Рішення № 8361813, 11.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.10 р.                     Справа № 10/32                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача - Костюк С. В. – довіреність;

від відповідача – Білецький В. М. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” м. Донецьк

до відповідача: державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1„ м. Вугледар,

про стягнення 2353,73грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” м. Донецьк, з позовом до відповідача, державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1„ м. Вугледар, про стягнення інфляційних в сумі 26,23грн., 3% річних в сумі 258,62грн. та пені в сумі 2068,88грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №22-01-4 від 22.01.2009р. та Специфікацію до нього; акт прийому-передачі від 31.03.2009р., накладну №033113 від 31.03.2009р., рахунок №033113 від 31.03.2009р., податкову накладну, розрахунок заборгованості, порушення відповідачем умов договору.

Відповідач у судовому засіданні та відзиві позов №268/8 від 10.03.2010р. в частині стягнення інфляційних в сумі 26,23грн. та 3% річних в сумі 258,62грн. визнав у повному обсязі; позовні вимоги в части стягнення пені визнав частково у зв’язку з невірним нарахування її відповідачем без застосування вірного розміру ставки НБУ.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені сторонами документи, заслухав їх пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №22-01-4 від 22.01.2009р. (далі – Договір), згідно якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах, що викладені у договорі, продукцію, найменування, ціна кількість, якість, строки та умови поставки, строк оплати якої вказуються у Специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 9.2, 9.3 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2009р., та вважається продовженим на тих саме умовах, за відсутності заяви від однієї з сторін за місяць до закінчення строку дії договору. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно п.п. 2.2, 2.3 Договору, сторони встановили, що поставки здійснюється за правилами ІНКОТЕРМС-2000 та право власності на товар переходить до покупця після підписання акту прийому-передачі продукції, після чого продукція вважається поставленою постачальником та прийнятою покупцем.

У Розділі 3 Договору сторони встановили, що ціна, строки та умови оплати продукції узгоджуються у специфікаціях.

Між сторонами була підписана Специфікація від 02.03.2009р., згідно якої сторони домовились про поставку товару на загальну суму 71509,56грн. (з ПДВ) зі строком оплати протягом 90 днів по факту поставки.

Згідно наявних в матеріалах справи копій акту прийому-передачі від 31.03.2009р. та накладної №033113 від 31.03.2009р., позивачем на адресу відповідача було поставлено товар в асортименті на загальну суму 71509,56грн. з ПДВ, про що свідчать підписи уповноважених осіб на вказаних документах та печатки підприємств. Для оплати поставленого товару відповідачу було виставлено рахунок №033113 від 31.03.2009р.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Як вже встановлено судом, згідно Розділу 3 Договору сторони встановили, що ціна, строки та умови оплати продукції узгоджуються у специфікаціях. У Специфікації від 02.03.2009р. сторони домовились про поставку товару на загальну суму 71509,56грн. (з ПДВ) зі строком оплати протягом 90 днів по факту поставки. Право власності на товар переходить до покупця після підписання акту прийому-передачі продукції, після чого продукція вважається поставленою постачальником та прийнятою покупцем (п.2.3 Договору).

Позивачем на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 71509,56грн. з ПДВ., про що свідчать підписи уповноважених осіб на акті прийому-передачі від 31.03.2009р. та накладній №033113 від 31.03.2009р., та печатки підприємств.

Проти вказаних фактів відповідач у відзиві та судових засідання по суті не заперечував.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч умовам договору та приписам вищевказаних норм, відповідач не виконав повністю обов’язки покупця та не сплатив своєчасно вартість отриманого товару, у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 71509,56грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав

12.08.2009р. відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами на суму 71509,56грн.

Проти факту зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач по суті не заперечував.

Згідно положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Оскільки, суд пришов до висновку щодо існування боргу за період з травня по серпень 2009р., позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції в сумі 26,23грн. та 3% річних в сумі 258,62грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 2068,88грн. суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 5.4 Договору сторони встановили, що в разі неналежного здійснення покупцем обов’язків по оплаті товару, покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості неоплаченого товару.

Розглянув розрахунок пені, що наданій позивачем, суд приходить до висновку про вірне застосування періоду, проте, фактичний розмір пені, що має бути нарахований позивачем відповідно до Договору, з урахуванням розрахунку суду складає 1893,53грн. В іншій частині вимог про стягнення пені в сумі 175,35грн. суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі статей 11, 526, 530, 601, 610, 625 Цивільного кодексу України, статтями 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” м. Донецьк заявлені до відповідача, державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1„ м. Вугледар, про стягнення інфляційних в сумі 26,23грн., 3% річних в сумі 258,62грн. та пені в сумі 2068,88грн.

2. Стягнути з державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1„ (85670, м. Вугледар, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 34032208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ЄДРПОУ 34828746) інфляційні в сумі 26,23грн., 3% річних в сумі 258,62грн. та пеню в сумі 1893,53грн.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” м. Донецьк заявлені до відповідача, державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1„ м. Вугледар, про стягнення пені в сумі 175,35грн.

4. Стягнути з державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1„ (85670, м. Вугледар, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 34032208) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Ресурсенерготрейд” (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, ЄДРПОУ 34828746) витрати по сплаті державного мита в сумі 94,40грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 218,42грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 16.03.2010р.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.