Ухвала суду № 83614733, 12.08.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6229/19

Справа №378/679/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області, АТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 27.06.2019 року позивачу наданий строк для виправлення недоліків заяви терміном п`ять днів з моменту отримання копії ухвали, у зв`язку з тим, що вона не відповідала вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

З матеріалів позовної заяви вбачалось, що позивач заявляла дві вимоги майнового (стягнення матеріальної шкоди) та немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди) до двох відповідачів.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 вказаного Закону, судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 768,40 грн.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно було визначити ціну позову та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за вимоги майнового характеру) та 768,40 грн. (за вимоги немайнового характеру) на рахунок зазначений в ухвалі суду від 27.06.2019 року.

Позивачем було зазначено, що вона є інвалідом дитинства І групи, однак підтверджуючих документів цьому надано не було.

Крім того, позовна заява не відповідала п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки зі змісту позовних вимог не було зрозуміло в якій сумі підлягає стягненню з кожного з відповідачів окремо матеріальна шкода та моральна шкода (слід було зазначити конкретні суми та надати розрахунки, з яких міркувань позивач виходила визначаючи розмір матеріальної та моральної шкоди).

Також, позовна заява не відповідала п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме позивачу необхідно було обґрунтувати моральну шкоду з урахуванням вимог п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Отже, при визначені розміру моральної шкоди, позивачу слід було обґрунтувати з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується, надати розрахунок.

З матеріалів заяви вбачається, що ухвала про виправлення недоліків від 27.06.2019 року позивачем отримана 16.07.2019 року та станом на 12.08.2019 року нею не виправлено недоліків викладених в ухвалі.

На підставі вищевикладеного прихожу до висновку, що позивач не виправила недоліків перелічених в ухвалі від 27.06.2019 року, а тому відповідно до ч. 3 ст.185 ЦПК України заява вважається неподаною та повинна бути повернута заявнику.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області, АТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її отримання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя