Ухвала суду № 83607023, 13.08.2019, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/9021/19

Провадження № 2/417/368/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" серпня 2019 р. с.Марківка Луганської області

Суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацій при звільненні,-

ВС Т А Н О В И В:

12.08.2019 року позивач звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацій при звільненні.

Разом з цим позивач надала клопотання в якому просить звільнити її від сплати судових витрат по справі, посилаючись на те, що відповідно до пунктів 1.3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» умовою відстрочення є випадки, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік або коли предметом позову є захист трудових і соціальних прав. На підтвердження свого майнового стану позивач надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків в період з 01.01.2016 року по 31.03.2019 року.

В пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 роз`яснено, що відповідно достатті 8 Закону № 3674-VIтастатті 136 ЦПКУкраїниєдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 12 ЦПК Україниповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно зіст.1Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.2 ЗаконуУкраїни «Про оплату праці», основна заробітна плата це-винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно п.3.9Інструкції зі статистики заробітної плати затвердженоїНаказом Держкомстату України від 13.01.2004 року N 5, не належать до фонду оплати праці суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінністатті 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відповідно дост.117 КЗпП вбачається, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні та за компенсацію за невикористані дні відпустки, компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

До того ж позивачем не визначена сума компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, всупереч п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі №910/4518/16.

Враховуючи, що клопотання про звільнення від судових витрат задоволенню не підлягає, взазначеній цивільні справі не може бути відкрите провадження, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір за звернення до суду з позовною заявою, як того вимагаєст.175 ЦПК України, тому зазначенупозовну заяву необхіднозалишити без руху.

Відповідно до ч. 2ст.133 ЦПК Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положеньст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір»,судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.

Ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2019рік» від23.11.2018року №2629-VIII розмірпрожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 грн.

Так, в даному випадку ціна позову щодо вимог майнового характеру позивачем встановлена в розмірі за:

- одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 5622,96 грн.;

- компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 9088,47 грн.

А такожне визначенасума компенсаціївтрати частинигрошових доходіву зв`язкуз порушеннямтермінів їхвиплати, всупереч п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України.

При цьому суму судового збору необхідно сплачувати: отримувач коштів УК у Марків.р-ні/Марків.р-н/22030101 код отримувача (ЄДРПОУ) 38043302 банк отримувача казначейство України (ЕАП) код банку (МФО) 899998 номер рахунку 31217206012188 код класифікації доходівбюджету 22030101.

Також слід зазначити, що відповідно до ч.2ст. 95 ЦПК Україниписьмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу по заробітній платі за період з 01 березня по 30 червня 2016 року в сумі 10775,94 грн.; частину заробітної плати за березень 2017 року в сумі 1597,94 грн.; заробітну плату за час вимушеного простою в сумі 14465,01 грн.

Однак, в порушення вимогЦПК Українипозивачем ненадано докази, які підтверджують наявність заборгованості по заробітній платі, а саме: довідка про заборгованість по заробітній платі. При цьому слід зазначити, що у випадку неможливості надання вище вказаних доказів позивач має право звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів.

Відповідно до п.6 ч.3ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно до п.7 ч.3ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до п.9 ч.3ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві не зазначив:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1ст.185ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, а відповіднодо прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, залишення даної позовної заяви, без руху з підстав, передбачених законом не є обмеженням доступу до правосуддя з огляду на те, що, після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

На підставі викладеного, керуючисьст. 136 ЦПК України,Закону України «Про судовий збір», ч. 1ст.185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити за необгрунтованістю.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацій при звільненні,- залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом семи днів з дня отримання ухвали суду, для усунення викладених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Е. Дідоренко