Рішення № 83622847, 01.08.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8386/19

Провадження № 2/161/2399/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 серпня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.

при секретарі - Ярмолюк В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2019 року позивачі звернулися до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої вказали, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , у якому також зареєстровані відповідачі, які, в свою чергу, являються колишніми членами їх сім`ї, а саме: дружиною та донькою позивача ОСОБА_2 . На даний час ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не являється членами їх сім`ї та з 2002 року по даний час не проживають за місцем своєї реєстрації, інтересу до житла не проявляють, витрат на його утримання не несуть, комунальні послуги не сплачує. Факт реєстрації відповідачів в житловому будинку позбавляє їх можливості розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, чим порушуються їхні права співвласників майна, а також призводить до необхідності нести додаткові витрати по оплаті житлово-комунальних послуг. Враховуючи викладене, просять суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , та стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати по справі.

До початку судового засідання позивачами подано до суду аналогічні за своїм змістом заяви з проханням проводити судовий розгляд без її участі, позов підтримують у повному обсязі, будь-яких заперечень щодо заочного розгляду справи у них немає (а.с. 31-32).

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується судовими повістками (а.с. 39, 50) та судовим оголошенням, розміщеним на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 51), відповідно до положень ст. 128 ЦПК України. Заява про розгляд справи за відсутності, про відкладення розгляду справи, а також відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_3 .

Вищевказана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим згідно з розпорядженням (наказом) № 291-р від 12.02.1995 року і зареєстрованим у відділі приватизації житлового фонду під № 291-р/36, а також будинковою книгою для прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_4 (а.с. 7-11).

Разом з тим, як слідує із зазначеної вище будинкової книги, у даному житлі також зареєстровані, зокрема, відповідачі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 є колишньою дружиною, а ОСОБА_4 - донькою, позивача ОСОБА_2 .

Як вбачається з висновку дільничного інспектора Луцького МВ лейтенанта міліції Кудрі І.М. від 16.09.2014 року по зверненню ОСОБА_1 було встановлено, що ОСОБА_3 протягом останніх дванадцяти років за місцем своєї реєстрації не проживає. Даний факт було встановлено на підставі опитування сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 16).

Вищевказана обставина також підтверджується листом в.о. начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області Муковоза І.В. № 3/12155 від 17.09.2014 року (а.с. 17).

Крім того, факт не проживання та відсутності за своїм місцем реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом сімнадцяти років, знайшло своє підтвердженні й у повідомленні заступника начальника Луцького ВП ГУНП у Волинській області підполковника поліції Прокопчука Л .С. № 3/1379 від 13.03.2019 року (а.с. 18).

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Вищевказана норма чинного законодавства кореспондується з положенням ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, реєстрація ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , порушує права власників вказаного житла вільно володіти, користуватися та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також змушує останніх нести додаткові витрати по оплаті житлово-комунальних послуг,

Разом з тим, судом також встановлено, що у зв`язку з реєстрацією відповідачів у належній позивачам на праві спільної сумісної власності квартирі, позбавляє останніх можливості оформити субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 19).

Будь-яких належних, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження того, що відповідачам чиняться перешкоди у користуванні квартирою та проживанні в ній, про поважність причин їх відсутності за місцем реєстрації протягом сімнадцяти років, наявність між ними і власниками житла домовленості про збереження права користування житлом або передбачених законом підстав, що унеможливлюють визнання їх такими, що втратили право користування житлом, в матеріалах справи немає та в ході судового розгляду даної справи таких фактів встановлено не було.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку є всі передбачені законодавством підстави для визнання відповідача таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідачів на користь позивачів також необхідно стягнути судові витрати по справі зі сплати судового збору в розмірі 1536,8 грн., понесені останніми при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі ст. 150 ЖК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 06 серпня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська