральній та відробітковій формах за 2012-2017 роки немає взагалі виплати в грошовій формі за 2013, 2015-2016 роки здійснені не в повному обсязі, за 2013 - 2015 роки - із порушенням строків; виплата за 2017 рік не здійснена взагалі.

Відповідач подав суду відзив на позов в редакції від 30 березня 2018 року. Відзив на позов в останній редакції не надавався. Просить відмовити в задоволенні позову на підставі того, що 12 березня 2012 року між відповідачем та позивачем укладено Договір оренди землі загальною площею 5,370 кадастровий № НОМЕР_1, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що державному реєстрі земель вчинено запис за № 122321054000-335 від 17 серпня 2012 року, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Договір оренди укладений на 7 років і чинний до 17 серпня 2019 року. Відповідно до п. 5 Договору оренди, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4 відсотків від грошової оцінки землі, що становить 5 653,00 грн, а також проводить безкоштовну поставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар відшкодовує витрати на поховання в розмірі, установленому самим Орендодавцем. Вказана в Договорі, орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. У відповідності до вимог законодавства, позивач передав, а відповідач прийняв в платне користування земельну ділянку про, що сторони склали та підписали акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її приймання-передачі. Твердження позивача про відсутність договору у неї та про її необізнаність із наявністю договору з відповідачем спростовується тим, що ТОВ «Агро-Віта 2000» надало позивачу її примірник Договору оренди земельної ділянки після державної реєстрації та тим що позивач власноручно підписала Договір, отримувала орендну плату. Сам позивач порушує договірні відносини підписавши договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Орільські ниви», не попередивши про свої наміри належного Орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000». Відповідач виконував свої обов`язки за Договором належним чином, сплачував орендну плату в грошовій формі, що підтверджується наданою Довідкою та відомостями про виплату орендної плати. Позивачем фактично отримано орендну плати за 2013-2016 роки в сумі 27 685,20 грн. Дані за 2012 рік відповідачем не надані, так як відповідно до правил зберігання первинної документації, строк зберігання відомостей на виплату орендної плати становить 3 роки, який закінчився 31 грудня 2015 року. Послуги з оранки та культивації, завезення соломи, ритуальні послуги надаються відповідачем на підставі заяв орендодавців, підтверджених довідкою із сільської ради про наявність та місцезнаходження присадибної земельної ділянки. Відповідно до таких заяв складаються списки пайщиків, які потребують оранки та культивації, наряди-завдання для трактористів ТОВ «Агро-Віта 2000», після чого ці роботи виконуються. Процедура завезення соломи до садиби орендодавця аналогічна. Без заяви власника земельної ділянки у ТОВ «Агро-Віта 2000» відсутні підстави для надання таких послуг, оскільки представникам підприємства об`єктивно не відомо, чи має орендодавець присадибну ділянку, яка потребує культивації. Позивач не звертався з такими заявами до відповідача для здійснення оранки, культивації та поставки соломи до садиби. Послуги з оранки та культивації не входять до суми орендної плати, ненадання яких не тягне за собою наявність заборгованості з орендної плати.

В судовому засіданні представник позивача Базюкевич Є.В . позов підтримав та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Авраменко А.В. в судовому засіданні позов не визнав, надав суду пояснення про те, що 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Віта 2000» був укладений договір оренди земельної ділянки земельної ділянки загальною площею 5,370 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Перещепинської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, також було укладено акт приймання-передачі землі. Договір було укладено строком на сім років з моменту державної реєстрації. В подальшому орендареві стало відомо про наявність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, власником якого є ОСОБА_1. , з іншим підприємством, а саме з ТОВ «Орільські ниви», внаслідок чого ТОВ «Агро-Віта 2000» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою, яка не була задоволена. При цьому представник відповідача наполягала на тому, що на момент державної реєстрації договору оренди землі з ТОВ «Орільські ниви» чинним був договір оренди землі з ТОВ «Агро-Віта 2000», земля не була передана за актом приймання-передачі, підприємство перестало сплачувати ОСОБА_1. орендну плату, відповідно до умов підписаного договору оренди землі.

Справа у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та отримані письмові докази, покази свідка, дійшов такого висновку.

Матеріали справи свідчать, що позивач на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2 , виданого 02 квітня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15141, є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,3700 гектарів, розташованої в межах адміністративної території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області /а.с10-11, 12-14, 77-78/.

Згідно з відповіддю Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15 вересня 2017 року на запит позивача та доданої до нього копії сторінки Книги реєстрації договорів оренди, за наявною інформацією у відділі договір оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1223210500020370665 зареєстрований 22 травня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Олімпекс-Агро» строком на 7 років. Договір оренди на вище вказану земельну ділянку у відділі відсутні /а.с. 19 - зворот, 20/.

12 березня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди землі загальною площею 5,370 кадастровий № НОМЕР_1, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що державному реєстрі земель вчинено запис за № 122321054000-335 від 17 серпня 2012 року, розташованої на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Договір оренди укладений на 7 років і чинний до 17 серпня 2019 року. Відповідно до п. 5 Договору оренди, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує Орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 4 відсотків від грошової оцінки землі, що становить 5 653,00 грн, а також проводить безкоштовну поставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар відшкодовує витрати на поховання в розмірі, установленому самим Орендодавцем. Вказана в Договорі, орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. У відповідності до вимог законодавства, позивач передав, а відповідач прийняв в платне користування земельну ділянку про, що сторони склали та підписали акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її приймання-передачі /а.с.49-52, 53, 54, 55, 71, 72-73, 75-76, 79/.

Відповідно до довідки б/н б/д, наданої відповідачем за підписом Директора ТОВ «Агро-Віта 2000» та Бухгалтера по паях Семенова Т.І. - за договором оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «Агро-Віта 2000» та ОСОБА_1 , орендодавцю нарахована орендна плата до виплати: за 2013, 2014 роки - по 5653,35 грн, за 2015 рік - 6936,46 грн, за 2016 рік - 9418,68 грн, за 2017 рік - 9418,68 грн. Всього - 37080,52 грн. Нарахування проведено, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на час нарахування орендної плати становила: у 2013 році -141936 грн, у 2014 році - 141936 грн, у 2015 році - 177276 грн з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249, у 2016 році - 212731 грн з урахуванням коефіцієнта індексації 1,20. Фактично отримано орендної плати за 2013-2016рр.: 30 квітня 2013 року - 255,00 грн в натуральній формі, 24 січня 2014 року - 5548,00 грн в грошовій формі, 14 січня 2015 року - 5653,00 грн в грошовій формі, 31 липня 2015 року - 2839,20 грн в натуральній формі, 25 грудня 2015 року - 2442,00 грн в грошовій формі, 10 лютого 2016 - 1655,00 грн в грошовій формі, 01 грудня 2016 року - 5122,00 грн в грошовій формі, 19 грудня 2016 року - 4296,00 грн в грошовій формі. Всього виплачено: 27810,20 грн. Станом на 25 грудня 2017 року заборгованість на користь пайщика 9270,32 грн за 2017 рік. Дані за 2012 рік не надані, так як відповідно до правил зберігання первинної документації строк відомостей на виплату орендної плати становить 3 роки, який закінчився 31 грудня 2015 року /а.с.43/.

Водночас, згідно з іншою довідкою б/н б/д, наданої відповідачем за підписом Директора ТОВ «Агро-Віта 2000» та Бухгалтера по паях Каракаш А.Г. - по земельній ділянці за кадастровим № НОМЕР_1 , площею 5,37 га, згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «Агро-Віта 2000» та ОСОБА_1 , орендодавцю нарахована та виплачена орендна плата: за 2013 рік нараховано - 6680,00 грн, ПДФО - 1002,00 грн, до виплати -5678,00 грн, виплачено: 30 квітня 2013 року - 255,00 грн в натуральній формі (в рахунок 2013 року - 130,00 грн), 21 січня 2014 року - 5548,00 грн в грошовій формі, фактично отримано орендної плати за 2013 рік - 5678,00 грн; за 2014 рік нараховано - 6651,00 грн, ПДФО - 997,65 грн, до виплати - 5653,35 грн, виплачено: 14 січня 2015 року - 5653,00 грн в грошовій формі, фактично отримано орендної плати за 2014 - 5653,00 грн; за 2015 рік нараховано - 6651,00 грн, ПДФО - 997,65 грн, ВЗ - 124,61 грн, до виплати - 6528,74 грн, виплачено: 31 липня 2015 року - 2839,20 грн в натуральній формі (пшениця), 25 грудня 2015 року - 2442,00 грн в грошовій формі, 10 лютого 2016 року - 1247,54 грн (в рахунок 2015 року), фактично отримано орендної плати за 2015 рік - 6528,74 грн; за 2016 рік нараховано - 11700,21 грн, ПДФО - 2106,04 грн, ВЗ-175,50 грн, до виплати - 9418,68 грн, виплачено: 10 лютого 2016 року - 1655,00 грн в грошовій формі (в рахунок 2017 року - 407,46 грн, в рахунок 2015 року - 1247,54 грн, 01 грудня 2016 року - 5122,00 грн в грошовій формі, 19 грудня 2016 року - 4296,00 грн в грошовій формі, фактично отримано орендної плати за 2016 - 9418,00 грн; за 2017 рік нараховано 11700,22 грн, ПДФО - 2106,04 грн, ВЗ - 175,50 грн, до виплати - 9418,68 грн, 10 лютого 2016 року - 1655,00 грн (в рахунок 2017 року - 407,46 грн), фактично отримано орендної плати за 2017 рік - 407,46 грн. ТОВ «Агро-Віта 2000» земельну ділянку не обробляли, її забрали «Орільські ниви». Фактично нараховано орендної плати за 2013-2017рр - 36697,45 грн. Фактично отримано орендної плати за 2013-2017рр. - 27685,20 грн. Нарахування проведено, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на час нарахування орендної плати становила: у 2013 році - 141956 грн, у 2014 році - 141934 грн, у 2015 році - 177276 грн з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249, у 2016 році - 212731,20 грн з урахуванням коефіцієнта індексації 1,20, у 2017 році - 212731,20 грн /а.с.80/.

У відповідності до відомостей реєстрації талонів з книги пайщика та наданих квитанцій, що містять підпис від імені ОСОБА_1 , позивачем отримано: 21 січня 2014 року - 5548,00 грн в грошовій формі орендної плати за 2013 рік /а.с.44, 81/, 14 січня 2015 року - 5653,00 грн в грошовій формі орендної плати за 2014 рік /а.с.45, 82/, 31 липня 2015 року пшениця 1010 на суму 2839,20 грн /а.с.83/, 31 жовтня 2015 року - 2442 грн в грошовій формі орендної плати за 2015 рік /а.с.46, 84/, 10 лютого 2016 - 1655,00 грн в грошовій формі орендної плати за 2015 рік /а.с.47, 85/, 09 листопада 2016 року - 5122 грн в грошовій формі орендної плати за 2016 рік /а.с.86/,19 грудня 2016 року - 4296,00 грн в грошовій формі орендної плати за 2016 рік /а.с.48, 87/.

Також про нарахування орендної плати за податкових агентів свідчить і надана відповідачем податкова звітність за 2013 - 2016 роки, та отримана на запит суду податкова звітність за 2014 - 2015 роки /а.с.88-146, 153-177/.

Крім того, з наказу Директора ТОВ «Агро-Віта 2000» № 5-ОД вбачається встановлення з 01 січня 2016 року розміру річної орендної плати за укладеними договорами по відділенню Дзержинського в розмірі 11700,22 грн /а.с.186/.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що земельний податок фізичною особою ОСОБА_1 за період з 2011 року по 2016 рік земельний податок з фізичних осіб по Перещепинській міській раді не сплачувався /а.с.60/.

11 серпня 2016 року позивачем укладено договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки з ТОВ «ОРІЛЬСЬКІ НИВИ» №01-16-0665. Строк дії договору оренди №01-16-0665 - сім років /а.с.6-9/.

Згідно з відповіддю Відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15 вересня 2017 року на запит позивача, з 28 вересня 2016 року зареєстрований договір оренди між ОСОБА_1 та ТОВ «Орільські ниви» строком на 7 років. Нормативно-грошова оцінка станом на 01 січня 2017 року земельної ділянки на території Перещепинської міської ради Державний акт серія НОМЕР_5 від 02 квітня 2001 року площею 5,3700 га. становить 212 тис.730 грн /а.с.20/.

У відповідності до Наказу Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2017 року № 3912/7 відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «Агро-Віта 2000» від 10 серпня 2017 року № 120/АВ у зв`язку з тим, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги /а.с.61/.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність спору з приводу підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеної між позивачем та відповідачем.

Вирішуючи позов суд виходить з таких норм законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

В силу ст. 82 ЦПК України, наданими в справу доказами не підтверджується факт виплати позивачу відповідачем орендної плати в повному обсязі за весь період оренди земельної ділянки. Означене підтверджує посилання позивача на те, що відповідачем допущено невиплату у грошовій або в натуральній формі орендної плати за 2012 рік, прострочення виплати такої орендної плати за 2013-2016 роки та виплата її не в повному обсязі, несплату орендної плати за 2017 рік, невиплату частини орендної плати у формі поставки соломи, оранки та культивації земельної ділянки за 2012-2017 роки. Більш того, суд приймає до уваги факт наявності суперечливих даних, вказаних в довідках відповідача про нарахування орендної плати, а тому ставиться до відомостей, викладених в них критично та враховує при висновку щодо часткової несплати орендної плати надані відповідачем квитанції про отримання орендної плати. Також не може взяти до уваги суд і посилання представника позивача про підпис іншої, ніж позивач, особи в відомостях про отримання орендної плати в натуральній формі, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження даного факту суду не подано.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Вимогами ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Ст.2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст.15 Закону України «Про оренду землі» відносить до істотних умов договору оренди землі: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Зазначеною нормою закону також передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України «Про оренду землі» встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Так, умовами підписаного між сторонами Договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. П.32 визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

Однак згоди між сторонами судом не встановлено, наявність державної реєстрації оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку не скасована, зазначений договір не визнаний не дійсним.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати, якими є: орендна плата у грошовій формі 4,00% від грошової оцінки землі; безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га.

Таким чином сторони укладаючи договір оренди визначили усі три форми орендної плати: грошову, натуральну та відробіткову, які є самостійними формами та підлягають виплаті.

П.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Ч.1 ст.14 ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд не може погодитися, як на підставу розірвання договору оренди, з посиланнями позивача на несплату орендної плати в грошовій та натуральній формах протягом дії договору оренди, що не позбавляє її права стягнути заборгованість в судовому порядку, а виходячи з аналізу досліджених доказів (відомостей про виплату орендної плати), та в межах заявлених позовних вимог, суд позбавлений можливості надати оцінку таким доказам з точки зору допустимості та належності.

Також суд не може прийняти до уваги в якості самостійної підстави для розірвання договору оренди систематичну несплату відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки Орендодавця, оскільки матеріали справи свідчать, що позивачем 11 серпня 2016 року укладено договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «ОРІЛЬСЬКІ НИВИ» №01-16-0665.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 Земельного Кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннями статей 24, 25 Закону визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Разом з тим, як зазначалось вище, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, необхідно дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема в тому числі, розірвання договору, а відповідальність особи, яка порушила зобов`язання, наступає лише за наявності її вини у формі умислу або необережності, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, за ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено вище судом, відповідач не веде обробіток спірної земельної ділянки, як визнали сторони - з 01 серпня 2016 року через зайняття її іншим орендарем, внаслідок укладення позивачем договору оренди спірної земельної ділянки з іншою особою та не вчиняє належних та достатніх дій щодо захисту належного йому права користування.

Таким чином, з серпня 2016 року невиплата орендної плати відповідачем в будь якій формі не є істотним порушенням умов договору в силу обставин, створених орендодавцем та відсутності вини відповідача в порушенні зобов`язання.

Отже, на даний момент відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати. Перебування сторін у договірних відносинах передбачає наявність у кожної із сторін прав і обов`язків.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Інші посилання сторін, наведені в позові та запереченнях не можуть бути самостійними та достатніми підставами для розірвання договору оренди.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12,76-82,89,141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Віта 2000» про розірвання договору оренди землі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.