Ухвала суду № 83619512, 14.08.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в у б е з р о з г л я д у

м.Чернівці

14 серпня 2019 року Справа № 926/1800/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. розглянувши справу № 926/1800/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «ДНЛ Груп» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дементьєва, 12/30)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод» (58023, м. Чернівці, вул. Прутська, 16)

Про стягнення заборгованості у сумі 29956,03 грн.

За участю представників:

Від позивача не з`явився

Від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «ДНЛ Груп» 18.07.2019 року (згідно штемпелю на конверті) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод» про стягнення заборгованості у сумі 29956,03 грн у тому числі: 1191,37 грн 3% річних, 14296,47 грн пені, 14468,19 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу №376/1 від 03.09.2018 року, укладеного між сторонами, за умовами якого позивач продає, а відповідач купує продукцію та зобов`язується своєчасно оплачувати вартість продукції. ТОВ «Торговий дом «ДНЛ Груп» у вересні 2018 року здійснено поставку продукції ТОВ «Машзавод», проте останній в порушення умов договору розрахунок провів несвоєчасно, що стало підставою для нарахування йому інфляційних втрат, пені та 3% річних за прострочення оплати, які позивач просить стягнути з відповідача.

23.07.2019 року позовна заява була зареєстрована відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями позовну заяву №926/1800/19 року передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 23.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №926/1800/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін, судове засідання призначено на 14.08.2019 року.

07.08.2019 року представником відповідача через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подано заяву (вх.№2515) про добровільне виконання позовних вимог.

12.08.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява (вх. 1894) про відмову від позову, в якій останній, на підставі пункту 5 частини 1-2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), просить залишити без розгляду позовну заяву ТОВ «Торговий дом «ДНЛ Груп» до ТОВ «Машзавод» про стягнення заборгованості у сумі 29956,03 грн у з яких: 1191,37 грн 3% річних, 14296,47 грн пені, 14468,19 грн. інфляційних втрат, а також просить суд у відповідності до вимог частини 1 статті 130 ГПК України вирішити питання щодо повернення йому судового збору в сумі 1921 грн з бюджету. При цьому, позивач просить розгляд заяви про залишення без розгляду здійснювати без участі представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні представники сторін не з`явилися, проте, зважаючи на вище викладене, нез`явлення представників сторін не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Слід відмітити, що свою заяву позивач назвав, як заява про відмову від позову, проте в прохальній частині він просить на підставі п.5 ч.1 ч.2 ст. 226 ГПК України, залишити без розгляду його позов та з урахуванням вимог ч.1 ст.130 ГПК України вирішити питання щодо повернення судового збору з бюджету.

Згідно з вимогами п.1 ч.2 ст.46 ГПК України сторони користуються позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 4 частини 1 статті 231 визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Оцінивши заяву позивача від 12.08.2019 року вх.1894, суд прийшов висновку, що позивач сам визначив у прохальній частині заяви свою позицію стосовно вирішення питання щодо позовних вимог, а саме просив залишити її без розгляду, посилаючись при цьому саме на статті закону, які регулюють коло таких питань, а не просив про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позову.

Отже, суд розцінює заяву позивача від 12.08.2019 року за вх. 1894, як заяву про залишення позову без розгляду, та здійснює її розгляд саме як заяви у відповідності до вимог статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із норми ст.226 ГПК України, вказане право позивача може бути реалізоване лише до початку розгляду справи по суті та є абсолютним, тобто не залежить від мотивів позивача чи волі сторін у справі.

Оскільки, станом на дату звернення позивача із даною заявою, розгляд справи №926/1800/19 не розпочато по суті, так як вказана заява подана до призначеного судом першого судового засідання, а відтак останній звернувся до суду із заявою про залишення позову без розгляду до початку судового засідання, тобто в межах визначеного процесуальним законом строку.

Враховуючи вище викладене, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду незважаючи на підстави, з яких позивачем подано до суду відповідну заяву.

З огляду на наведене та перевіривши повноваження підписанта заяви (керівника ТОВ «Торговий дом «ДНЛ Груп» ОСОБА_1 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) про залишення позову без розгляду вх.№1894 від 12.08.2019 року та приймаючи до уваги, що подання такої заяви жодним чином не порушує права та інтереси відповідача у справі, суд, вважає за можливе залишити вищевказану позовну заяву без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, у своїй заяві від 12.08.2019 року вх.№1594 позивач просить вирішити питання про повернення ТОВ «Торговий дом «ДНЛ Груп» судового збору в сумі 1921 грн з бюджету з урахуванням вимог ч.1 ст.130 ГПК України.

Так , у відповідності до вимог ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вже було зазначено, вище позивач у своїй заяві просив суд залишити позов без розгляду відповідно до ст.226 ГПК України, а не клопотав про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою від позовних вимог, отже приписи статті 130 ГПК України в частині повернення з бюджету судового збору не можуть бути застосовані до поданої заяви.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи, що позов залишено судом саме на підставі заяви позивача, то вказані обставини виключають можливість повернення судового збору відповідно до п. 4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 226, частини 2 статті 226, статей 232, 234, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «ДНЛ Груп» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дементьєва, 12/30, код 35395547) про залишення позовної заяви без розгляду (вх.1894 від 12.08.2019 року).

2.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «ДНЛ Груп» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дементьєва, 12/30, код 35395547) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Машзавод» (58023, м. Чернівці, вул. Прутська, 16, код 30045061) про стягнення заборгованості у сумі 29956,03 грн з яких: 1191,37 грн 3% річних, 14296,47 грн пені, 14468,19 грн. інфляційних втрат залишити без розгляду.

3.Судові витрати залишити за позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «ДНЛ Груп» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дементьєва, 12/30, код 35395547).

Ухвала господарського суду набирає законної сили з мменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.М. Гушилик