Ухвала суду № 83619378, 14.08.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"14" серпня 2019 р.Справа № 922/2163/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

Без виклику представників учасників справи,

розглянувши заяву ФО ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог та заяву про забезпечення позову по справі

за позовом ФО ОСОБА_1 , м. Харків до ФО ОСОБА_3 , м. Харків (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К", м. Харків (другий відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення 300000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/2163/17 за позовом ФО ОСОБА_1 до ФО Курильченко ОСОБА_2 (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К" (другий відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення 300000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що з 2013 року засновниками ТОВ "Фрегат-К" є ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду 5010250,00 грн.) та ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 5010250,00 грн.). Відповідно до ст. 8 Статуту ТОВ "Фрегат-К" органами управління Товариства є: загальні збори учасників; виконавчий орган -директор. Вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства, або призначених ними представників. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють сукупності більш як 60 відсотками голосів. За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К", до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи відносяться ОСОБА_4 - підписант; ОСОБА_5 - керівник; ОСОБА_6 - підписант з 19.09.2016. Розмір статутного капіталу товариства 10020500,00 грн. Відповідно до Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом. Реалізація права участі в управлінні товариством відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства. Частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. До компетенції загальних зборів учасників відноситься у тому числі і створення та відкликання виконавчого органу товариства. Загальними зборами товариства 19.09.2016 прийнято рішення, яким призначено директором товариства ОСОБА_6 та надано згоду на укладення низки договорів. Як зазначає позивач прийняття цього рішення відбулось за відсутності та без повідомлення ОСОБА_1 . Крім того, позивач вказує, що ОСОБА_3 всупереч вимогам закону надав згоду на укладення договорів та контрактів, правочинів ціна яких перевищує 1000000,00 грн. Відповідно до ст. 8.3. Статуту ТОВ "Фрегат-К" договори, контракти та правочини, ціна яких перевищує 1000000,00 грн., та або предметом яких є відчуження будь яким способом, передача в заставу, передача в оренду (лізінг, користування), передача у якості вкладів до статутних капіталів господарських товариств (в тому числі передача в рахунок оплати акцій) майна товариства, що відноситься до основних засобів (фондів), а також нерухомого майна, що знаходиться у власності товариства, укладається від імені товариства Директором на підставі прийнятого на загальних зборах засновників товариства відповідного рішення про укладання договору, контракту, правочину ціна яких перевищує 1000000,00 грн. на умовах визначених такими рішеннями. Позивач вважає, що вищевказаними діями ОСОБА_3 довів підприємство до стану неплатоспроможності, що позбавляє позивача права на отримання дивідендів від діяльності товариства. Наведене, стало підставою для звернення з позовом у даній справі, предметом якого є стягнення збитків за порушення корпоративних прав.

Ухвалою суду від 12.02.2018 провадження у справі зупинено до повернення з Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К", код ЄДРПОУ 32761769.

Провадження у справі перебуває на стадії підготовчого провадження.

13.08.2019 до господарського суду Харківської області від позивача - ФО Кухар О.І. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вхідний номер 19466), в якій остання просить суд поновити провадження у справі для розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог та збільшити розмір позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення грошових коштів із ОСОБА_3 з 300000,00 грн. до 1000000,00 грн. В обґрунтування заяви позивачка вказує на те, що станом на сьогоднішній день, майновий стан підприємства погіршився ще більше. Погіршення майнового стану підприємства станом на день подання даної заяви, порівняно із датою зупинення провадження по справі, підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого значно збільшилась кількість виконавчих проваджень, відкритих щодо юридичної особи ТОВ "Фрегат-К" (код ЄДРПОУ 32761769). За цей час підприємство ТОВ "Фрегат-К" мало можливість проводити підприємницьку діяльність з використанням втрачених майна та активів, отримувати прибуток, та розподіляти прибуток між засновниками підприємства. Протиправними діями з доведення Товариства до неплатоспроможності ОСОБА_3 порушив право позивача на розподіл прибутку Товариства та одержання дивідендів, чим завдав збитків у розмірі 1000000,00 грн. Окрім того, позивач вказує на те, що, з метою недопущення подальшого порушення прав позивача в частині погіршення майнового стану підприємства та захисту прав позивача шляхом надання позивачу можливості реалізувати право, надане їй ст. 46 ГПК України, розгляд даної заяви не тягне за собою розгляд справи по суті заявлених позовних вимог, тому відсутність в матеріалах судової справи реєстраційної справи ТОВ "Фрегат-К" не є перешкодою для розгляду поданої заяви.

Крім того, 13.08.2019 до господарського суду Харківської області від позивача - ФО Кухар О.І. надійшла заява про забезпечення позову (вхідний номер 19484) в якій позивачка просить суд вжити заходів до забезпечення позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) в межах суми стягнення. В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на те, що раніше ухвалою суду по даній справі від 01.08.2017 було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3 на праві власності, а саме: автобуси, земельна ділянка та нежитлові будівлі нежитлові будівлі: "Г-1"; "Б- 1"; приміщення XIV, XV, XVI в будівлі "Б1-Г, "БЗ-1", "Н-2", "Н1"; "пд" за адресою: Харківська область, АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Анохіною В.М. від 20.11.2007 №2713. Таким чином, шляхом винесення даної ухвали суд підтвердив необхідність забезпечення позову по даній справі. Зазначена ухвала суду була реалізована позивачем, арешт було накладено. Проте, як стало відомо позивачу, шляхом реалізації майна з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження ВП №56215704, яке перебуває в провадженні Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного управління юстиції у Харківській області, не зважаючи на заборону такого відчуження, було реалізовано нерухоме майно ОСОБА_3 , на яке ухвалою суду від 01.08.2017 накладено арешт, за суму, яка є значно вищою від суми боргу, відтак різниця вартості буде зарахована на розрахунковий рахунок боржника ОСОБА_3 . Так, на депозитний рахунок Міжрайонного відділу ДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного управління юстиції у Харківській області надійшли кошти від реалізації майна в боржника у розмірі 2439270,00 грн. Державним виконавцем у рамках виконавчого провадження ВП №56215704 здійснено перерахування коштів на рахунок стягувача за виконавчим провадженням. Залишок коштів на депозитному рахунку складає 751451,06 грн. та, відповідно до положень п. 6 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", зазначені грошові кошти підлягають поверненню боржнику. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 , будучи обізнаним із розглядом даної справи судом, має можливість розпорядитись грошовими коштами, які будуть перераховані йому державним виконавцем, що в свою чергу може значно ускладнити виконання судового рішення в майбутньому, в разі його ухвалення на користь позивача, останній просить суд вжити заходів до забезпечення позову.

Окрім того, 14.08.2019 до господарського суду Харківської області від позивача - ФО ОСОБА_1. (вхідний номер 19562) надійшла заява про зустрічне забезпечення, в якій позивач вказує на те, що хоча матеріали справи не свідчать про можливість спричинення відповідачам збитків у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, все ж таки з метою попередження такої імовірності та дотримання балансу інтересів учасників судового процесу, позивач, як фізична особа, зважаючи на об`єктивну неможливість внести грошові кошти в межах суми стягнення на депозитний рахунок суду, пропонує, як захід зустрічного забезпечення, надати суду у визначений судом строк на розгляд гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на суму стягнення. Розгляд заяви про забезпечення позову позивач просить суд проводити з врахуванням даної заяви та прийняти зустрічне забезпечення, запропоноване ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що для здійснення будь-яких процесуальний дій, зокрема, щодо розгляду заяви про забезпечення позову з дотриманням процесуальних строків, провадження у справі, яка зупинена, підлягає поновленню, господарський суд вважає за необхідне поновити провадження у справі №922/2163/17 для розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог.

Аналогічна правова позиція суду знайшла своє відображення у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах №№ 912/1273/17, 920/740/17, 917/1390/17, 920/743/17, 920/758/17 та інш.

Згідно зі ст. 230 ГПК України про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, враховуючи передбачене ст. 46 ГПК України право позивача на збільшення розміру позовних вимог, дотримання останнім порядку та строків подання відповідної заяви, суд дійшов висновку про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог до розгляду. Подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням викладених у заяві вимог.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Підстави забезпечення позову не обмежуються лише пов`язаністю з позовною вимогою і статтею 136 ГПК України передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Тобто, за замістом частини 2 статті 136 ГПК України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати, за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 вказаної Конвенції передбачено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України (п. 77, Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (п. 43, Заява № 60750/00) наголосив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду ("Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2017, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову була задоволена. Накладений арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 , зокрема, нежитлові будівлі: "Г-1"; "Б-1"; приміщення XIV, XV, XVI в будівлі "Б1-1", "Б3-1", "Н-2", "Н1"; "пд" за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Анохіною В.М. від 20.11.2007 №2713.

Разом з тим, як було встановлено судом, на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження ВП №56215704 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 заборгованості у розмірі 300573,22 грн. Під час примусового виконання ВП №56215704 було виявлено, арештовано та передано на реалізацію, зокрема, нерухоме майно боржника. За результатами проведених 15.07.2019 ДП "СЕТАМ" електронних торгів арештованого майна боржника, а саме: нежитлові будівлі літ. "Г-1", загальною площею 63,8 кв.м., літ. "Б-1", "БЗ-1", загальною площею 139,0 кв.м., приміщення XIV, XV, XVI в будівлі "Б1- 1", загальною площею 126,1 кв.м., "Н", "Н-2", "Н-1", "пд", загальною площею 356,36 на зем. діл. пл. 0,6938 кв.м., реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно: 20666701, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , був сформований Протокол проведення електронних торгів №419434. На підставі Протоколу проведення електронних торгів №419434 переможцю торгів був виданий Акт про реалізацію предмета іпотеки №56215704 від 31.07.2019. Тобто, майно, на яке ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2017 було накладено заборону, було реалізоване.

Враховуючи предмет та підстави позову, а також те, що з наявних у матеріалах справи документів вбачаться реалізація нерухомого майна відповідача, на яке накладено заборону ухвалою господарського суду Харківської області від 01.08.2017, тобто, до закінчення розгляду справи, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, а тому, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, задовольняє заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову, зазначив, що пропонує здійснити зустрічне забезпечення шляхом надання суду у визначений судом строк на розгляд гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на суму стягнення.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідачів у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, вказані особи не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених ст. 141 ГПК України.

Суд доводить до відома сторін, що відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 144 ГПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Крім того, провадження у даній справі, як зазначалось вище, було зупинено до повернення з Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К", код ЄДРПОУ 32761769. На даний час реєстраційна справа не повернута. Враховуючи наведене, після розгляду заяв позивача про забезпечення позову та збільшення розміру позовних вимог, провадження у справі №922/2163/17 підлягає зупиненню.

Керуючись статтями 46, 136, 137, 138, 140, 145, 228, 230, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити провадження у справі №922/2163/17 для розгляду заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог та забезпечення позову.

Прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 13.08.2019 (вх.номер 19466).

Задовольнити заяву позивача про забезпечення позову від 13.08.2019 (вх.номер 19484).

Вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в межах суми позовних вимог - 1000000,00 (один мільйон гривень), що належать ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ).

Стягувачем за цією ухвалою є - ФО ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ).

Боржником за цією ухвалою є - ФО ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ).

Дана ухвала, відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 14.08.2019, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 15.08.2022.

Провадження у справі №922/2163/17 зупинити до повернення з Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат-К", код ЄДРПОУ 32761769.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Ухвала підписана 14 серпня 2019 року.

Суддя О.В. Погорелова