Рішення № 83618164, 25.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Справа № 160/5707/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати право ОСОБА_1 на отримання з 01.10.2017 р. суми основної (державної) пенсії по інвалідності відповідно до пункту п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, за встановленою формулою виходячи п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з наступною індексацією;

визнати незаконною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині нездійснення перерахунку ОСОБА_1 з 01.10.2017р. суми основної (державної) пенсії по інвалідності відповідно до пункту п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, за встановленою формулою виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з наступною індексацією;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протягом одного місяця, з моменту набрання чинності рішенням суду, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , інваліду першої категорії третьої групи за наслідками участі у ліквідації Чорнобильської катастрофи, безстроково, починаючи з 01.10.2017р. основну (державну) пенсію по інвалідності не нижчому за обчислену відповідно до пункту п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з наступною індексацією, та виплатити заборгованість між нарахованою та виплаченою пенсією по дату перерахунку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в період з 06 по 24 липня 1986 року позивач, у складі військової частини 53893, під час проходження військових зборів, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, під час чого отримав радіоактивне опромінення 23,85 рентген, що підтверджується архівною довідкою Міноборони України від 08.02.1994р., довідкою АНД РВК від 12.11.1992 р., довідкою начштабу ВЧ 53893 та записом у військовому квитку позивача № НОМЕР_2 від 1983 р.

Відповідно до експертних висновків № 043401450023 за протоколом від 01.04.2004 р. та від 12.06.2007 р. позивач отримав захворювання, що пов`язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС та був визнаний безстроково з 01.09.2013 р. інвалідом 3-ї групи першої категорії за наслідками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС із втратою працездатності 50%, що наразі підтверджується випискою МСЕК № 0045783 від 19.09.2013р. Статус підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи від 21.10.2015р. та вкладкою. Окрім того, оскільки позивач приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС як військовослужбовець, позивача було визнано інвалідом війни 3-ї групи, що наразі підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 20.09.2013р.

Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Позивач стверджує, що частина 3 ст. 59 Закону № 796, якою передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби, і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розповсюджує свою дію і на осіб - військовослужбовців та військовозобов`язаних, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військових зборів, оскільки такі збори за приписами ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є військовою службою.

Однак позивач стверджує, що відповідач, неправильно застосовуючи припис ч. З ст. 59 Закону № 796 та п. 9-1 Постанови № 1210 - "під час дійсної строкової служби", виключаючи з такої категорії осіб, які приймали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС під час військових зборів, не здійснив відповідного нарахування пенсії позивачу та не повідомив його по наявність права на нарахування.

Бездіяльність ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є неправомірною, ґрунтується на неправильному тлумаченні приписів діючого законодавству України та Конституції України, в тому числі ст. ст. 10, 59 Закону № 796 та приписів Постанови КМУ № 851, прийнятих на їх виконання, що в тому числі підтверджено рішенням Конституційного суду України від 25.04.2019р. № 1-р(ІІ)/2019 р.

Ухвалою суду від 25 червня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

22 липня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав.

04.08.2004 року позивачу було призначено пенсію по інвалідності III групи, захворювання яке пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно Закону України від 09.07.2003 №1058-\Т «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно особистої заяви позивача від 01.01.2006 року був переведений на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків III групи, відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі особисто поданої заяви від 16.07.2014 року позивачу було проведено перерахунок, а саме: переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (ст. 45 переведення з одного виду пенсії на інший), відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку позивач отримує по теперішній час.

За матеріалами пенсійної справи жодного звернення (заяви) позивача щодо проведення йому даного виду перерахунку пенсії до управління надано не було.

Враховуючи вищевикладене, перерахувати позивачу пенсію із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 «Про внесення змін до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та змін до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, немає законних підстав, оскільки на теперішній час позивач отримує пенсію за віком до котрої не застосовуються дані вимоги.

В позовній заяві позивач хибно зазначає факт отримання ним пенсії по інвалідності, як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 р.

Тому вимоги позивача є безпідставними, передчасними та такими, що не підлягають задоволенню. Пенсія за віком розрахована та виплачується відповідно до норм діючого пенсійного законодавства.

18 липня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. № 1-р(ІІ)/2019 словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Неконституційність цього словосполучення стало неконституційним для органів виконавчої влади саме з 25.04.2019 р., але для судової гілки влади рішення Конституційного Суду України лише підтверджує факт відмови позивачу у реалізації його права у зв`язку із застосуванням норми закону, яка є неконституційною, оскільки така норма була та діяла з 01.10.2017 р. та порушувала конституційні права позивача у весь період з 01.10.2017 р. по 25.04.2019 р. Такий висновок полягає з припису Конституції України про те, що її норми є нормами прямої дії і захист права передбаченого Конституцією України - гарантується.

Відповідно до приписів п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Суд зазначає: "Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй".

Зазначене роз`яснення Пленуму Верховного суду України свідчить про те, що враховуючи, що наразі є підтверджений рішенням Конституційного Суду України факт невідповідності Конституції України словосполучення "дійсної строкової" у приписі частини третьої статті 59 Закону № 796, та позивач, який є інвалідом 3 групи внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, яку проводив за призовом у період військових зборів, тобто перебуваючи на військовій службі, має право на нарахування йому основної державної пенсії по інвалідності, з підстав передбачених ч. 3 ст. 59 Закону № 796, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, нараховану відповідно до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, починаючи з 01.10.2017р. з урахуванням наступної індексації у 2018, 2019 та наступних роках.

Крім того, позивач зазначив, що він звертався до відповідача із заявою від 08 липня 2019 року про нарахування державної та додаткової пенсії відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

У період з 06 по 24 липня 1986 року позивач у складі військової частини 53893, під час проходження військових зборів, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, під час чого отримав радіоактивне опромінення 23,85 рентген, що підтверджується архівною довідкою Міноборони України від 08.02.1994 р., довідкою АНД РВК від 12.11.1992 р., довідкою начштабу ВЧ 53893 та записом у військовому квитку позивача № НОМЕР_2 від 1983 р.

Відповідно до експертних висновків № 043401450023 за протоколом від 01.04.2004 р. та від 12.06.2007 р. позивач отримав захворювання, що пов`язані з ліквідацією аварії на ЧАЕС та був визнаний безстроково з 01.09.2013 р. інвалідом 3-ї групи першої категорії за наслідками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС із втратою працездатності 50%, що наразі підтверджується випискою МСЕК № 0045783 від 19.09.2013 р. Статус підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи від 21.10.2015 р. та вкладкою. Окрім того, оскільки позивач приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС як військовослужбовець, позивача було визнано інвалідом війни 3-ї групи, що наразі підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 20.09.2013 р.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).

Статтею 1 Закону №796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Отже метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до ст.59 Закону №796-XII (у редакції Закону України від05.10.2006 №231-V) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до ст.51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже ч.3 ст.59 Закону №796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" ст.59 Закону викладено у новій редакції:

"Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до ст.51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій ч.3 ст.59 Закону №796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дія ст.59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч.3 ст.59 Закону №796-XII не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 у справі №820/1148/18 (провадження №Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 у справі №816/1159/18 (провадження №Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 у справі №820/2589/18 (провадження №Пз/9901/39/18), від 11.06.2018 у справі №825/1922/18 (провадження №Пз/9901/41/18) та від 13.06.2018 у справі №812/1094/18 (провадження №Пз/9901/43/18).

Як встановлено судом, позивач з 06.07.1986 р. по 24.07.1986 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Отже, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 р. №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Порядок №1210).

Пунктом 1 Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.54 і ст.57 Закону №796-XII.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (п.9 Порядку №1210).

15.11.2017 р. (після внесення змін до ст.59 Закону №796-XII) постановою Кабінету Міністрів України №851 внесено зміни до Порядку №1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок №1210 п.9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

А отже, п.9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми ч.3 ст.59 Закону №796-XII, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія ч.3 ст.59 вказаного Закону.

За таких обставин та з урахуванням встановлення судом факту, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби, дія норм ч.3 ст.59 Закону №796-XII та п.9-1 Порядку №1210 на нього не поширювалась.

Водночас, 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від13.07.2017 №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, вимога ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019 року.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, саме з 25.04.2019 року.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

25 липня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

Згідно з оригіналом.

Суддя В.М. Олійник