Ухвала суду № 83607262, 08.08.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/5521/2019

Справа № 428/9022/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Комплєктова Т.О., за участю секретаря Кожем`яки А.В., слідчого Прошукало Є.В., прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону Коломійця Р.Р., захисника Мозолєва О.О., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Безрука С.О., погоджене заступником військового прокурора Луганського гарнізону Нестеренком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за №12019130370000993 від 11 червня 2019 року, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Херсонської області, громадянина України, українця, військовослужбовця військової частини - А 3488, старшого солдата, старшого техніка батареї, учасника бойових дій, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Безрука С.О., погоджене заступником військового прокурора Луганського гарнізону Нестеренком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування вказаного клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу командира військової частини А3488 від 09 червня 2018 року №184 військовослужбовця військової строкової служби старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду старшого техніка гаубичної артилерійської батареї вказаної військової частини.

Під час проходження військової служби за контрактом ОСОБА_1 , відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 49, 56, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок та вимоги військових статутів, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, своєю поведінкою та старанністю подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку.

Натомість старший солдат ОСОБА_1 ,, діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину.

Так, військовослужбовець військової частини А 3488, яка входить до складу військової частини А0536 (53 ОМБР), старший солдат ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання, збут бойових припасів, вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою з військовослужбовцем указаної військової частини старшим солдатом ОСОБА_1 , та цивільною особою, мешканцем м. Сєвєродонецьк Луганської обл., ОСОБА_1 , у невстановлений час та у невстановленому в ході досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту незаконно придбали дві реактивні протитанкові гранати РПГ- 22, які незаконно зберігали у гаражі, розташованому біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_1 .

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно раніше розподілених між собою ролей, 14 червня 2019 року, в період часу з 16 години 41 хвилини до 17 години 53 хвилини, знаходячись біля будинку за адресою: АДРЕСА_2, незаконно збули ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який діяв під контролем правоохоронних органів в рамках контролю за вчиненням злочину у форму оперативної закупки, дві реактивні протитанкові гранати РПГ- 22, на загальну суму 10000 гривень. Згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/167-е від 12.07.2019 надані на експертизу предмети є бойовими припасами - двома реактивними протитанковими гранатами РПГ - 22. Надані на експертизу дві реактивні протитанкові гранати РПГ-22 придатні до пострілу та наступного вибуху при зіткненні з ціллю (перешкодою). Калібр головної частини гранати реактивних протитанкових гранатометів становить 72,5 мм.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання, збут бойових припасів, вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в невстановлений час та у невстановленому в ході досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту незаконно придбали шашку тротилову вагою 200 грамів у кількості трьох одиниць загальною вагою 600 грамів, підривачі типу «УЗРГМ» (2) до ручних гранат у кількості тринадцяти штук, корпуси ручних гранат «РГД-5» у кількості десяти штук, патрони калібру 7,62х39 мм у кількості 2454 штуки, які незаконно зберігали у невизначеному на даний час місці.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно раніше розподілених між собою ролей, 04 липня 2019 року, в період часу з 07 години 40 хвилини до 13 години 20 хвилини, знаходячись біля будинку за адресою: АДРЕСА_4 , незаконно збули ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який діяв під контролем правоохоронних органів в рамках контролю за вчиненням злочину у форму оперативної закупки, тротилову шашку вагою 200 грамів у кількості трьох одиниць загальною вагою 600 грамів, підривачі типу «УЗРГМ» (2) до ручних гранат у кількості тринадцяти штук, корпуси ручних гранат «РГД-5» у кількості десяти штук, патрони калібру 7,62х39 мм у кількості 2454 штуки, на загальну суму 27500 гривень. Згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/177е-19/113/8-1/75е від 25.07.2019 надані на експертизу предмети в наданому на дослідження вигляді є конструктивно оформленими зарядами вибухотехнічної речовини (тротил масою 100-115 грамів) десятьма корпусами ручних осколкових гранат РГД-5; засобами ініціювання вибуху - тринадцятьма підшивачами типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) для ручних гранат РГ-42, РГД-5 та Ф-1. В сукупності (при конструктивному поєднанні) десять корпусів ручних гранат РГД-5 з десятьма підривачами типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), будуть являтися боєприпасами - десятьма ручними осколковими гранатами РГД-5. Надані на дослідження три тротилові шашки, десять, корпусів ручних осколкових гранат РГД-5 та тридцять пидривачів типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) є у справному стані та придатні до вибуху. Згідно висновку судової експертизи зброї 19/113/7-5/266е від 18.07.2019, надані на експертизу предмети у кількості 2454 штук - є бойовими припасами калібром 7,62х39мм проміжними патронами зразка 1943 року.

Разом з тим, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання, збут бойових припасів, вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у невстановлений час та у невстановленому в ході досудового розслідування місці, з метою подальшого збуту, незаконно придбали підривачі типу «УЗРГМ» (2) до ручних гранат у кількості тринадцять одна штука, корпуси ручної гранати «РГД-5» у кількості двадцяти восьми штук, корпуси ручної гранати «Ф-1» у кількості двох штук, патрони калібру 7,62х39 мм у кількості 880 штук, а також реактивні протитанкові гранатомети (РПГ-22) у кількості 19 штук та реактивний протитанковий гранатомет (РПГ-26) у кількості однієї штуки, які незаконно зберігали на території базового табору військової частини, який розташований за адресою: с. Борівське м. Сєвєродонецька, Луганської області.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно раніше розподілених між собою ролей, 06 серпня 2019 року, знаходячись у с. Борівське м. Сєвєодонецька, Луганської області, неподалік адміністративної будівлі магазину, який знаходиться за адресою: вул. Центральна, 151, с. Борівське, м. Сєверодонецька Луганська обл., незаконно збули ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який діяв під контролем правоохоронних органів в рамках контролю за вчиненням злочину у форму оперативної закупки, засоби військового ураження, а саме підривачі типу «УЗРГМ» (2) до ручних гранат у кількості тринадцять одна штука, корпуси ручної гранати «РГД-5» у кількості двадцяти восьми штук, корпуси ручної гранати «Ф-1» у кількості двох штук, патрони калібру 7,62х39 мм у кількості 880 штук, а також реактивні протитанкові гранатомети (РПГ-22) у кількості 19 штук та реактивний протитанковий гранатомет (РПГ-26) у кількості однієї штуки. Згідно довідки вибухотехнічної служби від 06.08.2019 указані вище військові засоби ураження є бойовими припасами.

07 cерпня 2019 року у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_1 .

Під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, покази надавати відмовився на підставі ст. 63 Конституції України, однак вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

При цьому, ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.

Органом досудового розслідування на даний час виконано велика кількість слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, однак на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші військовослужбовці, які причетні до вчинення розслідуваного злочину, а також досліджуються обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 410 КК України, а саме викрадення військовою службовою особою бойових припасів, вибухових речовин. У зв`язку із цим органу досудового розслідування необхідно отримати тимчасові доступи до документів військової частини А3488 з приводу перебування на обліку, видачі, списання засобів ураження збут яких здійснив ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . За умов перебування ОСОБА_1 , на волі у останнього буде реальна можливість може знищити або сховати документи з приводу обліку, видачі та списання зброї та боєприпасів, які мають доказове значення по справі.

Крім того, на даний час по кримінальному провадженню не допитано ключових свідків, показання яких мають суттєве значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , а саме: військовослужбовців військової частини А 3488, а перебуваючи на волі, може впливати на свідків з метою зміни ними показів задля уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим, у даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено старшому солдату ОСОБА_4 та громадянину ОСОБА_5 , які за попередньою змовою з ОСОБА_1 , здійснювали придбання, зберігання та збут військових засобів ураження. Також, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто даний злочин пов`язаний із незаконним придбанням, зберіганням та збутом вибухових речовинам та бойових припасів.

За таких обставин у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 у своєму володінні та розпорядженні має бойові припаси, вибухові речовини в тому числі і вогнепальну зброю, яка на даний час не виявлена та не вилучена та про її місце знаходження відомо лише ОСОБА_1 а тому останній перебуваючи на волі матиме реальну можливість із застосуванням засобів ураження, вогнепальної зброї здійснити вплив на підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з метою примушування останніх надавати неправдиві покази з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім того, аналогічним способом ОСОБА_1 може здійснити незаконний вплив на заявника у даному кримінальному провадження ОСОБА_6 , з метою примушування останнього надати неправдиві покази а також з метою помсти йому за надання викриваючих його, ОСОБА_1 показів.

На даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, перебуваючи на волі, з метою ухилення від слідства та суду, ОСОБА_1 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей або перетнути кордон з іншою іноземною державою. У зв`язку з цим, у правоохоронних органів України не буде можливості затримати ОСОБА_1 та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, а тому, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.

Вищевказане свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 під важелем понесення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину зможе виїхати до тимчасово окупованої території України, де зможе переховуватись на протязі значного часу.

Враховуючи тяжкість інкримінованих кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, існують обґрунтовані ризики, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, зважаючи на суспільну ситуацію, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя та безкарності у Збройних Силах України в частині продажу військових засобів ураження цивільним особами, які мають значну зону ураження внаслідок приведення їх у дію, в зв`язку з чим ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою ніж 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, не відлучатися із м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, з приводу вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме ОСОБА_6 , підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон у разі наявності.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного, сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою з поміщенням на гауптвахту Луганського зонального відділу військової служби правопорядку, який розташований за адресою: Луганська область м. Сєвєродонецьк вул. Богдана Ліщини 2/1, із визначенням застави у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому визначити необхідність виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та доводи викладені в ньому, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Мозолєв О.О. заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, та пояснив, що заявлені ризики необґрунтовані та наразі не підтверджені належними доказами.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти заявленого клопотання, підтримав думку захисника та пояснив, що він частково визнає свою винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. Просив обрати йому більш м`який запобіжний захід.

Дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується наступними доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_6 від 18.06.2019 року та від 07.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.08.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.06.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.06.2019 року; протоколом огляду предмету від 04.07.2019 року; протоколами за результатами проведення НСРД - контролю за вчиненням злочину від 18.06.2019 року, 05.07.2019 року та 23.07.2019 року; протоколом огляду місця події від 04.07.2019 року; висновком судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/160д від 12.07.2019, висновком судової експертизи зброї № 19/113/7-5/266е від 18.07.2019, висновком комплексної судової вибухотехнічної експертизи № 19/113/11/177е-19/113/8-1/75- е від 25.07.2019, протоколами проведення обшуку від 06.08.2019, протоколом освідування особи від 06.08.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.08.2019, протоколом затримання особи ОСОБА_1 від 06.08.2019 року та іншими належними та допустимими доказами.

Слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберіганні та збуті бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі обвинуваченого настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, зазначено, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи, а у справі «Іліков проти Болгарії» судом зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості знищити, сховати, або спотворити речі, які мають значення для кримінального провадження, оскільки на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші військовослужбовці, які причетні до вчинення розслідуваного злочину, а також досліджуються обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 410 КК України, а саме викрадення військовою службовою особою бойових припасів, вибухових речовин. Тоді як перебуваючи на волі ОСОБА_1 буде мати реальну можливість знищити або сховати документи з приводу обліку, видачі та списання зброї та боєприпасів, які мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування не допитано свідків, показання яких мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, військовослужбовців військової частини А 3488, а відтак перебуваючи на волі останній шляхом може вчиняти тиск на свідків з метою примушування їх надати неправдиві покази задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину. Крім того, ОСОБА_1 може чинити вплив на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров`я, а також те, що підозрюваний є військовослужбовцем військової частини - А 3488, учасником бойових дій, одружений, має на утриманні малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_1 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 слідчий суддя враховує той факт, що підозрюваний є військовослужбовцем, який проходить військову службу у збройних силах України, а тому вважає за необхідне визначити йому місцем тримання під вартою гауптвахту Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Разом з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У своєму клопотанні прокурор просив при визначенні розміру застави ОСОБА_1 враховувати, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян, негативне враження безладдя та безкарності у Збройних Силах України, в частині продажу військових засобів ураження цивільним особами, які мають значну зону ураження внаслідок приведення їх у дію, в зв`язку з чим ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі, що перевищує 80 та є не меншою ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, на думку слідчого судді, в судовому засіданні прокурором доведено, що для визначення розміру застави, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, існує саме виключний випадок.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року для працездатних осіб складає 1921 грн.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 288 150, яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також вважає обґрунтованими доводи клопотання прокурора щодо необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, що передбачено ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.110,131,132,176-178,183,186,193,194,196,197,369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Безрука С.О., погоджене заступником військового прокурора Луганського гарнізону Нестеренком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з поміщенням на гауптвахту Луганського зонального відділу військової служби правопорядку, який розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 2/1, строком на 60 днів, по 04 жовтня 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_1 заставу в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 288 150 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 05381484.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не відлучатися із м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого;

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т. О. Комплєктова