Рішення № 83619398, 14.08.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" серпня 2019 р. Справа № 911/1169/19

За позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", 01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, будинок 1 Д

до Фізичної особи-підприємця Ярового Дмитра Сергійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 32068,39 грн. за кредитним договором б/н від 28.12.2017

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Ярового Дмитра Сергійовича про стягнення 32068,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору б/н від 28.12.2017 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною пятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому саттею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.06.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі повернувся без вручення відповідачеві з відміткою про причину повернення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням встановленого строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою його місцезнаходження, який зареєстрований у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень пунку 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 в справі №911/1163/17.

Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність справи у провадженні суду, відзиву на позов не подав, про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив.

Згідно з частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

28 грудня 2017 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банком "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк) та Фізичною особою - підприємцем Яровим Дмитром Сергійовичем (Клієнт) було укладено кредитний договір шляхом приєднання клієнта до публічної оферти через підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".

Підписавши зазначену заяву відповідач приєднався і погодився з умовами, викладеними в Умовах і правилах надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

За змістом вказаної заяви банк за наявності вільних коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією заявою складають кредитний договір б/н від 28.12.2017.

Відповідно до Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" від 28.12.2017 істотними умовами кредитного договору визначені наступні: вид кредиту - строковий; строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти за користування кредитом - 2% в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення кредиту - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.

Згідно пункту 1.6 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" від 28.12.2017 у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому, сплачується неустойка у розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

Анкета-заява була підписана відповідачем із використанням електронного цифрового підпису, на підтвердження чого позивачем було надано суду файл перевірки електронного цифрового підпису.

За умовами пункту 3.2.8.1 Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" передбачено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків в обумовлені цим Договором терміни.

Відповідно до пункту 3.2.8.2. Умов розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000 до 1 000000 грн.

Відповідно до пункту 3.2.8.3.1 Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.

Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені у Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу. Згідно з пунктом 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою Клієнт платить щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, зазначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими.

Пунктом 3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1 Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до пунктів 3.2.8.5.2., 3.2.8.5.3., 3.2.8.5.5. Умов Клієнт зобов`язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2.; повернути кредит та здійснити інші платежі у терміни і в сумах, як встановлено в п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити Банку проценти згідно з п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2.

Розділом 3.2.8.9. Умов передбачено порядок розрахунків, відповідно до якого за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. (пункт 3.2.8.9.1. Умов).

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (пункт 3.2.8.9.2 Умов).

Згідно з пунктом 3.2.8.9.3 Умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені в Заяві (п. 3.2.8.3.1).

Пунктом 3.2.8.10.1 Умов передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом (п.ункт 3.2.8.10.3 Умов).

Терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки, пені, штрафів за цим Договором встановлюється сторонами тривалістю 15 років (пункт 3.2.8.10.5 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.8.11. Договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, перерахувавши 29.12.2017 на поточний рахунок № НОМЕР_1 відповідача грошові кошти у розмірі 50000,00грн, що підтверджується випискою з рахунку за період з 01.01.2000 по 18.04.2019, проте відповідач, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе договірні зобов`язання, у встановлені строки не здійснив повернення кредиту, не сплатив проценти за його користування та комісію, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 11 435,07 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за період з 29.04.2018 по 10.04.2019; 8 491,18 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої за період з 28.04.2018 по 10.04.2019, та пені у розмірі 12 142,14 грн, нарахованої за період з 01.03.2018 по 10.04.2019.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із претензією №І1LKIKUB07D30 від 17.10.2018, направлення якої підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих відправлень від 23.10.2018, фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 23.10.2018, з вимогами сплати прострочену заборгованість за кредитом, процентами, комісію та пеню.

Проте, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Приписами статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що укладений між сторонами кредитний договір №б/н від 28.12.2017 за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

В силу положень статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина перша статті 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено у частині першій статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно статті 41 Закону України «Про Національний банк України» та частин першої, другої статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до пунктів 1.10., 4.1. - 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003, (далі за текстом - Положення) операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов`язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі. Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пунктів 5.1. - 5.5. Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них; аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; книги реєстрації відкритих рахунків; оборотно-сальдовий баланс; інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Згідно з підпунктом 5.6 абзацу 2 пункту 5.8. Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.

З огляду на зазначене, факт виконання позивачем своїх зобов`язань та відповідно надання позивачем відповідачу кредитних коштів підтверджується належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи, а саме випискою з особового рахунку Фізичної особи-підприємця Ярового Дмитра Сергійовича.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач відзиву на позовну заяву або доказів оплати кредиту, процентів та комісії за його користування не надав.

Оскільки, відповідач в порушення умов Кредитного договору б/н від 28.12.2017 та Умов і правил надання послуг "КУБ" у встановлений строк не здійснив повернення кредиту, не сплатив проценти за його користування та комісію, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 435,07грн. заборгованості за відсотками, 8 491,18 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та комісії, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 142,14 грн за період з 01.03.2018 по 10.04.2019, нарахованої за неналежне виконання зобов`язань за договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно з частиною другою статті 217 та частиною першою статті 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.2.8.10.1 Умов передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 3.2.8.10.3 Умов визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, здійснюється протягом 15 (п`ятнадцять) років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок пені, доданий до матеріалів позовної заяви, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 142,14 грн пені за сукупний період з 01.03.2018 по 10.04.2019, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов`язань, визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ярового Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) 11 435 (одинадцять тисяч чотириста тридцять п`ять) грн. 07 коп. заборгованості за відсотками, 8 491 (вісім тисяч чотириста дев`яносто одна) грн. 18 коп. за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 12 142 (дванадцять тисяч сто сорок дві) грн 14 коп. пені та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 14.08.2019.