Рішення № 8361508, 02.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.03.10 р. Справа № 2/23пд

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” м. Донецьк

про розірвання договору оренди від 31.12.2009р., укладеного між ТОВ ПКФ „Фермата ЛТД” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1; визнання відсутнім у ТОВ ПКФ „Фермата ЛТД” права передачі в оренду будівлі магазину, що знаходиться у м. Донецьку, 83087, пр. Б.Хмельницького, зупинка тролейбусу 14, та стягнення орендної плати в сумі 8520грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” право власності на нерухоме майно, що розташоване у місті Донецьку, 83087, пр. Б. Хмельницького, зупинка тролейбусу, 14, в тому числі: будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сарай літ. Б, навіс літ. В, замощення - І

За участю

представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за довір.

від відповідача: Богова Л.О. за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” м. Донецьк про:

- розірвання договору оренди від 31.12.2009р., укладеного між ТОВ ПКФ „Фермата ЛТД” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1;

- визнання відсутнім у ТОВ ПКФ „Фермата ЛТД” права передачі в оренду будівлі магазину, що знаходиться у м. Донецьку, 83087, пр. Б.Хмельницького, зупинка тролейбусу 14;

- стягнення орендної плати в сумі 8520грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається договір оренди від 31.12.2009р., вимогу про оплату за договором оренди від 20.01.2010р. Як на правові підстави позову посилається на ст. 334, 761, 765, 766 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, у звязку з їх необґрунтованістю, проте відзиву по заявленим вимогам не надав.

26.02.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” право власності на нерухоме майно, що розташоване у місті Донецьку, 83087, пр. Б. Хмельницького, зупинка тролейбусу, 14, в тому числі: будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сарай літ. Б, навіс літ. В, замощення - І.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається інвентаризаційну справу, акт на право постійного користування землею, технічний висновок. Як на правові підстави позову посилається на ст. 386, 392 ЦК України, ст. 26, 49 Закону України „Про власність”.

Відповідачем за основним позовом надано клопотання про припинення провадження у справі за основним позовом, оскільки між сторонами укладено угоду від 02.03.2009р. про розірвання договору оренди від 31.12.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

31.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” (Орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди.

За цим договором Орендодавець передає Орендареві у строкове платне користування, будівлю магазину, яка належить йому на праві власності і знаходиться у м. Донецьку, 83037, по пр. Б.Хмельницького, зупинка тролейбуса, 14, а Орендар зобовязується прийняти у строкове платне користування майно та сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Згідно до п. 3.1. договору майно, що орендується, повинно бути передане Орендодавцем та прийняте Орендарем а актом приймання-передачі протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що строк оренди майна, що орендується, складає один календарний рік з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання передачі.

Розділом 5 „Орендна плата та розрахунки за договором” встановлено, що розмірі місячної орендної плати з урахування її індексації складає 100грн. за 1 м2. Орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа кожного поточного місяця.

Відповідно до п. 10.4., 10.5. договору останній може бути розірваний на вимогу однієї із сторін Договору у разі невиконання іншою стороною обовязків передбачених договором. Орендодавець має право розірвати цей договір, попередивши Орендаря за один місяць.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач не передав позивачеві обєкт оренди, проте направив вимогу від 20.01.2010р. про оплату орендної плати за договором та вимагає її сплати. Також зазначає, що оскільки право власності на нерухоме майно, що є обєктом оренди, не зареєстроване за відповідачем у реєстрі прав власності на нерухоме майно, він не є власником будівлі магазину, і в нього відсутнє право на передачу майна в оренду та отримання орендної плати.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з вимогами про:

- розірвання договору оренди від 31.12.2009р., укладеного між ТОВ ПКП „Фермата ЛТД” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1;

- визнання відсутнім у ТОВ ПКП „Фермата ЛТД” права передачі в оренду будівлі магазину та стягнення орендної плати у сумі 8520грн.

Проте, як видно з наданих до матеріалів справи документів 02.03.2010р. між сторонами було укладеного угоду про розірвання Договору оренди від 31.12.2009р.

Пунктом 1 угоди встановлено, що враховуючи фактичні обставини стосовно укладення і виконання договору оренди від 31.12.2009р., а саме те, що обєкт оренди будівля магазину, який розташовано у м. Донецьку, 83087, по пр. Б.Хмельнитцького, зупинка тролейбуса, 14, фактично не було передано у володіння і користування орендаря протягом встановленого п. 3.1. строку договору оренду, сторони дійшли згоди про відсутність наміру продовжувати договірні відносини.

Згідно до п. 2 угоди сторони вирішили, що з моменту підписання угоди договір оренди від 31.12.2009р., вважається розірваним і сторони відмовляються від усіляких вимог, заснованих на умовах цього договору, які могли б існувати як з моменту його укладання, так і на майбутнє, в тому числі, від вимог орендаря про передачу майна у володіння й користування та вимог орендодавця про стягнення орендної плати.

З огляду на укладання сторонами угоди від 02.03.2010р. про розірвання договору оренди від 31.12.2009р. провадження у справі за позовом Фізичної особи підприємцем ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з відсутністю предмету спору та визнання відсутнім права на стягнення орендної плати.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” про визнання права власності, то суд виходить з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, 14.06.1995р. Товариству з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” на праві постійного користування надано змелю в розмірі 0,0072 га. Землю надано у постійне користування для будівництва автобусно-тролейбусної зупинки з вбудованим павільйоном по проспекту Богдана Хмельницького відповідно до рішення виконкому Донецької міської ради народних депутатів від 19.05.1995р. № 56/9.

Як вказує позивач за зустрічним позовом, на вказаній земельній ділянці останнім власними силами у 2000р. в ході здійснення господарської діяльності на земельній ділянці було побудоване майно, що за даними Бюро технічної інвентаризації м. Донецька складається з будівлі магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сараю літ. Б, навісу літ. В, замощення І.

Проте, зазначає, що діючим на той період часу законодавством не було передбачено обовязкової державної реєстрації прав юридичної особи на нерухоме майно як виключної умови або підстави виникнення права власності, у звязку з чим позивачем не було зареєстроване право власності на будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сараю літ. Б, навісу літ. В, замощення І, що розташовані за адресою м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси субєктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, позов про визнання власності подається у випадках, коди певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Позов про визнання права власності це не договірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не поєднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не повязаних з позбавленням володіння.

При цьому нормами Цивільного кодексу України не визначений перелік особі, до повноважень, яких належить визнання чи невизнання прав за будь-якими юридичними чи фізичними особами. Особою, яка не визнає право, може бути будь-яка особа, а не лише особа, якій надано такі повноваження.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційного підприємства „Фермата ЛТД” до суд фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 не визнавалося право власності позивача за зустрічним позовом на будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сараю літ. Б, навісу літ. В, замощення І, що розташовані за адресою м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького.

З огляду на той факт, що фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 не визнається право власності позивача на будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сараю літ. Б, навісу літ. В, замощення І, що розташовані за адресою м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності.

Як видно з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” побудувало на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні останнього на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН № 007887 від 14.06.1995р., будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сарай літ. Б, навіс літ. В, замощення І.

Після проведення будівництва, Бюро технічної інвентаризації було складено інвентаризаційну справу, якою встановлено, що за адресою м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького в Куйбишевському районі розташований магазин літ. А-1 площею 85,2м2, сарай літ. Б, навіс літ. В, замощення І.

Статтею 2 Закону України “Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження” передбачено, що технічною інвентаризацією є довідка-характеристика технічного стану обєктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (будівля, споруда, інше), їх належність, склад та оцінка, підготовлені бюро технічною інвентаризації в установленому порядку.

Згідно до технічного висновку ТОВ „Елітпроект” на підставі результатів виконаного натурального обстеження магазину з навісом та сараю розташованого по пр. Б.Хмельницького в Куйбишевському районі м. Донецька основних, несучих та огорожуючих обєктів та проведеного аналізу технічний стан конструкцій добрий. Дефектів тп пошкоджень, що знижують міцність, жорсткість, стійкість та лдовговічність будівельних конструкцій не виявлені.

За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно з ліцензію серії АВ № 441702 ТОВ „Елітпроект” має право проведення експертної оцінки майна, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будуванні спірного обєкту.

З огляду на вище викладене за висновками суду позивач є законним власником будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сараю літ. Б, навісу літ. В, замощення І, що розташовані за адресою м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького в Куйбишевському районі, у звязку з чим вимоги позивача за зустрічним позовом в цій частині є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню.

Судові витрати за основним та зустрічним позовом покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник з його вини.

На підставі викладеного керуючись ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 60, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” м. Донецьк про розірвання договору оренди від 31.12.2009р., укладеного між ТОВ ПКФ „Фермата ЛТД” та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1; визнання відсутнім у ТОВ ПКФ „Фермата ЛТД” права передачі в оренду будівлі магазину, що знаходиться у м. Донецьку, 83087, пр. Б.Хмельницького, зупинка тролейбусу 14, та стягнення орендної плати в сумі 8520грн. припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” (83096, м. Донецьк, пр. Панфілова, 65/20, п/р 260065313 в АК „Український Бізнес Банк”, МФО 334969, ЄДРПОУ 23185539) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 п/р НОМЕР_2 у ДФ КБ „Приватбанк”, МФО 335496, ІНН НОМЕР_1) державне мито в розмірі 85грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Зустрічні позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” м. Донецьк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” право власності на нерухоме майно, що розташоване у місті Донецьку, 83087, пр. Б. Хмельницького, зупинка тролейбусу, 14, в тому числі: будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сарай літ. Б, навіс літ. В, замощення - І задовольнити повністю.

Право власності на нерухоме майно, що розташоване у місті Донецьку, 83087, пр. Б. Хмельницького, зупинка тролейбусу, 14, в тому числі: будівлю магазину літ. А-1 площею 85,2м2, сарай літю Б, навіс літ. В, замощення І - визнати за Товариством з обмеженою відповідальністью Промислово-комерційне підприємство „Фермата ЛТД” м. Донецьк.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Суддя