Ухвала суду № 83623585, 13.08.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5946/19

(2/199/2936/19)

УХВАЛА

13 серпня 2019 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Ухвалою судді від 23 липня 2019 року зазначена позовна заява була залишена без руху із встановленням строку для усунення недоліків до 23 серпня 2019 року, але не більше десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, оскільки не відповідала вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме: позивачем не сплачено судовий збір у розмірі, встановленому п.1.1.2. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до зазначеної ухвали, враховуючи визначену позивачем ціну позову у розмірі 633 727,95 грн., позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6337,28 грн. на р/р: 31214206004003, МФО: 899998,одержувач:УДКСУ в АНД районі м. Дніпра; ЄДРПОУ одержувача: 37989300; Банк одержувача: Державна казначейська служба України; Призначення платежу: Судовий збір за позовом ____ (зазначити ПІБ позивача чи назву установи, організації позивача), Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ суду - 02891279.

01.08.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків разом із квитанцією про сплату судового збору у розмірі 5763,00 грн.

Заявою представника позивача, що надійшла до суду 07.08.2019 року, остання зазначила про те, що нею сплачено судовий збір у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5763,00 грн.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року вказано, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Позивач не виконав вимоги ст.ст. 175, 176 Цивільного процесуального кодексу України та не усунув вказані судом недоліки, оскільки судовий збір сплачено не у повному обсязі, визначеному ухвалою судді від 23 липня 2019 року. Заяви чи клопотання про продовження строку для усунення недоліків до суду не надходило.

Суддею не приймається до уваги твердження представника позивача про те, що нею сплачено судовий збір у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про поділ майна подружжя при розірванні шлюбу, оскільки шлюб між сторонами розірвано 13 жовтня 2015 року за рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ, яке набрало чинності 26 жовтня 2015 року, тому позовну заяву про поділ майна подружжя подано після розірвання шлюбу.

Враховуючи, що позивач недоліки позовної заяви не усунув, що є підставою для повернення його позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення (складення).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Суддя О.О. Богун

13.08.2019