Ухвала суду № 83614461, 31.07.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40151/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О., прокурора Крамаренка В.І., захисника - адвоката Репало Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого першого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві Кунди С.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання прокурора, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке обґрунтоване тим, що Територіальним управлінням ДБР, розташованому у місті Києві здійснюється досудове розслідування, а військовою прокуратурою Полтавського гарнізону процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42019170690000057 від 19 червня 2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор у клопотанні вказує, що у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 30 липня 2019 року о 14 год. 30 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 31 липня 2019 року повідомлено йому про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, як вказує в клопотанні сторона обвинувачення застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 обумовлюється необхідністю запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки останнього.

Вислухавши прокурора, який в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного, вважаючи такий ступінь втручання в права особи на даному етапі досудового розслідування прийнятним, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, вказавши на те, що більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а підозрюваний та його захисник в судовому засіданні доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри та відсутність підтверджених визначених у клопотанні ризиків, а тому виклавши власні доводи у письмовій формі просили в задоволенні клопотання відмовити, слідчий суддя вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 30 липня 2019 року о 14 год. 30 хв. затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 31 липня 2019 року повідомлено йому про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, в сукупності матеріалів кримінального провадження, які зібрані під час досудового розслідування, зокрема: показаннями свідка ОСОБА_2 від 25 червня 2019 року, 24 липня 2019 року та 30 липня 2019 року; протоколом затримання ОСОБА_1 від 30 липня 2019 року, під час якого проведено особистий обшук в ході якого виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди - грошові кошти у розмірі 97800 грн.; протоколом обшуку проведеного 30 липня 2019 року у Державній екологічній інспекції Центрального округу під час якого виявлені чорнові записи ОСОБА_1 щодо суми неправомірної вигоди; документами щодо припинення діяльності ТОВ «Тарасківський цегельний завод», отриманими з Державної екологічної інспекції Центрального округу; протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 30 липня 2019 року; протоколом освідування особи від 30 липня 2019 року; протоколом огляду від 30 липня 2019 року; речовими доказами, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України.

Окрім цього прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчинення впливу на інших учасників кримінального провадження, можливість сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження.

Таким чином, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні та судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, співмірний з суспільною небезпекою, пропорційний з урахуванням можливого настання негативних наслідків, завданих інкримінованим діянням розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680,00 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде належним засобом процесуального стримування.

При цьому суд не погоджується з доводами сторони обвинувачення з приводу необхідності визначення як альтернативного запобіжного заходу у виді застави у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 501 750,00 грн., оскільки вважає такий розмір застави не обґрунтованим наявними даними про майновий стан підозрюваного та таким, що є завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки, зокрема, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , працюючому на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Управління державного екологічного нагляду (контролю) у Полтавській області - старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу, раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 27 вересня 2019 року включно.

Взяти під варту підозрюваного ОСОБА_1 в залі суду.

Строк тримання під вартою обраховувати з 14 год. 30 хв. 30 липня 2019 року.

Строк дії ухвали визначити до 27 вересня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680,00 грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Отримувач: ТУДСА України в місті Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Казначейство України

р/р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави обов`язки передбачені ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого:

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

-носити електронний засіб контролю.

Визначити в межах строку досудового розслідування термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави, тобто до 27 вересня 2019 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваному з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явилась за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається такий, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оголошена підозрюваному ОСОБА_1 .

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 42019170690000057.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В. А. Писанець